Бурако Всес іст 11 кл підручник

тично ставитися до зображуваного, виробляти власне світо­ глядне сприймання, навчав людей мислити і діяти з ро­ зумінням своєї відповідальності. Вершиною його драматичної творчості післявоєнного періоду стала п’єса «Кавказьке крей­ дяне коло».

На противагу творам реалістів С. Беккет (драма «В очіку­ ванні Годо»), Е. Іонеско (п’єса «Кінець гри») і їхні послідовни­ ки заперечують принципи раціональної поведінки людей, глу­ зують з традиційних понять моралі, проводять ідею даремності всіх людських зусиль. У драмах Е. Іонеско «Урок», «Носоріг», «Повітряний пішохід» проводиться ідея безглуздості людсько­ го буття, карикатурності поведінки людей, їхнього мислення. Відхід від «драми абсурду» до реалістичного зображення проб­ лем життя спостерігається у 70-х роках. Теми релігійної моралі і їх протистояння розтлінню і безвихідності зайняли значне місце в драматичних творах 80-х років.

Сумови «холодної війни» підштовхнули в 60-х і особливо у 70-80-х роках до розвитку детективної літератури, яка прино­ сить великі прибутки. Виходець з групи «молодих розгніваних людей» К. Еміс в 1965 р. випустив книгу «Досьє Джеймса Бонда», яка стала популярною не тільки в Англії, а й в інших країнах світу, перекладена багатьма мовами. Найпопулярнішими детективними творами уславились Агата Крісті (Англія) і Жорж Сіменон (Франція)^

60-х років в літературі зароджується постмодернізм - термін, що означає сучасну стадію розвитку модернізму?]В тво­ рах постмодерністів доводяться до крайності всі основопо­ ложні принципи модернізму, і особливого значення надається пізнавальним можливостям людини, її місцю і ролі в сучасно­ му світі найдосконаліших технологій та екологічних катаст­ роф. Тексти постмодерністських творів - фрагментарні, прин­ ципово несистематизовані, різностильні, часто у вигляді відкритих або закритих цитат, численних повторень. Одним із полюсів постмодернізму стала поява поп-літературних творів.

70-х років розпочинається розквіт масової літератури, розрахованої на невибагливі смаки. Основна мета таких «творів» - розважати читача, у спрощеній і найдоступнішій формі подати проблеми сьогодення!) Основними темами такої літератури є опис страхіть, насильств, злочинності та любов­ них стосунків. Руйнівний натиск комерціалізації, перетворен­ ня літератури в товар є серйозною загрозою для її розвитку. Виправдання культу сили, пропагування жорстокості, цинічного ставлення до загальнолюдських цінностей та інших антисуспільних вчинків свідчать про прояви кризи в літера­ турі, подолання якої одне з важливих завдань розвитку духов­ ності на сучасному етапі.

371

Національно-визвольний рух народів Азії та Африки, ви­ никнення незалежних держав прискорив розвиток національ­ них літератур колишніх колоніальних народів. Характерною ознакою художньої літератури молодих держав є надмірна політизація, загострена реакція на релігійні, національні по­ чуття, співмірна оцінка народних традицій, патріархальних відносин. Твори, що зображують національне і соціальне прозріння особистості, становлення активного борця за гу­ манізм і прогрес, проти носіїв зла і порушників моралі є типови­ ми для більшості національних літератур країн Азії і Африки.

^Література в країнах тоталітарних режимів в 1945-1990 pp. розвивалася двома потоками - офіційним, регламентованим рамками т. зв. «соціалістичного реалізму», і неофіційним, «дисидентським Я кщ о перший знаходив фінансову і ор­ ганізаційну підтримку партійних і державних структур, від­ значався надмірною ідеологізацією і фальшивою героїзацією буднів війни, «соціалістичного» і «комуністичного» будів­ ництва, то другий у важких підпільних умовах та в еміграції завдяки проявам громадянської мужності окремих авторів прагнув подати об’єктивну картину суспільних явищ, відпо­ вісти на болючі питання багатьох людей. Навіть в умовах жорсткої комуністичної цензури окремі письменники і поети, використовуючи «езопівську мову» намагалися проявити свою творчу індивідуальність. Яскравим прикладом такої «езопівсь­ кої мови» є творчість А. Ахматової. В поетичній збірці «Біг часу» і лірико-епічній «Поемі без героя», а також у віршах, опублікованих після її смерті («Реквієм. 1935-1940»), вона виступає як великий майстер віршованої форми, класичної поезії, її відточеної завершеності. За прояви опозиційності письменники піддавались моральним переслідуванням, а письменники-дисиденти - арештам і навіть фізичним розпра­ вам. Коли в 1958 р. Б. Пастернаку за опублікований за кордо­ ном роман «Доктор Живаго» було присуджено Нобелівську премію, він зазнав гонінь, які для нього закінчилися трагічно. Іншого російського письменника - О. Солженіцина, автора удостоєного Нобелівської премії роману «Архіпелаг ГУЛАГ», було вислано за межі СРСР. В 1965 р. був засуджений до тюремного ув’язнення майбутній лауреат Нобелівської премії поет Й. Бродський. Особливо переслідувались в СРСР літерато­ ри національних республік, яким, на відміну від росіян, завжди можна було «приписати» націоналізм. Інакодумство і пропаганда любові до рідного народу трактувались як злочини проти «інтернаціонального суспільства».

