Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Bulashenko_C4

.pdf
Скачиваний:
23
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
4.03 Mб
Скачать

U 1 E1 , U 2 E 2 можна переписати рівняння (3.5) та (3.6) у вигляді:

 

U

1

A

U

2

B I 2 ,

 

 

 

 

I 1

C

U

2

D I 2 .

 

 

Підставимо вирази для коефіцієнтів A, B, C, D (3.7) у рівняння (3.2) та переконаємось у виконанні співвідношення (3.2):

 

Y 22 Y 11

 

Y 22 Y 11

2

 

 

 

 

Y

 

 

A D D C

 

 

 

12

1.

(3.8)

2

2

 

 

Y 12

 

Y 12

 

 

 

Якщо поміняти місцями E1 і Z н та зробити ті самі опе-

рації, то отримаємо систему основних рівнянь чотириполюсника, коли його живлення здійснюється зі сторони вихідних затискачів.

 

U

2

D

U

1

B I 1

,

 

I 2

C

U

 

 

A I 1 ,

(3.9)

 

1

 

 

 

 

Існують також інші форми запису рівнянь чотириполюсника – Н, Y, Z, G, B. Наприклад, для Y – форми напрямок струму

I 1 такий самий як і для А-форми, а напрямок I 2

протилеж-

ний А-формі. Y – форма запису має вигляд

 

 

 

 

I 1

 

Y11 U 1

Y12 U 2 ,

 

 

(3.10)

 

I 2

 

Y21 U 1

Y22 U

2 ,

 

 

 

 

 

 

 

де

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y

D

; Y

 

Y

 

1

; Y

 

A

.

(3.11)

 

 

 

 

 

11

B

12

21

 

B

22

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, якщо з чотирьох величин I 1 , I 1 , U 1 , U 2 дві

величини є відомими, то інші визначаються з основних рівнянь чотириполюсника за умови відомих коефіцієнтів.

Форма А застосовується в теорії кругових діаграм, форми Y, Z – у теорії синтезу кіл, параметри схем заміщення транзисторів представляють у H-формі.

61

3.3Визначення коефіцієнтів пасивного чотириполюсника

3.3.1Визначення коефіцієнтів шляхом розрахунку

Уцьому випадку повинні бути відомими схема з’єднання елементів і параметри цих елементів.

Отримаємо вирази для визначення коефіцієнтів. Основні рівняння, як відомо, мають вигляд:

 

 

 

 

U

1

A

U

2

 

B I 2

,

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I 1

C

U

 

 

D I 2 .

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Припустимо, що струм і I 2 =0 (режим холостого ходу на

виході).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U 1хх

A U 2 хх ,

звідки

U 1хх

 

 

 

A

Z1xx ,

(3.12)

I 1хх

C

U

2 хх ,

I

1хх

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де Z1xx - вхідний опір чотириполюсника у режимі холостої ходи на виході.

Припустимо, що струм

U

2

 

0 (режим короткого зами-

 

 

кання на виході). Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

1кз

B I 2кз ,

звідки

U 1кз

 

В

Z1кз ,

(3.13)

 

 

I 1кз

D I 2кз ,

I

1кз

 

D

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де Z1кз - вхідний опір чотириполюсника у режимі короткого зами-

кання на виході.

Основні рівняння чотириполюсника, коли його живлення здійснюється зі сторони вихідних затискачів, як відомо, мають вигляд

 

U

2

D

U

1

B I 1 ,

 

 

 

 

I 2

C

U

1

A I 1 .

 

 

Припустимо, що на вході коротке замикання - U 1 0 . Тоді

62

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

2кз

 

 

B I 1кз ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I 2кз

 

A I 1кз ,

 

 

 

 

 

 

Звідки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U 2кз

 

В

Z 2кз ,

 

 

 

 

 

(3.14)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I 2кз

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де Z 2кз - вихідний опір чотириполюсника у режимі короткого

замикання на вході при живленні зі сторони виходу.

 

 

 

Виразимо усі коефіцієнти через коефіцієнт А:

 

 

 

 

C

 

A

;

B A Z 2кз ; D

 

 

B

 

 

A Z 2кз

.

 

 

(3.15)

 

 

 

 

Z1кз

 

 

 

 

 

 

Z1кз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z1кз

 

 

 

Скористаємося рівнянням (3.2), в яке підставимо рівняння

(3.15):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

2 Z 2кз

A

2

 

Z 2кз

1

 

A

 

 

 

 

Z1кз Z1хх

.

(3.16)

 

Z1кз

 

 

Z1хх

 

 

 

Z 2кз

Z1хх Z1кз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

якщо відомі

Z 2кз ,

Z 1хх , Z 1кз , то за формулами

(3.15), (3.16) знаходять усі коефіцієнти чотириполюсника.

 

Розглянемо приклад. Нехай у Т- подібного чотириполюсника (рис.3.4) відомі параметри його елементів:

R 100 Ом, X L 200 Ом,

X C 100 Ом .

m z1=R z2=-jXC

p z3=jXL

n

q

Рисунок 3.4

Визначимо коефіцієнти A, B, C, D:

- живлення зі сторони входу, режим холостої ходи на ви-

ході: Z1хх R j X L 100j 200 224 63,4 Ом;

- живлення зі сторони входу, коротке замикання на виході:

Z 1кз R

j

X L

j X C

100

20000

 

j

X L

X C

j 100

 

 

 

100

j

200

224

63,4 Ом;

- живлення зі сторони виходу, коротке замикання на вході:

63

 

 

 

Z 2кз

j X C

 

R

 

j

X L

 

 

 

j 100

 

 

 

j

20000

 

 

 

 

 

R

 

j

X L

 

 

 

100

j

200

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

77,3

 

j

61,3

 

98,6

38,4

Ом;

- за формулами (3.15), (3.16) визначаємо коефіцієнти:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

224

 

 

63,4

224

 

63,4

 

 

 

 

 

1,128 25,8 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

38,4

 

 

 

 

63,4

 

 

 

 

63,4

98,6

224

224

 

 

 

B A Z 2кз

1,128

 

 

25,8

98,6

 

 

- 38,4

111,22

- 64,2 Ом;

 

C

A / Z 1хх

1,128

 

25,8

0,005

- 89,2 Cм ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

224

63,4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D

B / Z 1кз

111,22

 

64,2

0,5

0,8 Cм .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

224

 

63,4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A D

B C

1.128

25.8

0.5

0.8

 

 

Перевірка:

111.22

 

64.2

0.005

 

 

 

89.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0.564

 

0.5561

153.4

 

 

 

 

 

 

0.505

j

0.25

0.5

j

0.249

1.

 

3.3.2 Дослідний шлях визначення коефіцієнтів чотириполюсника

Схема для визначення коефіцієнтів чотириполюсника зображена на рис.3.5.

m

 

 

I1

W1

A1

 

 

C

 

 

IА1

U1 V1

 

IС

 

 

 

 

 

n

 

 

 

A2

p

 

I2

U2

 

V2

 

q

Рисунок 3.5

Рисунок 3.5

Етапи визначення коефіцієнтів:

64

1. Дослід холостого ходу (живлення зі сторони входу чотириполюсника):

- модуль опору Z

 

 

 

U1хх

 

 

 

 

показання

вольтметра

V1

;

 

 

1хх

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I1хх

 

показання

амперметра A1

 

 

 

 

 

 

 

 

- модуль кута зсуву фаз 1хх:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arccos

 

P1хх

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1хх

 

 

 

U1хх I1хх

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arccos

 

показання

 

ваттметра

W1

 

 

 

 

.

показання амперметра A1 показання

вольтметра V1

2. Дослід короткого замикання (живлення зі сторони вхо-

ду):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- модуль опору Z

 

 

U1кз

 

 

 

 

показання

вольтметра

V1

;

 

1кз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I1кз

 

показання

амперметра A1

 

 

 

 

 

 

 

 

- модуль кута зсуву фаз φ1кз:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arccos

P1кз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1кз

 

 

U1кз I1кз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arccos

 

показання

 

ваттметра

W1

 

 

 

 

.

