1. Інтернаціоналізація економічного розвитку: суть, чинники, форми.

2. Світове господарство: поняття, етапи становлення, структура.

3. Світовий ринок, його структура і ключові характеристики.

4. Міжнародний поліл праці (МПП) – основа світового господарства.

5. Яким чином МПП впливає на темпи економічного розвитку і якість життя? (На прикладі порівняння двох протилежних країн).

6. Система міжнародних економічних відносин (МЕВ). Cутність МЕВ.

7. Об’єкти і головні суб’єкти МЕВ. Форми та рівні розвитку МЕВ.

8. Предмет і методи дисципліни “Міжнародна економіка”.

9. 14. Середовище МЕВ, його структура і особливості.

10. Яка роль МЕВ у вирішенні глобальних економічних проблем світового господарства?

11. Якими показниками характеризується рівень участі країни у МПП?

12. Вирішенню яких проблем сприятиме активізація участі України в МПП? Які галузі української економіки і за яких умов мають шанс увійти у світове господарство?

13. Простежте місце світового ринку в світовому господарстві.

14. 9.

15. Показати особливості впливу на МЕВ природно-географічного та економічного середовища.

16. Що звичайно розуміють під політико-правовим середовищем МЕВ ?

17. Що криється за поняттям «інституціональне забезпечення МЕВ»?

18. За якими показниками можна визначити місце країни в світовій економіці?

19. Оцінка сучасного стану МТ.

20. Суть і структура міжнародної торгівлі. Зовнішня, міжнародна і світова торгівля.

21. Класичні теорії міжнародної торгівлі.

22. Теорія Гекшера-Оліна. Парадокс Леонтьєва.

23. Показники масштабів, структури, динаміки й результативності міжнародної торгівлі.

24. Види та форми міжнародної торгівлі.

25. Ціноутворення у міжнародній торгівлі. Систематизація цін.

26. Тарифне і нетарифне регулювання міжн торгово-економ відносин.

27. Світова організація торгівлі (ГАТТ/СОТ).

28. Загальна характеристика діяльності СОТ та інших міжнародних організацій в сфері регулювання МТ. Яким чином СОТ здійснює регулювання МТ?

29. Прокоментуйте місце України у МТ та її перспективи щодо ступу до СОТ.

30. Україна на світовому ринку товарів та послуг.

31. Сутність, мотивація і форми міжнародного руху капіталу.

32. Форми та показники міжнародного руху капіталу. Підприємницький і позичковий капітал.

33. Міжн інвестиції:суть, форми та наслідки. Прямі та портф інвестиції.

34. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ): суть, чинники, економічні ефекти.

35. Проблеми і перспективи ПІІ в Україні. Шляхи активації іноземного інвестування в Україні.

36. Світовий фінансовий ринок, його структура та тенденції розвитку.

37. Міжнародний кредит: суть, форми, роль в міжнародних економічних відносинах.

38. Сучасні форми кредитування. Факторинг, форфейтінг, лізинг.

39. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації.

40. Міжнародна міграція робочої сили: сутність, види, причини, масштаби, етапи розвитку.

41. Наслідки міграції робочої сили для країн імміграції та еміграції.

42. Особливості формування й розвитку світового ринку праці. Географічні потоки міграції в сучасному світі.

43. Рег-ня світових міграційних процесів.Міжнародна організація праці.

44. Україна в світових міграційних процесах. Причини і сучасний стан міграції робочої сили в Україні.

45. Поняття валюти та її види. Конвертованість валюти. Валютний курс, котирування валют.Фактори,що вплив.на зміну валютних курсів.

46. Валютна політика. Регулювання валютних курсів.

47. Охарактеризуйте можливі наслідки використання фіксованих та плаваючих курсів.

48. Світова валютна система: суть, структура.

49. Еволюція світової валютної системи.

50. Міжнародні валютні ринки, їх організація, види та структура.

51. Основні валютні операції.

52. Структура валютного ринку залежно від терміну укладених угод (СПОТ-ринок, СВОП-ринок).

53. Операції на ринку євровалют.

54. Суть міжнародних розрахунків. Види, форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика.

55. Платіжний баланс: суть, структура.

56. Методологія складання платіжного балансу. Кредитові та дебітові операції платіжного балансу.

57. Сальдо платіжного балансу. Балансування статей платіжного балансу. Регулювання сальдо платіжного балансу.

58. Висвітліть шляхи підвищення ефективності обслуговування зовнішнього боргу України.

59. Розгляньте чинники, що впливають на формування платіжного балансу України.

60. Міжн ек. інтеграція: суть, передумови, етапи розвитку, наслідки.

61. Загальна характеристика сучасних інтеграційних об’єднань.

62. Європейські інтеграційні процеси. Європейській Союз.

63. Північноамериканська економічна інтеграція. НАФТА.

64. Потенціал і особливості регіональної інтеграції країн Азії.

65. Передумови, особливості та шляхи інтеграції України в сучасну світогосподарську систему.

66. Інтеграційні пріоритети України. Сучасний стан і можливі перспективи розвитку економічних відносин України і ЄС.

67. Глобалізація як теоретичне поняття. Сутність і головні чинники економічної глобалізації.

68. Особливості сучасних глобалізаційних процесів і форми їх прояву.

69. Особливості розвитку сучасних мев. Глобалізація, внутрішня і зовнішня інтернаціоналізація.

