Автоматизація графічно-конструкторських робіт

Наступний запит системи:

Specify second point of displacement or <use first point as displacement>

Задайте другу точку переміщення або <використовуйте координати першої точки як зсув>:

Відповідь: укажіть другу точку за допомогою графічного курсора або введіть відносні координати (необхідно використовувати префікс @). Друга точка стає точкою, в яку переносять обрану групу об'єктів.

Дії користувача в другому випадку:

введіть координати точки зсуву щодо точки вибору об'єкта. Наступний запит системи:

Specify second point of displacement or <use first point as displacement>:

Задайте другу точку переміщення або <використовуйте координати першої точки як зсув>:

Відповідь: натисніть <ENTER>.

1.13.9. Команда REDO

Використовують для відновлення дії команди, яку тільки-но скасовано командою U (UNDO).

Командний рядок: REDO Екранне меню: Edit–REDO Висхідне меню: Edit–REDO

Інструментальна панель: Standard Toolbar–REDO Запит системи у відповідь на команду: відсутній.

1.13.10. Команда ROTATE

Забезпечує поворот одного або групи графічних примітивів навколо заданої базової точки.

Командний рядок: ROTATE

Екранне меню: Modify 2–ROTATE Висхідне меню: Modify-ROTATE

Інструментальна панель: Modify-ROTATE

У відповідь на команду система виводить у вікні команд повідомлення про поточні значення системної змінної, початкового кута та позитивного напрямку відліку кутів, а потім видає перший запит:

Current positive angle in UCS: ANGDIR=counterclockwise ANGBASE=0 Select objects: Виберіть об'єкти:

Відповідь: вкажіть один або групу графічних примітивів. Передбачається, що всі примітиви будуть повернуті щодо зазначеної згодом базової точки.

Другий запит системи: Specify base point:

Задайте базову точку:

40

Відповідь: укажіть базову точку на екрані дисплея. Третій запит системи:

Specify rotation angle or [Reference]:

Задайте кут повороту або ... : Відповідь на запит за замовчуванням:

укажіть за допомогою АЦК числове значення кута повороту. Інша можлива відповідь на третій запит системи:

R – повернути об'єкт щодо існуючого кута, при цьому система ініціює запити:

Specify the reference angle <0>:

Задайте відносний кут <значення за замовчуванням>:

•уведіть числове значення кута, якщо це значення відоме;

•для автоматичного визначення значення кута вкажіть на примітиві дві точки за допомогою об'єктної прив'язки.

Specify the new angle:

Задайте новий кут:

1.13.11. Команда SCALE

Змінює розміри одного або групи графічних примітивів щодо зазначеної базової точки.

Командний рядок: SCALE

Екранне меню: Modify 2–SCALE

Висхідне меню: Modify–SCALE Інструментальна панель: Modify–SCALE Перший запит системи у відповідь на команду: Select objects:

Виберіть об'єкти:

Відповідь: вкажіть один або групу графічних примітивів. Передбачається, що якщо вказати групу, то всю її буде відмасштабовано щодо зазначеної згодом базової точки.

Другий запит системи: Specify base point:

Задайте базову точку:

Відповідь: укажіть базову точку на екрані дисплея. Третій запит системи:

Specify scale factor or [Reference]: Задайте масштабний коефіцієнт або ...

Відповідь на запит за замовчуванням:

• укажіть за допомогою АЦК числове значення масштабного коефіцієнта. Якщо масштабний коефіцієнт більше від одиниці, то це приводить до збільшення розмірів об'єкта, менше від одиниці – до зменшення.

Інша можлива відповідь на третій запит системи:

R – змінити розміри об'єкта щодо існуючих об'єктів, при цьому система ініціює запити:

41

Specify reference length <1>:

Задайте відносну довжину <значення за замовчуванням>:

•введіть числове значення довжини, якщо це значення відоме;

•для автоматичного визначення вихідної довжини вкажіть на примітиві за допомогою об'єктної прив'язки дві точки

Specify new length:

Задайте нову довжину:

1.13.12. Команда STRETCH

Забезпечує розтяг або стиск об'єкта шляхом переміщення його частини, зберігаючи при цьому безперервність зв'язаних ліній.

