Кодування звукової інформації

Прийоми і методи роботи зі звуковою інформацією прийшли в ОТ пізніше за інші. До того ж, на відміну від числових, текстових і графічних даних, у звукозаписів не було настільки ж тривалої і перевіреної історії кодування. В результаті методи кодування звукової інформації далекі від стандартизації. Різні компанії розробили і використовують свої корпоративні стандарти.

Але можна виділити два основних напрямки кодування звукової інформації:

• Метод частотної модуляції (FM - Frequency Modulation). Базується на тому, що теоретично будь-який складний звук можна розкласти на послідовність найпростіших гармонійних сигналів різних частот, кожний з який являє собою правильну синусоїду, а отже, може бути описаний числовими параметрами, тобто кодом.

У природі звукові сигнали мають неперервний спектр, тобто є аналоговими. Їхнє розкладання в гармонійні ряди і представлення у вигляді дискретних цифрових сигналів виконують спеціальні пристрої — аналогово-цифрові перетворювачі (АЦП). Зворотне перетворення для відтворення звуку, закодованого числовим кодом, виконують цифро-аналогові перетворювачі ЦАП). При таких перетвореннях неминучі втрати інформації, пов'язані з методом кодування, тому якість звукозапису зазвичай виходить не цілком задовільною і відповідає якості звучання найпростішихелектромузичних інструментів з забарвленням, характерним для електронної музики.

У той же час даний метод кодування забезпечує дуже компактний код, і тому він знайшов застосування ще в ті роки, коли ресурси засобів ОТ були недостатні.

• Метод таблично-хвильового синтезу (WT - Wave Table). Базується на використанні зразків звуків для різних музичних інструментів, що зберігаються у заздалегідь підготовлених спеціальних таблицях. Такі зразки називають семплами. Числові коди семплів виражають особливості звуку: тип інструменту, номер його моделі, висоту тону, тривалість і інтенсивність звуку, динаміку його зміни, деякі параметри середовища, у якому відбувається звучання, а також інші параметри,що характеризують особливості звуку.

Оскільки як зразки використовуються «реальні» звуки, то якість звуку, отриманого в результаті синтезу, виходить дуже високою і наближається до якості звучання реальних музичних інструментів.

Види програмного забезпечення комп'ютерів Класифікація програмного забезпечення

Необхідною складовою будь-якого комп'ютера є його програмне забезпечення. Програмне забезпечення – це сукупність програм, призначених для керування ПК, а також вирішення конкретних задачкористувача.

Класифікація програмного забезпечення наведена на рис. 11.

Рис.11 Класифікація програмних засобів

Системні програмні засоби. Системнепрограмне забезпеченняпризначене для керування роботоюкомп'ютера, розподілу його ресурсів, підтримки діалогу з користувачами, надання їм допомоги в обслуговуванні комп'ютера, а також для часткової автоматизації розробки нових програм.

Поділяється на три основні частини:

• Операційні системи.Комплекс програм, що забезпечують управління ресурсами ПК, а також взаємозв’язок(інтерфейс)з користувачем. Наприклад, LINUX, Windows’х, тощо.

• Системи програмування. Призначені для полегшення і часткової автоматизації процесу розробки і налагодження програм на різних мовах програмування. Наприклад, Turbo Pascal, Borland Pascal,Borland C++, Visual C++,тощо.

• Сервісніпрограми(утиліти). Це сукупність програм, що розширюють можливості ОС.

• Архіватори. Призначені для створення архівів інформації (у стиснутому вигляді). Наприклад, ARJ, RAR, WINZIP, тощо.

• Засоби діагностики.Дозволяють перевірити працездатність пристроїв комп'ютера, виявити логічні і фізичні дефекти дисків, наприклад, ScanDisk і ін.

• Засоби «стискання» дисків. За допомогою спеціального драйвера стискають інформацію при записі на диск, а при читанні відновлюють її у вихідному вигляді. Наприклад: Stacker, DoubleSpace, тощо.

• Засоби забезпечення комп'ютерної безпеки(утиліти для резервного копіювання, захисту від несанкціонованого доступу, антивірусні програми, тощо).

Прикладні програмні засоби. Прикладне програмне забезпеченняпризначене для розробки і виконання на ПК конкретних задач користувача. Працює під керуванням ОС.

Розрізняють:

• Прикладне програмне забезпечення загального призначення.Це універсальні програмні продукти, призначені для вирішення широкого класу типових задач у різних сферах людської діяльності:

• Текстові редактори. Призначені для створення текстових документів. Наприклад, Word Лексикон, Сhiwriter, і ін.

• Графічні системи. Це програми, призначені для створення і обробки графічних зображень. Серед них можна виділити:

графічні редактори (PaintBrush),

системи ділової, наукової і презентаційної графіки (Power Point),

системи художньої і анімаційної графіки (3DStudio),

системи інженерної графіки і автоматизованого проектування (АutоCAD),

системи обробки фотографічних зображень (Рhоtоshор)

універсальні графічні системи (CorelDRAW).

• СУБД. Призначені для створення і обробки БД, наприклад, Oracle, Interbase, тощо.

• Електронні таблиці. Служать для обробки даних у табличній формі. Найбільш відомі: Excel, Ассеss.

• Прикладніпрограми спеціального призначення. Призначені для вирішення функціональних задач у конкретній предметній області:

• навчальні системи,

• системи бухгалтерського обліку (1С:Бухгалтерія, Вітрило, БЕСТ, тощо),

• системи статистичної обробки даних (Statistica),

• розрахунку будівельних конструкцій, тощо.