V3 ліквідацією тоталітарних режимів у країнах Центральної і Південно-Східної Європи, розпадом СРСР і утворенням суве­ ренних держав розпочався новий етап у розвитку національ­

372

них літературну публікованих творах, які в часи тоталітариз­ му писалися таємно і переховувалися в столах чи ходили в ру­ кописах «по руках», а також у написаних «по свіжих слідах», центральне місце займає тема викриття злочинів тоталітарних режимів, критики лицемірної комуністичної моралі.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ________________________ __________

1.Визначте найважливіші напрямки розвитку літератури зарубіжних країн у другій половині XX ст.

2.Що є спільного і відмінного в творчості письменників Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії та США в перші повоєнні десятиліття?

3.Назвіть улюблені вами твори письменників зарубіжних країн і вкажіть, чим вони цінні для людства.

4.Назвіть характерні риси творів письменників екзистенціалістів.

5.Які риси притаманні літературним творам письменників-пост- модерністів?

6.В чому полягає небезпека «масової літератури»?

7.Які особливості розвитку літератури в тоталітарних країнах?

§46. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО І МУЗИКА

Що ви розумієте під поняттям «образотворче мистецтво»? Я кі види мистецтва вам найбільше подобаються? Чому?

Друга світова війна з її руйнівними наслідками, протибор­ ство двох військово-політичних блоків, урбанізація, що приз­ вела до масового переселення людей в міста і відірвала їх від традиційної культури, широкомасштабне безжалісне вини­ щення природи та інші негативні явища помітно вплинули на розвиток усіх видів мистецтва.

післявоєнні роки запанував модернізм. Провідна роль у модернізмі утвердилася за безпредметним (абстрактним) мис­ тецтвом, яке відоме під назвою абстракціонізму. Ця течія, що базується на відмові від зображення реальних предметів і явищ, охопила живопис, скульптуру, графіку і поширилась у більшості індустріальних країн світу. Захисник абстракціо­ нізму, французький художник М. Сефор, називав абстрактним таке мистецтво, яке не містить жодного нагадування про дійсність. Суть абстракціонізму, за визначенням теоретика цього напряму російського художника В. Кандинського, - це душевний стан художника, його власний духовний світ, а не реальні предмети. Символами для вираження цього стану мо­ жуть бути самі по собі кольори, лінії, форми. Так, жовтий колір символізує безумство, зелений - ідеальну гармонію, фіалковий - хворобливість'і т. д .^

373

післявоєнний період американський художник-абстрак- ціоніст Дж . Поллак став засновником абстрактного екс­ пресіонізму, для якого характерні нові прийоми і засоби. Про­ цес художньої творчості стає для таких художників само­ ціллю. У процесі роботи художник хаотично накладає на полотно фарби, причому не тільки пензлем, а й сторонніми предметами, наприклад палицею, ложкою. Окремі художни- ки-абстракціоністи прагнули досягти досконалості в гар­ монізації кольору і форми; їхні досягнення з успіхом викорис­ товуються в дизайні, театрі, на телебаченні^