Командний рядок: STRETCH

Екранне меню: Modify 2–STRETCH Висхідне меню: Modify–STRETCH

Інструментальна панель: Modify–STRETCH Перший запит системи у відповідь на команду:

Select objects to stretch by crossing-window or crossing-polygon...

Select objects:

Вкажіть об'єкти для розтягу, вибрані січною рамкою або січним багатокутником ...

Виберіть об'єкти: Specify opposite corner:

Задайте протилежний кут:

Відповідь: виберіть один або групу графічних примітивів зазначеним способом. Передбачається, що будь-які примітиви, повністю розташовані всередині рамки, будуть перенесені без зміни їхніх розмірів.

Другий запит системи:

Specify base point or displacement:

Задайте базову точку переміщення або:

Можливі два варіанти відповіді на запит за замовчуванням: вкажіть базову точку, а потім другу точку або задайте зсув, якщо відома його величина.

Дії користувача в першому випадку:

вкажіть базову точку (точка, щодо якої передбачається переміщення обраної частини об'єктів).

Наступний запит системи: Specify second point of displacement:

Задайте другу точку переміщення:

Відповідь: вкажіть другу точку за допомогою графічного курсора або введіть відносні координати (необхідно використовувати префікс @). Друга точка стає точкою, у яку переміщається обрана частина об'єктів.

Дії користувача в другому випадку:

42

уведіть зсув у вигляді збільшень по осях X, Y, Z або відстані від базової до другої точки і кута, якщо точно відоме бажане переміщення (префікс @ при цьому не використовується).

Наступний запит системи: Specify second point of displacement:

Задайте другу точку переміщення: Відповідь: натисніть <ENTER>.

1.13.13. Команда TRIM

Відсікає існуючий графічний примітив (дугу, відрізок, відкриту полілінію, промінь, сплайн) до обраної кромки (граничними кромками можуть бути дуги, кола, відрізки, полілінії, промені, прямі, плайни, текст).

Командний рядок: TRIM

Екранне меню: Modify 2–TRIM

Висхідне меню: Modify–TRIM Інструментальна панель: Modify–TRIM

У відповідь на команду система видає повідомлення, у якому наведені поточні значення двох системних змінних, що керують процесом відсікання, а також перший запит:

Current settings: Projection=UCS Edge=Extend Select cutting edges ...

Select objects:

Виберіть різальні кромки, указавши їхні складові об'єкти: Відповідь на запит системи за замовчуванням:

вкажіть графічним курсором об'єкт або об'єкти на кресленні, що маєть бути різальною кромкою. У міру зазначення граничних кромок відповідні об'єкти позначають пунктирними лініями. Після зазначення чергової граничної кромки система відразу пропонує вказати наступну. Зупинити цю послідовність запитів можна, натиснувши <ENTER>.

Наступний запит системи:

Select object to trim or [Project/Edge/Undo]:

Виберіть об'єкт, який потрібно відсікти або ... :

Відповідь: вкажіть оброблюваний примітив. Указують той край оброблюваного примітива, який потрібно обрізати. Після зазначення чергового примітива система одразу пропонує вказати наступний. Зупинити цю послідовність запитів можна натисканням клавіші <ENTER>. При виборі примітива, що узагалі не перетинає зазначену кромку, випливає системне повідомлення:

Object does not intersect an edge.

Об'єкт не перетинає граничну кромку.

43

Select object to trim or [Project/Edge/Undo]:

Виберіть об'єкт, який потрібно відсікти або ... : Інші можливі відповіді на перший запит системи:

Р – змінити режим обрізання в тривимірному просторі, при цьому система ініціює додатковий запит:

Enter a projection option [None/Ucs/View] <Ucs>:

Введіть параметр, що визначає режим відсікання <ЗПЗ>:

N – відсікти тільки об'єкти, що фактично перетинають із задану різальну кромку;

U – відсікти всі об'єкти, що належать площини XY поточної системи координат, у тому числі ті, які фактично не перетинають задану границю; V – відсікти всі об'єкти, що належать площині, перпендикулярній пото-

чному напрямку погляду, та перетинають границю;

Е– змінити режим пошуку перетину, при цьому система ініціює додатковий запит:

Enter an implied edge extension mode [Extend/No extend] <Extend>:

Введіть параметр, що визначає режим пошуку перетину <ЗПЗ>:

Е– відсікти об'єкти як до існуючої різальної кромки, так і до уявної подовженої кромки;

N – відсікти об'єкти тільки до фактичної різальної кромки; U – скасувати останню операцію.

