- •Поняття податку та його особливості. Співвідношення податку, збору, мита.
- •Функції податків. Види податків. Принципи оподаткування.
- •Класифікація:
- •3. Залежно від платника:
- •4. Залежно від форми оподаткування:
- •7. Залежно від періодичності стягнення:
- •8. Залежно від обліку податкового платежу:
- •Суб’єкти оподаткування, їх види.
- •Предмет та об’єкт оподаткування.
- •Ставки податку та методи оподаткування.
- •Податкові пільги та їх види.
- •Порядок та способи обчислення і сплати податку.
- •Податкові періоди та строки сплати податку.
- •Податкова звітність та податкова декларація.
- •11. Співвідношення податкового права з іншими галузями права.
- •12. Принципи та джерела податкового права і їх види.
- •13. Основи міжнародного податкового права. Поняття та види податкових міжнародних договорів.
- •14. Поняття, види та методи усунення подвійного оподаткування.
- •15. Застосування міжнародних договорів та погашення податкового боргу за запитами компетентних органів іноземних держав.
- •16. Поняття та особливості податкових правовідносин.
- •17. Види податкових правовідносин.
- •18. Об’єкти та суб’єкти податкових правовідносин.
- •19. Податково-правові норми, їх структура та види.
- •21. Податково-правові норми, їх структура та види.
- •Структура податкової норми:
- •22. Порядок встановлення, введення та скасування податків в Україні.
- •25. Поняття, завдання та принципи податкової політики.
- •26. Поняття та правове регулювання офшорних механізмів в Україні.
- •27. Система податкових органів України та місце в ній органів дпс.
- •28. Поняття, види, способи здійснення податкового контролю
- •29. Податкові перевірки: види, порядок проведення та оформлення результатів.
- •32. Порядок вилучення органами дпс документів, що свідчать про приховування чи заниження об’єктів оподаткування.
- •33.Поняття, сутність та види відповідальності за порушення податкового законодавства. Специфічні ознаки податкової відповідальності.
- •34. Види податкових правопорушень та класифікація податкових правопорушень за різними критеріями.
- •35. Поняття фінансової відповідальність, її види та порядок застосування.
- •36. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •37. Кримінальна відповідальність у сфері оподаткування.
- •38. Податковий процес як вид юридичного процесу
- •39. Поняття та сутність податкового процесу
- •40.Податково-процесуальне право: наука та навчальна дисципліна
- •41.Податково-процесуальна відповідальність
- •42.Компоненти податкового процесу
- •43.Поняття податково-процесуального провадження
- •44.Стадії податкового процесу
- •45. Податково-процесуальні режими
- •46.Характеристика видів податково-процесуальних проваджень
- •47.Природа, визначення та ознаки податково-процесуальної правової норми
- •48.Зміст, структура та особливості податково-процесуальних правових норм
- •49.Співвідношення матеріальних та процесуальних норм податкового права
- •50. Класифікація податково-процесуальних правових норм
- •51.Загальна характеристика підходів до класифікації процесуальних норм у податковому праві
- •52.Види податково-процесуальних правових норм
- •53.Місце податково-процесуальних норм у системі фінансового права
- •54.Місце податково-процесуальних правовідносин у системі правового регулювання
- •55.Поняття, побудова та особливості податково-процесуальних правовідносин .
- •56.Суб’єкт та об’єкт податково-процесуальних правовідносин
- •57.Зміст податково-процесуальних правовідносин
- •58.Класифікація податково-процесуальних правовідносин
- •59.Види податково-процесуальних правовідносин
- •Екзаменаційні питання з курсу «податкове право»
21. Податково-правові норми, їх структура та види.
Вихідними елементами, що формують податкове право, є податково – правові норми –правила, способи поведінки, що складають зміст податкового права.
Для податково - правових норм характерні такі загальні риси, що визначають норму права: загальний характер; формальна визначеність; охорона і встановлення компетентними органами.