Ще одним різновидом модернізму, що набув розвитку в післявоєнні роки, став сюрреалізм (надреалізм). Сюрреалісти поставили своєю метою розкривати таємниці підсвідомості, інстинктів. Метод вираження - розрив логічних зв’язків. І то­ му на їхніх картинах звичні для людей предмети набувають протилежного зображення: тверде - розтікається, мертве - оживає, важке - легко зависає, живе - перетворюється на по­ рох. Найвидатнішим представником цієї течії був іспанський художник Сальвадор Далі (1904-1990). У роки Другої світової війни центр сюрреалізму з Західної Європи перемістився у США. Тут С. Далі створив свої знамениті картини «Атомний Нерон», «Атомна Леда». Найвищої популярності сюрреалісти досягли в 50-60-х роках. З цього часу сюрреалізм поступився новій хвилі абстракціонізму - поп-арту (мистецтво широкого вжитку). Для поп-арту характерне використання предметів і побутових речей в різних комбінаціях. У ці ж роки виникло кінетичне мистецтво, в якому головним принципом було те, щоб твір рухався. Новинками модернізму стало світлове мисте­ цтво, в якому головна роль відведена ефектним комбінаціям кольорових рухливих променів, скерованих на екран.

Удругій половині XX ст. з’явилися й інші різновиди модернізму, які умовно можна об’єднати в поняття концепту­ альне мистецтво (англ. conception - поняття, ідея, задум). Для цього напряму ідея важливіша за самий твір. Як засіб демон­ страції понять застосовуються різні матеріали: промислові ви­ роби (тканина, метал), природні об’єкти, відеозаписи, шматки газет, літературні тексти тощо. Такі твори часто були не зрозумілі глядачам. Концептуальне мистецтво відходить від традиційних правил художньої логіки, призводить до розчи­ нення таких витворів мистецтва в навколишньому побутовому середовищі. Частина концептуалістів повернулась у 90-х ро­ ках до більш реалістичних методів відображення дійсності.

Ускульптурі поруч з абстракціонізмом в основному панував неореалізм. Багато видатних скульпторів під впливом примі­ тивного мистецтва народів Африки і аборигенів Латинської

374

Америки прагнули надати своїм скульптурам нових форм у стилі примітивістських тенденцій. Навіть твори одного з найвидатніших майстрів скульптури XX ст. англійця Г. Мура (1898-1986), які відзначаються величністю і монумен­ тальністю, зазнали впливу примітивізму. Про це свідчать його скульптури «Мати і дитина», «Лежача постать», які прикра­ шають будинок штаб-квартири ЮНЕСКО в Парижі.

Особливості архітектурного будівництва у післявоєнні роки визначилися, з одного боку, інтенсивною урбанізацією і зрос­ танням чисельності міст, масштабним промисловим будівництвом, нестачею землі під забудову, а з іншого - поя­ вою залізобетонних панелей, просторових залізобетонних і ме­ талевих конструкцій, які давали змогу значно видозмінити будівництво, створювати нові естетичні образи. При відбудові зруйнованих міст в архітектурі дістали нове тлумачення прин­ ципи функціоналізму. Він зародився ще в 20-х роках і керував­ ся тим, що архітектурну форму повинна визначати функція, практичне призначення будови. Планування функціоналісти здійснюють з урахуванням якнайбільшої доцільності для за­ безпечення побутових умов і організації високопродуктивного виробництва. У творах теоретиків і видатних архітекторів XX ст. НІ. Ле Корбюзье (Франція), X. Мейєра (Англія), П. Ауді (Нідерланди) обґрунтовано основні принципи функціоналізму. Вони були розвинені і доповнені архітекторами Л. Костою і О. Німейєром (Бразилія), К. Танге (Японія), які обстоювали важливість урахування місцевих умов і традицій. Сміливим архітектурним експериментом другої половини XX ст. є будівництвом за проектом Л. Кости та О. Німейєра нової сто­ лиці Бразилії м. Бразіліа. Це місто у своєму плані нагадує літак, у крилах якого розташовано житлові зони з багатоповер­ ховими та індивідуальними будинками, а в центрі - адміні­ стративні будівлі.

Своєрідністю в плануванні, чіткістю, продуманістю транс­ портних потоків, їх розв’язок відзначаються післявоєнні квар­ тали Парижа, Рима, Бонна, Токіо та інших міст. У післявоєнні роки ідеї функціоналізму знайшли своє втілення в утвер­ дженні інтернаціонального стилю, який характеризується простотою ліній, широким застосуванням прозорого і непрозо­ рого скла, металу, готових блоків. Художнє оформлення типо­ вих конструкцій з металу і скла пов’язано передусім з ім’ям американського архітектора Mica ван дер Ройє. Він приходить до ідеї універсальної форми, яка зводиться до відтворення в архітектурних будовах геометричних фігур: паралелепіпеда, піраміди, циліндра, кулі. Інтернаціональний стиль переважає в розбудові великих міст.

