Робота над рукописом дипломної роботи Складання і затвердження плану

Основою для підготовки і написання дипломної роботи є план її виконання, який розкриває якість роботи, містить основні питання проблеми в тій послідовності, у якій вони будуть розроблятися.

Перший варіант плану дипломної роботи складається в процесі ознайомлення з літературними джерелами за обраною темою і повинен сприяти цілеспрямованому їх опрацюванню, орієнтувати студента при накопиченні і обробці фактичного матеріалу, а також написанні тексту роботи.

Орієнтовний план дипломної роботи міститься в додатку Г. В основній частині роботи, яка звичайно складається з трьох розділів, необхідно викласти відомості про предмет (об'єкт) дослідження, що необхідні та достатні для розкриття суті даної роботи, зробити висновки.

Упершому розділі розглядаються теоретичні аспекти проблеми.

У другому - предмет дослідження аналізується на матеріалах конкретних суб'єктів підприємництва.

Третій розділ - прикладний. У ньому обгрунтовуються напрямки і заходи з удосконалення предмета дослідження.

Проект плану дипломної роботи складається студентом відповідно до завдання на її виконання і подається науковому керівникові для погодження і затвердження. Затверджений ним план є основою для проведення дослідження.

У процесі підготовки дипломної роботи може виникнути необхідність удосконалення першого варіанта плану внаслідок зміни напряму дослідження, отримання непередбачуваних студентом результатів. У цьому випадку в плані можуть уточнюватися кількість та назви розділів, підрозділів тощо.

Як правило, план дипломної роботи повинен містити назви розділів і підрозділів.

Зважаючи на те, що кожен із розділів є складовою дипломної роботи, в якій висвітлюється певний аспект теми, назва теми і заголовків будь-якого із розділів неповинні співпадати; у протилежному випадку відпадає потреба в інших розділах. Така ж вимога стосується і кожного з підрозділів, яких у розділі може бути від двох до чотирьох. Заголовок підрозділу не може дублювати заголовок розділу. До назви заголовків окремих розділів, підрозділів доцільно включати не більше, ніж 14 слів, тому що назва заголовка з більшою кількістю слів буде ускладнювати її осмислення. Це повинні бути ключові слова, які відображають предмет, про який йде мова, або дають загальні характеристики цього предмета.

Структура дипломної роботи

Рівень загальної підготовки дипломної роботи знаходить відображення передусім в її структурі, тобто в послідовності розташування і відповідності вимогам до складових роботи, основними з яких є: вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки.

Вступ. У вступі викладається методологічний апарат дослідження, який передбачає обґрунтування актуальності обраної теми, формулювання проблем, що виникають у фінансовій сфері на сучасному етапі розвитку ринкових відносин, визначення мети і завдань дослідження, його об'єкта і предмета, а також методологічної основи й інформаційної бази. За наявності формулюється наукова новизна та практична значимість результатів дослідження, інформація про їх часткову апробацію.

Вступ можна розглядати як розгорнуту анотацію до підготовленої до захисту дипломної роботи.

Починається вступ з обгрунтування актуальності теми дослідження, під якою розуміється міра його важливості в даний момент для розв'язання певної проблеми.

Актуальність звичайно складається з показу завдань, що стоять перед дослідником. Це може бути неузгодженість, невідповідність між якими-небудь виявленими аспектами єдиного об'єкта тощо.

На цьому фоні виявляється суперечність, яка формулюється, наприклад, так: «Без знання...зараз неможливо... У той же час... досі не розроблені...», «Таким чином, має місце суперечність між необхідністю застосування....підходу і відсутністю методик виявлення...» тощо.

На основі виявленої суперечності формується проблема - це суперечлива ситуація, що вимагає свого вирішення. Проблему необхідно відрізняти від питання, положення, яке також треба вирішити. Проблема формулюється як найбільш важливе і складне питання, для рішення якого необхідно розробити нове знання. Для відповіді на питання досить старого знання, тобто для науки питання не є проблемою.