Класифікація податкових норм:
За особливостями впливу на учасників відносин:
а) зобов’язуючі – обов’язок робити певні активні дії;
б) забороняючі – не робити заборонених дій, які порушують порядок, закріплений нормами.
в) уповноважуючі –право на певні позитивні дії в межах розпоряджень, що містяться в нормі.
2) За змістом:
а) матеріальні – регулюють міру права і обов’язків учасників, види й обсяги матеріальних і грошових зобов’язань;
б) процесуальні – регулюють процедуру суб’єктів з реалізації матеріальних норм, тобто з приводу надходжень податків і зборів.
Структура податкової норми:
Гіпотеза – визначає умови дії податкової норми. Вона описує фактичні обставини, при настанні яких варто користуватись цією нормою, вказує на учасників відносин і головні умови.
Диспозиція – вказує якою має бути поведінка суб’єктів відносин, зміст їх прав і обов’язків при настанні обставин, описаних у гіпотезі.
Санкція – передбачає заходи впливу, що можуть бути застосовані до осіб, що недодержуються розпоряджень податкових норм. Санкції розраховані на настання фактичних обставин, що являють собою правопорушення, і реалізують при цьому охоронну функцію права.
За порушення норм податкового права застосовується фінансова, адміністративна, кримінальна відповідальність.
Податкові санкції відрізняються від фінансових, а саме:
а) примусовий вплив на правопорушника через вплив на його кошти (іноді реалізація майна);
б) застосовується санкція як до юридичних , так і до фізичних осіб;
в) передбачено право відновлювальні і штрафні санкції;
г) податкові санкції (пеня, штраф) вживаються незалежно від характеру вини платника (наприклад, хворобу платника податку).
22. Порядок встановлення, введення та скасування податків в Україні.
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім Податкового Кодексу. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних законів, прийнятих відповідно до законів України.
Будь – які податки і збори (обов’язкові платежі) які запроваджуються, мають бути включені до Податкового Кодексу. Всі інші Закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеними у Податковому Кодексі.
Згідно ст. 4 ПКУ п. 4.4. : «Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до ПКУ Верховною Радою України, а також ВР АРК., сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України».
23. Загальна характеристика та структура податкової системи України.
Податкова система – це сукупність податків, зборів та інших платежів до бюджету; принципів, форм і методів їх установлення, зміни чи відміни; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства. Суттєвими умовами оподаткування, що характеризують податкову систему в цілому є
порядок встановлення і введення в дію податків;
види податків;
права та обов’язки платників податків;
порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів;
відповідальність учасників податкових правовідносин.
Податкова система – продукт податкового законодавства. Вона створюється в результаті прийняття ряду законодавчих актів, які затверджують відповідні принципові положення, види податків, порядок нарахування і утримання кожного з них, обов’язки для всіх суб’єктів оподаткування.
Структура податкової системи України:
1) Система оподаткування ( система податків і зборів, механізми і способи розрахунку та сплати податків і зборів)
2) платники податків (юридичні і фізичні особи)
3) контролюючі органи ( ДПС, державна митна служба).
24. Зміст та принципи побудови податкової системи України.
Податкова система – продукт податкового законодавства. Вона створюється в результаті прийняття ряду законодавчих актів, які затверджують відповідні принципові положення, види податків, порядок нарахування і утримання кожного з них, обов’язки для всіх суб’єктів оподаткування.
Принципи побудови і функціонування (відображені в ст. 4 ПКУ):
1) загальність оподаткування кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Кодексу;
2) рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
3) невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
4) презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
5) фіскальна достатність встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;
6) соціальна справедливість установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
7) економічність оподаткування установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;
8) нейтральність оподаткування – установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;
9) стабільність зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
10) рівномірність та зручність сплати установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
11) єдиний підхід до встановлення податків та зборів визначення на законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку.
Податки – не самоціль, а засіб для виконання державою своїх функцій.