59

Зміст

1.	ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ СТРУКТУОЮ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ МІНДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ АБО ДЕРЖАВНИХ ПОДАТКОВИХ ІНСПЕКЦІЙ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ МІНДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ	5
2.	ОБЛІК ТА РЕЄСТРАЦІЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ	16
3.	КОНТРОЛЬ ЗА ДЕКЛАРУВАННЯМ ПДВ	27
4.	КОНТРОЛЬ ЗА ОБІГОМ ТА ОПОДАТКУВАННЯМ ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВ	31
5.	АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ	34
6.	АДМІНІСТРУВАННЯ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ	41
7.	АДМІНІСТРУВАННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ	47
8.	КОНТРОЛЬ ЗА ВАЛЮТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ В СФЕРІ ЗЕД	57
9.	ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ З ПРОХОДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПРАКТИКИ В СТРУКТУРНИХ ВІДДІЛАХ МІНІСТЕРСТВА ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ	60
10.	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	64

1. Ознайомлення із структуою головного управління міндоходів і зборів україни або державних податкових інспекцій головного управління міндоходів і зборів україни

Студент повинен:

− вивчити організаційну структуру Головного управління Міндоходів і зборів України та державних податкових інспекцій Головного управління Міндоходів.

Завдання:

1. Описати організаційну структуру Головного управління Міндоходів і зборів України та державних податкових інспекцій Головного управління Міндоходів.

24 грудня 2012 року Президент УкраїниВіктор Янукович підписав Указ про реорганізацію Державної податкової служби та Державної митної служби в Міністерство доходів і зборів. 

Організаційна структура Міністерства доходів і зборів України складається з апарату, територіальних органів та спеціалізованих департаментів та органів.[34]

Апарат в своєму складі має 25 департаментів, за кожним, з яких закріплені окремі завдання та функції:

1. Департамент організаційногосупроводження;

2. Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації;

3. Департамент інфраструктури;

4. Департамент персоналу;

5. Департамент фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку;

6. Інформаційно-комунікаційний департамент;

7. Головне оперативне управління;

8. Головне управління внутрішньої безпеки;

9. Головне слідче управління фінансових розслідувань;

10. Департамент правової роботи;

11. Департамент обслуговування платників податків;

12. Департамент міжнародних зв'язків;

13. Департамент регулювання діяльності Міністерства та його територіальних органів;

14. Департамент відомчого контролю та внутрішнього аудиту;

15. Департамент оподаткування та контролю об'єктів і операцій;

16. Департамент боротьби з відмиваннямдоходів, одержанихзлочинним шляхом;

17. Департамент доходів і зборів з фізичних осіб;

18. Департамент розвитку ІТ, електронних сервісів та обліку платників;

19. Департамент координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування;

20. Координаційно-моніторинговий департамент;

21. Департамент контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів;

22. Департамент податкового та митного аудиту;

23. Департамент стратегічного управління та інновацій;

24. Департамент митної справи;

25. Департамент погашення заборгованостей. [28]

Територіальні органи представлені представництвами Міндоходів у всіх областях та місті Києві та Сімферополі, а саме – Головними управліннями області, в підпорядкуванні яких, знаходяться всі обласні податкові інспекції та митниці. До територіальних органів також належить Міжрегіональне головне управління, спеціалізовані державні податкові інспекції та Дислокація територіальних органів Міндоходів.

Третя складова організаційної структури – Спеціалізовані департаменти та органи, до складу яких входять: Інформаційно-довідковий департамент , Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень , Департамент спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Міндоходів.

Структура Міністерства є результатом роботи спеціальної комісії і забезпечує виконання всіх покладених функцій, як у взаємодії так і окремо по функціональних підрозділах. [34]

2. Здійснити аналіз чисельності та складу персоналу ДПІ. (інформація не була надана).

3. Місце проходження практики - Моніторингово-координаційний департамент Міністерства доходів і зборів України

Проходження практики здійснювалось у відділі методичного супроводження бюджетного процесу, Управління координації бюджетного процесу, Координаційно-моніторинговому Департаменту Мінстерства доходів і зборів України. Наказ про затвердження положення про департамент та Положення наведені в Додатку 1.Організаційна структура даного департаменту наведена на рис.1.1.

Рис.1.1 Організаційна структура Координаційно-моніторингового Департаменту Міністерства доходів і зборів України¹

Основні завдання Координаційно-моніторингового департаменту:

1. Координація діяльності структурних підрозділів для реалізації в Міністерстві усіх етапів бюджетного процесу, визначених Бюджетним кодексом України, за доходами.

2. Участь у складанні проекту Закону  України «Про Державний бюджет України» на відповідний період за доходами, надання на основі макроекономічних показників  та тенденцій розвитку світової економіки Міністерству фінансів України пропозицій щодо визначення прогнозних (індикативних) показників.