1.13.14. Команда UNDO

Застосовують для скасування результатів виконання попередньої команди.

Командний рядок: UNDO або U Екранне меню: Edit–UNDO Висхідне меню: Edit–UNDO

Інструментальна панель: Standard Toolbar–UNDO Запит системи у відповідь на команду відсутній.

1.14. Лінійні розміри

1.14.1. Команда DIMLINEAR

Використовують для визначення розмірів відрізків прямих ліній і прямолінійних сегментів або поліліній блоків; можна застосувати для нанесення лінійних розмірів кола або дуги.

Командний рядок: DIMLINEAR

Екранне меню: Dimnsion–Linear Висхідне меню: Dimension–Linear

Інструментальна панель: Dimension–Linear Dimension

44

Перший запит системи у відповідь на команду: Specify first extension line origin or <select object>:

Задайте точку початку першої виносної лінії або <ЗПЗ>: Відповідь на запит системи за замовчуванням:

натиснути <ENTER>, якщо необхідно нанести розміри до одного окремого відрізка, дуги або кола сегмента полілінії. Система видає запит:

Select object to dimension:

Виберіть об'єкт для нанесення розміру:

після зазначення об'єкта автоматично визначається початок виносних ліній (вибір об'єкта здійснюють за допомогою графічного курсора).

Інша можлива відповідь на перший запит системи:

указати, використовуючи режим об'єктної прив'язки, точку початку першої виносної лінії на кресленні.

Другий запит системи:

Specify second extension line origin:

Задайте точку початку другої виносної лінії:

Відповідь: указати точку на кресленні, користуючись режимом об'єктної прив'язки; цей запит з'являється в командному рядку, якщо зазначена початкову точку першої виносної лінії.

Третій запит системи:

Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle/Horizontal/ Vertical/Rotated]:

Задайте місце розташування розмірної лінії або ... : Можливі відповіді:

•указати графічним курсором на кресленні точку, через яку повинна проходити розмірна лінія;

•ввести відповідні відносні координати, щоб точно вказати місце розташування розмірної лінії.

Система закінчує роботу з командою, видавши повідомлення про обчислене розмірне число:

Dimension text = 22.5

Розмірний текст = 22.5 Якщо на перший запит системи зазначено об'єкт, розташований гори-

зонтально, або задано дві точки, що визначають горизонтальну пряму, то наноситься розмір з горизонтальною розмірною лінією. Те саме стосується і вертикального об'єкта. При завданні положення розмірної лінії для похилого об'єкта горизонтальне переміщення графічного курсора між двома його кінцевими точками визначає вертикальний розмір, а вертикальне — горизонтальний.

Інші можливі відповіді на третій запит системи:

М – змінити розмірний текст, при цьому система відкриває діалогове вікно багаторядкового текстового редактора Multiline Text Editor, дозволяючи використовувати весь набір його засобів. Кутові дужки < > у

вікні позначають розмірне число, що визначив AutoCAD. Якщо

45

позначають розмірне число, що визначив AutoCAD. Якщо необхідно зберегти виміряну довжину об'єкта і приєднати до розмірного числа пояснювальний текст, то текстовий рядок доповнень повинен містити кутові дужки. У цьому випадку асоціативний зв'язок розміру з об'єктом не порушується. Для того, щоб додати текст перед розмірним числом, слід розмістити курсор перед кутовими дужками. Щоб додати текст після розмірного числа, курсор треба розмістити після кутових дужок. Якщо видалити кутові дужки і надрукувати власне розмірне число, то асоціативний зв'язок цього розміру з об'єктом порушується;

Т – змінити розмірний текст, не звертаючись до редактора Multiline Text Editor. Щоб додати додатковий текст перед розмірним або числом після нього, текст розміщують перед кутовими дужками або після них. Для завдання знака діаметра кола варто ввести символьну послідовність %%з, знак градуса викреслюють при введенні %%d, знак допуску «плюсмінус» потребує введення символів %%р;

А – змінити кут нахилу розмірного або числа розмірного тексту, при цьому система ініціює додатковий запит:

Specify angle of dimension text:

Задайте кут нахилу розмірного тексту:

Н – накреслити лінійний розмір з горизонтальною розмірною лінією, при цьому система ініціює додатковий запит:

Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle]:

Задайте місце розташування розмірної лінії або ... :

V – накреслити лінійний розмір з вертикальною розмірною лінією, при цьому система ініціює додатковий запит:

Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle]:

Задайте місце розташування розмірної лінії або ... :

R – накреслити лінійний розмір із заданим кутом нахилу розмірної лінії, при цьому система ініціює такі додаткові запити:

Specify angle of dimension line <0>:

Задайте кут нахилу розмірної лінії <значення за замовчуванням>: Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle/Horizontal/Vertical/Rotated]:

Задайте місце розташування розмірної лінії або …

1.14.2. Команда DIMALIGNED

Дозволяє накреслити лінійний розмір, розмірна лінія якого є паралельною відрізку, проведеному через початкові точки виносних ліній.

Командний рядок: DIMALIGNED

Екранне меню: Dimnsion–Aligned Висхідне меню: Dimension–Aligned

Інструментальна панель: Dimension–Aligned Dimension

46

Перший запит системи у відповідь на команду: Specify first extension line origin or <select object>:

Задайте точку початку першої виносної лінії або <параметр>:

Відповідь на запит системи за замовчуванням:

натиснути <ENTER>, якщо необхідно нанести розміри до одного окремого відрізка, дуги або кола сегмента полілінії. У цьому випадку система видає додатковий запит:

Select object to dimension:

Виберіть об'єкт для нанесення розміру:

після зазначення об'єкта автоматично визначається початок виносних ліній (вибір об'єкта здійснюють за допомогою графічного курсора).

Інша можлива відповідь на перший запит системи:

указати, використовуючи режим об'єктної прив'язки, точку початку першої виносної лінії на кресленні .

Другий запит системи:

Specify second extension line origin:

Задайте точку початку другої виносної лінії:

Відповідь: указати точку на кресленні, використовуючи режим об'єктної прив'язки; цей запит з'являється в командному рядку, якщо зазначена початкова точка першої виносної лінії.

Третій запит системи:

Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle]:

Задайте місце розташування розмірної лінії або ... : Можливі відповіді:

•указати графічним курсором на кресленні точку, через яку повинна проходити розмірна лінія (вибір зручної точки здійснюється переміщенням курсора, при цьому можна бачити можливе положення розмірної лінії);

•увести відповідні відносні координати, щоб точно вказати місце роз-

ташування розмірної лінії.

Система закінчує роботу з командою, видавши повідомлення про обчислене розмірне число:

Dimension text = 22.5 Розмірний текст =22.5

Інші можливі відповіді на третій запит системи:

Після завдання об'єкта користувачу надається можливість вибору параметрів Mtext, Text, Angle, що дозволяють редагувати розмірний текст. Ці параметри були розглянуті в описі команди DIMLINEAR .

1.14.3. Команда DIMBASELINE

Використовують для креслення декількох розмірних ліній від однієї виносної лінії, точку початку якої вважають базовою.

Командний рядок: DIMBASELINE

Екранне меню: Dimension–Baseline Висхідне меню: Dimension–Baseline

Інструментальна панель: Dimension–Baseline Dimension

47

Запит системи у відповідь на команду:

Specify a second extension line origin or [Undo/Select] <Select>:

Задайте початок другої виносної лінії або ... <ЗПУ>: Відповідь на запит системи за замовчуванням:

натиснути <ENTER>, якщо необхідно вибрати базовий розмір; при цьому система видає додатковий запит:

Select base dimension:

Вкажіть базу розміру:

на вимогу указати визначальну точку виносної лінії, яку передбачається використовувати як базу.

Потім система повторює запит:

Specify a second extension line origin or [Undo/Select] <Select>:

Задайте початок другої виносної лінії або ... <ЗПЗ>: , дозволяючи створити кілька розмірів від однієї базової лінії. Після кре-

слення кожного розмірного блоку система видає повідомлення про обчислене розмірне число:

Dimension text = 22,5 (Розмірний текст = 22,5)

Для завершення роботи з командою двічі натисніть <ENTER>. Інша можлива відповідь на перший запит системи:

указати, користуючись режимом об'єктної прив'язки, точку початку другої виносної лінії на кресленні (якщо передбачається використовувати першу виносну лінію попереднього розміру як базову). Система повідомить про обчислене розмірне число:

Dimension text = 22,5 (Розмірний текст = 22,5)

і повторить перший запит. Для завершення роботи з командою двічі натисніть <ENTER>.

