ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ЛЮДСТВА

1.1. Поняття та ознаки глобальних проблем………………………………..9

1.2. Види глобальних проблем……………………………………………...12

РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВА, ПРАВО І ЕКОЛОГІЯ

2.1. Наукові основи екологічного законодавства України………………..17

2.2.Екологічна функція держави та економіко-правовий механізм охорони довкілля……………………………………………………………………………..19

2.3. Державне управління в галузі охорони навколишнього середовища і природокористування………………………………………………………...……22

Розділ 3. Міжнародно-правова охорона довкілля

3.1. Діяльність урядових та неурядових міжнародних організацій у галузі охорони навколишнього середовища……………………………………………..24

3.2. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього природного середовища…………………………………………27

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….…31

СПИСКИ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...34

ВСТУП

На межі тисячоліть людство зіткнулося з надзвичайно гострими проблемами, які дістали назву «глобальні» і під якими розумітимемо сукупність суперечливих процесів, що є змістом сучасної кризи світової цивілізації. Глобальні проблеми створюють загрозу нормальному розвиткові і навіть існуванню країн світу, потребують для відвернення цих катастрофічних наслідків спільних зусиль, тобто мають всеохоплюючий, планетарний, глобальний характер.

Джерела глобальних проблем сучасності можна поділити на дві групи: поглиблення суперечностей між людиною та природою та у відносинах між людьми. Набуття цими суперечностями характеру глобальних зумовлене безпрецедентним загостренням протиріч людської діяльності, зростанням масштабів її неконтрольованого впливу на природне та суспільне середовище, реальною загрозою перетворення наслідків цих процесів на невідворотні.

Особливий набір таких специфічних ознак, як загальносвітовий характер, що загрожує розвитку людства, терміновість і невідкладність рішення, взаємозв'язок і необхідність уживання заходів з боку усього світового співтовариства, дозволили виділити в категорію глобальних наступні проблеми: подолання бідності і відсталості, світу і демілітаризації, продовольчу, екологічну, демографічну.

Світовий економічний і політичний розвиток у 70 – 90-і рр. принесло розуміння того, що набір глобальних проблем не є чимось не підданим змінам. З часом змінюється наповнення і розуміння старих глобальних проблем, визнається поява нових, що переростають у глобальні. 

В даний час визнається, що крім чисто економічного, глобальні проблеми роблять колосальний політичний вплив на життя сучасної цивілізації і, будучи тісно переплетеними, у своєму рішенні вимагають зімкнення зусиль усього людства.

Актуальнісь теми. Зараз як ніколи гостро постали глобальні проблеми людства, виживання цивілізації. Сучасний розвиток цивілізації проходить під знаком появи і наростання глобальних проблем, відмінна риса яких полягає в тому, що вони мають загально - планетарний , загальносвітовий характер зачіпає інтереси всієї цивілізації. Піти від них неможливо. Їх можна тільки подолати. Причому долати зусиллями кожної людини і кожної країни в жорсткій співпраці заради великої мети збереження можливості жити на Землі.

У сучасних умовах мир виявився на грані екологічної планетарної катастрофи.

Усе тверезомисляче людство (як промисловці, так і споживачі) прийшло до висновку про необхідність припинення бездумного, невтримного економічного росту й обліку можливостей навколишнього середовища для подальшого проживання на Землі.

Основна ідея сучасності – дати можливість і нинішньому, і майбутнім поколінням людей  безбідно і здраво проживати на Землі.

Демографічна проблема в сучасному світі має два аспекти. По-перше, це демографічний вибух у ряді країн, що розвиваються,  і регіонів, що, «знецінюючи» нагромадження, перешкоджає  економічному росту й господарську, соціальну, культурну відсталість цих країн.

По-друге, звужене відтворення населення в розвитих країнах і депопуляція в ряді постсоціалістичних країн ведуть до демографічного старіння їхнього населення й у перспективі можуть блокувати економічний розвиток цих країн.

Відповідно до концепції демографічного переходу підвищення рівня економічного розвитку в кінцевому рахунку веде до уповільнення приросту населення. Ця тенденція цілком проявилася в розвитих і постсоціалістичних країнах і впливає на демографічні процеси в ряді країн, що розвиваються.

Разом з тим в програмі соціального розвитку людини закладені, мабуть, і механізми, які повинні забезпечити його виживання. І один з таких механізмів - цілеспрямована діяльність держави.

Існування глобальних проблем людства обумовлює і виникнення у держави глобальних функцій. Для таких функцій характерна загальність, вони визначають необхідність об'єднання зусиль всіх держав.

При написанні курсової роботи нормативно-правовою базою послужили

Конституція України, Закон України «Про охорону навколишнього середовища».

Шляхи щодо покращення навколишнього середовища розглядалися і досліджувалися у наукових працях таких вітчизняних дослідників як професор Венгеров В.С.Нерсесянц, Морозова Л.А.

Об’єктом є глобальні проблеми людства та право як основний елемент реалізації державної політики щодо захисту навколишнього середовища.

Предмет даної курсової роботи виступають відповідні норми чинного вітчизняного законодавства, а також наукова література з досліджуваної теми.

Метою курсової роботи є вивчення взаємозв'язку глобальних проблем людства і держави.

Для досягнення зазначеної мети перед роботою були поставлені такі завдання:

1. Дати загальну характеристику і визначити ознаки глобальних проблем людства;

2. Розглянути зміст внутрішніх і зовнішніх функцій держави, спрямованих на вирішення глобальних проблем людства;

3. Розглянути діяльність урядових та не урядових міжнародних організацій у сфері охорони навколишнього середовища.

4. Проаналізувати участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Структура курсової роботи обумовлена об’єктом, предметом дослідження та відображає мету і завдання дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, які в цілому містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел.