Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Derzhava_2.docx
Скачиваний:
16
Добавлен:
10.05.2015
Размер:
69.44 Кб
Скачать
  1. Демографічна проблема

  2. Екологічна проблема

  3. Енергетична проблема

  4. Продовольча проблема

  5. Проблема війни і миру

  6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

Демографічна проблема — сукупність соціально-демографічних проблем сучасності, що зачіпають інтереси всього людства.

Найважливіші проблеми народонаселення, які загрожують украй негативними наслідками: стрімке зростання населення, або демографічний вибух, у країнах, що розвиваються, і загроза депопуляції, або демографічна криза, в економічно розвинутих країнах.

До проблем народонаселення слід віднести також неконтрольовану урбанізацію в країнах, що розвиваються, кризу великих міст у деяких розвинутих країнах, стихійну внутрішню й зовнішню міграцію, яка ускладнює, політичні відносини між державами.

Стрімке зростання населення в країнах Азії, Африки та Латинської Америки, що розвиваються, призводить до подвоєння його чисельності кожні 20—30 років і ускладнює вирішення соціально-економічних проблем. У сучасному світі спостерігається ціла низка «парадоксів відсталості».

При існуючих соціально-економічних умовах, у першу чергу в країнах, що розвиваються стрімкий ріст населення веде до загрози забруднення навколишнього середовища, скопичення гігантського числа людей у великих містах [25, с. 23].

Екологічна проблема — одна з глобальних проблем сучасності, що проявляється в різкому загостренні суперечностей у відносинах між суспільством і природою, порушенні природних процесів через надмірну антропогенну дію, непередбачувані наслідки НТР, зростання енергоспоживання і спалювання викопного палива, демографічний вибух, збройні конфлікти, техногенні катастрофи тощо.

Забруднення навколишнього середовища внаслідок дії людини відбувається в різних формах: контамінація (насичення середовища інертними матеріалами), інтоксикація (насичення хімічно активними субстанціями), радіаційне забруднення (радіонукліди),електромагнітна детеріорація, деструкція (порушення природних структур).

Нині спостерігаються три небезпечні глобальні тенденції: зміна складу атмосфери; посилення «парникового ефекту» і потепління клімату, що може призвести до розтавання льодів і катастрофічного підвищення рівня океану; забруднення навколоземного Космосу залишками космічних апаратів.

Багато країн світу зіткнулися із серйозними водоресурсними проблемами, які полягають не лише в кількісній нестачі води, а і в дефіциті чистих прісних вод. Серед найбільш забруднених рік і озер світу Дунай, Рейн, Сена, Міссісіпі, Волга, Дніпро, Ладозьке озеро, Балхаш та ін.

Людство вже значною мірою усвідомило загрозу екологічної кризи. Створено відповідні наукові центри та інші організації на національному рівні та світового масштабу. Широкого розмаху набули міжнародні громадські рухи на захист природи, проти небезпечних технологій [18, с. 142].

Енергетична проблема. Розвиток технічної цивілізації на Землі в XX ст. характеризується стрімким збільшенням енергоспоживання. За оцінками, в 1945—1995 pp. населення планети використало 2/3 всього палива, добутого людством за час свого існування. Такі бурхливі темпи розвитку енергетики спричинили появу низки гострих проблем.

На перший план виходить проблема ресурсозабезпеченості енергетичного господарства. З одного боку, сумарні запаси паливних ресурсів досить великі. З іншого боку, спостерігається відносна ресурсна обмеженість.

Але особливо загострилися проблеми, пов'язані з негативним впливом енергетики на стан навколишнього середовища. Масове використання викопного палива — нафти, вугілля, газу завдає збитків природі і здоров'ю людини через викиди, що містять важкі метали, двоокис сірки, окис азоту та інші шкідливі речовини. Рослини та океан уже не встигають поглинути всю кількість вуглекислоти, яка утворюється внаслідок спалювання органічного палива. Це веде до поступового збільшення її концентрації в атмосфері, що посилює «парниковий ефект» і викликає потепління клімату.