Чітке формулювання нових проблем в великій мірі визначає стратегію дослідження взагалі і напрям наукового пошуку зокрема. Не випадково вважають, що сформулювати наукову проблему - значить показати уміння відділити головне від другорядного, з'ясувати те, що вже відомо і що поки невідомо науці про предмет дослідження.

Щоб показати стан розробленості обраної теми, приводяться прізвища авторів, праці яких мають суттєве значення для подальшого дослідження. Оцінивши їх вклад, формулюють питання, що залишилися невирішеними, і таким чином визначають своє місце в розв'язанні проблеми. У результаті огляд літератури повинен привести до висновку, що саме дана тема ще не розкрита (або розкрита лише частково або не в тому аспекті) і тому потребує подальшої розробки.

Зрозуміло, що подібний матеріал можна написати тільки після огляду спеціальної літератури, результати якого викладаються у першому розділі дипломної роботи.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Услід за проблемою визначається об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і вибране для вивчення. Об'єкт повинен завжди знаходитися в області даної науки або процесу і не виходити за їх межі.

Після об'єкта формулюється предмет дослідження, під яким розуміється те, що знаходиться в межах об'єкта. Частіше за все це той бік, той аспект, та точка зору, з якої дослідник пізнає цілісний об'єкт, виділяючи при цьому головні і найбільш істотні (з точки зору вибраного напряму дослідження) ознаки об'єкта. Один і той же об'єкт може служити предметом різних досліджень.

При формулюванні предмета дослідження потрібно пам’ятати, що він повинен співпадати з його темою або за звучанням бути дуже близький до неї.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. У об'єкті виділяється та його частина, яка служить предметом дослідження. Саме на нього і повинна бути направлена основна увага дипломника, саме предмет дослідження і визначає тему дипломної роботи.

На основі сформульованої проблеми, визначення об'єкта і предмета дослідження встановлюється його мета. Мета дослідження - це те, що повинно бути досягнуто внаслідок виконання дипломної роботи. Це той науковий результат, який повинен бути отриманий наприкінці дослідження. Мету будь-якої діяльності можна ставити лише тоді, коли відомо, на який конкретно об'єкт або предмет вона буде направлена.

Формулювання мети дослідження звичайно починаються словами «розробити методику (модель, критерії, вимоги, основи тощо)», «обгрунтувати що-небудь», «виявити що-небудь», «проаналізувати і узагальнити досвід…», «виявити можливості використання чого-небудь у практиці фінансової роботи» тощо.

Неточність формулювання мети дослідження виникає тоді, коли наукова мета підміняється практичною. Такі цілі, як: «Підвищення ефективності...», «Вдосконалення діяльності...», «Розробка науково обґрунтованих рекомендацій...» тощо може, очевидно, виступати лише як супутня, допоміжна, але не основна мета дослідження, а швидше усього як одне із завдань, що сприяють підвищенню практичного значення дипломної роботи.

Сформульована мета дослідження визначає його завдання, які частіше за все виступають як часткові, порівняно самостійні цілі.

Завдання дипломної роботи логічно витікають з її загальної мети і розглядаються як основні етапи роботи дипломника. Найчастіше такі завдання формулюються у формі переліку. Наприклад: «Виходячи з вказаної мети дослідження, його основними задачами є: 1) вивчити..., 2) виявити..., 3) дослідити…, 4) критично оцінити…, 5) визначити…, 6) розробити..., 7) обгрунтувати…, 8) перевірити..., 9) удосконалити» тощо.

Перелік завдань дослідження визначається послідовністю, що зумовлена внутрішньою його логікою.

Формулювання завдань необхідно робити як можна точніше, оскільки опис їх рішення повинен скласти зміст розділів магістерської роботи. Це важливо також і тому, що формулювання завдань звичайно визначають заголовки розділів і підрозділів роботи.

Будь-яке дослідження передбачає розкриття його методологічних основ і вказівку на використовувані методи.

