Навчальний план

Загальна кількість предметів	29 предметів
Предмети художньо-естетичного циклу (назви, дисципліни, кількість годин, у якому класі читаються)	Музичне мистецтво: 1-8 класи, 1 година на тиждень. Образотворче мистецтво: 1-7 класи, 1 година на тиждень. Художня культура: 9-11 класи, 0,5 години на тиждень. Світова література: 5-11 класи, 2 години на тиждень.

Концепція художньо-естетичного виховання (витяг, продовження див. Додаток)

Мета і завдання:

Мистецтво має унікальні можливості впливу на людину, тому художньо-естетичне виховання потрібно розглядати не лише як процес набуття художніх знань і вмінь, а, насамперед, як універсальний засіб особистісного розвитку школярів на основі виявлення індивідуальних здібностей, різнобічних естетичних потреб та інтересів.

Мета художньо-естетичного виховання полягає в тому, щоб у процесі сприймання, інтерпретації творів мистецтва і практичної художньо-творчої діяльності формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, розвивати естетичну свідомість, загальнокультурну і художню компетентність, здатність до самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні.

Функції, принципи.

Коли наприкінці XX ст. стабільні філософські орієнтири було втрачено, вектор пошуків методології загальної мистецької освіти та художньо-естетичного виховання був спрямований у площину новостворених галузей науки: синергетики, герменевтики, феноменології, аксіології, акмеології, кожна з яких висвічує нові грані художніх цінностей і виховні можливості їх впливу на людину. Активізувалися культурологічний та антропологічний аспекти методологічної рефлексії, адже художня освіта на всіх етапах життя людини виступає умовою її розвитку як суб'єкта культури, складовою культурного відтворення. Мистецтво дає змогу особистості засвоїти унікальну культуру людства і створювати свій власний духовний світ.

Узагальнюючи теоретичні здобутки, що віддзеркалюють філософську множинність поглядів щодо функціонування мистецтва в соціумі, можна перерахувати такі основні функції: естетична, інформативно-пізнавальна, світоглядно-виховна, духовно-творча, аксіологічна, евристична, соціально-орієнтацій-на, комунікативна, регулятивна, сугестивна, гедоністична, релаксаційно-терапевтична, компенсаторна. На відміну від традиційного домінування в освітньо-виховній системі інформативно-пізнавальної функції доцільно виділити і посилити в педагогічній практиці духовно-творчу функцію, яка тісно пов'язана з світоглядно-виховною.

3. Організація культурно-дозвіллєвої діяльності.

Дозвілля як складова часового простору (кількісна концепція дозвілля) передбачає розподіл бюджету часу людини на робочий та неробочий. Відповідно до цієї концепції, дозвілля ототожнюється з позаробочим часом, вивчається як вільний час людини і набуває характерних ознак вільного часу людини в цілому; розглядається як істотна складова вільного часу, що звільняє людину від усіх побутових, робочих та сімейних обов'язків, має рекреаційне та розважальне наповнення. Відповідно до кількісної концепції, дозвіллєвий час використовується людиною за її власним бажанням.

Культурно-дозвіллєва діяльність дітей — це любительська діяльність, що пов’язана з організацією їхнього вільного часу та відпочинку і виконує певну виховну мету через реалізацію соціально-педагогічної (забезпечення можливостей вільного обрання особистісно та суспільно спрямованих, корисних, цікавих і привабливих для них видів любительської діяльності); інформаційно-освітньої (стимулювання активного набуття дітьми знань самостійним шляхом; розвиток їхніх пошуково-творчих здібностей та вмінь; набуття ними навичок практичного застосування отриманих знань); творчо-розвивальної (актуалізація потреб учнів щодо творчого самовизначення та самовираження шляхом залучення їх до мережі дозвіллєвих науково-технічних гуртків, художніх і музичних студій, колективів ужиткового мистецтва та інших аматорських об’єднань з обов’язковою демонстрацією результатів творчої праці через організацію виставок, експозицій, концертів і т.ін.) та рекреаційно-розважальної (забезпечення фізичної розрядки особистості, зняття у неї інтелектуальної втоми і нервової напруги, збагачення позитивними емоціями) функцій.

Види і форми культурно-дозвіллєвої діяльності учнів середньої і старшої школи:

1.підготовка і проведення масових заходів, відзначення загальнодержавних та календарно-побутових свят і обрядів, проведення фестивалів, конкурсів, оглядів, змагань;

2.організація екскурсій, відвідування виставок, музеїв, театрів, концертів, спортивних змагань та інших культурно-спортивних заходів за рахунок особистих коштів учасників таких заходів.

Культурно-дозвіллєва діяльність учнів навчально – виховного комплексу «Колегіум»:

1.День фізичної культури і спорту.Спортивно-дозвіллєве свято.

2.Гра «Буквар природи».

3.Диспут «Я – маленька часточка природи.

4.Класна година "Місто, в якому я живу".

5.Літературно мистецький захід «Ми – Шевченкові онуки».

6.Проект «Мій товариш».

7.Шкільний огляд-конкурс патріотичної пісні та строю "Червона калина".

8.Гра-подорож "Під містечком Берестечком".

9.Персональні виставки учнів з образотворчого мистецтва.

10.Заходи до дня української писемності.

11.Літературно-історичний семінар "Ніхто не забутий, ніщо не забуте".

12.Народознавча година "Чарівний світ вишиванки".

13.Андріївські вечорниці.

14.Заочна екскурсія "Духовні пам’ятки нашого краю" (до джерела святого Миколая).

15.Усний журнал «Великі українці».

16.Літературні читання.

17.Музейна година «Вони прославили наш край».

18.Урочисті збори до Дня Перемоги,вітання ветеранів.

19.Фестиваль родинної творчості.

20.Свято останнього дзвоника.

Позакласна робота: гуртки, студії,творчі виконавські