1. Поняття податку та його особливості. Співвідношення податку, збору, мита.

Термін «податок» може розглядатися як правова і як прикладна категорії і як економічна категорії.

- Як правова, що це перехід права власності від платника до держави, тобто зміна форми власності при внесенні платником податку до бюджету. Встановлюється виключно законами України, тобто вищим законодавчим органом.

- Як прикладна категорія, податок становить нецільовий, безвідплатний, безповоротний, безумовний і обов’язковий платіж, що надходить від юридичних і фізичних осіб до бюджету відповідного рівня на підставі акта ВРУ або ради місцевого самоврядування.

- Як економічна категорія податок є формою фінансових відносин між державою, органами місцевого самоврядування і юридичними та фізичними особами з метою створення централізованих фондів коштів, необхідних для здійснення державою, органами місцевого самоврядування своїх завдань і функцій.

Ст. 6 ПКУ дає визначення податку, збору.

Податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Мито і збір відрізняються від податків:

За метою: податки – задоволення потреб держави; мита, збору – задоволення певних потреб чи витрат установ, та фізичних та юридичних осіб.

За характером обов’язку: податок – обов’язковість, інші - притаманна певна добровільність дій.

За періодичністю: збори, платежі – одноразовий характер, здійснюють без певної системи, податки – постійність.

2. Функції податків. Види податків. Принципи оподаткування.

Функції податків можна згрупувати в два блоки:

1.Основна – фіскальна;

2.Додаткові – контрольна та регулююча.

Саме на базі цих функцій будується податковий механізм, і, діючи спільно, вони утворюють цілісний комплекс. Додаткові деталізують головні цілі, реалізовані через підсистему основних.

1)Найважливішою є фіскальна (fiscus –державна скарбниця). Відповідно до цієї функції податки виконують своє основне призначення – насичення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства.

2)Регулююча – регулювання виробництва і споживання (непрямі податки). Податкове регулювання - наприклад: пільги, податковий тиск.

3)Контрольна. За допомогою цієї функції оцінюють раціональність, збалансованість податкової системи, кожного важеля окремо, перевіряють, наскільки податки відповідають реалізації мети у сформованих умовах.

Податкові функції податку утворюють підсистему , що охоплює кілька видів функцій:

1. Розподільна – наповнити скарбницю щоб потім розподілити отримані кошти.

2. Стимулююча (дестимулююча) – створює орієнтири для розвитку або згортання виробничої діяльності. Застосовується механізм пільг, зміна об’єкта оподаткування, зменшення оподаткованої бази.

3. Накопичувальна – орієнтована на кінцевий результат і збільшення потужностей, розвиток виробництва.