Тематичний план дисципліни для студентів спеціальності 8.03050801 «Фінанси і кредит» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

№ з/п	Назва розділу, змістового модуля, теми	Кількість годин за видами занять
		Разом	аудиторні		позааудитор­ні заняття
			лекції	практичні заняття	індивідуальні заняття	самостійна робота студентів
Модуль 1. Теоретичні та організаційні основи податкового менеджменту
1	Теоретичні та організаційні основи податкового менеджменту	4	2			2
2	Облік платників податків	6	2	2		2
3	Облік податкових надходжень	6	2	2		2
4	Порядок погашення податкового боргу	6	2	2		2
5	Види перевірок податковими органами	6	2	2		2
6	Контрольна діяльність податкових органів	6	2	2		2
	Разом 1 модуль	34	12	10		12
Модуль 2. Податковий менеджмент господарсько-фінансової діяльності юридичних і фізичних осіб
7	Контроль за нарахуванням та сплатою податку на прибуток	6	2	2		2
8	Контроль за оподаткуванням доходів громадян	10	4	4		2
9	Податковий контроль за спрощеною системою оподаткування	8	4	2		2
10	Контроль за справлянням платежів за ресурси	8	4	2		2

Продовж. тематичного плану дисципліни

№ з/п	Назва розділу, змістового модуля, теми	Кількість годин за видами занять
		Разом	аудиторні		позааудитор­ні заняття
			лекції	практичні заняття	індивідуальні заняття	самостійна робота студентів
11	Контроль у сфері майнового оподаткування	6	2	2		2
12	Контроль за нарахуванням та сплатою місцевих податків і зборів	10	2	4		4
13	Митний контроль	8	2	2		4
	Разом 2 модуль	56	20	18		18
	УСЬОГО	90	32	28		30

Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни Модуль 1. Теоретичні та організаційні основи податкового менеджменту

Тема 1. Теоретичні та організаційні основи податкового менеджменту

Методичні поради до вивчення теми

Податковий менеджмент  сукупність дій, прийомів, методів організації податкових відносин і руху податкових надходжень з метою формування доходної частини бюджету і цільових державних фондів та забезпечення впливу податків на розвиток соціально-економічного життя суспільства.

Складові податкового менеджменту наведені на рис. 1.1:

Рис. 1.1. Складові податкового менеджменту

У процесі законотворчої діяльності визначаються принципи оподаткування, встановлюються види податків і обов’язкових платежів та їх елементи (платники, об’єкт, ставки, пільги), розробляється порядок розрахунків з бюджетом.

Планування податків передбачає визначення сум податків та обов’язкових платежів, які мають надійти щороку до бюджетів усіх рівнів для фінансування відповідних видатків.

Адміністрування податків  діяльність контролюючих орга­нів з організації сплати податків і зборів та контролю за пла­тежами. Коментар до Податкового кодексу України уточнює, що адміністрування регулює організаційно-управлінську діяль­ність контролюючих органів, яка забезпечує застосування по­датково-правових норм і процедурне регулювання податкових відносин, а саме: облік платників податків, визначення суми грошових зобов’язань платника податку, порядок сплати подат­ків та зборів, податкову звітність, погашення податкового боргу платників, податковий контроль, оскарження рішень контролю­ючих органів та відповідальність за порушення податкового законодавства.

Контроль за дотриманням податкового законодавства здійс­нюється шляхом проведення камеральних, документальних та фактичних перевірок.

Законотворча діяльність та планування податків належать до стратегічного управління в сфері податкової діяльності, а подат­ковий контроль і адміністрування податків  до оперативного.

Усі складові податкового менеджменту тісно пов’язані між собою. Якщо законотворча діяльність не забезпечила форму­вання належної нормативної бази і через високий рівень опо­даткування вимушує платника на пошук шляхів зниження податкового тягаря, а податковий контроль не враховує недолі­ки в чинному законодавстві, в процесі проведення перевірок виникають дискусійні питання, що призводять до суперечок між податківцями і платниками. В результаті в одних випадках несправедливо караються платники, в інших – не дораховуються належні суми до бюджету.

