- •Київ кнуБіА пробірочний практикум
- •Якісний аналіз органічних речовин
- •Лабораторна робота № 1 якісні реакції органічних речовин
- •Дослід і. Виявлення карбону й гідрогену
- •Дослід 2. Виявлення нітрогену за реакцією лассеня
- •Дослід 3. Виявлення сульфуру
- •Дослід 4. Виявлення галогенів
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Лабораторна робота № 2
- •Дослід 2. Взаємодія алканів із бромною водою і розчином калій перманганату
- •Дослід 3. Добування етилену і вивчення його властивостей
- •Дослід 7. Добування ацетилену з карбіду кальцію та вивчення його властивостей
- •Дослід 11. Добування ацетиленіду аргентуму та ацетиленіду купруму
- •Ароматичні вуглеводні ( арени )
- •Лабораторна робота № 3 добування й властивості ароматичних вуглеводнів
- •Дослід 1. Добування бензену з бензоату натрію
- •Дослід 2. Взаємодія бензену із бромом
- •Дослід 3. Взаємодія гомологів бензену із бромом
- •З розчином калій перманганату
- •Дослід 6. Окислення гомологів бензену
- •Дослід 7. Нітрування бензену
- •Дослід 9. Сульфування фенолу
- •Дослід11. Окислення фенолу
- •Дослід12. Сублімація нафталену
- •Дослід 13. Нітрування нафталену
- •Дослід 14. Бромування нафталену
- •Галогенопохідні вуглеводнів
- •Лабораторна робота № 4 добування й властивості галогенопохідних
- •Дослід 1. Добування хлористого етилу
- •Дослід 2. Синтез брометану
- •Дослід 3. Добування йодоформу зi спирту
- •Дослід 6. Порівняння рухливості атомів галогену у бензеновому кільці та у боковому ланцюзі
- •Оксигенвмісні сполуки та їх похідні.
- •Одноатомні спирти
- •Лабораторна робота № 5 хімічні властивості одноатомних спиртів
- •Дослід 2. Виділення тепла під час розчинення етилового спирту у воді
- •Дослід 3. Горючість спиртів
- •Дослід 4. Виявлення води в спирті
- •Дослід 5. Висолювання етилового спирту
- •Дослід 6. Утворення алкоголятів натрію та їх гідроліз
- •Дослід 7. Окислення етилового спирту калій перманганатом
- •Дослід 8. Окислення спиртів оксидом купруму (II)
- •Дослід 9. Добування ectepib
- •Дослід 10. Виявлення сивушного масла у спирті
- •Дослід 11. Реакція на ненасичені одноатомні спирти
- •Дослід 12. Взаємодія етиленгліколю з натрієм
- •Дослід 13. Утворення гліколяту і гліцерату купруму
- •Дослід 14. Дегідратація гліцерину
- •Дослід 15. Розчинність фенолу у воді та його кислотні властивості
- •Дослід 16. Добування феноляту натрію
- •А л ь д e гіди та k e t o н и
- •Лабораторна робота № 6
- •Дослід 4. Реакція срібного дзеркала
- •Дослід 5. Реакція відновлення альдегідами гідроксиду купруму (II)
- •Дослід 6. Реакція відновлення альдегідами реактиву фелінга
- •Дослід 8. Взаємодія альдегідів із лугом
- •Дослід 13. Реакція канніццаро
- •Дослід 14. Окислювальні властивості хінону
- •Карбонові кислоти та їх похідні одноосновні карбонові кислоти. Жири
- •Лабораторна робота № 7
- •Карбонових кислот і жирів
- •Дослід 1. Розчинність карбонових кислот
- •Дослід 2. Виявлення карбонових кислот за допомогою індикаторів
- •Дослід 3. Утворення солей карбонових кислот
- •Дослід 4. Гідроліз солей карбонових кислот
- •Дослід 7. Відновлення амоніачного
- •Дослід 13. Взаємодія олеїнової кислоти із бромом
- •Дослід 15. Акролеїнова проба на жири
- •Дослід 16 визначення ненасиченост1 жиру
- •Дослід 18. Розчинність жирів
- •Дослід 20. Декарбоксилування малонової кислоти
- •Дослід 21. Гідроліз аспірину
- •Нітрогенobmichi органічні сполуки hitpo- і аміносполуки жирного ряду
- •Лабораторна робота № 8. Хімічні властивості hitpo- та аміносполук жирного та ароматичного ряду
- •Дослід 1. Кислотні властивості нітрометану
- •Дослід 7. Взаємодія амінів із солями феруму й купруму
- •Дослід 8. Реакція первинних аміносполук з нітритною кислотою
- •Дослід 9. Взаємодія аніліну з мінеральними кислотами
- •Дослід 12. Реакція аніліну із хлорним вапном
- •Дослід 16. Реакція діазотування
- •Амінокислоти і білкові речовини
- •Лабораторна робота №9 хімічні властивості амінокислот і білків
- •Дослід 2. Утворення комплексної солі купруму амінооцтової кислоти
- •Дослід 6. Висолювання білків
- •Дослід 7. Кольорові реакції на білки