Під методологічними основами дослідження звичайно розуміють ті концепції і теорії, що лягли в його основу. Маються на увазі не всі ті публікації, на які дисертант посилається, а тільки ті (їх звичайно буває одна, дві або три, але не більш чотирьох), що дійсно лежать в основі наукової роботи. Частіше за все методологічні основи дослідження формулюються приблизно так: «дослідження спиралося на концепцію...», «методологічною базою дослідження послужили роботи...», «методологічною основою дослідження є...» тощо.

Методологічні основи проведеного дослідження слід вказувати обов'язково. Ця обов'язковість викликається тією обставиною, що майже в кожній науці існують різні наукові школи, що розробляють часом ті ж проблеми, але з різних позицій. Ці наукові школи можуть мати абсолютно різні, нерідко протилежні наукові погляди. Тому дипломник, будуючи своє дослідження, повинен зайняти визначену позицію – які теорії, концепції він приймає за базові і обгрунтовує чому, а на які тільки посилається в процесі аналізу літературних джерел.

Перелік використаних методів дослідження, інформаційних технологій подають не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Потрібно також вказати і інформаційну базу дослідження, яку складають відповідні законодавчі та нормативні документи, офіційні статистичні матеріали, певні літературні джерела, а також практичні дані конкретних підприємств, установ та організацій.

У вступі згідно із вимогами до дипломних робіт подається наукова новизна одержаних результатів дослідження. Це може бути вперше отримане особисто автором наукове знання або удосконалення чи подальший розвиток існуючих знань:

• уточнення методів або прийомів дослідження;

• перегляд старого знання за допомогою нової методології, методики і з нових позицій,

• узагальнення і дослідження раніше відомих матеріалів, яким придається нова якість у їх використанні,

• нова систематизація розрізненого або систематизованого раніше іншим способом матеріалу;

• співставлення і уточнення понять, до змісту яких існують різні підходи,

• уточнення змісту нових понять, що починають застосовуватися на практиці,

• виявлення нових зв'язків між відомими об'єктами,

• застосування відомого в інших науках методу до вирішення фінансових проблем,

• повторення виконаних раніше досліджень з використанням нових методів тощо.

У вступі вміщують ще один розділ методологічного апарату - «Практичне значення одержаних результатів». Практична значущість дипломної роботи виявляється у наявності науково обгрунтованих методів, засобів і рекомендацій щодо вдосконалення діяльності, економічного розвитку суб'єкта господарювання, організації, установи тощо.

Підтвердженням практичного значення дипломної роботи є акти про впровадження результатів дослідження у діяльність конкретних суб'єктів господарювання, організацій і установ (додаток В). В актах повинен бути вказаний економічний ефект від впровадження результатів дослідження у практику.

З результатам проведеного дослідження можуть бути ознайомлені інші науковці – що складає їх часткову апробацію. У таких випадках у вступі приводиться інформація про виступи на наукових конференціях, публікації у наукових та періодичних виданнях, використанні матеріалів роботи в інших наукових дослідженнях.

Наприкінці вступу стисло характеризується структура й обсяг дипломної роботи.

Перший розділ дипломної роботи.У першому розділі роботи розкриваються концептуальні аспекти теми шляхом розгляду об’єкта (предмета) дослідження як економічної категорії та фінансового інструменту Для цього потрібно:

• встановити зв'язок теми дослідження з напрямом або розділом економічній теорії (з науковими школами, концепціями) викласти її основний зміст, подальший аналіз теми проводити з точки зору цієї теорії;

• розкрити основні етапи розвитку предмета дослідження, привести тлумачення понять різними авторами, зіставити їх точки зору, уточнити його визначення, показати його глибинний зміст і виконувані функції;

• класифікувати це предмет вивчення за основними ознаками (параметрами);

• розглянути об'єкт (предмет) дослідження як фінансовий інструмент;

• вивчити особливості функціонування об'єкта (предмета) дослідження в умовах економіки України;

• розглянути методичні основи оцінки предмета дослідження;

• проаналізувати фактори, що впливають на об'єкт дослідження з розкриттям механізму впливу;

• відмітити недостатньо вирішені питання, проблемні питання, суперечності у темі дослідження та що потрібно розробити для їх вирішення тощо.

