ЗМІСТ

сторінка

Вступ 3

Література 4

1. Завдання на курсовий проект 4

2.Теоретичні засади проектування лінійного підсилювача 6

2.1. Загальні питання схемотехніки лінійних підсилювачів 6

2.2. Принципова схема підсилювача 9

2.3. Розрахунок лінійного підсилювача 11

Додаток 28

ВСТУП

Мета проектування будь-якої радіоелектронної апаратури являє собою створення апаратури з заданими якісними характеристиками при можливо менших витратах на її розробку й експлуатацію. Процес проектування звичайно прийнято розділяти на кілька стадій: технічна пропозиція (обгрунтовується доцільність і можливість створення апаратури), ескізний проект (розробка функціональних схем, вибір конструктивного оформлення) , технічний проект (розробка принципових схем, макетування апаратури, її випробовування і видача конструкторської документації), робочий проект (остаточне відпрацьовування повного комплекту конструкторської документації).

Комплекс робіт, що виконуються в процесі курсового проектування, реалізується на стадії технічного проектування за технічним завданням, сформульованому в ескізному проекті.

В процесі проектування здійснене ознайомлення з принципами побудови функціональних і принципових схем підсилювачів, що використовуються в телекомунікаційних системах і розраховано трикаскадний підсилювач на біполярних транзисторах.

Оскільки проектування ведеться до деякої міри паралельно з вивченням самої дисципліни, то, перш ніж приступити до виконання проекту, необхідно було ознайомитися з основним змістом наступних розділів програми:

1. Основні показники підсилювачів.

2. Основи теорії зворотного зв'язку.

3. Принципи побудови підсилювальних схем.

4. Каскади попереднього підсилення.

5. Вихідні і передвихідні каскади підсилення.

Ознайомлення з зазначеними розділами виконано за допомогою підручників [I, 2, 3].

Варто мати на увазі, що підручники [I, 2, 3] при виконанні проекту можуть використовуватися тільки як допоміжний матеріал, оскільки питання проектування лінійних підсилювачів знайшли відображення лише в [1]. Детально методика проектування лінійних підсилювачів з допущеними спрощеннями викладена в методичній розробці [4], яка була використана з метою скорочення термінів виконання проекту.

Яких-небудь відомостей по коректорах сполучних ліній в навчальній літературі немає. Всі необхідні інформаційні відомості і розрахункові співвідношення приводяться в даній методичній розробці.

Вихідні дані для проектування і методичні вказівки складені таким чином, що для виконання проекту можна не користуватися якою-небудь іншою літературою (навіть довідковою). Необхідний обсяг довідкових даних зазначений у додатках.

Література

1. Мурадян А.Г., Разумихин В.М., Тверецкий М.С. Усилительные устройства.-М.:Связь, 1976.

2. Мигулин И.Н. Усилители на биполярных и полевих транзисторах. Ч.1. – Одесса: ОЭИС, 1981.

3.Мигулин И.Н. Усилители мощности и специальные схемы усилителей. Ч.2. – Одесса: ОЭИС, 1982.

4. Методическая разработка по проектированию линейных усилителей. Составитель М.С. Самарин. - М.: ВЗЭИС, 1981.

5. Справочник по полупроводниковым диодам, транзисторам и интегральным схемам. Под ред. Н.Н. Горюнова. - М.: Энергия, 1972, 1976, 1979 або 1982.

6. Транзисторы для аппаратуры широкого применения.Справочник. Под ред. Б.Л. Перельмана. - М.: Радио и связь, 1981.

7. Руденко В.С. Промислова елетроніка. К. 1996

1. Завдання на курсовий проект

Необхідно вибрати тип підсилювальних приладів, розрахувати їх режим роботи для заданого підсилювача, розрахувати параметри елементів принципової схеми та якісні показники всього підсилювача. Вихідні дані для розрахунку обрані з таблиць 1 -3 варіант 9.

Таблиця 1

Показники підсилювача	Номер варіанта
	4
Потужність, що віддається в навантаження, РН , мВт	11
Нестабільність коефіцієнта підсилення на каскад F,%	4.5
Загасання нелінійності по другій і третій гармоніках аr, дБ	65
Верхня робоча частота fв, кГц	1400
Нижня робоча частота fн, кГц	60
Допустимий коефіцієнт частотних спотворень на нижній робочій частоті МН , дБ	0.25

Таблиця 2

Задані параметри	Номер варіанта
	4
Опір резистора в колі колектора транзистора V4 , Ом	220
Вхідний опір каскаду на транзисторі V4, Rвх2, кОм	0,6
Коефіцієнт підсилення каскаду на транзисторі V4 з врахуванням місцевого негативного зворотного зв’язку (НЗЗ), КF2	6

ПРИМІТКА.

1. Температура навколишнього середовища 0…+30С.

2. Хвильовий опір коаксіальних кабелів, по яких підводиться до підсилювача і відводиться від нього сигнал,  = 75 Ом .

3. Вихідний опір коректора амплітудно-частотної характеристики (КАЧХ) і вхідний опір автоматичного регулятора підсилення (АРП) R=100 Ом

Принципова схема лінійного підсилювача приведена на рис. 1.

З метою скорочення трудомісткості виконання проекту каскад попереднього підсилення на транзисторі V4 не розраховується, а його параметри приводяться у вихідних даних. Не розраховуються також ємності розподільчих конденсаторів С9 і С11, тому що не проектуються підключені до них коректори. Не розраховується ємність конденсатора С1 і індуктивність дроселя фільтра L7 .

Рис. 1. Принципова схема лінійного підсилювача

2. Теоретичні засади проектування лінійного підсилювача.

Лінійні підсилювачі (варіант найпростішого пропонується розрахувати в проекті) є одним з головних функціональних вузлів багатоканальної системи зв'язку. Вони, починаючи з кінцевого пункту (КП), через кожні 3...10 км встановлюються в усіх необслуговуваних (НПП) і обслуговуваних (ОПП), підсилювальних пунктах вздовж лінії зв'язку, що може досягати багатьох тисяч кілометрів. Всі лінійні підсилювачі одночасно підсилюють груповий сигнал в усій смузі частот і ввімкнені послідовно один за другим. Результуючі спотворення сигналу в пункті прийому визначаються сукупністю спотворень, внесених кожним підсилювачем. Тому до якісних показників підсилювачів пред'являються високі вимоги.

Лінійні підсилювачі, що застосовуються в системах зв'язку, використовуються для компенсації загасання сигналу, для підтримки рівнів сигналу при коливанні температури навколишнього середовища, для корекції амплітудно-частотної характеристики і виконують деякі інші функції. В залежності від місця встановлення (ОП, НПП, ОПП), функціонального призначення і робочого діапазону частот їх схемні рішення трохи відрізняються, однак загальна структура в цілому однакова. Це - дво- і трикаскадні підсилювачі з петлею глибокого зворотного зв'язку, що охоплює весь підсилювач, із трансформаторами на вході і виході.