Інша можлива відповідь на перший запит системи: U – скасовує останній нанесений розмір.

1.14.4. Команда DIMCONTINUE

Забезпечує креслення ланцюжка розмірів, використовуючи другу виносну лінію попереднього розміру як першу виносну лінію поточного розміру.

Командний рядок: DIMCONTINUE

Екранне меню: Dimnsion–Continue Висхідне меню: Dimension–Continue

Інструментальна панель: Dimension–Continue Dimension

Запит системи у відповідь на команду:

Specify a second extension line origin or [Undo/Select] <Select>:

Задайте початок другої виносної лінії або ... <ЗПЗ>: Відповідь на запит системи за замовчуванням:

48

натиснути <ENTER>, якщо необхідно вибрати розмір для початку розмірного ланцюжка; при цьому система видає додатковий запит:

Select continued dimension: (Вкажіть розмір, що продовжується:)

на вимогу указати визначальну точку другої виносної лінії, яку передбачається використовувати як базу. Потім система багаторазово повторює запит:

Specify a second extension line origin or [Undo/Select] <Select>:

Задайте початок другої виносної лінії або ... <ЗПЗ>: , дозволяючи створити кілька розмірів. Після креслення кожного розмі-

рного блоку система видає повідомлення про обчислене розмірне число: Dimension text = 22,5 (Розмірний текст = 22,5 )

Для завершення роботи з командою двічі натисніть <ENTER>. Інша можлива відповідь на перший запит системи:

указати, користаучись режимом об'єктної прив'язки, необхідну точку початку другої виносної лінії на кресленні (якщо передбачається використовувати другу виносну лінію попереднього розміру як базову). Система повідомить про обчислене розмірне число:

Dimension text = 22,5

Розмірний текст = 22,5 і повторить перший запит. Для завершення роботи з командою двічі

натисніть <ENTER>.

Інша можлива відповідь на перший запит системи: U – скасовує останній нанесений розмір.

1.14.5. Команда DIMANGULAR

Дозволяє накреслити розмірну лінію (дугу кола) для позначення кута між двома непаралельними лініями або дуги кола.

Командний рядок: DIMANGULAR

Екранне меню: Dimnsion–Angular Висхідне меню: Dimension–Angular

Інструментальна панель: Dimension–Angular Dimension

Перший запит системи у відповідь на команду: Select arc, circle, line, or <specify vertex>:

Вкажіть дугу, коло або лінію ... <ЗПЗ>:

Подальші запити системи залежать від зробленого вибору. Відповідь на перший запит системи за замовчуванням:

натиснути <ENTER>, якщо необхідно нанести розмір кута, заданого трьома точками; при цьому система видає такі додаткові запити:

Specify angle vertex: (Задайте вершину кута: )

Specify first angle endpoint: (Задайте першу кінцеву точку кута:)

49

Specify second angle endpoint: (Задайте другу кінцеву точку кута:) Specify dimension arc line location or [Mtext/Text/Angle]:

Задайте місце розташування розмірної лінії або ... :

Перш ніж остаточно визначити положення розмірної лінії, користувач має можливість вибору параметрів Mtext, Text, Angle, що дозволяють редагувати розмірний текст. Ці параметри були розглянуті в описі команди DIMLINEAR . Після визначення положення розмірної лінії система завершує роботу з командою і повідомляє обчислене розмірне число:

Dimension text = 72

Розмірний текст = 72 Інші можливі відповіді на перший запит системи:

•указати дугу кола, якщо необхідно нанести кутовий розмір дуги;

•вказати коло для нанесення кутового розміру дуги коло; при цьому система видає такі додаткові запити:

Specify second angle endpoint:

Задайте другу кінцеву точку кута:

Specify dimension arc line location or [Mtext/Text/Angle]:

Задайте місце розташування розмірної лінії або ... :

Подальші дії користувача і реакція системи аналогічні описаним вище;

• указати відрізок, якщо необхідно нанести розмір кута між двома непаралельними відрізками; при цьому система видає такі додаткові запити:

Select second line:

Вкажіть другу лінію:

Specify dimension arc line location or [Mtext/Text/Angle]:

Задайте місце розташування розмірної лінії або ... :

Подальші дії користувача і реакція системи аналогічні описаним вище.