показання амперметра A1 показання

вольтметра V1

3. Дослід короткого замикання на вході (живлення зі сто-

рони виходу, при проведенні цього досліду ватметр W2

треба

ввімкнути в вихідне коло):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- модуль опору Z

 

 

 

 

U 2кз

 

 

показання

вольтметра

V2

;

 

2кз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I2кз

 

 

показання

амперметра A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- модуль кута зсуву фаз φ2кз:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arccos

 

P2кз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2кз

 

 

U 2кз

I 2кз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

arccos

 

 

показання

 

ваттметра

W2

 

 

 

 

 

.

показання амперметра A2 показання

вольтметра V2

4. Досліди визначення знаків кутів

1хх,

1кз, 2кз виконують

за допомогою ланцюжка “ ключ – конденсатор ”:

 

 

 

 

 

 

- якщо при замиканні ключа К показання амперметра А1

зменшиться, то це

означає, що характер

кола активно-

 

 

 

 

 

 

65

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

індуктивний, а кут має знак “+”; - якщо при замиканні ключа К показання амперметра А1

збільшиться, то це означає, що характер кола активно-ємнісний, а кут має знак “-”.

 

За незамкнутого ключа К:

I A

I 1 , за замкнутого ключа К:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

I A

I 1 I C . Суть

досліду

ілюструють

векторні діаграми

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(рис.3.6).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R-L опір, IA1<I1

 

R-С опір, IA1>I1

 

0

 

 

 

 

 

 

U1

 

 

I

 

 

 

 

IC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A1

 

 

 

 

 

 

 

IA1

 

 

 

 

 

 

 

I1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IC

 

 

 

 

0

 

 

 

U1

 

 

I1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.6

Рисунок 3.6.

3.4 Схеми заміщення пасивного чотириполюсника

Будь-який складний чотириполюсник можна замінити більш простішим (Т-, П-подібними) і за цієї заміни три опори

схеми Z1, Z 2 , Z 3 повинні бути розраховані таким чином, щоб

схема заміщення давала б такі самі коефіцієнті A, B, C, D, що й вихідний чотириполюсник.

m

z1

z2

p

 

 

 

U1

I1 z3

I2 U2

 

 

I3

 

n

 

 

q

Рисунок 3.7

Нехай деякий складний чотириполюсник з коефіцієнтами A, B, C, D замінили Т-подібним чотириполюсником (рис.3.7). Знайдемо, якими саме мають бути опори Z 1 , Z 2 , Z 3 , щоб коефі-

цієнти A, B, C, D залишались незмінними.

66

Рівняння за першим і другим законами Кірхгофа:

I 1

I 2

I 3

0

 

I 2

Z 2

I 3

Z 3 U 2 0

(3.17)

 

 

 

 

 

I 1

I 2

 

I 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I 2 Z 2

 

I 1 Z 3

 

I 2 Z 3

 

 

 

U

2 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I 1

 

1

 

 

U 2

1

 

Z 2

 

I 2 .

 

 

 

(3.18)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z 3

 

Z 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Порівняємо друге рівняння системи (3.1) з рівнянням

(3.18). Зрозуміло, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

1

 

, D

1

 

 

 

Z 2

.

 

 

 

 

 

(3.19)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z 3

 

 

 

 

Z 3

 

 

 

 

 

 

 

Для зовнішнього контура:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I 1

Z 1

 

I 2

Z 2

 

U

2

 

 

U

1

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3.20)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3.21)

 

U

1

 

U

2

I 1

 

Z 1

 

 

 

I 2

 

Z 2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставимо рівняння (3.18) в (3.21):

 

 

 

 

 

 

U 1

 

U 2

 

U 2

 

Z 1

 

I 2

1

Z 2

Z 1

 

I 2

Z 2

 

 

 

 

 

 

Z 3

 

 

Z 3

 

 

(3.22)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U 1

 

U 2

 

1

Z 1

 

 

I 2

Z 1

 

 

 

Z 2

 

Z 1

Z 2

.

(3.23)

 

 

 

 

Z 3

 

 

 

 

 

 

Z 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Порівняємо перше рівняння системи (3.1) з рівнянням (3.23). Зрозуміло, що

 

Z

1

 

 

Z1

Z

 

A 1

 

, B Z1

Z 2

 

 

 

2

.

