- •Література
- •1. Завдання на курсовий проект
- •Таблиця 1
- •Таблиця 2
- •2. Теоретичні засади проектування лінійного підсилювача.
- •2.1. Загальні питання схемотехніки лінійних підсилювачів
- •2.2. Принципова схема підсилювача
- •2.3. Розрахунок лінійного підсилювача
- •Вибір типу транзисторів
- •Розрахунок вихідного каскаду
- •Розрахунок стабілізуючих кіл
- •Розрахунок каскаду попереднього підсилення
- •Розрахунок регулятора підсилення
- •Розрахунок реактивних елементів
Розрахунок стабілізуючих кіл
З практики відомо, що нестабільність коефіцієнта підсилення К на каскад при нестабільності струму спокою в межах 10 % складає приблизно 15%. Доцільно в кожний каскад ввести місцеве коло НЗЗ по змінному струму і зменшити нестабільність коефіцієнта підсилення до К =3-5%. Таким чином, вихідний каскад повинен бути охоплений колом НЗЗ глибиною
. (24)
Оберемо К =3%= 0,03, та з табл. 1 візьмемо для свого варіанту КF=5%= 0,045. Отримаємо:
.
Зворотній зв'язок в каскаді – комбінований: по струму та напрузі і послідовний за виходом. При зміні навантаження параметри каскаду не повинні змінюватись. З метою збереження постійних характеристик каскаду необхідно виконати умову:
. (25)
Тоді коефіцієнт передачі петлі НЗЗ по струму та опору резистораRеF розраховується по формулам:
(26)
Ом. (27)
Причому активний опір обмотки L5 повинен бути значно менше ReF, тобто . Задамо Ом.
Коефіцієнт трансформації по відношенню до обмотки, з якої знімається напруга ЗЗ, приймається рівним:
, (28)
де W4 та W5 – кількість витків відповідних обмоток трансформатора.
Індуктивний опір обмотки W5 дуже малий у порівнянні з ReF, і з ним можна не рахуватися.
Спільний коефіцієнт передачі кіл НЗЗ оконечного каскаду та його коефіцієнт підсилення КF3 , будуть рівні:
(29)
Тоді, припустивши зменшення амплітуди сигналу ЗЗ в коректуючих колах на 20%, коефіцієнт передачі кола спільного НЗЗ можна прийняти рівним:
. (30)
Стабілізація струму спокою здійснюється високоефективними схемами емітерної стабілізації, для чого необхідно забезпечити значне падіння напруги на резисторах в колі емітерів. Падіння напруги на резисторах в колі емітера задається в межах 1,5 – 2 В. Тоді величина напруги живлення підсилювача складе
. (31)
Для розрахункових даних = 6 В, А,= 2 В Ом маємо:
В.
Опір резистора Re розраховується за формулою:
Ом. (32)
Для розрахунку опорів резисторів базового дільника зручно скористатися наступними формулами:
(33)
де =2 – 4 – чутливість зміни струму колектора при зміні оберненого струму колектора. Зі зменшенням цього коефіцієнта зростає стабільність струму та знижується коефіцієнт підсилення.
Оберемо =3, тоді:
Ом
Ом.
З урахуванням двох послідовних по входу кола НЗЗ для отримання заданої потужності в навантаженні на вхід вихідного каскаду необхідно подати сигнал UвхF3:
(34)
З урахуванням ЗЗ реальний коефіцієнт гармонік буде:
. (35)
Заданий на підсилювач коефіцієнт гармонік обраховується за формулою:
. (36)
Глибина спільного НЗЗ F0 буде рівною:
. (37)
Розрахунок каскаду попереднього підсилення
Оскільки параметри другого каскаду відомі, то його вхідне коло буде споживати струм з амплітудою Івх2:
(38)
- дані з таблиці 2 (Ом).
Маємо:
10-3 А= 20,3 мкА.
Вихідні дані для розрахунку першого каскаду (рис. 11) отримані. Тепер необхідно вибрати режим роботи транзистора і розрахувати параметри елементів принципової схеми. Напругу спокою вибирають близькою до напруги, при якій знімалися паспортні дані транзистора. Майже для всіх транзисторів при максимально допустимій потужності розсіювання 50...500 мВт UК= 5 В.
Струм спокою вибирається значно більшим, ніж струм, споживаний вхідним колом наступного каскаду:
. (39)
Оберемо А.
Потрібно мати на увазі, що ІК для германієвих транзисторів не повинен бути менше 3...4 мА, а для кремнієвих менше 4...5 мА. Тому задамо .
Досить ефективна стабілізація струму спокою каскаду забезпечується, якщо прийняти величину спадання напруги на резисторах у колі емітера
(40)
При обраному В маємо В.
Опір резистора RК1, опір навантаження колектора RK~ і коефіцієнт підсилення розраховуються відповідно по формулах (27), (28), (29).
; (41)
; (42)
, (43)
де h11Е - вхідний опір транзистора (для КТ315Б h11Е=750 Ом).
Звідси
Ом,
Ом,
,
де ,(дані транзистора КТ315Б).
Задана нестабільність коефіцієнту підсилення на каскад забезпечується при обхваті його колом НЗЗ глибиною:
,
а незмінність вхідного опору забезпечується при рівності величини глибини НЗЗ по напрузі та по струму, так як одна з них вводиться по входу паралельно, а інша послідовно:
. (44)
Як ми вже знайшли попередньо :
.
.
Коефіцієнти передачі ланцюга НЗЗ і Rе розраховуються так само, як і у вихідному каскаді
, (45)
Ом,
Ом.
Для того, щоб не враховувати місцевий ЗЗ за рахунок протікання змінної складової струму емітера через обмотку зв’язку L3, необхідно по всій робочій смузі частот виконати умову де- повний опір обмоткиL3.
Припустимо:
Ом. (46)
Тоді для забезпечення рівноглибоких НЗЗ по струму та по напрузі за рахунок сигналу, який поступає із загальної петлі ЗЗ, коефіцієнт трансформації відносно обмотки зворотного зв’язку п1F повинен дорівнювати:
(47)
де W2 та W3 – число витків відповідних обмоток.
З врахуванням місцевого НЗЗ коефіцієнт підсилення першого каскаду та його вхідний опір розраховуються за формулами:
(48)
(49)
де =35 Ом - опір бази транзистора;
=h11E=750 Ом - опір емітера транзистора.
Маємо:
18,35,
Ом.
Активні опори обмоток вибираються рівними:
, (50)
де ρ – хвильовий опір кабелю, що підводиться;
ηТ – ККД трансформатора. Взагалі приймають ηТ =0,9.
Отже
Ом,
Ом.
Кабель, що підводиться буде навантажений на опір, рівний хвилевому, якщо коефіцієнт трансформації вхідного трансформатора буде рівний
. (51)
Резистори Rб1 і Rб2 розраховуються так само, як і у вихідному каскаді.