70. Транснац корпорації (ТНК) як прояв економічної глобалізації.

71. Поз.Та нег.Наслідки фун-ня тнк для країн баз-ня та країн(Нету)

72. Глобальні проблеми людства: суть, види, засоби вирішення.

73. Міжнародна економічна політика України. Основні принципи і пріоритети.

74. Зовнішньоторговельна політика України. Місце України в міжнародній торгівлі. Україна і СОТ.

75. Які напрями розвитку європейської економічної інтеграції є сприятливими і які несприятливими для економіки України?

76. Участь України в інтеграційних процесах.

77. Критерії визначення підсистем світового господарства. Стандартні класифікації країн.

78. Особливості розвитку економіки розвинених індустріальних держав.

79. “Нові індустріальні країни”, їх місце і роль у світовій економіці.

80. Країни, що розвиваються, у світовій економіці.

81. Особливості розвитку економіки країн з перехідною економікою.

82. Проблема конвертованості національної валюти та шляхи її вирішення. Валютна політика України.

83. Визначити головну мету міжнародної економічної політики України та шляхи її ефективного впровадження.

84. Які зміни відбулися у класифікації країн на кінці 80-х -90-х рр.. ХХ ст.?

85. Які наслідки від розширення ЄС на схід випливають для економіки України в цілому та для її зовнішньоекономічної діяльності?

86. Якими можуть бути для України перспективи стосовно зміни її місця в класифікації країн?

1.Інтернаціоналізація економічного розвитку: суть, чинники, форми.

Інтернаціоналізація ек.розвитку зумовлена зростанням рівня взаємопов’язаності та взаємозалежності окремих нац.ек.систем.Інт-я пов’язана з формуванням світового господарства як особливої форми функціональних ек. зв’язків і ек.відносин між суб’єктами міжнародної діяльності. В центрі цих зв’язків і відносин – особливий механізм – світовий ринок. Інтер-я ек.розвитку складається з інтер-ї виробництва(виробництво значно більше власних потреб) та інтер-ї капіталу(пов’язана з відносинами власності, коли власниками капіталу стають громадяни інших країн). Форми інтер-ї ек.розвитку:1. зовнішня(інтер-я) – інтеграція національних господарств.2.Внутрішня (ектерналізація) – розвиток ТНК. Сучасним етапом інтерналізації є розвиток глобалізації суспільства.

2.Охарактеризуйте світове господарство: поняття, етапи становлення, структура і основні показники.

Світове господарство – сукупність національних економік, пов’язаних міжнародним поділом праці та міжнар.економічними відносинами.Етапи становлення світового господарства:1.кінець 18-початок 19ст. – поява світового ринку.2. кінець 19-поч.20ст. – власне становлення світового господарства.Світ.господарство – єдиний, наднаціональний економічний простір. Історія формування світ.госп. розпочинається з міжнародного поділу праці, повя’заного з обміном діяльності та її продуктами між національними державами. МПП – той об’єднуючий елемент, який створив систему світ.госп.як сукупність взаємопов’ язаних міжнародним

обміном нац.госп-в, що виступають його підсистемами. Для характеристики структури світ.госп. на первинному рівні використовується прийнята в міжнар.практиці класифікація: - розвинуті країни з ринковою економікою;- країни, що розвиваються;-країни з перехідною економікою.

Світове господарство як сукупність національних господарств: міжнародний поділ праці, міжнародна спеціалізація, міжнародне виробниче кооперування; світове господарство як єдиний національний простір: світогосподарський поділ праці, транснаціональна спеціалізація і кооперування; структура єдиного світогосподарського простору: технологічна підсистема, соціально – культурна підсистема; багатоманірність системи світового господарства.

Міжнародний поділ праці – є ступенем суспільного територіального поділу праці. Він спирається на економічно вигідну спеціалізацію виробництва в певних порціях. Міжнародний поділ праці існує у двох основних формах: міжнародній спеціалізації та міжнародному виробничому кооперуванні.

Міжнародна спеціалізація – це форма поділу праці між країнами, в якій зростання концентрації однорідного виробництва відбувається на основі прогресуючої диференціації національних виробництв.

Міжнародне виробниче кооперування означає включення країни в міжнародний поділ праці в рамках так званої вертикальної моделі міжнародного поділу праці, тобто за умови збереження автономності виробничого процесу в національних кордонах.

Міжнародний поділ праці був тим об’єднуючим елементом, який створив систему світового господарства як сукупність взаємопов’язаних міжнародним обміном національних господарств, що виступають підсистемами.

У другій половині ХХ ст.. в еволюції міжнародного поділу праці відбувалось якісне зрушення, результатом якого став вивезення капіталу за межі національних кордонів.

Світогосподарський поділ праці. – на відміну від міжнародного поділу праці, це поділ праці не “між країнами”, “всередині” транснаціональних корпорацій, тобто внутрішньо корпоративний.

Формами транснаціонального поділу праці є внутрішньо фірмова корпоративна спеціалізація і внутрішньо фірмове виробниче кооперування.

Єдиний світогосподарський простір – це наднаціональне середовище підприємства, в рамках якого діють єдині економічні, технологічні, правові і соціально – культурні вимоги до суб’єктів виробничої та комерційної діяльності.

Як основні сутнісні підсистеми світового господарства на другому рівні зазвичай вважають такі :технологічну; економічну; правову; соціально – культурну.