Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Bulashenko_C4

.pdf
Скачиваний:
23
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
4.03 Mб
Скачать

 

для рис.1.4, б -

P

 

 

I

2

 

R

. Потужність, що споживається опо-

 

 

 

 

 

0

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ром навантаження Rн, для обох схем однакова:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

I 2

R .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1.6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

н

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R0

 

 

E

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U, В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

2

 

 

j

 

I, A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Rн

 

 

Iн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R0

 

 

 

 

 

 

 

E

 

 

 

 

 

 

 

j

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

 

 

, В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.3

 

 

 

 

 

 

 

I0

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I, A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Rн

 

 

 

Iн

 

 

 

 

 

 

Rн

 

 

 

 

 

 

 

Iн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

Рисунок 1.4

 

б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.4

1.3 Основні поняття, що характеризують електричні схеми

Лінійні електричні кола – кола, всі елементи яких лінійні (резистор, ємність, індуктивність), тобто мають лінійні вольтамперні характеристики. Якщо коло має хоча б один нелінійний елемент (діод, стабілітрон, лампа розжарювання та ін.) – то воно

нелінійне.

Основними поняттями, що характеризують електричні схеми є

вітка, вузол, контур.

Вітка – ділянка кола, вздовж якої проходить один і той самий струм; утворюється вітка кількома послідовно з'єднаними елементами.

Вузол – точка на схемі, де з'єднуються три і більше вітки. Вітки, приєднані до одних і тих самих вузлів, називаються паралельними.

Контур – будь-який замкнутий шлях, що проходить по декількох вітках.

11

Розгалуженим колом називається коло, що має три і більше вітки, два і більше вузлів.

Нерозгалуженим колом називається коло, що має тільки один контур (не має вузлів).

1.4 Напруга на ділянці кола. Закон Ома для ділянки кола

Напруга на ділянці кола – це різниця потенціалів точок ( ) між крайніми точками цієї ділянки.

 

 

Uab

R

 

Uab

R

E

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а

 

 

 

 

b

а

 

 

 

 

 

 

 

с

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

 

I

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

 

 

 

 

 

 

а)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.5

 

 

 

За визначенням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Uab

 

a

b .

 

(1.7)

При проходженні через опір R струму I : a

 

b на вели-

чину падіння напруги в опорі R, тобто

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

b I

R ,

 

(1.8)

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Uab

a

 

 

b

I R ,

 

(1.9)

Таким чином, закон Ома для ділянки кола, що не має у

своєму складі ЕРС (рис.1.5, а):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

Uab

.

 

 

 

(1.10)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R

 

 

 

 

 

Розглянемо ділянку кола, що має

у своєму складі ЕРС

(рис.1.5,б). Для цього кола справедливими будуть вирази:

U ab

a

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a c c b

I R E

a b c

I R

c

E.

 

 

З попереднього виразу Uab I R E .

12

Таким чином, закон Ома для ділянки кола, що має у своєму складі ЕРС (рис.1.5, б) має вигляд:

I

Uab

E

.

(1.13)

R

 

 

 

 

 

Якщо ділянка кола має у своєму складі кілька ЕРС, спрямованих у різні сторони, а також кілька опорів, то закон Ома матиме вигляд:

I

U ab Ei

.

(1.14)

 

 

Ri

 

Примітка: коли напрямки ЕРС Ei і напруги Uab збігаються з напрямком струму I в ділянці «ab», то в чисельнику беремо Ei і напругу Uab зі знаками "+", і навпаки.

1.5 Закони Кірхгофа

Перший закон Кірхгофа виражає закон збереження заряду: алгебраїчна сума струмів віток, що сходяться у вузлі, в будь-який момент часу дорівнює нулю:

n

Ik 0 ,

(1.15)

k 1

де k – номери віток, які зв'язані з даним вузлом. Якщо струм спрямований до вузла, то він входить у рівняння (1.15) зі знаком

"+".

Другий закон Кірхгофа виражає закон збереження енергії: алгебраїчна сума напруг ділянок замкнутого контура дорівнює нулю в будь-який момент часу:

m

 

Ui 0 ,

(1.16)

i 1

 

де i – номер ділянки, що входить у контур.

Частіше використовують інше формулювання другого закону Кірхгофа: алгебраїчна сума падінь напруг уздовж контуру дорівнює алгебраїчній сумі ЕРС вздовж цього ж контура (знаки ЕРС або падінь напруг залежать від їх напрямків і обраних напрямків обходу контурів).