Продовольча проблема. Вона визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє та майбутнє населення планети. Співвідношення чисельності населення та обсягу продуктів харчування визнане однією з найважливіших глобальних проблем людства. Кількість голодуючих людей у світі, заданими ООН, зросла з 460 млн. у 1970 р. до 550 млн. на початку 90-х років XX ст. і, можливо, досягне 600—650 млн. у 2000 р.

За населення 6 млрд. осіб (1999 р.) це означає, що майже кожен десятий житель планети голодує. Найбільше голодують у країнах, що розвиваються.

Загострення глобальних проблем народонаселення поставило перед наукою питання про допустимі межі чисельності народонаселення Землі. За нинішнього рівня технології, за розрахунками експертів ООН, щоб уникнути глобальної екологічної катастрофи, чисельність населення Землі не повинна перевищувати 10—15 млрд. жителів [20, с. 95].

Апробовані методи підвищення врожаїв за рахунок інтенсивного застосування техніки й хімії, введення в сільськогосподарський оборот значних нових площ, здійснення масштабних меліоративних та іригаційних робіт певною мірою вичерпали себе.

Над експлуатація ґрунту вже призвела до зниження природної родючості на великих територіях. Швидко збільшується водна і вітрова ерозія. Інтенсивне застосування хімії вже не дає пропорційного приросту врожаїв. Подальше значне розширення орних земель також малоймовірне.

Важливим напрямком вирішення проблеми голоду є перехід від "зеленої" революції до революції генетичної. Запровадження досягнень біотехнології стане істотним внеском у вирішення продовольчої проблеми [8, с. 87].

Проблема війни і миру. Воєнно-політична конфронтація і пов'язана з нею гонка озброєнь є найближчою загрозою виживанню людства. З розпадом Радянського Союзу ця конфронтація втратила ті реальні й геополітичні основи, які в період «холодної війни» породжували воєнне протистояння. Базою конфронтації залишаються «образ ворога», недовір'я і стереотипи минулого.

На планеті залишилося п'ять ядерних держав: США, Російська Федерація, Китай, Франція, Великобританія. Україна добровільно відмовилася від свого ядерного потенціалу. Тільки повне ядерне роззброєння приведе до остаточного зникнення загрози ядерної війни.

Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення. Прогрес у сфері науки і техніки дозволив значно розширити сферу й масштаби використання ресурсів і простору Світового океану. Швидкими темпами розвивається флот — головний користувач просторових ресурсів. Зараз він складається з 80 тис. суден сумарним тоннажем 425 млн. т. У структурі флоту переважають (35 %) наливні судна-танкери. Друге місце (28%) належить контейнеро й ліхтеровозам.

Риболовний флот налічує 21 тис. суден водотоннажністю понад 100 тис. т. Останні прогнози свідчать про те, що в найближчі 20—30 років можна збільшити щорічне добування морських біологічних ресурсів до 150—180 млн. т (на початку 90-х років — близько 90 млн. т). За мари культурою майбутнє. Вважають, що гектар марикультури здатен давати у вісім разів більше риби, ніж гектар суходолу — м'яса.

Крім біологічних ресурсів, Світовий океан має колосальні мінеральні багатства — корисні копалини. Інтенсивно здійснюється видобування нафти й газу на шельфі.

Найважливіший потенційний ресурс Світового океану — дейтерій (водень з атомною масою 2), який є паливом для термоядерних пристроїв. Запаси його в океані практично невичерпні.

Світовий океан — гігантський акумулятор енергії. Він накопичує її у вигляді кінетичної енергії течій і хвиль, потенційної енергії, пов'язаної з різницею рівня океану в різних його частинах, і, нарешті, теплової енергії. Енергія Світового океану невичерпна, але використання її поки що залишається проблематичним [19, с. 55].