- •1. Об’єкт і предмет політичної економії.
- •2. Функції політичної економії.
- •3. Методи економічних досліджень.
- •4.Суспільтне виробництво та його основні фактори.
- •5.Сукупний суспільний продукт як результат суспільного виробництва
- •6. Економічні потреби та інтереси.
- •8.Типи і еволюція економічних систем.
- •9.Відносини власності в економічних системах.
- •10.Форми організації суспільного виробництва
- •11. Товарна форма суспільного виробництва. Товарна форма продукту.
- •12. Теорії походження і сутності грошей
- •13. Грошовий обіг та його закони.
- •15. Класифікація ринків.
- •16. Інфраструктура ринку
- •17. Попит, пропозиція, їх взаємодія.
- •22. Домогосподарство як суб’єкт ринкових відносин
- •23. Підприємство (фірма) як суб’єкт ринкової економіки.
- •24. Підприємництво: сутність, види, функції.
- •25. Витрати виробництва і прибуток підприємства.
- •29. Капітал у сфері торгівлі.
- •30. Капітал і наймана праця
- •31.Земельна рента. Ціна землі
- •32. Роль держави в економічному кругообігу.
- •33. Суспільний продукт і його форми.
- •34. Сутність і види економічного відтворення.
- •35. Національне багатство і його структура.
- •38.Розподільчі відносини та їх місце у відтворювальному процесі.
- •39. Економічне зростання і його чинники.
- •40. Економічні цикли.
- •43. Змішана економічна система: сутність, ознаки, історичні перспективи.
- •44. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік.
- •47. Особливості ринкової трансформації економіки України.
- •48. Світове господарство: сутність, еволюція, структура.
- •53. Форми міжнародних економічних відносин.
- •54. Глобальні проблеми людства: економічні основних, класифікація та передумови вирішення.
- •36.Валовий внутрішній продукт і валовий нац.. Продукт
- •19.Еластичність попиту і пропозиції за ціною.
- •20.Сутність,форми,функції конкуренції,способи конкурентної боротьби.
- •18.Суть законів ринку.
- •21.Види цін та їх формування у ринковій економіці.
- •28.Види кредиту.
- •37.Методи розрахунку ввп.
- •46.Економічні функції держави.
- •45.Господарський механізм : сутність,функції,еволюція та структура.
- •49.Міжнародний поділ праці:сутність,форми прояву та розвитку.
- •50.Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин.
- •51.Міжнародний рух капіталів : сутність,функції,форми.
- •52.Міжнародна міграція робочої сили.
- •55.Вплив глобалізації,глобальних проблем на соц.-економ розвиток України.
- •Об’єкт і предмет політичної економії.
- •Функції політичної економії.
1. Об’єкт і предмет політичної економії.
Політична економія поряд із правоведенням, історією, соціологією та іншими науками належить до системи суспільних наук, кожна з яких виділяє з багатогранної сукупності суспільних відносин їх відповідні вид чи групу, котрим властиві певні закономірності. Політична економія вивчає такі суспільні відносини і закони, які належать до базових у житті суспільства, оскільки вони є складовою суспільного виробництва (економіки).
Об’єктом політичної економії є економічне життя суспільства, тобто його економіка, а економіка — це суспільне виробництво.
Кожна з нині існуючих економічних дисциплін має свій предмет дослідження, на якому вона спеціалізується.
Таким чином, предметом політичної економії є економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними, соціальними інститутами суспільства.
2. Функції політичної економії.
Політекономія вивчає відносини між людьми у вирішальній сфері їх життєдіяльності: у виробничо-господарській економічній діяльності. Значення політекономії в житті суспільства може бути охарактеризоване її функціями. Політекономія як одна з галузей наукового знання, виконує:
1) Пізнавальну функцію. Нею політекономія забезпечує накопичення наукових знань в галузі виробничо-господарської діяльності людей, а в цілому – нарощування інтелектуального потенціалу суспільства, розширює науковий кругозір людей, озброює їх знаннями об’єктивних законів економічного розвитку суспільства, силою наукового передбачення.
2) Методологічну. Політекономія вивчає виробничо-господарські відносини людей в глибинній їх сутності. Це фундаментальна наука, є методологічною основою всіх економічних наук.
3) Практичну. Політекономія – теоретична основа економічної політики держави, підприємств, фірм. На основі її законів та теоретичних висновків органи держуправління, фірми визначають свої програмні цілі, економічну стратегію і практику. Політекономія сприяє нарощуванню економічного потенціалу.
4) Ідеологічну. Політекономія формує погляди, суспільні ідеї, суспільну свідомість.
5) Прогностичну. Має забезпечити суспільну важливість в економічних діях, здійснювати необхідні передбачення щодо розвитку економічних процесів.
6) Виховну. Кожна суспільна наука має виховну функцію. Вона пов’язана з формуванням економічного мислення.
3. Методи економічних досліджень.
Методи економічних досліджень підрозділяється на дві групи: 1) емпіричні; 2) теоретичні.
Емпіричні – полягають у зібранні фактів, врахуванні всіх змін, що відбуваються з ними, в їх групуванні, математико-статистичній обробці. Теоретичні методи є засобом проникнення в глибинну сутність досліджуваних явищ, розкриття законів їх функціонування та розвитку.
В політекономії теоретичні методи полягають головним чином в абстрактних висновках, у висуненні та перевірці гіпотез, гіпотетичному моделюванні економічних процесів. Широко використвується метод абстрагування: відсторонення від другорядних, неістотніх сторін досліджуваного явища з метою виділення першочергових глибинних якостей, що розкривають його сутність. Шляхом методу абстракції формуються економічні закони та категорії. Кращим засобом перевірки висунутих гіпотез, сконструйованих моделей є експерименти, тобто відтворення відповідних процесів в лабораторних умовах. При вивченні фактів, висуненні та перевірці гіпотез використовуються методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції.
Аналіз – розчленування досліджуваного об’єкту на складові частини. Синтез – вивчення предмету в єдності та взаємодії всіх його складових частин, його системної цілісності. Індукція – конструювання узагальнених висновків
ня, уточнення, підвищення якості спільних наукових висновків, законів.