13

За першим законом Кірхгофа для схеми треба складати n- 1 рівнянь, де n – кількість вузлів у схемі.

За другим законом Кірхгофа треба складати (m-n+1) рівнянь, де m – кількість віток у схемі з невідомими струмами (якщо вітка містить джерело струму, то струм цієї вітки відомий). Отже, система рівнянь за законами Кірхгофа повинна мати стільки рівнянь, скільки невідомих струмів (віток).

Розглянемо приклад складання системи рівнянь за законами Кірхгофа для схеми (рис.1.6):

I1

I 2

I3

j

0,

 

 

I1

R1

I 2 R2

E2 E1

E3 ,

(1.17)

 

I 2 R2

I3

R3

R4

E3 .

 

Порядок розрахунку струмів схеми за законами Кірхгофа.

1.Визначаємо кількість вузлів і віток у схемі, а отже, кількість рівнянь за першим і другим законами Кірхгофа.

2.Довільно вибираємо напрямки струмів у вітках і напрямки обходу контурів.

3.Складаємо і вирішуємо систему відносно невідомих

струмів.

1.6 Енергетичний баланс у колах постійного струму

На підставі закону збереження енергії кількість тепла, що виділяється в опорах схеми, повинна дорівнювати енергії, яка постачається за той самий час джерелами енергії, тобто потужність джерел енергії (напруги і струму) дорівнює потужності, що споживається опорами схеми:

k

 

 

p

 

 

 

l

 

 

E

I

i

J

i

U

ab

I 2 R ,

(1.18)

i

 

 

 

i

i

 

i 1

 

 

i 1

 

 

 

i 1

 

 

де k - кількість ЕРС у схемі; p – кількість джерел струму у схемі; l – кількість опорів у схемі;

Uab – напруга між умовною точкою a, куди проходить струм джерела струму J i , та умовною точкою b, звідки струм цього джерела струму проходить.

14

Правило складання бала-

 

 

R1

I1

 

E1

E2

нсу: якщо напрямок джерела

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕРС Ei і напрямок струму

 

I i ,

 

J

I2

R2

 

 

E3

J

що проходить через нього, збі-

 

2

 

 

 

 

 

1

гаються, то додаток Ei

Ii

бе-

 

I3

R3

 

R4

 

 

 

 

 

 

ремо зі знаком "+", навпаки - зі

 

 

 

 

 

 

 

 

знаком "-".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.6

 

Приклад

 

складання

балансу

для

 

схеми

рис.1.6:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E1 I1

E2 I1

 

E3 I2

 

J U12 .

 

 

(1.19)

 

I 2

R I 2

R I 2

R R .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

2

2

 

3

3

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.7 Потенціальна діаграма

 

 

 

 

Потенціальна діаграма – це графік розподілу потенціалу

вздовж замкнутого контура або ділянки кола. По осі абсцис від-

кладають опори вздовж контура один за одним, починаючи від

довільно обраної точки, потенціал беруть такими, що дорівню-

ють нулю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

По осі ординат від-

 

 

R1

2

 

E

3

, В 2

Ri, Ом

кладають потенціали то-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

чок контура.

 

 

 

1

I

R3

4

R2

1

R1

 

4

1

Приклад

побуду-

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R2

R3

вання діаграми (рис.1.7):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунокунок 1.7

 

 

I E / R1 R2 R3 ;

1 0 ; 2

1 I R1 ;

E ;

I R2 ;

I R3 0 .

1.8 Метод контурних струмів

Метод застосовується для розрахунку кіл будь-якої складності й дозволяє зменшити кількість рівнянь, що треба було б

15

скласти за законами Кірхгофа, а саме з m до m-n+1, де n – кіль-

кість вузлів, а m – кількість віток у схемі.

 

 

 

 

 

 

Відповідно до цього методу роблять припущення, що в

кожному незалежному контурі проходить свій контурний струм

(незалежний контур – це контур, що містить хоча б одну вітку,

яка не входить в інші контури).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кількість рівнянь, що треба скла-

 

R1

I1

 

E1

R4

сти за методом, дорівнюється кількості

 

 

 

 

 

 

 

незалежних контурів, або числу рів-

 

 

 

 

I11

 

нянь за другим законом Кірхгофа.

 

 

R2

I2

E2

Струми віток визначають за допомо-

 

1

 

 

 

 

2

гою контурних струмів.

