- •Міністерство освіти і науки України
- •© Безлюбченко о.С., Гордієнко с.М., Завальний о.В., хнамг, 2006
- •12.7. Екологічні вимоги до міських вулиць і доріг…………………….……131
- •Розділ 1. Типологія і класифікація населених міст
- •1.1. Критерії класифікації міст
- •1.2. Економічна база перспективного розвитку міст і визначення чисельності населення
- •Розділ 2. Планувальна структура сучасного міста. Функціональна організація міської території
- •2.1. Основні функціональні зони міста
- •2.2. Структура міських територій
- •2.3. Основні питання планувальної структури міста
- •2.4. Планувальні схеми вуличної мережі міста
- •2.5. Транспортні характеристики планувальних структур
- •2.6. Форми розвитку плану міста
- •Розділ 3. Визначення перспектив розвитку міст
- •3.1. Тенденції розвитку міст
- •3.2. Транспортні проблеми сучасного міста
- •3.3. Реконструкції транспортно-дорожньої мережі|сіті||сіті|
- •Розділ 4. Розміщення і структура сельбищної зони міста
- •4.1. Структура сельбищої зони міста
- •4.2. Структурно-планувальна організація житлових утворень
- •4.2.1. Житловий район
- •4.2.2. Квартал
- •4.2.3. Мікрорайон (житловий комплекс)
- •4.4 Організація транспортного та пішохідного руху
- •Розділ 5. Розміщення і структура виробничої території міста
- •5.1. Промислова зона міста
- •5.2. Наукова і науково-виробнича зона
- •5.3. Комунально-складська зона міста
- •Розділ 6. Ландшафтно-рекреаційна зона міста
- •6.1. Система озеленення території міста
- •6.2. Класифікація зелених насаджень
- •Зелені насадження загального користування
- •Розділ 7. Загальні центри міст, їх значення в забудові міста
- •7.1. Загальноміський центр
- •7.2. Установи обслуговування масового користування
- •Розділ 8. Зона зовнішнього транспорту
- •8.1. Залізничний транспорт
- •8.2. Автомобільний транспорт
- •8.3. Водний транспорт
- •8.3.1. Морський транспорт
- •8.3.2. Річковий транспорт
- •8.4. Повітряний транспорт
- •8.5. Трубопровідний транспорт
- •Розділ 9. Транспорт і шляхи сполучення
- •9.1. Класифікація міського транспорту
- •9.2. Масовий міський транспорт
- •9.3. Індивідуальний пасажирський транспорт
- •Розділ 10. Вулично – дорожня мережа міста
- •10.1. Класифікація вулично-дорожньої мережі
- •10.2. Структура вулично-дорожньої мережі
- •10.3. Перехрещення вулиць і доріг
- •10.4. Облаштування перехрещень у різних рівнях
- •10.5. Організація стоянок легкових автомобілів
- •Розділ 11. Пропускна здатність міської вулично-дорожньої мережі
- •11.1. Пропускна здатність смуги руху та її фізична суть
- •11.2. Пропускна здатність смуги руху на різних ділянках міських вулиць і доріг
- •11.2.1. На перегоні між перехрестями
- •11.2.2. На перехрещенні вулиць і доріг
- •11.3. Пропускна здатність багатосмугової проїзної частини
- •11.4. Пропускна здатність і ефективність роботи мережі вулиць і доріг
- •Розділ 12. Проектування планувальних елементів вулиць і доріг
- •12.1. Основні принципи проектування планувальних елементів вулиць
- •12.2. Розрахунок ширини проїзної частини
- •12.3. Розрахунок ширини тротуару
- •12.4. Розрахунок ширини розподільчої смуги
- •12.5. Поперечні профілі міських вулиць
- •12.6. Проектування поздовжнього профілю вулиць і доріг.
- •12.7. Екологічні вимоги до міських вулиць і доріг
- •Висновки
- •Короткий словник основних термінів
- •Список літератури:
- •Планування міст і транспорт.
- •61002, М. Харків, хнамг вул. Революції, 12
11.2.2. На перехрещенні вулиць і доріг
Значення пропускної здатності залежить від категорії доріг, що перехрещуються. Безпосередньо на перехресті пропускна здатність однієї смуги руху Рпк знижується внаслідок різних затримок. Такі втрати враховуються за допомогою поправочних коефіцієнтів.
