IV. Способи емоційного реагування вчителя на свою поведінку у деяких педагогічних ситуаціях

Непрофесійно провела класну годину чи класні збори, вчитель незадоволений…

А) Хто ж так робить|чинить|? Як вчитель-початківець.|учитель|. Непрофесіоналізм у всьому. А взагалі вони більшого й не заслуговують.

Б) День невдалий! Що зроблене, те зроблено, не зрозуміли - це їх пробле­ми|.

В) Навіщо мені це треба, ні за що|нізащо| не погоджуся більше проводити зібрання|. На це є староста і інші активісти класу.

Г) Так|та|, професіоналізму б слід було набратися.

Д) Скільки ж можна бути невпевненим?! Пора узяти себе в руки.

Е) Що робити|чинити|, просто не розумію?!

Ж) Провів так, як вважав|лічив| потрібним!

3) Ну що ж, помилки бувають у|в| всіх. Наступного разу постараюся їх врахувати.

І) Знову я був невпевнений і чогось боявся. Скільки ж можна!

Ну яка ж я нерозторопна - сервіз чайний розбила!

А) Хто ж так робить|чинить|? Вічно все з|із| рук валиться!

Б) День такий невдалий.

В) А сервіз так собі, дешевина.

Г) Подумаєш, розбила, потрібно буде - новий куплю.

Д) З|із| кожним може таке статися.

Е) І що це зі|із| мною сьогодні...

Ж) Все пройде|, дрібниці життя.

3) Так|та|, дійсно недобре вийшло, але|та|, говорять, посуд б'ється на щастя...

І) Треба буде вибачитися і показати хлопцям|хлоп'ятам|, що купила такий самий|.

І чому мені дарили презенти колеги, батьки...

А) Не все купується|купляє| і продається!

Б) Треба завжди відмовлятися.

В) Вони мене купують|купляють|, може, підставити хочуть, за грати посадити

Г) Вони мене поважають|шанують|, схоже... Раз дарили, значить, так треба!

Д) Все колись згодиться|пригодиться|.

Е) Що ж робити|чинити| в подібних ситуаціях? Як поводитися?

Ж) Цінують мене і те, що я роблю|чиню| для їх діток, значить, є за що!

3) Можливо, я сама провокую їх на презенти...

І) Як я можу відмовитися, адже це від чистого серця.

До яких пір Клавдія Василівна дошкулятиме мені претензіями?

А) Та буду я ще на неї звертати увагу!

Б) Не бери в голову!

В) Дістала!

Г) Вона багато собі дозволяє!

Д) Нічого, почекаю. Поглянемо|подивимося|, чия візьме.

Е) Не знаю, що мені робити|чинити|?

Ж) Ну що ж, і такі люди мають право на існування.

3) Слід поговорити з|із| нею віч-на-віч. Можливо, це допоможе.|.

І) Можливо, вона жартує так?!

Невже Клавдія Василівна може вдарити дитину…

А) Це ми винні|винен|. Адже вже скаржилися на неї.

Б) Мене це не стосується.

В) Подумаєш, всього один раз, і, я так вважаю|гадати|, не без підстав|заснування|.

Г) Вона може й не тільки вдарити..

Д) Необхідно розібратися, з одного боку – можливо, а з іншого – вона цього себе не дозволить, мені так задається.

Е) Що я можу зробити у такій ситуації? Як поступити? На мене весь час щось валиться...

Ж) А хто не може? Усі не без гріха.

3) Вирішуватимемо|рішати| з|із| педколективом, що робити|чинити|, але|та| раніше треба з|із| нею поговорити.

І) Може, звичайно, може, раз є сигнали.

Як я могла грубо говорити з|із| керівництвом, як?!

А) Ну ось|от|, грубіянка! Мій язик мене коли-небудь підведе під монас­тир|.

Б) Зі|із| всяким|усякий| може статися.

В) Ну і наплювати на них!

Г) Так|та|, могла. І що тут такого!

Д) Треба себе в руках тримати.

Е) І що ж зараз робити|чинити|? Не представляю|уявляти| ...

Ж) Крихта|малість| переборщила, але|та| це дрібниці!

3) Пробачте! Я дійсно була некоректна!

І) Треба вибачитися.