- •Виробничо- технологічна частина
- •1.1 Коротка характеристика виробу
- •1.3 Розробка маршрутної технології
- •1.4.1 Вибір і обгрунтування технологічного процесу термічної обробки
- •1.4.2 Розробка технологічних параметрів термічної обробки
- •1.4.3 Кінцева структура і властивості деталі
- •1.4.4 Контроль якості виробу
- •Література
- •1.5 Розрахунок річної виробничої програми термічного цеху
1.4.3 Кінцева структура і властивості деталі
Сталь 30ХГТ – це доевтектоїдна сталь, яка містить0,24 – 0,32 %С, тобто початкова структура являє собою суміш фериту та перліту (Ф+П).
Після нагрівання під хіміко-термічну обробку (цементацію) структура буде аустенітною (А), тобто пройде перетворення (Ф+П)→А.
Через те, що після хіміко-термічної обробки ми будемо проводити гартування при 840-860ºС та низький відпуск при 180 - 200 ºС, то кінцева структура деталей буде являти собою мартенсит відпуску (М) з залишковим аустенітом (А) та карбідами,серцевина–сорбіт (С) +троостит (Т). Саме така структура повинна забезпечити оптимальні характеристики твердості (як поверхні так і серцевини), міцності та зносостійкості.
1.4.4 Контроль якості виробу
В якості кінцевого контролю виробів доцільно проводити:
Зовнішній огляд на відсутність поверхневих дефектів, в тому числі гартувальних тріщин (100%);
Вимірювання твердості деталей на приладі ТК. Твердість повинна складати 58 – 60 HRC;
Перевірка товщини цементованого шару зразків ( за допомогою дослідження під мікроскопом)
Контроль короблення (100%).
Література
Марочник сталей и сплавов: справочник / Под ред. В.Г. Сорокина. – М.: Машиностроение, 1989.
Москаленко Ю.Н., Більченко О.В. Методичні вказівки до курсового та дипломного пректування з курсу “Технологія обладнання та проектуваняя термічних цехів”. – К.: ІВЦ “Видавництво «Політехнік»”, 2002. – 64 с.
Термическая обработка в машиностроении: Справочник / Под ред. Ю. М. Лахтина, А. Г. Рахштадта, – М.; Машиностроение, 1980. – 783 с.
Шмыков А. А. Справочник термиста. – М.; Машгиз, 1961. – 216 с.
Химико-термическая обработка метал лов и сплавов: Справочник / Под ред. Л. С. Ляховича, – М.; Металлургия , 1981. – 424 с.
Сатановский Л.Г. Мирский Ю.А.Нагревательные и термические печи в машиностроении. – М.; Металлургия , 1971. – 383 с.
Соколов К.Н. Оборудование термических цехов. – Киев – Донецк: Высш. шк., 1984. – 328 с.
1.5 Розрахунок річної виробничої програми термічного цеху
Річна виробнича програма − основна вихідна величина для розрахунку необхідної кількості обладнання, виробничих площ, джерел енергії і допоміжних матеріалів.
Загалом річну програму можна розрахувавти за формулою [2]:
, (1.5)
де − річна програма, т;
−відсоток запасних деталей (0…3%);
−відсоток бракованих деталей при термічній обробці (0…3%);
−відсоток бракованих деталей після термічної обробки (0…1,5%);
−відсоток деталей, що підлягають руйнівним методам контролю (0…2%).
Отже,річна програма виготовленнявала-шестерніскладає:
шт.
Дані програми занесені до таблиці 1.
|
|
Технічні умови |
|
Річна програма |
Розподіл річної програми за операціями ТО | |||||||
Найменування деталі |
Марка сталі |
Розміри деталі, мм |
Твердість, HRC |
Маса деталі, кг |
Річне завдання, шт |
П, шт. |
П, т. |
Цементація |
Гартування |
Відпуск низький | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 | ||
Вал-шестерня |
30ХГТ |
150×40x 25 |
58…60 |
|
5000 |
5050 |
0.594 |
0.594 |
0.594 |
0.594 |
Таблиця 1– Річна програма термічної обробки та її розподіл за операціями