Предметом податкового менеджменту є організація управлін­ня стягненням податків, зборів та інших обов’язкових платежів з юридичних і фізичних осіб до бюджетів усіх рівнів та внесків до цільових державних фондів соціального страхування.

Об’єктом податкового менеджменту виступає частина ВВП, яка у вигляді податків і зборів надходить до бюджетів усіх рівнів.

Податковий менеджмент є складним і багатогранним понят­тям, яке можна розглядати з різних сторін (рис. 1.2):

Рис. 1.2. Форми існування податкового менеджменту

У теоретичному плані податковий менеджмент – це сукуп­ність методів управління стягненням податків для досягнення стратегічних і тактичних цілей; за практичним змістом він є комплексом конкретних заходів і прийомів управління процесом стягнення податків, спрямованих на збалансованість податкових надходжень і видатків бюджетів усіх рівнів та забезпечення достатності оборотного капіталу платників для отримання кін­цевого результату їх діяльності після розрахунків з державою.

Практична реалізація податкового менеджменту спирається на ряд тез:

• доцільність удосконалення податкового законодавства і приведення його у відповідність до кращих зарубіжних аналогів;

• необхідність досягнення достатнього рівня економічного і соціального розвитку держави;

• максимізація джерел сплати податків і зборів;

• оптимізація податкової політики з метою узгодження інтересів держави і платників податків;

• активізація регулюючої і стимулюючої функцій податків;

• обмеження адміністративно-командного управління податковими процесами.

Сутність податкового менеджменту проявляється в його функціях:

1. Аналіз податкового середовища.

2. Податковий облік і аудит.

3. Аналіз податкових надходжень.

4. Податковий контроль і моніторинг.

5. Податкове планування і прогнозування.

Структура податкового менеджменту включає наступні елементи:

• кінцева мета;

• стратегічні, тактичні і локальні цілі для її досягнення;

• аналіз податкового середовища з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів впливу;

• прийоми і методи управління стягненням податків.

Організація податкового менеджменту на рівні держави (макрорівень) і платника (мікрорівень) має суттєві відмінності, які впливають на структуру податкового менеджменту.

Особливості організації податкового менеджменту на макро- і мікрорівнях пояснюються наступними відмінностями:

1. Різна кінцева мета:

• для макрорівня – це максимально можливе поповнення бюджетних коштів за рахунок оподаткування доходів юридич­них та фізичних осіб;

• для мікрорівня – дотримання оптимального співвідно­шення між сумою податкових вилучень за звітний період і сумою коштів, що залишаються в обороті платника для подальшого розвитку.

2. Антагонізм фінансових інтересів платників податків і держави у податкових відносинах:

• для забезпечення економічного і соціального розвитку держави аналізуються існуючі джерела формування бюджетних коштів та визначаються резерви їх активізації та поповнення шляхом проведення податкового моніторингу і здійснення податкового контролю за грошовими потоками податкових платежів протягом бюджетного року;

• на рівні платника визначаються загальні обсяги подат­кових вилучень і здійснюється оперативний контроль з боку головного бухгалтера (фінансового менеджера) підприємства за повнотою і своєчасністю платежів податків з метою їх мінімізації в межах чинного законодавства.

3. Можливість оптимізації податкових платежів за видами податків, платників, форм власності:

• на макрорівні передбачається пошук управлінських рішень щодо структури бюджетних надходжень;

• на мікрорівні відмічається обмеженість варіантів (без порушень чинного законодавства).

3. Зовнішні і внутрішні фактори впливу:

• для макрорівня зовнішній вплив зумовлює політичне і економічне оточення держави; внутрішніми факторами є реагу­вання економіки на зміни цінової, курсової, митної політики держави;

• для мікрорівня зовнішніми є фактори, аналогічні внут­рішнім для макрорівня; внутрішніми факторами виступають особливості організації господарської та іншої діяльності платника.

