Лабораторна робота №9 хімічні властивості амінокислот і білків

Реактиви й матеріали: амінооцтова кислота (гліцин); білок яйця; оксид купруму (II); лакмус; сульфат купруму; ацетат плюмбуму; хлорид гідраргіруму (II); сульфат амонію; амоніак; гідро­ксид натрію; хлороводнева, нітратна й сульфатна кислоти; фільт­рувальний папір.

Дослід 1 . РЕАКЦІЯ АМІНООЦТОВОЇ КИСЛОТИ (ГЛІЦИНУ) НА ЛАКМУС

У пробірку до 4 мл свіжо приготовленого 2 % розчи­ну амінооцтової кислоти добавляють кілька крапель водного розчину лакмусу. Зміна забарвлення не спостерігається, що вказує на нейтральний характер гліцину в результаті утворен­ня внутрішньої солі або біполярного іона:

Дослід 2. Утворення комплексної солі купруму амінооцтової кислоти

У пробірку насипають 0,2–0,3 г гліцину, розчиняють в 5 мл води, добавляють 1 г порошкоподібного оксиду купруму (II) і кип'я­тять кілька хвилин. Утворюється розчин яскраво-синього кольо­ру. Надлишок оксиду купруму (II) відфільтровують через склад­частий фільтр, а фільтрат виливають у фарфорову чашку і випа­рюють на водяній бані до початку кристалізації. Після охолоджен­ня випадають кристали солі купруму гліцину у вигляді малень­ких блакитних голочок. Сіль купруму гліцину має комплексну будову і належить до внутрішньокомплексних солей:

Дослід 3. КОАГУЛЯЦІЯ БІЛКІВ ПІД ЧАС НАГРІВАННЯ

У пробірку наливають 3–4 мл свіжоприготовленого розчину яєчного білка й обережно нагрівають на полум'ї пальника. Спостерігається поступове помутніння розчину й утворення осаду білка. Коагуляція білка під час нагрівання – процес незворотний.

Дослід 4. ОСАДЖЕННЯ БІЛКІВ СОЛЯМИ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

У три пробірки наливають по 1–2 мл розчину білка і повіль­но, краплями, добавляють в одну пробірку 5 % розчин суль­фату купруму, у другу — 5 % розчин ацетату плюмбуму, у третю — 5 % розчин хлориду гідраргіруму.

В усіх пробірках утворюється осад. За надлишку реакти­вів осад знову розчиняється.

Дослід 5. ОСАДЖЕННЯ БІЛКІВ МІНЕРАЛЬНИМИ КИСЛОТАМИ

У три пробірки наливають по 1–2 мл концентрованих кислот — нітратної, хлороводневої і сульфатної. В кожну з них обережно по стінках приливають по 1 мл розчину білка. Під час збовтування сумішей і за надлишку хлороводневої й сульфатної кислоти осад білка розчи­няється. У нітратній кислоті осад білка не розчиняється.

Дослід 6. Висолювання білків

До розчину білка в пробірці добавляють насичений розчин сульфату амоніаку. Суміш мутніє й випадає осад. З добавлян­ням води осад білка знову розчиняється.

Дослід 7. Кольорові реакції на білки

Ксантопротеїнова реакція. У пробірку, що містить 3–5 мл розчину яєчного білка, додають 1–2 мл концентрованої нітратної кислоти. Суміш нагрівають на полум'ї пальника. Випадає осад жовтого кольору. Жовте забарвлення зумовлене нітруван­ням ароматичних груп білкових молекул. У разі додання амо­ніаку до охолодженого розчину жовтий колір переходить в оран­жевий. Ксантопротеїнова реакція зумовлена наявністю в біл­ках залишків таких ароматичних амінокислот, як фенілаланін, тирозин, триптофан.

Біуретова реакція. Пробірку, що містить 3 мл розчину яєчного білка, 2 мл 10 %-ного розчину гідроксиду натрію і кіль­ка крапель 2 %-ного розчину сульфату купруму, обережно нагрі­вають на полум'ї пальника. Суміш набуває червоно-фіолетово­го забарвлення.

Біуретова реакція зумовлена наявністю в молекулі білку пептидних груп -CO-NH-.

Реакція на наявність сульфуру в білку. У пробірку налива­ють 0,5 мл 1 %~ного розчину ацетату плюмбуму і по краплях добавляють 10 %-ний розчин гідроксиду натрію до розчинення гідроксиду плюмбуму. Потім додають кілька крапель білка або 2–3 мл розчину білка. Суміш перемішують і обережно нагріва­ють до кипіння протягом 2–3 хв. Поява бурого, а під кінець реак­ції чорного забарвлення вказує на утворення сульфіду плюмбу­му, що свідчить про наявність сульфуру в білку.

Контрольні запитання

1. Наведіть приклади амінокислот , які належать до а)основних; б) кислих; в) нейтральних амінокислот.

2. Напишіть реакції, які демонструють кислотно-основні властивості аланіну.

3. Покажіть утворення пептидного зв'язку.