1.15. Розміри дуг та кіл

1.15.1. Команда DIMDIAMETER

Забезпечує креслення розмірного блоку для позначення розміру діаметрів або дуг кіл.

Командний рядок: DIMDIAMETER

Екранне меню: Dimnsion–Diameter Висхідне меню: Dimension–Diameter

Інструментальна панель: Dimension–Diameter Dimension

Перший запит системи у відповідь на команду: Select arc or circle:

Виберіть дугу або коло:

50

Відповідь: указати графічним курсором точку, що належить дузі або колу. Ця точка визначає один кінець розмірної лінії, напрямок якої задає точка центра кола або дуги. Після вибору об'єкта система повідомляє обчислений розмір діаметра:

Dimension text = 53

Розмірний текст = 53 Другий запит системи:

Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle]:

Задайте місце розташування розмірної лінії або ... :

Відповідь: указати графічним курсором точку, через яку повинна проходити розмірна лінія (вибір зручної точки здійснюється переміщенням курсора, при цьому можна бачити можливе положення розмірної лінії).

Інші можливі відповіді на другий запит системи:

Після вибору об'єкта користувач може змінити розмірний текст за допомогою параметрів Mtext, Text, Angle. Ці параметри були розглянуті в описі команди DIMLINEAR .

1.15.2. Команда DIMRADIUS

Забезпечує креслення розміру радіуса для кола або дуги. Командний рядок: DIMRADIUS

Екранне меню: Dimnsion–Radius Висхідне меню: Dimension–Radius

Інструментальна панель: Dimension–Radius Dimension

Перший запит системи у відповідь на команду: Select arc or circle:

Виберіть дугу або коло:

Відповідь: указати графічним курсором точку, що належить дузі або колу. Ця точка визначає один кінець розмірної лінії, напрямок якої задає точка центра або кола дуги. Після вибору об'єкта система повідомляє обчислений розмір радіуса:

Dimension text = 25

Розмірний текст = 25 Другий запит системи:

Specify dimension line location or [Mtext/Text/Angle]:

Задайте місце розташування розмірної лінії або ... :

Відповідь: указати графічним курсором точку, через яку повинна проходити розмірна лінія (вибір зручної точки здійснюється переміщенням курсора, при цьому можна бачити можливе положення розмірної лінії).

Інші можливі відповіді на другий запит системи:

Параметри Mtext, Text, Angle використовуються, як описано вище.

51

1.15.3. Команда QLEADER

Забезпечує креслення лінії-виноски. Командний рядок: QLEADER

Екранне меню: Dimnsion–Leader Висхідне меню: Dimension–Leader

Інструментальна панель: Dimension–Quick Leader Перший запит системи у відповідь на команду: Specify first leader point, or [Settings]<Settings>:

Задайте точку початку або винесення ... <ЗПЗ>: Відповідь на перший запит системи за замовчуванням:

натиснути <ENTER>, якщо необхідно настроїти параметри лініївиноски; при цьому система відкриває діалогове вікно Leader Settings, що має три вкладки: Annotation, Leader Line & Arrow і Attachment.

Вкладка Annotation дозволяє керувати змістом анотації, що додається до лінії-виноски: це може бути багаторядковий текст, допуск форми і розташування поверхонь, блок або нічого.

Вкладка Leader Line & Arrow дозволяє керувати типом сегмента і формою початку лінії-виноски.

Вкладка Attachment дає можливість керувати розташуванням пояснювального тексту щодо полиці лінії-виноски.

Можлива відповідь на перший запит системи:

указати графічним курсором точку початку лінії-виноски, якщо змінювати її параметри не потрібно.

Другий запит системи у відповідь на команду: Specify next point:

Задайте наступну точку:

Відповідь: указати графічним курсором наступну точку лінії-виноски; цей запит повторюється доти, поки користувач не натисне <ENTER>.

Наступний запит системи залежить від настроювання параметрів лініївиноски, за змовчуванням у командному рядку з'являється:

Enter first line of annotation text <Mtext>:

Введіть перший рядок пояснювального тексту <Mtext>: Відповідь: надрукуйте необхідний рядок тексту. Наступний запит системи:

Enter next line of annotation text:

Введіть наступний рядок пояснювального тексту: Можливі відповіді:

•натиснути два рази <ENTER>, щоб завершити роботу команди;

•надрукувати наступний рядок тексту.

