39 Особливості проведення грошової реформи в україні

У 90-ті роки в Україні була проведена широкомасштабна грошова реформа, яка за своїм характером може бути віднесена до категорії повних або структурних реформ. До найхарактерніших її особливостей належать:

• багаточинникова зумовленість

• багатоцільове спрямування;

• тривалий період проведення;

• застосування тимчасових грошей як перехідних та їх гіпервисоке знецінення;

• створення в ході реформи нового механізму монетарного регулювання;

• особлива соціальна спрямованість реформи та ін.

Такий багатоцільовий характер та особливі умови проведення реформи визначили значну її тривалість і багатоетапність:

- перший етап (січень - листопад 1992 p.), на якому в обіг було випущено купоно-карбованець і забезпечено його функціонування;

- другий етап (листопад 1992 - серпень 1996 p.), на якому український карбованець остаточно закріпився в обороті як єдина національна, хоч і тимчасова, валюта, а також як засобу обігу та засобу платежу;

- третій етап (вересень 1996 p.), яким успішно завершилася грошова реформа введенням в оборот постійної грошової одиниці гривні.

40,41 Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти

Валюта - будь-які грошові кошти, формування та використання яких прямо чи опосередковано пов 'язано із зовнішньоекономічними відносинами. Валюта класифікується за кількома критеріями. За емітентською належністю валюти поділяються на:

• національну валюту, яка виражена в грошах, що емітуються національною банківською системою;

• іноземну валюту, виражену в грошах, що емітуються банківськими системами інших країн;

• колективну валюту, виражену в особливих міжнародних грошових одиницях, що емітуються міжнародними фінансово-кредитними установами і функціонують за міждержавними угодами.

За режимом використання валюти поділяються на:

• неконвертовані(які неможливо вільно обміняти на іноземні валюти за ринковим курсом, їх ввіз та вивіз жорстко обмежується);

• конвертовані(які вільно обмінюються на валюти інших країн, за курсом, що формується у встановленому порядку, і вільно вивозяться і ввозяться через кордон).

Конвертованість валюти можна класифікувати за кількома критеріями:

1. За повнотою конвертації:

• повна конвертованість(повна конвертованість означає можливість вільного обміну національної валюти на іноземну для всіх категорій власників та за всіма видами цілей або операцій);

• часткова конвертованість(національна валюта обмінюється на іноземну з певними обмеженнями).

2. За видами суб'єктів:

• зовнішня(для нерезидентів);

• внутрішня(для резидентів).

3. За характером економічних операцій, що обслуговуються конвертованою валютою:

• за поточними операціями(поточна);

• за переміщенням капіталу(капітальна).

Використання валюти для обслуговування зовнішньоекономічних відносин надає останнім специфічну форму валютних відносин. Характерними особливостями валютних відносин є такі:вони складаються між економічними суб'єктами різних країн;ці відносини реалізуються в складі відповідних сегментів світового ринку;істотний вплив на них справляють чинники, пов'язані з валютними ризиками;у них переплітаються і вступають у суперечність економічні інтереси різних держав.Отже, за своїм економічним змістом валютні відносини - це сукупність економічних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств і обслуговуються валютою.

Залежно від економічного призначення валютних платежів у валютних відносинах можна виділити такі складові:міжнародні розрахунки за зовнішньоторговельними операціями;одержання і погашення різних видів міжнародних позичок;переміщення валюти при здійсненні зовнішніх інвестицій;переміщення валюти при наданні економічної і технічної допомоги;

• операції з купівлі-продажу валюти на внутрішньому і зовнішніх валютних ринках.