Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекційний матеріал та тексти.doc
Скачиваний:
31
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
553.47 Кб
Скачать

5. Займенник

Займенники готської мови за своїми значеннями поділяються на такі розряди: особові, присвійні, зворотні, вказівні, відносні, питальні та неозначені.

Особові займенники можуть виражати граматичні категорії особи, числа та відмінка. Специфіка займенників третьої особи полягає в тому, що ці форми додатково також мають родове значення. Займенники першої та другої особи мають три парадигматичні форми числа: однину, множину і двоїну, що свідчить про деякі архаїчні риси готської системи особових займенників. Ця система відзначається також суплетивним характером деяких відмінкових форм, що пояснюється їх давнім походженням.

Таблиця 11. Відмінювання особових займенників

перша особа

однина

двоїна

множина

Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.

ik я mik meina mis

wit ми обидва ugkis *ugkara ugkis

weis ми uns, unsis unsara uns, unsis

друга особа

однина

двоїна

множина

Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.

þи ти þик þеіпа us

*jut ви обидва igqis igqara igqis

jus ви izwis izwara izwis

третя особа

чол. р.

сер. р.

жін. р.

однина

множина

однина

множина

однина

множина

Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.

is він ina is imma

eis вони ins ize im

ita воно ita is imma

ija *ija *ize im

si вона ija izos izai

*ijos ijos izo im

Присвійні займенники творяться суплетивно від основ особових займенників за допомогою суфікса *-ein в однині та *-ar у двоїні та множині: meins мій, unsar наш, þеіns твій, izwar ваш та ін. Вважається, що присвійні займенники першої та другої особи лягли в основу родового відмінка особових займенників першої та другої особи. Навпаки, у функції присвійних займенників третьої особи часто вживаються форми родового відмінка особового займеника третьої особи однини або форма зворотно – присвійного займенника seins свій, його. Присвійні займенники за значенням і морфологічни-ми ознаками співвідносні з прикметниками. Вони відмінюються за типом сильної відміни прикметників.

Зворотні займенники. У готській мові існує один зворотний займенник, який зареєстровано тільки в окремих відмінкових формах: знахідний відмінок sik себе, родовий відмінок seina себе, давальний відмінок sis собі.

Вказівні займенники. У готській мові є кілька вказівних займенників. Займенники sa цей, jains той за парадигматичними ознаками співвідносні з відміною особового займенника третьої особи, а також із відмінковими формами сильної відміни прикметни-ка. Вказівні займенники мають граматичні категорії роду, числа, відмінка. Займенник sa часто вживається як детермінант при іменниках у функції, яка схожа з функцією артикля. Поширеним є вживання вказівного займенника в деяких стереотипних структурах, наприклад, у складі атрибутивної синтагми, при субстантивації прикметника або дієприкметника.

Складні вказівні займенники утворюються за допомогою енклітичної частки -uh, яка додається до основи вказівного займенника простої структури: sah цей же, той самий; þatuh це же; soh ця же.

Таблиця 12. Відмінювання вказівних займенників sa, sah

чол.р.

сер.р.

жін.р.

Однина

Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.

sa юana

юis

юamma

sah юanuh юizuh юammuh

юata юata юis юamma

þatuh þatuh

юizuh юammuh

so юo

юizos юizai

soh юoh

юizozuh юizaih

Множина

Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.

юai þans þize юaim

юaih юanzuh юizeh юaimuh

юo юo юize юaim

юoh юoh юizeh юaimuh

юos юos юizo юaim

юozuh юozuh юizoh юaimuh

Відносні займенники утворюються від вказівних за допомогою частки ei. Ця будова відносних займенників становить суто готську специфічну рису. Відносні займенники відмінюються за типом вказівного займенника sa (юata, so). Поряд з формою називного відмінка чоловічого роду однини використовується форма izei, ize (із is + ei), структура якої складається з форми особового займенника третьої особи is і відносної частки еі. Ця форма досить широко вживається як своєрідний відносний займенник в деяких підрядних реченнях. Форма називного відмінка жіночого роду однини sei (із si+еі) вживається частіше, ніж форма soei. М.М.Гухман вважає форми izei, sei реліктами старої системи відносних займенників третьої особи.

Таблиця 13.Відмінювання відносного займенника saei

чол.р.

сер.р.

жін.р.

Однина

Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.

saei (izei, ize) юапеі юizei юammei

þatei þatei þizei þammei

soei (sei)

юОЄІ

юiZOZei

юizaiei

Множина

Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.

þаіеі þanzei þizeei þаітеі

þоеі þоеі

þiZeei

þaimei

þOZei þOZei *þiZOei

þaimei

Питальні займенники мають парадигматичні форми, які виражають родове значення. Вони зареєстровані тільки в однині. Структура відмінкових форм співвідноситься зі структурою відмінкових форм вказівного займенника sa.

Специфікою готської мови є наявність форми простого питального займенника #o (жін.р.), яка має граматичний

відповідник у давньоіндійській мові.

Специфічною морфолого-синтаксичною рисою питальних займенників є, з одного боку, їх керування залежним від них іменником у родовому відмінку множини, а з іншого - узгодження родової форми займенника в залежності від роду іменника, до якого він відноситься.

Таблиця 14. Відмінювання питального займенника #as

Однина

чол.р.

сер.р.

жін.р.

Наз.в.

#as хто

#a що

#o

Знах.в.

#ana

#a

#o

Род.в.

#is

#is

*hjizos

Дав.в.

foamma

foamma

foizai

Орудн.в.

Неозначені займенники. У готській мові ці займенники становлять гетерогенний клас, що включає як структурно прості, так і структурно складні неозначені займенники. Специфікою готської мови є утворення неозначених займенників за допомогою енклітичної частки uh, яка приєднується до питальних займенників.

Друга ареальна риса готських неозначених займенників -вживання конструкцій ni mannahun, ni ainshun, ni #ashun у значенні ніхто, в яких енклітична частка hun додається до іменника manna, а також питального займенника #as та числівника ains.

Неозначені займенники мають граматичні категорії роду, відмінка. Більшість цих займенників зареєстровано в однині.

Структурно простий займенник sums якийсь відмінюється за типом сильного прикметника.

Таблиця 15. Відмінювання неозначених займенників #azuh кожний; #arjizuh усякий

Однина

чол.р.

сер.р.

жін.р.

Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.

bazuh; barjizuh banoh; barjanoh bizuh; barjizuh bammeh; barjammeh

#ah; #arjatoh

#ah; *#arjatoh

#izuh; *#arjizuh

#ammeh; *#arjammeh

#oh; *#arjoh

*#oh; #arjoh

*#izozuh; *#arjizozuh

*#izaih; *#arjaih

Таблиця 16. Відмінювання неозначеного займенника ainshun

Однина

чол.р.

сер.р.

жін.р.

Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.

ainshun

ainnohun, ainohun ainishun ainummehun

ainhun ainhun ainishun ainummehun

ainohun ainohun *ainaizoshun ainaihun

Форми складних неозначених, а також вказівних і відносних займенників, структура яких складається з додаванням енклітичних часток, зберігають роздільну оформлюваність, тобто у відмінкових формах флексія приєднується не до всієї словоформи, а тільки до одного з компонентів морфологічної структури займенника, частіше першого.

Таблиця 17. Відмінювання числівників twai два, *þreis mpu

Однина

чол.р.

сер.р.

жін.р.

Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.

twai, *breis twans, brins twaddje, brije twaim, brim

twa, brija twa, brija twaddje, brije twaim, brim

twos, *breis twos, brins

twaim

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]