52

1.16. Створення блоку в поточному файлі

1.16.1. Команда: BLOCK

Створення блоку в поточному файлі з його елементів. Командний рядок: BLOCK

Екранне меню: Draw 2–BMake

Висхідне меню: Draw–Block–Make

Інструментальна панель: Draw–Make Block

Після виклику команди на екрані з'являється діалогове вікно Block Definition (рис. 1.7), засобами якого можна сформувати блок з існуючих елементів. У цьому вікні є поля, у які необхідно внести відповідні дані.

Поле Name (Ім'я) застосовують для завдання індивідуального імені блоку. Там же, у списку можна переглянути імена існуючих блоків (оскільки два різних блоки не можуть мати те саме ім'я).

Рис. 1.7. Діалогове вікно формування блоку Block Definition

Поле Base Point (Базова точка) визначає точку, яку вважають початком координат блоку. У відповідних позиціях поля можна задати значення координат X, Y і Z у поточній системі або координат за допомогою кнопки Pick Point (Вибрати точку) указати потрібну точку на екрані.

Поле Object дозволяє вибрати об'єкти креслення, що підлягають занесенню в блок. За допомогою кнопки Select Object можна вибрати об'єкти

53

на екрані, а кнопки Quick Object – викликати спеціальну панель та вибрати об'єкти за їх характеристиками (тобто за типами: відрізки, дуги тощо за кольорами, за шарами і т.д.). У тому самому полі містяться три параметри команди або збереження видалення вихідних об'єктів, використаних під час створення блоку: параметри Retain (Запам'ятати), Convert to block (Перетворити в блок) і Delete (Видалити).

Параметр Retain дозволяє створити блок, але не поміщати його в креслення. При цьому об’єкти, з яких будувався блок, зберігаються. Вибір параметра Convert to block дає змогу видалити вихідні об'єкти і на їхнє місце вставити створений блок. При виборі параметра Delete створений блок не вставляється в креслення, але вихідні об'єкти видаляються.

Поле Preview icon (Створити піктограму) дозволяє створити піктограму для попереднього перегляду виду блоку. При цьому параметр Do not include an icon (Без піктограми) видаляє піктограму, а параметр Create icon from block geometry (Піктограма по геометрії блоку) вставляє значок з виглядом блоку.

Зміст поля Insert units (Одиниця виміру) показує, у яких одиницях виміру розмічено блок.

Поле Description (Опис) дозволяє створити текст примітки, яку буде асоційовано з блоком.

1.17. Вставка блоку

1.17.1 Команда INSERT

Вставлення блоку, який уже визначено у даному кресленні, або із зовнішнього файлу.

Командний рядок: INSERT

Екранне меню: Insert–Ddinsert

Висхідне меню: Insert–Block Інструментальна панель: Draw–Insert Block

Команда дозволяє вставити в креслення внутрішній блок, збережений у самому файлі, а також вставити у вигляді блоку зовнішній файл. Після виклику команди на екрані відкривається діалогове вікно Insert (Вставлення блоку) із засобами керування вставленням блоку (рис. 1.8).

Рис. 1.8. Діалогове вікно вставлення блоку Insert

Поле Name (Ім'я) дозволяє вибрати один із наявних у файлі внутрішніх блоків. Кнопка Browse (Огляд) дозволяє вибрати зовнішній файл для блоку.

За допомогою поля Insertion Point (Точка вставки) можна вибрати точку вставки блоку. При цьому якщо встановлений прапорець Specify Onscreen (Указати на екрані), то точка вставки визначається на екрані за запитом:

Specify insertion point or [Scale/X/Y/Z/Rotate/PScale/ PX/PY/ PZ/PRotate]:

Укажіть точку вставки [Масштаб/Масштаб по X/ Масштаб по Y/ Масштаб по Z/Поворот/Попередній

масштаб/Попередній масштаб по X/ Попередній масштаб по Y/Попередній

масштаб по Z/Попередній кут повороту]:

Якщо ж прапорець Specify On-screen (Указати на екрані) скинутий, то дані вводяться в графи X, Y і Z даного поля панелі.

При вказівці масштабу по осях X, Y або Z на екрані з'являється запит: Specify X scale factor:

Укажіть масштабний фактор по осі X: ,

після якого потрібно вказати необхідний масштаб.