- •Вуглеводи моносахариди (монози)
- •Полісахариди (поліози, несахароподібні вуглеводи)
- •Лабораторна робота № 10 хімічні властивості моносахаридів, дисахаридів та полісахаридів
- •Дослід 1. Якісна реакція на вуглеводи 3 α-нафтолом (реакція Моліша)
- •Дослід 2. Окислення моноз оксидом аргентуму (реакція срібного дзеркала)
- •Дослід 3. Окислення глюкози реактивом фелінга
- •Дослід 5. Реакція селіванова на кетогексози
- •Дослід 6. Реакція на наявність гідроксильних груп у дисахаридах
- •Дослід 7. Відношення дисахаридів до фелінгової рідини
- •Дослід 8. Відношення дисахаридів до амоніачного розчину оксиду аргентуму
- •Дослід 9. Гідроліз (інверсія) сахарози
- •Дослід 10. Якісна реакція на сахарозу
- •Дослід 12. Виявлення крохмалю в картоплі та зерні
- •Дослід 13. Розчинення клітковини у купрум-амоніачному розчині (реактив Швейцера)
- •Дослід 14. Розчинення клітковини в сульфатній кислоті
- •Полімери. Високомолекулярні сполуки
- •Лабораторна робота № 11
- •Дослід 1. Добування полібутилметакрилату
- •Лабораторна робота № 12
Дослід 12. Виявлення крохмалю в картоплі та зерні
Картоплю розрізають на дві частини і змочують розрізані частини розчином йоду в йодиді калію. Роблять теж саме із зернами кукурудзи та пшениці. З'являється синє забарвлення, що свідчить про наявність крохмалю.
Дослід 13. Розчинення клітковини у купрум-амоніачному розчині (реактив Швейцера)
У пробірку з 4–5 мл прозорого водного розчину купрум-амоніачного комплексу [Cu(NH3)4]OH (реактив Швейцера) занурюють смужку фільтрувального паперу або шматочок вати. Вміст пробірки перемішують скляною паличкою. При цьому волокна клітковини швидко роз'єднуються і майже повністю розчиняються, утворюючи в'язкий розчин. Реактив Швейцера розчиняє клітковину, взаємодіє з нею й утворює комплексну сполуку типу гліцератів купруму.
Частину добутого розчину виливають у склянку з 10 мл 20 % розчину хлороводневої кислоти і добре перемішують. Суміш майже знебарвлюється, і вільна клітковина знову виділяється у вигляді білої маси.
Дослід 14. Розчинення клітковини в сульфатній кислоті
У склянку наливають 10 мл 80 % розчину сульфатної кислоти і занурюють шматочок вати. У процесі перемішування суміші скляною паличкою вата розчиняється.
Частину цього розчину обережно виливають у воду. Виділяється клітковина у вільному стані.
Контрольні запитання
1. Напишіть структурні формули глюкози та фруктози. Реакції окислення та відновлення.
2. Поясніть ( наведіть приклади) які вуглеводи відносяться до - відновних (редукуючи) та невідновних дисахаридів.
3. Напишіть реакції утворення естерів целюлози. Які волокна та полімери отримують з них, де їх використовують?
Полімери. Високомолекулярні сполуки
Полімерами називають речовини, молекули яких складаються з великої кількості структурних одиниць-елементарних ланок. Якщо ланцюг макромолекул складається з ланок однакової хімічної природи , то такі полімери називаються гомо полімерами. Кількість елементарних ланок у макромолекулі полімеру характеризує його ступінь полімеризації та позначається буквою n. Молекулярна маса полімеру ( М) дорівнює добутку маси елементарної ланки (m) на ступінь полімеризації.
М = m n
Полімеризацією називають процес синтезу полімерів з низькомолекулярних сполук ( мономерів). Особливостями полімерізації є те, що мономери мають кратні зв'язки або нестійкий цикл; процес відбувається без виділення побічних продуктів реакції. Розрізняють за механізмом реакції: радикальну та йонну полімеризації.
Співполімерізацією називається процес сумісної полімеризації двох або більшої кількості різних мономерів. Вміст ланок мономерів у макромолекулах співполімерів визначається, головним чином, їх відносною концентрацією і реакційною здатністю. У промисловості найширше використовують три способи проведення полімеризації: полімеризація у блоці, у розчині та в емульсії. Крім цих, існують ще полімеризація в газовій та у твердій фазах.
Лабораторна робота № 11
СИНТЕЗ ПОЛІМЕРІВ РЕАКЦІЄЮ ПОЛІМЕРІЗАЦІЇ.
Реактиви і прилади: бутилметакрилат, перекис бензоїлу, пробірки ( 5 шт.), хімічний стакан