375

Ідею універсальності форми, її незалежності від місцевих умов і призначення, яку покладено в основу інтернаціонально­ го стилю, заперечують окремі теоретики і практики, що захи­ щають збереження національних традицій у будівництві. На практиці, однак, національні традиції зберігаються пере­ важно у сільській забудові.

Упіслявоєнні роки певні тенденції окреслились у розвитку театру. У більшості зарубіжних країн театри не фінансуються державою, не мають постійних службовців і працюють за контрактами, які укладаються переважно на один сезон. Знач­ на залежність театрів від смаків відвідувачів часто змушує їх вдаватися до кон’юнктурної тематики заради фінансових вигод і виживання.

Театр з його сентиментальними драмами, поліцейськими детективами, міщанськими комедіями вже в середині 50-х років не витримував конкуренції з кіно. В окремих творах драма­ тургії, театральних виставах заперечення традицій і раціональ­ ної поведінки було доведено до крайнощів. У Франції зародився

інабув поширення «театр абсурду», представлений драматич­ ними творами згаданих уже А. Камю, С. Беккета, Е. Іонеско. Творча практика багатьох зарубіжних театрів спирається на те­ орію, методи і артистичну техніку, розроблені знаменитим російським режисером К. Станіславським.

Кіно в другій половині XX ст. стало найбільш доступним і масовим видом мистецтва. У художніх фільмах утвердився неореалізм, що сформувався під впливом італійського кіно, зокрема таких видатних кінорежисерів, як Р. Росселіні, Ф. Фелліні, JI. Вісконті.

Уфільмі Р. Росселіні «Рим - відкрите місто» документалізм поєднується з героїчними ситуаціями, персонажі яких праг­ нуть творити добро. Ф. Фелліні у фільмах «Дорога», «Ночі Кабірії» утверджує душевну доброту, людське взаєморо­ зуміння. У фільмах JI. Вісконті «Почуття», «Рокко і його бра­ ти» романтичність поєднується з натуралістичними картинами життя. До постановок своїх фільмів він залучає непрофесійних акторів, зокрема рибалок, робітників, людей з вулиці. Італійські фільми вирізняються гострими драматичними конфліктами, поєднанням італійської ментальності з загаль­ нолюдськими рисами. Фільми італійських режисерів здобули всесвітнє визнання за правдиве відображення дійсності. Вони стали важливим кроком в освоєнні кінематографом нових ху­ дожніх засобів.

Великий поступ у своєму розвитку зробили творці фільмів у Франції, Англії, СІЛА, Японії, Індії, а також у країнах Латинської Америки. Багато з цих фільмів являють собою

376

екранізацію класичних творів національних літератур. Для французької кінематографії характерна романтична кіноко­ медія. Загальновідомі кінокомедії режисерів Крістіана-Жака «Фанфан-Тюльпан», Ж. Таті «Закон є закон», «Мій дядько» «Час розваг», в яких гротеск поєднується з глибоким поетич­ ним ліризмом. Для англійського повоєнного кіно найбільш самобутнім жанром є комедія-фарс, типовим прикладом якої є фільм Д. Кастейрса «Містер ГІіткін в тилу у ворога». В Англії, Франції створено унікальні науково-документальні фільми про життя тваринного і рослинного світу нашої планети, серед яких виділяється серіал Ж.-І. Кусто.

Найбільшу кількість художніх фільмів випускають у США. В американському післявоєнному кіно відбулися великі зміни. Закінчилася монополія Голлівуда, виникло багато незалежних кінокомпаній, частина з яких продовжує голлівудські тра­ диції. Проте помітним є вплив на американське кіно італійсь­ кого неореалізму. Видатний американський кінорежисер

С.Кубрік завоював популярність постановкою фільмів «Вбив­ ство», «Механічний апельсин» та історичної картини «Спар­ так», на яких позначилися неореалістські тенденції. Вплив італійських неореалістів знайшов прояв у творчості режисера

С.Крамера. Для американських художніх фільмів характер­ ними є масові батальні та побутові сцени, в яких режисери прагнуть до історичної правдивості і високохудожньої вираз­ ності. Один з найпоширеніших видів кінопродукції СПІА - ковбойські фільми, героями яких є ковбої, дрібні фермери, золотошукачі, гангстери. Окремі режисери заповнюють такі фільми бійками, стріляниною, грубим натуралізмом, смаку­ ють насильство.