Прийоми і методи управління стягненням податків групують за трьома напрямами:

1. Загальноекономічні – повністю визначаються законодав­ством, включають форми розрахунків з бюджетом, способи стягнення податків, порядок застосування штрафних санкцій.

2. Прогнозно-аналітичні – включають методи податкового планування і прогнозування, які, не зважаючи на певний суб’єк­тивізм, надають можливість вибору оптимальних управлінських рішень.

3. Спеціальні – є повністю суб’єктивними і залежать від професіоналізму працівників податкової служби і фінансових менеджерів господарюючих суб’єктів.

Слід зауважити, що наведені групи методів тісно пов’язані між собою, а спеціальні прийоми і методи є проміжними між загальноекономічними і прогнозно-аналітичними. Різноманіт­ність методів податкового менеджменту визначається історич­ними традиціями, законодавчими особливостями, завданнями, що стосуються розвитку соціальної та економічної сфер, а також психологічними пріоритетами нації.

Враховуючи, що податкова система є елементом фінансової системи держави, а податкові відносини – частиною фінансових відносин з приводу формування бюджетних ресурсів, існує безпосередній зв’язок між податковим і фінансовим мене­джментом, оскільки податковий менеджмент – це механізм, який працює в межах системи фінансового менеджменту на макрорівні на підставі об’єктивних законів розвитку ринкової економіки. Так, податковий менеджмент впливає на управління фінансами на макрорівні у наступних напрямах:

• забезпечує оперативне управління податковими надхо­дженнями;

• допомагає концентрувати податки, збори та інші обов’яз­кові платежі у бюджетах усіх рівнів та державних цільових фондах;

• дозволяє знайти оптимальне управлінське рішення з питань оподаткування, зокрема, шляхом планування і прог­нозування податкових вилучень з метою збалансованості бюджетних надходжень;

• сприяє гармонізації інтересів держави і платників податків;

• обґрунтовує доцільність зниження податкового тиску, а також необхідність обмеження існуючих пільг;

• зумовлює можливість формування фінансових резервів у складі державного бюджету країни.

Взаємозв’язок між податковою політикою і податковим менеджментом полягає в тому, що податкова політика держави формує податкове середовище, сприятливе для поточного вирі­шення питань зростання ВВП і виходу з кризи шляхом форму­вання достатніх бюджетних коштів за рахунок податків і зборів; визначає завдання процесу стягнення податків і організацію управління ним, забезпечує становлення і формування подат­кової системи. Податковий менеджмент – це інструмент прак­тичної реалізації податкової політики через органи державної податкової служби, тобто він є механізмом, вбудованим у податкову систему держави.

Отже, логічна послідовність побудови системи зв’язків у податкових відносинах передбачає наступне:

Податкова політика → Податкова система → Податковий менеджмент

Регіональна податкова політика зумовлює особливості податкового менеджменту з огляду на:

• галузеві особливості розвитку регіону;

• наявність або відсутність платників податків з великими обсягами податкових платежів;

• необхідність врахування податкових пільг і преференцій у залежності від важливості пріоритетних напрямів розвитку територій;

• оцінку стану розвитку малого підприємництва у регіоні.

Ступінь централізації ВВП у бюджеті залежить у кожному конкретному періоді від фінансової політики держави, рівня розвитку її господарського комплексу, достатності об’єктів оподаткування, ступеня охоплення їх податковими платежами, дисциплінованості платників, ефективності податкового мене­джменту на різних рівнях.

Податкове регулювання як головний чинник дієвості подат­кового менеджменту в своїй основі спирається на систему заходів оперативного втручання в хід виконання податкових зобов’язань. Причому у сферу податкового регулювання вхо­дять не тільки практичні дії щодо нормалізації податкових правовідносин, але й аналітичні наукові дослідження.

Застосування і розвиток всіх перелічених вище елементів податкового менеджменту створює умови для становлення ефективних ринкових відносин в державі, сприяє повноцінній інтеграції національної економіки у світовий ринок.