Економічну сутність аналізованих понять, явищ, їх значення потрібно розглядати як з макро– так і з мікроекономічних позицій. Макроаналіз теми повинен супроводжуватися статистичним матеріалом на рівні держави, регіону, галузі.

Другий розділ дипломної роботи. У другому розділі аналізується фактичний стан об'єкта дослідження, розглядаються методичні та організаційні основи теми. Його завданнями є:

• охарактеризувати суб'єкт господарювання, на матеріалах якого виконується дипломна робота;

• розкрити організаційні основи функціонування об'єкта дослідження;

• провести конкретний аналіз предмета дослідження з виявленням проблем і резервів тощо.

Характеризуючи підприємство, необхідно стисло висвітлити його юридичний статус, місію і структуру, описати важливі минулі і заплановані події у житті підприємства, проаналізувати основні техніко-економічні і фінансові показники, виявити стадію життєвого циклу підприємства та існуючі проблеми господарювання.

Юридичний статус підприємства включає опис таких елементів:

• повна і скорочена назва підприємства;

• юридична адреса;

• номер і дата державної реєстрації;

• форма власності;

• організаційно-правова форма;

• розмір статутного капіталу, а для акціонерних товариств також види, кількість і вартість акцій;

• перелік засновників і розмір їх часток у статутному капіталі;

• належність підприємства до концернів, асоціацій, холдінгів;

• юридичні особи, в яких підприємство володіє більш ніж 5% власності;

• наявність філіалів, представництв, відділень та короткі відомості про них тощо.

Місію характеризують цілі, види діяльності і продукція підприємства.

Описуючи структуру підприємства необхідно вказати тип виробничої структури, а також:

• виробничі підрозділи (основне і допоміжне виробництво, складське господарство, ремонтна база, транспортні служби та інші);

• підсобне виробництво;

• потужність підприємства;

• виробничі площі;

• площу земельної ділянки та ін.

За потребою дається коротка характеристика і організаційної структури управління.

До важливих подій у житті підприємства належать: зміна власності, організаційно-правової форми, акціонування, реорганізація, об’єднання, зміни місцезнаходження, керівництва, товарної політики тощо.

Техніко-економічні і фінансові показники діяльності підприємства необхідно привести в табличній формі за три останніх роки з абсолютним і відносним їх порівнянням. При цьому рекомендується виділяти наступні блоки показників:

Майно підприємства.

Фінансові ресурси підприємства.

Персонал підприємства.

Випуск продукції у натуральних одиницях і вартісних показниках.

Фінансові результати діяльності.

Ділова активність.

Платоспроможність і кредитоспроможність.

Фінансова стійкість.

Рентабельність підприємства.

Показники акціонерного капіталу.

Аналізуючи ТЕП необхідно оцінювати не тільки зміни майна, капіталу та інше, але виявляти тенденції, порівнюючи, наприклад, темпи змін споріднених показників (витрати – обсяг виробництва, продуктивність праці – заробітна плат тощо). Результати аналізу доцільно ілюструвати.

При проведенні аналізу слід використовувати не тільки горизонтальний і вертикальний але й факторний, порівняльний, економіко-математичні методи, комп'ютерні технології. Всі аналітичні матеріали необхідно систематизувати, результати аналізу повинні бути узагальнені та відповідно оцінені. Розділ завершується визначенням основних проблем суб'єкта господарювання і внутрішніх резервів вдосконалення предмета дослідження.

Третій розділ дипломної роботи. У розділі на основі проведеного аналізу і практики діяльності суб’єкта господарювання визначаються шляхи і розробляються конкретні заходи з ліквідації виявлених недоліків, використанню внутрішніх резервів, з покращання стану об'єкта дослідження. За запропонованими заходами підраховується їх економічна ефективність, визначаються джерела фінансування. Розділ закінчується рекомендаціями з поліпшення економічної роботи стосовно об'єкта дослідження (питання планування, прогнозування, обліку, контролю, організації управління, комп'ютеризації тощо).

