Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Blok_2_31-60.docx
Скачиваний:
18
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
96.69 Кб
Скачать

45. Поняття, суть та види правопорушень.

Правопорушення - це протиправне винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, яке завдає шкоди суспіль­ним відносинам, що охороняються законом, і тягне за собою юридичну відповідальність Правопорушення - це відступ окремої людини чи юридичної особи від виконання вимог, викладених в юридичних нормах, переважно - це невиконання певних зобов'язань або використання права всупереч його призначенню, що завдало шкоди іншим людям, юридичним особам, суспільству, державі.

Структура правопорушення:

Об'єкт правопорушення - це певні матеріальні блага або соціальна цінність (здоров'я, майно, честь, гідність), на знищення або пошкодження яких спрямований протиправний вчинок.

Суб'єкт правопорушення - це фізичні та юридичні особи, здатні нести юридичну відповідальність.

Об'єктивний бік правопорушення - це власне протиправний вчинок (протиправне діяння) і його наслідки (наявність завда­ної шкоди), причинно - наслідковий зв'язок між шкодою і вчинком (діянням). Суб'єктивний бік правопорушення - це відповідне ставлення правопорушника до вчиненого ним протиправного вчинку (діяння), а також мета і мотиви правопорушення.

Ознаки правопорушення: - суспільно небезпечна або шкідлива дія (бездіяльність);

- протиправність цієї дії (бездіяльності); - наявність причинно - наслідкових зв'язків між дією (бездіяльністю) і шкодою; - наявність провини (вини). Види правопорушень. Залежно від ступеня суспільної небезпеки правопорушення поділяються на: - злочини; - проступки.

Злочин - це передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), яке посягає на сус­пільний лад, політичну й економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи, а також інше передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, що посягає на правопорядок.

46. Джерела (форми) права.

Джерело права — це спосіб зовнішнього вираження і закріплення правових норм, який засвідчує їх загальнообов'язковість.В більш загальному (але не менш достовірному) вигляді, джерело права — це сила, що створює право.

Виділяються джерела права в матеріальному, гносеологічному, ідеологічному і у формальному значенні.

Джерела права в матеріальному значенні: матеріальні умови життя суспільства; форми власності; інтереси людей.

Джерела права в гносеологічному значенні: літописи; історичні хроніки; тексти законів минулого.

Джерела права в ідеологічному значенні: політична орієнтація законодавця і груп тиску; правосвідомість; правові вчення; принципи права; юридичні доктрини; погляди та ідеї відомих людей; релігійно-правові акти.

Джерела права у формальному значенні (форми права): нормативно-правовий акт; нормативний договір; правовий звичай; юридичний прецедент.

Джерела права в матеріальному значенні - це матеріальні умови життя суспільства, що об'єктивно зумовлюють виникнення права, необхідність правового регулювання і певної державної влади.

До таких джерел права належать матеріальні умови життя суспільства, форми власності та інтереси людей. Сукупність цих джерел права визначається як матеріальне джерело права. Так, наприклад, у XX столітті виникли матеріальні передумови для реалізації багатьох соціальних прав: права на соціальне страхування, права пенсійного забезпечення, права на труд тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]