3. Прогнозування та аналіз стану надходжень єдиного соціального внеску.

4. Організація супроводження базових сегментів економіки з метою  унеможливлення використання платниками податків інструментів мінімізації розрахунків з бюджетом. 

5. Визначення та моніторинг виконання індикативних показників доходів і зборів по регіонах.

6. Організація ведення обліку та складання звітності щодо стану розрахунків платників з бюджетом та сплати єдиного внеску.

7. Моніторинг податкових наслідків економічної діяльності учасників кластерних груп та ефективності супроводження великих платників податків.

8. Забезпечення ведення митної статистики.

9. Здійснення експрес-діагностики щодо ризиків діяльності територіальних органів Міндоходів для оперативного інформування керівництва та прийняття управлінських рішень.

10. Інформаційно-аналітичне забезпечення керівництва, органів державної влади щодо діяльності Міндоходів з наповнення бюджету. [27]

Основні функції департаменту:

1. Моніторинг ефективності супроводження великих платників податків.

2. Організація роботи із ведення обліку доходів і зборів.

3. Організація роботи із складання звітності щодо стану розрахунків платників податків та зборів з бюджетом та сплати єдиного соціального внеску.

4. Координація бюджетного процесу за доходами.

5. Здійснення контролю за ефективністю супроводження базових сегментів економіки та аналіз ефективності роботи територіальних органів Міндоходів щодо збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів за рахунок унеможливлення використання підприємствами реального сектору економіки інструментів  мінімізації сплати податків і зборів.

5. Визначення та моніторинг індикативних показників у розрізі регіонів.

6. Організація ведення митної статистики України.

7. Здійснення проактивного аналізу та експрес – діагностики.

8. Систематизація та моніторинг податкових наслідків економічної діяльності  учасників кластерних груп. [27]

Координаційно-моніторинговий департамент визначає для себе перелік основних функцій, що наведені на рис.1.2

Рис.1.2 Функції Координаційно-моніторингового Департаменту Міністерства доходів і зборів України²

2. Практика використання методичного апарату відділу методичного супроводження бюджетного процесу.

Основна робота відділу – це прогнозування надходжень суми податків до бюджету України, для забезпечення точності та адекватності планування дохідної та витратної частини бюджету. Для здійснення цієї функції у відділі використовують програму «Прогноз 5» (рис.1.3), яка за допомогою 25 макроекономічних показників (рис.1.4), що інтегруються в спеціальну формулу і розраховують прогнозну величину кількості податків у розрізі їх видів.[33] Для прикладу наводимо вікно, де введедені показники індексуи цін в розрізі кварталів (рис.1.5).

Рис. 1.3 Вхід до комп’ютерної програми «Прогноз 5»³

Рис. 1.4 Вікно введення макроекономічних показників⁴

Рис. 1.5 Дані індексу споживчих цін в розрізі кварталів⁵

Вивчивши теоретичні основи роботи даної програми, створила власний сценарій розрахунку індикативних показників сплати ПДВ по квартально на весь 2014 рік. (рис.1.6)

Рис. 1.6 Прогнозна динаміка сплати ПДВ на 2014 рік⁶

Результати свідчать про те, що на початок 2014 року відбулося різке зростання надходжень від сплати ПДВ (до 60 млрд.грн.), в той час, як протягом кварталів 2014 року прогнозується різкий спад до величин 2013 року (10 млрд.грн.), що зберігатиме дану тенденцію сум надходжень протягом всього 2014 року.[1, c.51]

Координаційно-моніторинговий департамент на виконанння наказу Міндоходів України від 18.12.2013 №820 ,,Про організацію взаємодії структурних підрозділів Міндоходів при використанні модельного апарата” надає квартальні та річні передбачення на 2014 рік показників податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів (додатки 2, 3), розрахованих з використанням модельного апарата. [38]

Розрахунки квартальних передбачень проведені на сценаріях розвитку економіки України, складених за інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України щодо макроекономічних показників на 2014 рік, оцінених у жовтні 2013 р. і у березні 2014 р., та Мінекономрозвитку України щодо очікуваних прогнозних макроекономічних показників на 2014 р.(додаток 4). Для поліпшення якості прогнозних розрахунків була оновлена база даних модельного апарата показників на 2013 рік, наведених у додатку 4, з урахуванням наявних фактичних статистичних даних Державної служби статистики та Національного банку України.

На оновленій базі даних модельного апарата проведено перерахунки показників податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на 2013 рік та зроблено порівняння з фактичними надходженнями за вказаний період (додаток 5).