При вказівці параметра попереднього масштабу з'являється запит на вказівку його величини:

Specify preview X scale factor:

Вкажіть попередній масштаб по осі X:

Поле Scale (Масштаб) діалогового вікна дозволяє визначити масштаби вставки блоку відповідно по осях координат X, Y і Z. При цьому якщо встановлений прапорець Specify On-screen (Указати на екрані), то масштаби визначають під час вставлення спеціальними запитами типу:

Enter X scale factor, specify opposite corner, or [Corner/XYZ] <1>:

Укажіть масштаб по осі X, укажіть протилежний кут або [Кути/ Масштаби по X, Y, Z] (масштаб по осі Х за замовчуванням дорівнює 1): Enter Y scale factor <use X scale factor>:

УкажітьмасштабпоосіY (зазамовчуванням дорівнюємасштабупоосіX): Якщо ж прапорець Specify On-screen (Указати на екрані) скинутий, то масштаби задаються в графах X, Y і Z даного поля панелі. Встановлення прапорця Uniform Scale (Єдиний масштаб) дозволяє задати всі три масштаби одна-

ковими.

Поле Rotation (Обертання) дає можливість визначити кут повороту блоку під час вставлення. Кут вказують у графі Angle (Кут). При цьому у разі встановлення прапорця Specify On-screen (Указати на екрані) кут повороту можна задати з клавіатури під час встановлення блоку на екран.

Установлення прапорця Explode дозволяє членувати блок під час вставлення на окремі об’єкти.

Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання вибирають з відповідних рисунків “Завдання №...” згідно з номером бригади.

Завдання 1. Ознайомлення з системою AutoCAD

Мета: використовуючи команди керування зображенням та побудови лінії, накреслити рамку.

Порядок виконання

1.Увiйти в графiчний редактор AutoCAD.

2.Встановити потрiбне робоче поле, використовуючи команди LIMITS

,ZOOM ALL. (Формат креслення A4 [297x210]).

3.Пiдключити команди фiксацiї SNAP , GRID .

4.Користуючись командою РLINE, накреслити рамку та штамп.

Контрольні запитання

1.Головне меню системи AutoCAD.

2.Можливості фіксації та задання точок у кресленнi.

3.Команда LINE , її призначення, опцiї та застосування.

4.Команди SAVE, QUIT, END. Призначення та вiдмiнностi.

56

Завдання 2. Побудова контурiв елементарного креслення

Мета: використовуючи команди побудови примітивів i команди, редагування виконати креслення.

Порядок виконання

1.Викликати креслення з рамкою, виконане у завд. 1.

2.Штрих-пунктирнi лiнiї осей симетрiї виконати за командою LINE i вiдредагувати їх командою CHANGE.

3.Використовуючи команди LINE , CIRCLE , ARC , POLIGON нанести примiтиви, що складають креслення.

4.Використовуючи команди BREAK , ERASE розчленити, або стерти примiтиви.

5.За командою MIRROR створити дзеркальне вiдображення об'єкта.

6.За командою MOVE встановити рисунок у центр робочого поля.

Контрольні запитання

1.Команди побудови примітивів LINE , CIRCLE , ARC , POLIGON.

2.Команди редагування примiтивiв MOVE , COPY , ROTATE , MIRROR .

3.Можливостi команди CHANGE щодо змiни кольору, типу лiнiї, шару.

4.Робота з командами LINETYPE, LTSCALE.

Завдання 3. Робота з блоками

Мета: створити блоки та їх розмножити.

Порядок виконання

1.Створити шари для креслення основних та штрих-пунктирних лiнiй.

2.Накреслити основний елемент малюнка i сформувати його як блок.

3.Послiдовно викликаючи блок виконати повне креслення конструкцiї.

Контрольнi запитання

1.Властивості шарів та опцiї команди LAYER .

2.З якою метою доцiльно використовувати блоки?

3.Як викликати створений блок i вставити його в креслення?

4.Сполучення креслень та вставлення одного креслення в iнше.

Завдання 4. Проставлення розмiрiв та штрихування

Мета: навчитись, використовуючи команди DIM та HATCH , ставити розмiри та штрихувати розрiзи.

Порядок виконання

1. Створити такі шари для виконання завдання:

57