 

 

 

 

 

 

I22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Потрібно мати на увазі, що кон-

 

 

R3

I3

 

E3

турний струм – це зручне, але умовне

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розрахункове

поняття,

фізично існу-

 

 

Рисунок 1.8

ють лише струми віток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.8

 

Розглянемо схему рис.1.8, у якій довільно задамося напря-

мками струмів у вітках I1, I2, I3

і напрямками контурних струмів

I11, I22 (за годинниковою стрілкою). Складаємо систему за дру-

гим законом Кірхгофа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I11 R1

I11 R4

I11 R2

I 22

R2

E1

E2 ,

 

 

(1.20)

 

I 22 R3

I 22 R2

I11 R2

E3

 

E2 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I11

R1

R4

R2

I 22 R2

 

E1

E2

,

 

 

(1.21)

 

 

I11 R2

 

I 22

R2

R3

 

E3

E2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначимо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R11

R1

R4

R2

- власний опір першого контура,

дорів-

нює сумі усіх опорів, які належать контуру;

 

 

 

 

 

R22

R2

R3

-

власний

опір

другого

контура,

дорівнює

сумі усіх опорів, які належать контуру;

 

 

 

 

 

 

 

R12

R21

R2 - взаємний опір першого та другого конту-

рів, дорівнює опору, що належить обом контурам, у даному ви-

падку - зі знаком "-";

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E11

E1

E2 ; E22

E3

E2 - власні ЕРС першого та друго-

 

 

 

 

 

 

16

 

 

 

 

 

 

 

 

го контурів, які дорівнюють алгебраїчній сумі усіх ЕРС, які належать першому та другому контурам відповідно (знак "+" перед ЕРС Ei означає, що напрямок цієї ЕРС збігається з обраним напрямком відповідного контурного струму).

Примітка: при користуванні цим методом контурні струми зручно направляти однаково (наприклад, за годинниковою стрілкою); тоді опори з однаковими індексами ( R11 , R22 і т. д.) -

додатні, а з різними ( R12 , R23 і т. д.) - від'ємні.

Відповідно до позначень система (1.21) набуває вигляду

I11 R11

I 22 R12

E11

,

 

 

 

(1.22)

I11 R21

I 22 R22

E22.

Після того, як з системи знаходять значення контурних струмів (у даному випадку - I11 і I22), визначають значення струмів віток:

I1

I11; I2

I11 I22 ; I3

I22 .

Якщо в колі є джерело струму, ввімкнене в деяку вітку, один з контурних струмів стає відомим (дорівнює струму джерела струму з відповідним знаком), тоді кількість рівнянь скорочується на одиницю.

Якщо схема має три незалежних контурів, то система містить три рівняння:

I11

R11

I 22

R12

I33

R13

E11 ,

 

I11

R21

I 22

R22

I33

R23

E22 ,

(1.24)

I11

R31

I 22

R32

I33

R33

E33.

 

і загальне рішення системи має вигляд:

I

 

E

11

 

E

 

 

12

 

 

E

 

 

 

13

,

 

11

 

 

 

22

 

 

 

 

33

 

 

 

 

 

11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

E

21

E

 

22

 

E

 

 

 

23

,

(1.25)

22

 

 

 

22

 

 

 

 

33

 

 

 

11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I

 

E

31

 

E

 

 

32

 

 

E

 

 

 

33

,

 

11

 

 

 

22

 

 

 

 

33

 

 

 

11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17

 

R11

R12

R13

 

 

 

 

де

R21

R22

R23

- головний визначник системи (1.25);

 

R31

R32

R33

 

 

 

 

 

11

(-1)1 1

 

R22

R23

 

- алгебраїчне доповнення, що

 

 

 

 

 

 

 

R32

R33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

отримують з головного визначника системи шляхом викреслювання першого стовпця і першого рядка та помноження отриманого результату на (-1)1+1;

12

(-1)1 2

R12

R13

- алгебраїчне доповнення, що

 

R32

R33

 

 

 

 

отримують з головного визначника системи шляхом викреслювання першого стовпця і другого рядка та помноження отриманого результату на (-1)1+2 і т. ін.

1.9 Метод вузлових потенціалів

Це метод розрахунку електричних кіл, відповідно до якого за невідомі беруться потенціали вузлів, після визначення яких можна знайти струм будь-якої вітки із законом Ома. Врахуємо, що завжди можна один з вузлів схеми «заземлити» (потенціал його прийняти рівним нулю), тому система рівнянь для визначення інших невідомих потенціалів вузлів повинна мати n-1 рівнянь.

