- •«Полтавський університет
- •Навчальна програма
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Тема 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу
- •Методичні рекомендації до вивчення дисципліни
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •Питання для самостійної підготовки:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Тема 2. Статистичне спостереження
- •Питання для самостійної підготовки:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних
- •Питання для самостійної підготовки та обговорення на практичному занятті:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •Задачі і завдання для виконання на практичних заняттях і самостійної роботи
- •Тема 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •Питання для обговорення на практичних заняттях: Заняття 1
- •Заняття 2
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Задачі і завдання для виконання на практичних заняттях і самостійної роботи
- •Обчисліть збільшення (чи зменшення) обсягів виробництва за місяць за кожним товаром.
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу
- •Питання для обговорення на практичному занятті:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання
- •Розв’язання:
- •Завдання для виконання на практичних заняттях і самостійної роботи
- •Тема 6. Вибіркове спостереження
- •Питання для самостійної підготовки та обговорення на практичному занятті:
- •Приклад розв’язання типової задачі
- •Розв’язання:
- •Завдання для виконання на практичному занятті і самостійної роботи
- •Тема 7. Ряди динаміки
- •Питання для самостійної підготовки та обговорення на практичному занятті:
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Завдання для виконання на практичному занятті і самостійної роботи
- •1. Виробництво електроенергії всіма електростанціями України, млрд. Кіловат-годин
- •2. Поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств Полтавської області (на кінець року, тис. Голів)
- •3. Втрати робочого часу на промисловому підприємстві (в середньому на одного робітника, днів)
- •4. Чисельність населення селища міського типу, осіб:
- •Тема 8. Індекси
- •Питання для самостійної підготовки та розгляду на практичних заняттях: Практичне заняття №1
- •Практичне заняття № 2
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розв’язання:
- •Завдання для виконання на практичному занятті і самостійної роботи
- •Порядок і критерії оцінювання знань
- •Перелік питань, що виносяться на пмк
- •Приклади модульних індивідуальних завдань Модульна індивідуальна робота № 1
- •Модульна індивідуальна робота № 2
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
Тема 5. Аналіз рядів розподілу
З даної теми планується одна лекція і одне практичне заняття. Отже найважливіші аспекти теми розглядатимуть під керівництвом викладача. Підсумком вивчення теми є виконання аудиторної контрольної роботи.
Питання для обговорення на практичному занятті:
1. Структурні середні: мода , медіана, квартилі, децилі.
2. Суть і статистичні показники варіації ознак.
3. Методика розрахунку абсолютних показників варіації: лінійного, середньоквадратичного відхилення, дисперсії.
4. Методика розрахунку відносних показників варіації.
Література: 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12.
Термінологічний словник
Ряд розподілу – впорядкований розподіл одиниць сукупності на групи за варіюючою ознакою із обчисленням кількості одиниць в кожній групі і їх часток.
Варіанти – окремі значення, які може приймати варіююча ознака, покладена в основу розподілу (в спеціальній літературі в однині частіше вживається в жіночому роді – варіанта).
Частоти – абсолютні величини, що показують як часто зустрічаються окремі варіанти чи групи варіант у ряді розподілу.
Частості (частки) – частоти, виражені у вигляді відносних величин структури (питома вага окремих частот у сумі частот (у коефіцієнтах або, частіше, у процентах).
Мода - найпоширеніше значення ознаки, тобто варіанта, яка в ряді розподілу має найбільшу частоту (частість).
Медіана – значення варіюючої ознаки, яка знаходиться на середині впорядкованого ряду, поділяє його навпіл - на дві рівні за обсягом частини.
Квартилі – варіанти, які поділяють обсяги сукупності на чотири рівні частини.
Квінтілі – варіанти, які поділяють обсяги сукупності на п’ять рівних частин.
Децилі – варіанти, які поділяють обсяги сукупності на десять рівних частин.
Варіація – різноманітність значень певної ознаки у різних одиниць однієї сукупності за один і той же період чи момент часу.
Варіаційний розмах – різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки.
Середнє лінійне відхилення являє собою середню арифметичну абсолютних значень відхилень окремих варіантів від їх середньої арифметичної.
Дисперсія ознаки являє собою середній квадрат відхилень варіантів від їх середньої величини.
Середнє квадратичне відхилення – узагальнююча характеристика розміру варіації ознаки в сукупності; показує на скільки в середньому відхиляються окремі варіанти від їх середнього значення; є абсолютною мірою коливання ознаки і виражається у тих же одиницях, що і варіанти.
Коефіцієнт варіації (квадратичний) являє собою виражене у відсотках відношення середньоквадратичного відхилення до середньої арифметичної, використовується для порівняльної оцінки варіації одиниць сукупності та характеристики однорідності сукупності. Сукупність вважається якісно однорідною, якщо коефіцієнт варіації не перевищує 33%.
Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми
Початковий етап дослідження ряду розподілу включає в себе вивчення розподілу варіантів у просторі за допомогою структурних середніх та кількісну оцінку ступеня варіації індивідуальних ознак навколо їх середнього значення. Студент повинен не лише засвоїти методику розрахунку основних характеристик ряду розподілу, але і розуміти їх економічний зміст та практичну необхідність.
Мода в інтервальному ряді визначається за формулою:
,
де: - нижня межа модального інтервалу;
- величина (ширина) модального інтервалу,
- частоти відповідно модального, передмодального і наступного за модальним інтервалів.
Медіана в інтервальному ряді визначається за формулою:
,
де: - нижня межа медіанного інтервалу,
- величина (ширина) медіанного інтервалу,
- сума частот, акумульованих (нагромаджених) до медіанного інтервалу,
- частота медіанного інтервалу.
Сила варіації (мінливості, коливання) значень ознак кількісно оцінюється за допомогою показників варіації:
розмах варіації ;
середнє лінійне відхилення:
а) просте (за незгрупованими даними): ;
б) зважене (за згрупованими даними) ;
дисперсія:
а) проста ;
б) зважена ;
або іншим способом: ,
де: (просте) або(зважене);
середнє квадратичне відхилення: ;
середньоквадратичний коефіцієнт варіації (V):
.
Якщо , то сукупність вважається однорідною, а середня – типовою.
Розрахунок показників варіації може здійснюватись не лише за кількісними, але і за альтернативними ознаками. Оскільки така ознака може набувати лише одного із двох протилежних значень, то кількісно її виражають двома значеннями: наявність ознаки позначають як 1, а її відсутність як 0. Частка одиниць, яким властива досліджувана ознака позначається через p, а частка одиниць, у яких дана ознака відсутня – через q. Тоді p+q=1, звідки p=1-q, а q=1-p. Підставивши вказані значення у формули отримаємо:
середнє значення альтернативної ознаки:
дисперсія альтернативної ознаки:
.