Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Е.м.студ.5,6.2011.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
30.04.2015
Размер:
268.8 Кб
Скачать

3. Організація змісту навчального матеріалу

В результаті вивчення теми студент повинен:

Знати:

  • правила оповіщення населення сигналом “Хімічна небезпека”;

  • поняття “Хімічна обстановка”;

  • методи оцінки хімічної обстановки;

  • організацію хімічної розвідки та її технічні засоби;

  • вихідні дані для оцінки хімічної обстановки методом прогнозування;

  • зони хімічного забруднення місцевості сильнодіючими отруйними речовинами ( СДОР);

  • висновки з оцінки хімічної обстановки шляхом прогнозування;

оснащення особового складу груп хімічної розвідки.

ВМІТИ:

  • визначати якісний та кількисний склад СДОР в об’єктах довкілля;

  • визначати ступінь небезпеки хімічногоб’єкту.

4. План і організаційна структура навчального заняття

з/п

Етапи заняття

Роз-поділ часу

(хвилин)

Види контролю

Засоби навчання

(об’єкти, які вико-ристовуються в нав-чальному процесі як носії інформації та інструменти діяльності викладача і студента)

1.

Підготовчий етап

12

Письмове тес-тування, виконання практичних завдань, усне опитування за стандартизованими переліками питань.

Тести для оцінки рівня знань студентів.

Посібники, довідники, методичні реко-мендації.

1.1

Організаційні питання.

2

1.2

Формування мотивації.

1.3

Контроль початкового рівня підготовки.

10

2.

Основний етап.

Засвоєння теоретичних питань.

Вирішення завдань.

60

3.

Заключний етап

18

3.1.

Перевірка протоколів.

10

3.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента.

4

3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття.

4

Методичні реко-мендації.

5. Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.

5.1. Підготовчий етап.

На початку заняття визначається початковий рівень знань студентів за темою. Кожен студент одержує стандартизовані тестові завдання.

5.2. Основний етап – Студенти виконують індивідуальні завдання.

Перед студентом ставиться завдання пояснити причини виникнення, характеризувати медико-санітарні наслідки аварій на хімічно-небезпечних об’єктах.

Виконання кожного завдання обговорюється зі студентами.

5.3. Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Інформування студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки. Засоби для контролю:

6.1. Контрольні питання:

  1. Поняття про СДОР ХНО.

  2. Алгоритм оповіщення населення сигналом “Хімічна небезпека”

  3. Поняття про хімічну обстановку

  4. Методи оцінки хімічної обстановки

  5. Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки методом прогнозування

  6. Зони хімічного забруднення місцевості в залежності від рівня забруднення.

  7. Висновки з оцінки хімічної обстановки шляхом прогнозування

  8. Основні завдання постів хімічного спостереження

  9. Оснащення особового складу груп хімічної розвідки

  10. Характеристика осередків ураження швидкодіючими СДОР.

  11. Характеристика осередків ураження СДОР сповільненої дії.

6.2. Тестові завдання.

1 варіант

1. Вкажіть скільки ступенів включає в себе класифікація хімічно небезпечних об’єктів

  1. 1

  2. 2

  3. 3

  4. 4*

  5. 5

2. І ступінь хімічно небезпечних об’єктів, передбачає, що в зону хімічного зараження може потрапити територія на якій проживає

  1. Понад 100 тис. чол.

  2. Понад 75 тис. чол. *

  3. Від 40 до 75 тисяч чол.

  4. Менше 40 тис. чол.

  5. Персонал об’єкту.

3. ІІ ступінь хімічно небезпечних об’єктів, передбачає, що в зону хімічного зараження може потрапити територія на якій проживає

  1. Понад 100 тис. чол.

  2. Понад 75 тис. чол.

  3. Від 40 до 75 тисяч чол. *

  4. Менше 40 тис. чол.

  5. Персонал об’єкту.

4. ІІІ ступінь хімічно небезпечних об’єктів, передбачає, що в зону хімічного зараження може потрапити територія на якій проживає

  1. Понад 100 тис. чол.

  2. Понад 75 тис. чол.

  3. Від 40 до 75 тисяч чол.

  4. Менше 40 тис. чол. *

  5. Персонал об’єкту.

5. ІV ступінь хімічно небезпечних об’єктів, передбачає, що в зону хімічного зараження може потрапити територія на якій проживає

  1. Понад 100 тис. чол.

  2. Понад 75 тис. чол.

  3. Від 40 до 75 тисяч чол.

  4. Менше 40 тис. чол.

  5. Персонал об’єкту.*

6. Скільки ступенів хімічної небезпеки в залежності від кількості СДОР виділяють.

  1. 1

  2. 2

  3. 3*

  4. 4

  5. 5

7. Перший ступінь хімічної небезпеки в залежності від кількості хлору:

  1. 250 т і більше *

  2. 300 т і більше

  3. 400 т і більше

  4. 500 т і більше

  5. 600 т і більше

8. ІІ ступінь хімічної небезпеки в залежності від кількості хлору:

  1. 250 – 50 т

  2. 10 – 50 т *

  3. 300 т і більше

  4. 400 т і більше

  5. 600 т і більше

9. ІІІ ступінь хімічної небезпеки в залежності від кількості хлору:

  1. 250 – 50 т

  2. 10 – 50 т

  3. 50 – 0,8 т *

  4. 400 т і більше

  5. 600 т і більше

10. Перший ступінь хімічної небезпеки в залежності від кількості аміаку:

  1. 2500 т *

  2. 2500 – 500 т

  3. 500 – 10 т

  4. 500 т і більше

  5. 600 т і більше

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]