- •3.1.3. З’єднання æ48f9/h8:
- •3.2 Розрахунок виконавчих розмірів калібрів для з’єднання æ48h8/js7
- •3.3 Розрахунок і вибір посадки з натягом
- •3.4. Розрахунок і вибір посадки підшипника кочення 104
- •3.4.1. Вибір посадок підшипника кочення
- •3.4.3. Посадка зовнішнього кільця підшипника в корпус ø42н7/l0
- •3.6 Розрахунок допусків і посадок шпонкового з‘єднання
- •3.6.2 Pозрахунок посадки шпонки на валу і у втулці
3.3 Розрахунок і вибір посадки з натягом
Для з’єднання D1 = 48 розрахувати посадку з натягом і за результатами розрахунків вибрати стандартну посадку за ДСТУ2500-94.
Побудувати схему розташування полів допусків для вибраної посадки, показати на ній всі необхідні величини.
ВИХІДНІ ДАНІ:
L = 24 мм – довжина з’єднання;
М = 78 Н∙м – крутний момент;
Матеріал Сталь20.
Рисунок 3.11 – Ескіз з‘єднання зубчастого колеса з втулкою
Визначаємо D2 за пропорцією:
.
Звідси D2 = 150 мм. D визначаємо конструктивно на 5...6 мм більше діаметра внутрішнього кільця підшипника, D = 26 мм.
Визначаємо коефіцієнти С1 та С2:
де μ = 0,3 – коефіцієнт Пуассона.
Визначаємо найменший розрахунковий натяг:
де Е1та Е2– модуль пружності матеріалу; f – коефіцієнт тертя.
Розраховуємо поправку на шорсткість:
де k = коефіцієнт, що враховує висоту стиснення нерівностей валу та отвору втулки; Rz1та Rz2– висота нерівностей поверхонь отвору та валу.
Враховуючи отримані дані, визначаємо найменший функціональний натяг:
Вибір стандартної посадки:
За ДСТУ2500-94 приймаємо посадку H7/s6, що забезпечує найменший натяг 18 мкм.
Тобто виконується умова:
Nmin> Nнм.F
Для отвору Ø48H7 визначаємо граничні відхилення:
EI = 0
ES = +0,025
Визначаємо граничні розміри отвору:
D = 48
Dmax = 48,025
Dmin = 48
Для валу Ø48s6 визначаємо граничні відхилення:
es = +0,059
ei = +0,043
Визначаємо граничний розмір валу:
dmax = 48,059
dmin = 48,043
Для з‘єднання Ø48H7/s6:
Nmin = dmin – Dmax = 48,043 – 48,025 = 0,018
Nmax = dmax – Dmin = 48,059 – 48 = 0,059
Nm = (Nmax – Nmin)/2 = (0,059 – 0,018) = 0,0205
TN = Nmax – Nmin = 0,059 – 0,018 = 0,041
За результатами розрахунків будуємо схему розташування полів допусків з‘єднання Æ48H7/s6.
Рисунок 3.12 – Схема розташування полів допусків з’єднання Æ48H7/s6.
3.4. Розрахунок і вибір посадки підшипника кочення 104
Вибрати посадку підшипника кочення методом розрахунку і визначити характер з’єднання підшипника за приєднуючи ми поверхнями. Побудувати схему розташування полів допусків посадки внутрішнього кільця підшипника на вал і зовнішнього кільця в корпус з нанесенням всіх розрахункових величин. Визначити і вказати на схемах величини зазорів і натягів. Виконати ескізи посадочних елементів вала і корпуса з позначенням на них допусків, шорсткості та допусків форми і розміщення поверхонь.
ВИХІДНІ ДАНІ:
Fr= 2,5кН – радіальне навантаження;
Клас точності – 0;
Навантаження з сильними ударами і вібрацією.
Підшипник 104:
d = 20 мм – діаметр внутрішнього кільця;
D = 42 мм – діаметр зовнішнього кільця;
B = 12 мм – ширина підшипника;
r = 1 мм – радіус заокругленості.
3.4.1. Вибір посадок підшипника кочення
Для циркуляційно навантаженого кільця посадку підшипника вибираємо за інтенсивністю навантаження PR.
PR = Fr∙K1∙K2∙K3/b,
K1= 1,8 – коефіцієнт, що враховує характер динамічного навантаження;
K2= 1 – коефіцієнт, що враховує степінь послаблення посадки у випадку полого валу;
K3= 1 – коефіцієнт, що враховує степінь нерівномірності навантаження при спарених та сферичних підшипниках,
b = В - 2∙r = 12 - 2∙1 = 10 мм – ширина контактуючої поверхні підшипника.
PR= 2500 ∙ 1,8 ∙ 1 ∙ 1 / 10 = 450 Н/мм.
Даній інтенсивності радіального навантаження відповідає посадка к, квалітет точності приймаємо 6. Тоді посадка внутрішнього кільця підшипника на вал буде позначатись Ø20L0/к6.
Зовнішнє кільце монтуємо конструктивно з невеликим робочим зазором. Для посадочного елементу корпуса підшипника призначаємо посадку Н, квалітет точності приймаємо 7. Тоді посадка зовнішнього кільця підшипника в корпус буде позначатись Ø42Н7/l0.
3.4.2. Посадка внутрішнього кільця підшипника на вал Ø20L0/к6.
За ГОСТ520-89 визначаємо граничні відхилення внутрішнього кільця підшипника Ø20L0:
EI = -0,010,
ES = 0
Визначимо граничний розмір внутрішнього кільця підшипника:
d= 20,
dmax = 20,
dmin = 19,99.
Для валу Æ20к6 за стандартом ДСТУ2500-94 визначаємо граничні відхилення:
ei = +0,002,
es = +0,015
Визначаємо граничний розмір валу:
d= 20,
dmax = 20,015,
dmin = 20,002
Для з’єднання внутрішнього кільця з валом Ø20L0/к6:
Nmax = dmax – Dmin = 0,025
Nmin = dmin – Dmax = 0,002
Nm = 0,5(Nmax - Nmin) = 0,011
TN = Nmax – Nmin = 0,023
За результатами розрахунків будуємо схему розташування полів допусків.
Рисунок 3.13 – Схема розташування полів допусків посадки внутрішнього кільця підшипника на вал Ø20L0/к6.
Рисунок 3.14 – Ескіз посадочного елементу валу