У розділі обгрунтовується необхідність фінансового регулювання предмета дослідження, розробляються рекомендації щодо поліпшення фінансового менеджменту на підприємстві, складається прогноз розвитку об'єкта дослідження, аналізуються можливі альтернативи рішень, здійснюються оптимізаційні розрахунки тощо.

Якщо робота має методичний характер, то у розділі обгрунтовуються і розробляються нові методичні підходи з теми дослідження, викладаються організаційні питання їх впровадження у практику діяльності, здійснюються конкретні розрахунки за новою методикою, аналізуються відмінності отриманих результатів від розрахованих за існуючими підходами, підраховується ефективність впровадження у господарську практику, розглядаються можливості комп’ютеризації розрахунків тощо.

Четвертий розділ дипломної роботи присвячений охороні праці в галузі і виконується за відповідними методичними рекомендаціями кафедри «Технологічного обладнання, харчових виробництв і торгівлі».

Висновки, у яких відбивається результат проведеного дослідження, є завершенням дипломної роботи. У них синтезується накопичена в основній частині наукова інформація у формі послідовного викладу отриманих підсумків і їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі.

У формулюванні висновків звичайно дотримується певне правило: кожний пункт, абзац або пропозиція присвячені тільки якому-небудь одному питанню, дуже стисло розкриваючи його суть. Перший пункт висновків звичайно оцінює стан питання. У наступних розкривають методи вирішення поставленої проблеми, порівняння із відомими рішеннями.

Висновки часто оформляються у вигляді деякої кількості пронумерованих абзаців. Їх послідовність визначається логікою побудови дослідження. На базі кінцевих результатів формулюється його наукова новизна, теоретична значущість і практична цінність.

Завершення роботи повинно включати в себе і практичні рекомендації щодо ефективного використання результатів дослідження, що підвищує цінність теоретичного матеріалу. Рекомендації повинні мати конкретний характер, бути повністю підтверджені проведеним дослідженням і орієн­туватися на пошук внутріш­ніх резервів підвищення ефектив­ності господарювання..

У висновках доцільно приводити не тільки якісні, але й кількісні показники отриманих результатів.

Список використаних джерел. З нового аркушу починається список використаних джерел, який оформлюється відповідно до стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний список використаної літератури складає одну з істотних частин дипломної роботи і відображає самостійну творчу роботу студента

У додатках вміщують матеріал, який:

• є необхідним для підтвердження достовірності й реальності використаної інформації;

• є необхідним для повноти дипломної роботи, але включення його до розділів роботи може змінити впорядковане й логічне уявлення про неї;

• не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг.

Таким чином у додатки можуть бути включені:

• фінансова та статистична звітність, установчі документи тощо підприємств (установ, організацій), на матеріалах яких виконувалася дипломна робота;

• ілюстрації або таблиці з великим обсягом (сторінка і більше), узагальнений аналіз яких приведений в основній частині;

• матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (проміжні математичні докази, формули, розрахунки; методики, опис комп'ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи, та ін.);

• додатковий перелік джерел, на які не було посилань у роботі, але які можуть викликати інтерес та ін.

Кафедра фінансів рекомендує такі приблизні обсяги (у сторінках) структурних елементів дипломної роботи, наведених у порядку розташування:

1. Титульний аркуш 1

2. Зміст 1

3. Вступ 3-4

4. Перший розділ основної частини 27-30

5. Другий розділ основної частини 27-30

6. Третій розділ основної частини 27-30

7. Четвертий розділ (охорона праці) до 8

8. Висновки 3-4

9. Список використаних джерел 50-60 найменувань

10. Додатки за потребою

Загальний обсяг дипломної роботи повинен складати 100-110 сторінок (не враховуючи список використаних джерел, додатків).

Кожний розділ основної частини роботи складається з трьох підрозділів. В окремих випадках за згоди наукового керівника можна зменшити кількість підрозділів в окремому розділі до двох або збільшити до чотирьох;

Доцільно дотримуватися принципу рівномірного розміщення матеріалу за розділами та підрозділами. Короткі підрозділи доцільно об’єднувати, надто довгі – розукрупнювати.

