- •1.Показ звичаїв і побуту українського пореформеного селянства у повісті і.С. Нечуя –Левицького «Кайдашева сімя»
- •2.Порівняльна характеристика образів синів і невісток Омелька Кайдаша(за повістю «Кайдашева сімя») і.С. Нечуя-Левицького.
- •5. Жіночі образи уромані Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
- •6.Створення українського професійного театру в другій половині 19ст.Розповісти про життя і творчість одного з корифеїв.
- •7.Багатогранність діяльності Михайла Старицького, її значення для розвитку української культури.
- •8.Комедія Івана Капрпенка-Карого» «Хазяїн»- гостра сатира на стяжателів, експлуаторів, міщан.
- •11.Поема і.Франка «Мойсей»- заповіт українському народові.
- •12. Поетична драма "Зів'яле листя" Івана Франка: історія написання, образ ліричного героя. Прочитати напам'ять вірш “Чого являєшся мені
- •14.Вірування, звичаї та побут гуцулів у повісті м.Коцюбинського «Тіні забутих предків»
- •17.Зображення сільської бідноти в новелах Василя Стефаника.
- •34. Відтворення трагедія українського народу на приеладі сімї Катраників в романі Василя Барки «Жовтий князь».
- •39.Літературне "шістдесятництво" як суспільне та культурне явище. Аналіз життя та творчості одного з поетів-шістдесятників (за вибором учня). Прочитати напам'ять вірш аналізованого автора.
- •21.Поетична творчість Миколи Вороного: мотиви,настрої,образи.
- •22.Мотиви й образи громадянської та інтимної лірики Олександра Олеся. Прочитати напамять вірш «Чари ночі»
- •23.Глибина розкриття психології людини в оповіданнях Володимира Винниченка.
- •24.Проза Степана Васильченка зігріта почуттям поваги до людської особистості.
- •Володимир Сосюра — один із найтонших ліриків української поезії, твори якого захоплювали і захоплюватимуть ще не одне покоління вдячних читачів.
- •29. Трагедія роду Половців у романі Юрія Яновського «Вершники».
- •45. Світ людських почуттів і думок у поезії Ліни Костенко
- •46. Собор як символ духовності й краси в однойменному романі Олеся Гончара.
- •47. Щирість почуттів,людська чесність і порядність у творчості Григора Тютюнника.
- •48. Типовість подій і персонажів у творі "Суд" Юрія Мушкетика.
- •49. Взаємини між батьками і дітьми у п'єсі "Дикий Ангел" Олексія Коломійця.
- •50. Людина в протистоянні зі злом і несправедливістю в поезії Василя Стуса. Прочитати напам'ять вірш поета («Мені зоря сіяла нині вранці»).
- •51. Українська «химерна проза»хх ст.Аналіз творчості одного з представників.
- •52. Барокові притчові мотиви і символи роману в.Шевчука «Дім на горі».
- •53.Людина й народ як творці історії та культури в романі "Диво" Павла Загребельного.
- •54. Шляхи розвитку сучасної української літератури. Аналіз творчості одного з представників сучасного літературного процесу в Україні (за вибором учня).
1.Показ звичаїв і побуту українського пореформеного селянства у повісті і.С. Нечуя –Левицького «Кайдашева сімя»
Повість «Кайдашева сім'я» — вершина творчості І. С Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить «до найкращих оздоб українського письменства». Тема повісті — розповідь про українське пореформене село з усіма його складностями і суперечностями. Письменник,добре знав це життя, і в той же час бачив безодню, яка розділяла ідеали від подій і явищ конкретного буття. Треба сказати про те, що І. С. Нечуй-Левицький, маючи неповторний талант повістяра, на сторінках повісті відтворює кращі традиції поетичної, працелюбної української нації. Згадайте, як прибирала свою хату Мотря, яких півників малювала; як описує Мелашку автор: краса цієї дівчини «засліпила йому (Лавріну) очі, так разом заманила серце, що вона йому здалась не дівчиною, а русалкою». Письменник добре знав людську психологію і був майстром художньої деталі. У повісті всі художні засоби підпорядковані розкриттю характерів. Пригадайте опис села Семигори чи те, як Мотря в неділю вбирається на вулицю, куди має прийти й Карпо. Мова персонажів, пересипана прислів'ями, що свідчить про зв'язок твору з усною народною творчістю. Згадує автор у повісті народну пісню, яка також є споконвічною українською традицією, без якої не обходився жоден обряд.Причому, читаючи повість, ми помічаємо, що кожному обряду відповідала своя пісня. У повісті багато музики. На весіллі, на вечорницях грають троїсті музики. Та поряд з кращими українськими звичаями письменник викриває за допомогою іронії, сміху, а іноді і сатири гірші сторони народного життя. Глибокий знавець селянського життя і побуту, селянської психології, Іван Семенович розумів, що про життя села треба писати без будь-яких прикрас. Новаторство прозаїка засвідчили реальні картини побуту і опис українських національних звичаїв. Говорячи про побут, хочу відразу зазначити: мене дуже схвилювали або навіть вразили стосунки між батьками та дітьми в родині Кайдашів. Не хочеться вірити в типовість цього непорозуміння. Та все ж... Письменник майстерно розкриває психологію кожного члена цієї родини і вмотивовує вчинки. Омелько Кайдаш — вправний стельмах. До нього з повагою ставляться і пани, і селяни. Та зароблені гроші він не може вдержати в руках — вони тікають до шинку. За це його не поважають сини. Вони глузують з батька, не знаходять пояснення його вчинкам: ходить до церкви, вірить в «святу п'ятницю» — і постійно заглядає до корчми. Більш того. Одружившись, Карпо частіше не стримується, обзиває батька «іродовою душею», кидається на нього, штовхає кулаками. З такою ж неповагою він ставиться і до матері. Мотря не зупиняє чоловіка, бо в неї така велика ненависть до свекрухи, що «поглядом би спопелила її». Думаю, що описуючи ці картини побуту, автор приходить до думки духовна роз'єднаність між батьками і дітьми отруює кожен день життя. Вчитуючись в повість, я приходжу ще до одного висновку: І. С. Нечуя-Левицького не цікавить етнографічна сторона життя селян. Головним для нього є показ конкретних буденних ситуацій, в яких виявляються змізернілі під впливом обставин людські душі. Серед побутових ситуацій автор більше уваги приділяє сваркам-бійкам, кожен з яких має свою зав'язку і свою розв'язку. Найбільш виразних сварок, на мій погляд, у повісті три: бійка між Кайдашихою і Мотрею за мотовило, між Мотрею, з одного боку, і Мелашкою та Кайдашихою, з другого боку; бійка між двома родинами, коли вони жили вже в різних хатах. У цих бійках ми пізнаємо характери головних персонажів, їх етику. Письменник любить свій народ, свою землю. Він любить своїх героїв, уболіває за них, йому дорога самобутність народу. Йому болить втрачена воля і потоптане почуття національної гідності. Саме цим можна пояснити поглиблену увагу повістяра до зображення традицій і звичаїв, духовних поривань. Автор стверджує віру в незнищенність українських традицій, українського менталітету. Він вірить у те, що прийде день, який відродить українську духовність і люди будуть берегти «собори своїх душ».