Розраховані величини показують, що найбільше відхилення від прийнятих індикативних показників матиме Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (-26,9 %), найнижче на податок на доходи фізичних осіб (-3,9%). Уже наявні фактичні дані за перший квартал 2014 року засвідчуть адекватність моделі, адже відхилення помірні, крім податку на додану вартість з ввезених на території України товарів (відхилення 73,5%), що пов’язано з складною зовнішньо-економічною ситуацією.[37]

2. Порівняльний аналіз методик розрахунку індикативних показників податкових надходжень у Республіці Казахстан та Україні.

Для залучення досвіду іноземних країн щодо методик розрахунку індикативних показників сплати податків, Координаційно-моніторинговий департамент здійснює співпрацю з Науково-дослідним інститутом фінансового права, який у своїй науково-дослідній роботі проаналізував дані методики у всіх країнах СНД.

Особливу зацікавленість викликали методики Республіки Казахстан, адже в даній країна використовується по кілька методик для розрахунку прогнозних надходжень. Це має високу ефективність, адже дозволяє включити в себе більшу кількість показників – макроекономічних, середніх по податкових надходженнях, наявних пільг чи ефективної ставки податку. Тому, постало питання створення порівняльного аналізу методик в розрізі різних видів податкових надходжень України та Казахстан. Дане порівняння показало які методики Україна може використати і у своїй практиці з досвіду Казахстану, або частину розрахунку.Звичайно значна кількість методик пов’язана з особливостями країни (ресурсними, етнічними ), однак є і досвід корисний для України. Порівняльний аналіз з висновками по окремих податках наведений в Додатку 6.[37]

Отже проаналізувавши методики розрахунку індикативних показників відповідних податків в Україні в порівнянні з Республікою Казахстан відзначаємо диференціацію методів у Казахстані найчастіше у зв'язку з застосуванням макроекономічних показників (найчастіше інфляції), поділом бази та періоду оподаткування, застосуванням ефективної ставки податку та пільг по оподаткуванню. В Україні методики прогнозних розрахунків податку є більше адаптовані стосовно бази оподаткування в країні, враховують особливості української економіки. Залучення досвіду Казахстану, стосовно створення кількох методик прогнозного розрахунку по певних податках в Україні принесе свою ефективність, адже дозволить враховувати більше інформації по макроекономічних показниках, ситуації в країні, нормативних величинах, зрівнювати розраховані величини відповідно по методиках між собою для визначення найбільш точного та зваженого результату. [7, c.34]

Стосовно кожного податку в Україні, який має аналог у оподаткуванні Казахстану, можна на базі досвіду порівняльної країни розробити певні рекомендації:

1. Податок на прибуток - в Казахстані існують відокремлені методики розрахунку індикативних показників сплати податку на прибуток для нафтової промисловості, адже вона є домінуючою в країні. В Україні відсутня така необхідність, тому дана особливість методик Казахстану, не має використання в Україні. Можливе створення додаткової методики розрахунку індикативних показників даного податку, яка враховуватиме темп зростання валової доданої вартості виробництва у плановому періоді та ефективної ставки податку, що присутнє у методиках Казахстану.

2. Податок на доходи фізичних осіб - пропонується застосування додоткової методики в основі розрахунку якої врахування пільгових сум, тенденцій зміни макроекономічних показників та врахування частин доходу фізичних осіб, які не оподатковуються у джерела виплат, що дозволить більш точно прогнозувати сплату податку на доходи фізичних осіб.

3.Єдиний внесок - рекомендується доповнення даної методики в Україні показниками ефективної ставки податку, темпу зростання фонду заробітної плати в плановому періоді та пільг.

4. Плата за землю - можливість створення допоміжної методики з врахуванням рівня інфляції та пільгової оплати.

5.6. Податок на додану вартість та акцизний податок - не потребують удосконалення, адже методика майже аналогічна методиці індикативних показників Республіки Казахстан

7. Збір за спеціальне застосування води - пропонується створення додаткової методики, на основі наперед відомої ставки плати (нормативна величина), рівня інфляції та обсягу забору води, що матиме глибший економічний зміст.

8. Рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України - методика не може бути розширена за рахунок залучення досвіду Республіки Казахстан, у зв'язку з тим, що розрахунок даного податку в порівняльній країні пов'язаний з тим, що нафта є пріоритетним ресурсом, яким держава володіє, що не характерно Україні

9.Плата за користування надрами - методика розрахунку індикативних показників ідентична методиці в Україні, рекомендується доповнення її показником зміни обсягів валової доданої вартості ресурсів, що використовуються.

10. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів - можливе створення додаткової методики чи доповнення, яка враховуватиме прогнозований обсяг плати за користування лісовими ресурсами на основі ставки плати за деревину та рівня інфляції. (Додаток 7).