Мова і стиль дипломної роботи

Дипломна робота виконується державною мовою. Текст роботи повинен бути викладений з використанням наукової професійної мови. Характерними властивостями наукового стилю є послідовне додержання прийнятої теоретичної позиції, повнота викладення матеріалу на основі глибокого взаємозв'язку теоретичних положень, точність, логічність, аргументованість, ясність висловлення думок. Для слів не характерні емоційність, художність.

При редагуванні роботи слід вилучати все зайве, що заважає чіткому і точному висвітленню питань – повторення, відхилення від теми, багатослів'я, кальки з російської мови тощо.

В науковій мові широко використовуються поняття, що віддзеркалюють якісні і кількісні особливості наукових фактів. Тому велику увагу необхідно приділяти коректності їх застосування. Для цього рекомендується залучати словники, енциклопедії, національні стандарти бухгалтерського обліку, в яких розкривається походження наукового поняття і дається його тлумачення.

Одними з визначальних особливостей наукового стилю є широке використання абстрактних слів та синонімів. Останнє дає можливість вибрати найточніше для даного контексту слово і запобігти частому повтору у роботі одних і тих же виразів.

Науковий стиль має свої традиції, що склалися під впливом академічного етикету. Так, наприклад, при інтерпретації думок, при обгрунтуванні наукової позиції неписаним правилом вважається, щоб автор виступав від першої особи у множині ("ми вважаємо", "на наш погляд", «нами одержано» тощо). Слід широко використовувати знеособлені форми: «доцільно», «спостерігається», «пропонується» тощо.

У наукових працях часто застосовують графічні скорочення слів і словосполучень, що вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення слів пишуться з крапками на місці скорочення.

Складноскорочені назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишуться великими літерами без крапок і не відмінюються. Складноскорочення від загальних назв, які вимовляються як звичайні слова, пишуться малими літерами і відмінюються.

Користуватися скороченнями доцільно. За першої появи непоширених маловідомих скорочень, абревіатури у тексті роботи наводять їх розшифровку у дужках.

Не дозволяється скорочення слів «по-перше», «по-друге» і запис їх у вигляді «по-1е», «по-2е». Також не скорочуються слова і словосполучення «графа», «так як», «формула», «так званий», «головним чином». В тексті слова «номер», «параграф», «відсоток» слід писати повністю, замінювати ж їх знаками (№, %) можливо лише тоді, коли вони записані разом з числовими значеннями. Не можна використовувати математичні символи для заміни слів «дорівнює», «більше», «менше».

У роботі не допускаються стилістичні та орфографічні помилки. В разі сумніву рекомендується користуватися останніми виданнями українського правопису, орфографічними словниками.

Використання сучасних методів дослідження у роботі

Науковість дипломної роботи у значній мірі визначається методом дослідження. Тому обов'язковим є використання у ній економіко-математичних методів (табл. 1), сучасного інструментарію для прийняття рішень та сучасних інформаційних технологій.

Існує ще достатньо методів, їх різновидів, сполучень, що не ввійшли у таблиці. Але і наведені дозволять при їх застосуванні підвищити обгрунтованість і наукову цінність дослідження.

Методи елементарної математики використовуються у звичайних економічних розрахунках при обгрунтуванні потреби у ресурсах, обліку витрат на виробництво, розробці планів, проектів, при балансових розрахунках тощо.

Методи математичної статистики застосовуються тоді, коли зміна аналізованих показників являє випадковий процес. Вони є основним засобом вивчення масових, повторюваних явищ. Відіграють важливу роль у прогнозуванні поведінки економічних показників.

За їх допомогою вирішуються такі статистичні задачі, як:

• вивчення наявності , напряму й інтенсивності зв'язків;

• ранжирування і систематизація чинників;

• вивчення аналітичної форми зв'язків;

• виявлення тренда;

• класифікація і ранжирування господарських об'єктів;

• виявлення найбільш інформативних показників тощо.

Таблиця 1