1. Для смуг прямого руху чи у випадку, коли по другорядній вулиці рух незначний, тобто не потребує відчутних поворотних потоків, через поправочний коефіцієнт δ і розрахункову швидкість автомобіля, пропускну здатність знаходять за формулою
, (11.10)
, (11.11)
де l0 - відстань між перехрестями, приймають 600÷800 м;
а - прискорення при розгоні, приймають 0,8÷1,2 м/с2 для швидкості 30÷40 км/год;
b - уповільнення при гальмуванні, приймають 0,6÷1,5 м/с2;
Δ - середня затримка на перехресті, обумовлена світлофором;
Р(Δ) - імовірність затримки на світлофорі.
; (11.12)
, (11.13)
де Тц - тривалість світлофорного циклу, с;
tз, tж, tк - тривалість відповідно зеленого, жовтого і червоного сигналу світлофора, с.
2. Через основні характеристики транспортного потоку пропускна здатність смуги руху Рпк. знаходиться як
. (11.14)
У цьому разі коефіцієнт враховує зниження швидкості транспортного руху під час проходження перехрестя:
, (11.15)
де βпк - коефіцієнт зниження пропускної здатності на перехресті;
U0 пк - швидкість вільного руху автомобілів на перехресті, спостерігається під час проїзду перехрестя (враховує імовірність несподіваної появи на проїзній частині транспортних засобів і пішоходів, що рухаються в поперечному напрямку; незадовільну видимість; трамвайні колії та ін.), км/год.
Імовірність затримки на перехресті теж впливає на пропускну здатності яка може бути розрахована за формулою:
. (11.16)
У загальному вигляді пропускна здатність однієї смуги руху після перехрестя може визначатися як
. (11.17)
Розрахункова перевірка пропускної здатності однієї смуги на перехрещенні міських магістралей виконується на основі врахування інтервалів руху з і швидкості проходження перехрестя
, (11.18)
де tп - інтервал, з яким автомобілі минають “стоп-лінію” (приймається 2-3 с);
Uп- середня швидкість проходження перехрещення (знаходиться в діапазоні 18-30 км/год або 5-8,3 м/с).
11.3. Пропускна здатність багатосмугової проїзної частини
Пропускна здатність автомобільних доріг з багатосмуговою проїзною частиною повинна визначатися простим сумуванням пропускних здатностей смуг:
, (11.19)
де bi - узагальнений коефіцієнт зниження пропускної здатності для відповідної смуги;
Pi - пропускна здатність окремої смуги руху.
Однак кожна із смуг, що входять до складу проїзної частини, як правило, має різну пропускну здатність. Вона залежить як від умов руху, так і від складу транспортного потоку. Наприклад, для різних транспортних засобів на одній смузі руху значення пропускної здатності може бути різним (див. табл. 11.1) [5].
Таблиця 11.1 - Значення пропускної здатності залежно від складу транспортного потоку.
Тип транспортних засобів |
Коефіцієнт приведення |
Пропускна здатність однієї смуги, авто/год | |
безперервний рух |
регульований рух | ||
Легкові |
1,0 |
1000-1500 |
500 |
Вантажні |
1,5-3,5 |
600-1000 |
350 |
Автобуси |
2,5-3,5 |
200-300 |
100-150 |
Тролейбуси |
3,0-3,5 |
100-130 |
60-90 |
На перегоні міських вулиць і доріг ефективність використання проїзної частини залежить від організації дорожнього руху. У випадку відсутності стоянки або автомобілів, що зупинились, найбільш завантаженою є перша (від тротуару) смуга. Але оскільки в центральній частині міста спеціальні смуги для стоянок автомобілів не відводяться, то на крайній правій смузі завжди знаходиться кілька автомобілів - порушників, які зупинились. Це приводить до зміщення транспортного потоку в убік осі вулиці і надмірному завантаженню проїзної частини (див. діаграму рис. 11.2).
Рис. 11.2 - Діаграма завантаження проїзної частини в «годину пік» у випадку, коли на крайній правій смузі:
а, в, д – стоянка дозволена; б, г, е – стоянка заборонена
На перехрещеннях міських доріг в одному рівні спостерігається багатозначне зниження пропускної здатності на поворотних смугах. Тому в районі перехрестя необхідні додаткові смуги рухи. Оптимальними можуть бути три смуги (по одній для кожного напрямку). Але ефективність розширення проїзної частини не завжди виправдана і, оскільки вона визначається інтенсивністю руху на поперечних напрямках.
У кінцевому підсумку, пропускна здатність вулиці визначається пропускною здатністю перехрещення. І якщо дані обстежень чи розрахунків доводять необхідність більшої кількості смуг, то проїзна частина може бути поділена на дві: основну і додаткову (для громадського транспорту і місцевого руху)[4]. При цьому перехрещення міських вулиць і доріг треба виконувати в різних рівнях.