У основі методу – закони Ома та перший закон Кірхгофа. Розглянемо схему рис.1.9, в якій «заземлюємо»

вузол 3:

3

0 .

 

 

За першим законом Кірхгофа для вузла 1 та за законом Ома для віток 1, 2, 3:

1

 

 

R1

 

 

E1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

E3

 

 

 

 

 

E2

I1

E4

 

 

 

 

 

 

E5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I3

 

 

 

 

 

 

I2

 

 

I4

 

 

 

 

 

 

 

 

I5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

R3

 

 

 

 

 

R2

 

 

R4

 

 

 

 

 

 

 

R5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.9

 

 

 

 

 

 

 

18

 

 

 

 

 

 

 

I1

I2

I3

0 .

 

(1.26)

 

 

 

 

 

 

 

I1

2

 

1 E1 G1 .

(1.27)

 

 

 

 

 

 

 

I2

 

 

1

E2

G2 .

(1.28)

 

 

 

 

 

 

 

I3

 

 

1

E3

G3 ,

 

(1.29)

де G

1

 

, G

 

1

, G

1

- провідності віток.

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

R1

2

 

R2

3

 

R3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставимо (1.27), (1.28), (1.29) у (1.26). Отримуємо:

 

 

1

G1

G2

G3

2

G1

E2

G2

E1 G1 E3 G3 .

(1.30)

 

Якщо скористатися аналогічними міркуваннями для вузла

2, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 G1

 

 

2

G1

G3

G4

(1.31)

 

 

 

 

 

 

 

E1 G1

E4 G4

E5 G5 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначимо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

G11

 

G1

G2

G3

- власна провідність вузла 1 дорівнює

сумі провідностей усіх віток, що приєднані до вузла 1;

 

 

G22

 

G1

G4

G5

- власна провідність вузла 2 дорівнює

сумі провідностей усіх віток, що приєднані до вузла 2;

 

 

G12

 

G21

 

1/ R1 - взаємна провідність вузлів 1 і 2, дорів-

нює сумі провідностей усіх віток, що напряму поєднують ці вузли.

I11 E1 G1 E2 G2 E3 G3 , I22 E1 G1 E4 G4 E5 G5 ; -

вузлові струми відповідно першого та другого вузлів; добуток Ei Gi беремо зі знаком "+", якщо ЕРС Ei спрямована до вуз-

ла, відносно якого визначається вузловий струм.

З урахуванням введених коефіцієнтів (1.30) і (1.31) набувають вигляду

1

G11

2

G12

I11 , .

(1.32)

1

G21

2

G22

I 22 .

 

Після визначення із системи (1.32) потенціалів вузлів

1 та 2

 

 

 

19

 

 

знаходимо струми I1, I2, I3, I4, I5

за рівняннями (1.27)

(1.29), а також

за рівняннями (1.33) (1.34):

 

 

 

 

I4

2 E4

G4 ,

(1.33)

I5

2

E5

G5 .

(1.34)

Деякі особливості застосування методу.

 

Припустимо, що в схемі рис.1.9 у вітці, де проходить

струм I5 немає опору R5, тоді

2

E5 і достатньо тільки одного

рівняння з системи (1.32) – першого.

Коли у схемі два вузли - також потрібне лише одне рівняння для визначення потенціалу одного з вузлів. Так, для схеми

рис.1.8, якщо

2

0 , то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

G1

G2 G3

E1 G1

E2

G2

E3 G3 .

(1.35)

Враховуючи,

що U12

1

2

1 , отримуємо вираз для на-

пруги між вузлами 1 і 2:

 

 

 

 

 

 

 

U12

 

 

 

E1

G1

E2

G2

E3 G3

.

(1.36)

1

2

 

 

G1

G2

G3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Останнє рівняння є основою методу двох вузлів, що застосовується для знаходження струмів у схемах, подібних розглянутій (після визначення напруги між двома вузлами струми віток визначають за законом Ома).

Порядок розрахунку за методом вузлових потенціалів:

1.Довільно направляємо струми в вітках кола.

2.Складаємо систему рівнянь за методом, що містить n-1 рівнянь. Один з вузлів «заземлюємо».

3.Визначаємо власні і взаємні провідності вузлів та вузлові струми.

4.Вирішуємо систему (визначаємо потенціали вузлів ко-

ла).

5.За законом Ома визначаємо струми віток.

20

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]