(3.24)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z 3

 

 

 

Z 3

 

Таким чином, з (3.19) та (3.24):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z 3

1

, Z 1

A 1

, Z 2

D

1

.

(3.25)

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

C

C

 

 

 

 

Формули (3.25) використовуються

 

для

розрахунку

Z 1 , Z 2

, Z

3

, коли відомі коефіцієнти чотириполюсника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

67

0; X L

3.5 Годографи (кругові та лінійні діаграми)

Багато практичних задач потребують дослідження залежності кола від різних факторів. Поряд з аналітичними методами використовують і графічні, тобто побудову годографів (діаграм).

Годограф – геометричне місце кінців векторів, що зображують різні величини. Годографи можуть мати форму дуги кола

тоді вони називаються круговими діаграмами, або форму лінії

тоді це лінійні діаграми.

 

 

3.5.1 Лінійні діаграми

Розглянемо ділянку кола (рис. 3.8).

 

 

 

 

 

 

 

R

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.8

 

 

 

 

Побудуємо геометричне місце кінців вектора, що зображує

 

 

 

Рисунок 3.8

 

 

 

 

комплексний опір цієї ділянки Z R

 

j X L при зміні

а) 0

R

;

 

 

 

 

 

 

 

б) 0

X L

.

 

 

 

 

 

 

 

Годографом у випадку а) є пряма, яка паралельна осі дійсних чисел і проходить через точку з координатами (рис.3.9, а). Годографом у випадку б) є пряма, яка паралельна осі уявних чисел і проходить через точку з координатами R; 0

(рис.3.9, б).

68

+j

 

 

 

 

 

+j

 

 

Z3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

XL3

 

 

 

 

 

 

 

 

Z1

Z2

Z3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

XL,

 

 

 

 

 

Z2

 

 

 

 

 

 

 

 

XL2

 

 

 

 

 

 

 

R=0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

XL1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+1

 

 

 

 

 

 

+1

 

 

 

R1

R

R3

 

 

 

R, XL=0

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

R

 

 

 

0

XL

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок3.9

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо інший приклад побудови лінійної діаграми для

струму I

I 1

I 2 при

Uab

const. Нехай

R, X L

const ;

X C var (коло – рис.3.10).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

 

Uab

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

p

 

I //2

I /2

q

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Uab

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I1

С

I //

I /

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I1=const

 

 

 

 

 

 

 

R1

I2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Струм

I1 відстає від U ab

на кут

:

 

arctg

X L

. Струм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

I 2 випереджає U ab

на кут 90 . Годограф у цьому випадку – лінія

pq.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок: часто деяка комплексна величина визначається

рівнянням виду N

A B ,

де

A

A e j

const ,

B

B e j

змінна комплексна величина, в якій

=const, а 0

B

 

( ,

кути комплексних величин

A

та

B відносно осі дійсних чи-

 

 

 

 

69

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сел). На комплексній площині вектор N є сумою двох векторів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

та B , один з яких ( A ) незмінний, а в іншого ( B ) – незмін-

ний напрям і змінна довжина:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

N

 

A

B, де A

const, 0

B

, β

const .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді рівняння N

A

B

 

 

 

 

 

на комплексній площині є рівнянням прямої, що проходить

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

під кутом

 

до осі дійсних чисел через кінець вектора A .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.5.2 Кругові діаграми

 

 

 

 

Розглянемо

провідність

ділянки

кола

(рис.3.8):

Y

 

 

1

 

 

, коли

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

j

X L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

0

 

R

та X L

const ;

 

 

 

 

 

б)

0

 

X L

та R

const .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y=0

 

+1

 

+j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y1

Y2

Y1

Y3

 

Y2

 

+1

R=0

XL=

XL=0

 

Y=1/XL Y3

 

 

Y=0

Y=1/R

0

R

 

0 XL

а)

 

 

б)

 

Рисунокунок33.11.11

 

Годографом у випадку а) є дуга кола, що проходить через початок координат (рис.3.11,а). Годографом у випадку б) є дуга

кола, що також проходить через початок координат (рис.3.11,б).

 

 

 

Висновок: зворотна величина лінійної функції N

A

B

на комплексній площині представлена рівнянням дуги кола, що проходить через початок координат

70

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]