Оригінальністю і самобутністю характеризуються японські та індійські художні фільми, для яких визначальним є збере­ ження національних традицій. Якщо японські кінострічки присвячуються в основному стандартним костюмно-історич­ ним подіям про подвиги самураїв, то індійські перевантажені етнографічними сценами з численними піснями й танцями, в сюжет часто дуже умовний.

Останніми роками популярність здобули багатосерійні фільми латиноамериканських країн, які відтворюють сюжети національних літературних творів.

Українах, де панували тоталітарні режими, переважна більшість кінофільмів мала плакатний, агітаційно-пропаган­

дистський характер. Герої таких фільмів спрощено поділялися на позитивних і негативних, конфліктні ситуації мали штуч­ ний, надуманий характер або ж фільми були безконфліктни­ ми. Вибір тематики фільмів суворо регламентувався цензурою.

377

Чимало вже створених художніх і документальних фільмів, нерідко талановитих, були заборонені або зняті з прокату. Про­ те навіть у таких умовах постійних заборон і суворої цензури видатні майстри в СРСР, Польщі, Чехословаччині, Угорщині зуміли досягти високої майстерності, особливо екранізуючи твори класиків національних літератур. Так, зокрема, в СРСР працювали режисери А. Тарковський («Іванове дитинство», «Андрій Рубльов», «Сталкер»), С. Параджанов («Тіні забутих предків», «Квіт граната»), Т. Абуладзе («Покаяння»), О. Гер­ ман («Перевірка на дорогах»). Фільми цих митців здобули най­ вищі нагороди на кінофестивалях світового рівня.

На сучасному етапі перед кінопродукцією зарубіжних країн гостро стоїть питання про роль кіно у вихованні загально­ людських ідеалів і духовності. Частина режисерів у гонитві за комерційними зборами наповнює свої фільми сценами насиль­ ства, порнографії. Герої таких фільмів цинічно нехтують моральними цінностями суспільства. Такого роду кінопродукція згубно впливає на виховання молоді. Вседозволеність, якої допускаються окремі творці фільмів, зазнає справедливої критики з боку громадськості світу.

З середини 70-х років різко зросла кількість телевізійних художніх фільмів. Пальма першості від традиційного кіно пос­ тупово перейшла до кіно телевізійного. З поширенням телеба­ чення кіно увійшло в кожну сім’ю, стало невіддільною част­ кою щоденного побуту. Від перших телефільмів, характерною рисою яких була театральна умовність, автори перейшли до втілення на телеекрані всіх традиційних здобутків кіномисте­ цтва. Відмітною ознакою телефільмів є багатосерійність, яка в окремих країнах вимірюється десятками і навіть сотнями серій. Вони привертають увагу мільйонів глядачів. З кінця 60-х років завдяки супутникам серійні фільми одночасно пере­ глядають в багатьох країнах. Порівняно з традиційними жанрами (художні та документальні фільми) в останнє деся­ тиліття найбільшу кількість глядачів збирають прямі телере­ портажі. Міжнародні політичні конференції, Олімпійські ігри, Універсіади, виступи знаменитостей, музичні фестивалі одно­ часно проглядають мільярди людей усіх континентів світу.

У музичній культурі післявоєнних років поряд з розвитком традицій класичної музики завоювало популярність багато но­ вих напрямків і стилів.

Великий вплив на розвиток музичної культури мали ідеї австрійського композитора і теоретика, засновника нової віденської школи А. Шенберга, який ще в 20-х роках вирішив змінити систему нотного письма. Його музика засновувалася не на восьми-, а на дванадцятитоновій системі. Музичні компо­

378

зиції створювали новий напрям. Згодом він набув назву музич­ ний експресіонізм, який і понині є одним з найважливіших у музичному мистецтві. Ідеї А. Шенберга відбилися на твор­ чості багатьох композиторів другої половини XX ст., у тому числі загальновідомих: Луїджі Ноно, Лучіано Беріо, П’єра Бульєза, Карлгайнца Штокгаузена.

