50. Злочини проти громадського порядку та моральності.

Громадський порядок – це сукупність суспільних відносин, що забезпечують спокійні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, відпочинку, побуту і нормальної діяльності підприємств, організацій, установ у цій сфері. Суспільна мораль – це система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов’язок, совість, справедливість, що визначають умови нормального громадського життя людей.Тому злочини проти громадського порядку та моральності можна визначити як умисні суспільно небезпечні посягання на громадський порядок у різних сферах забезпечення життєдіяльності людей і моральні основи життя суспільства, взяті під охорону законом про кримінальну відповідальність. Виходячи з особливостей безпосередніх об’єктів ці злочини можуть бути поділені на два види: 1) злочини проти громадського порядку (групове порушення громадського порядку – ст. 293, масові заворушення – ст. 294, заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку – ст. 295, хуліганство – ст. 296); 2) злочини проти суспільної моральності (наруга над могилою – ст. 297, знищення, руйнування або пошкодження пам’яток-об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці <– ст. 298, жорстоке поводження з тваринами – ст. 299, ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, – ст. 300, ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів – ст. 301, створення або утримання місць розпусти і звідництво – ст. 302, проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією – ст. 303, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність – ст. 304).У свою чергу, злочини проти суспільної моральності можна поділити на три види: 1) посягання на основні моральні принципи і цінності у сфері духовного і культурного життя суспільства (ст.ст. 297-300); 2) посягання на основні принципи моральності у сфері статевих відносин (ст.ст. 301-303); 3) посягання на основні принципи моральності у сфері морального і фізичного розвитку неповнолітніх (ч. 2 ст. 299, ч.ч. 2-3 ст. 300, ч.ч. 2-3 ст. 301, ч. 3 ст. 302, ч. З ст. 303, ст. 304 ).

Злочини, передбачені розділом XIII Особливої частини КК, посягають на здоров’я населення, яке є родовим об’єктом цих злочинів. Він охоплює собою безпеку біофізіологічного та психічного стану, що фактично склався, невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширення епідемій.

Обов’язковою ознакою злочинів, що розглядаються (за винятком порушення правил боротьби з епідеміями – ст. 325), є наявність предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров’я людей. Вони виступають як предмети або як засоби здійснення цих злочинів. Такими предметами є: наркотичні засоби (ст.ст. 305-309, 313-320); психотропні речовини (ст.ст. 305-309,313-315,317-320); прекурсори (ст.ст. 305-306, 311-312, 318, 320); аналоги наркотичних засобів та психотропних речовин (ст.ст. 305-309,313-315,317, 320); снодійний мак і коноплі (ст. 310); отруйні та сильнодіючі речовини (ст. 321),- одурманюючі засоби (ст.ст. 322, 324); мікробіологічні та інші біологічні агенти (ст. 346); токсини (ст. 326); допінг (ст. 323); радіоактивно забруднені продукти та інша продукція (ст. 327).Прості (основні) склади злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів сконструйовані в основному як формальні (виняток становить заволодіння наркотичними засобами шляхом викрадення, привласнення, шахрайства і зловживання службовим становищем).Суб’єктивна сторона злочину з формальним складом характеризується прямим умислом. Важливе значення для кваліфікації злочину при цьому має встановлення наявності або відсутності мети збуту наркотичних засобів, радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції та інших предметів.

Суб’єкт цих злочинів, як правило, загальний, тобто будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Види злочинів проти здоров’я населення. Залежно від безпосереднього об’єкта, особливостей предмета та об’єктивної сторони злочини проти здоров’я населення можна поділити на такі групи: злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів та інших предметів, небезпечних для здоров’я населення (ст.ст. 305-307, 309-311, 320-321); злочини, пов’язані з незаконним заволодінням наркотичними засобами, а також обладнанням, призначеним для їх виготовлення (ст.ст. 308, 312-313, 318-319); злочини, пов’язані з незаконним вживанням наркотичних і одурманюючих засобів, а також допінгу (ст.ст. 314-317, 322-324); інші злочини проти здоров’я населення (ст.ст. 325-327).