З 50-х років широкої популярності в країнах Заходу набула рок-музика, що зародилась у США. Її виконували в основному на електрогітарах і ударних інструментах. Рок (англ. to rock - хитатися, труситися) з кінця 50-х років швидко поширюється і набирає нових форм. Започаткував рок у 1954 р. Білл Хейлі своєю піснею «Rock around the clock». У цьому ж році вийшла перша комерційна платівка майбутнього «короля» рок-н-ролу Елвіса Преслі. Рок-музика мала стати вираженням протесту нового покоління молоді проти респектабельного пристосуван­ ня, престижності, кар’єризму. Прості слова пісень, помірко­ вані спочатку ритми, що стають дедалі гучнішими, докучливі повторювання одного і того ж елементу створюють обстановку загострених емоційних переживань.

Слідом за рок-н-ролом утвердився стиль поп-музики (non - популярний). Кожний різновид цієї музики асоціювався з пев­ ними виконавцями. У 60-х роках великий успіх завоювали поп-групи «Бітлз», «Роллінг стоунз». Зовнішнім виглядом, манерами поведінки, вільним спілкуванням із слухачами в залі виконавці підкреслювали свій демократизм, зв’язок з ни­ зами суспільства. їхня музика була простою і доступною, вико­ ристовувала мотиви міського фольклору, а також елементи джазу і блюзу.

У 70-х роках, коли з’явилося нове покоління молодих музи­ кантів, рок-музика знаходить прояв у крайніх формах «панка» або «металу». Концерти перетворюються на рухливі й галас­ ливі вистави, чудернацько одягнених виконавців музичних творів. Такі концерти супроводжуються миготінням десятків різнобарвних прожекторів. У 80-90-х роках рок представлений великою кількістю стилевих форм, регіональних і національ­ них різновидів. Серед них виділяються групи, які зберігають традицію класичного року. Інші поєднують джаз і рок (джазрок) або використовують фольклор (фольк-рок) та ін. Частина рок-груп намагається пристосуватися до класичного мистецт­ ва (арт-рок).

Бурхливе зростання поп-музики у США і країнах Західної Європи сприяло зростанню популярності народної музики країн Африки, Азії, Латинської Америки. Поп-музика пере­ творилась у гігантську індустрію, яка приносить великі при­ бутки музикантам і особливо тим, хто їх тиражує. Вона має

379

великий вплив на поведінку і мислення сучасної молоді, для якої поп-зірки належать до найбільших авторитетів. Розвиток музичної культури в післявоєнний період найтісніше пов’яза­ ний з технічними вдосконаленнями в звукозапису та відтво­ ренні музичних творів. Серед пристроїв, що дають змогу точно відтворювати записаний звук, - компакт-диски і цифрові аудіокасети. Спад інтересу молоді до записів рок-музики в 90-х ро­ ках пояснюється зростанням популярності комп’ютерних ігор.

ДОКУМЕНТИ______________ ___________________ ______________

БЕРТРАН РАССЕЛ ПРО НАУКУ І КУЛЬТУРУ

Наука, про що свідчить саме слово, - передусім знання. Прийня­ то вважати, що це знання особливого ряду, а саме, знання, яке прагне знайти загальні закони, що пов’язують багато окремих фактів.

Поступово однак погляди на науку як на знання відтісняються на задній план поглядом на неї як на силу, що управляє природою. Якраз тому, що наука дає нам владу над природою, вона має біль­ шу соціальну значимість, ніж мистецтво. Наука як пошук істини рівноправна з мистецтвом, але не вище нього...

Весь світ мистецтва, літератури і науки є міжнародним; те, що ро­ биться в одній країні, робиться не для цієї країни, а для людства...

(Цит. за: Бертран Рассел. Словарь разума, материи, морали. Пер. с англ. - М., 1996. - С. 162, 322).

ВИТЯГ З НОБЕЛІВСЬКОЇ ЛЕКЦІЇ А. САХАРОВА (1975 р.)

Мир, прогрес, права людини - усі три цілі нерозривно пов’язані, не можна досягнути якої-небудь з них, нехтуючи іншими...

... Я переконаний, що міжнародне довір’я, взаєморозуміння, роззброєння і міжнародна безпека немислимі без відкритого суспільства, свободи інформації, свободи переконань, гласності, свободи поїздок і вибору країни проживання. Я переконаний та­ кож, що свобода переконань, поряд з іншими громадянськими свободами, є основою науково-технічного прогресу і гарантією від використання його досягнень на шкоду людству...

(Цит. за: Сахаровский сборник. - М., 1991. - С. 24).

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ___________________________ _______

1. Складіть таблицю «Образотворче мистецтво і музика другої половини XX ст.» за такою схемою:

380