- •1. Дієслово
- •А) Сильні дієслова
- •Б) Cлабкі дієслова
- •2. Дієвідміна
- •3. Іменник
- •Приголосні і кореневі основи
- •4. Прикметник
- •5. Займенник
- •6. Словотвірні таблиці
- •Таблиця 1. Назви осіб
- •Таблиця 2. Абстрактні назви
- •Таблиця 3
- •Таблиця 4. Слабкі дієслова 1 і 2 класів
- •Таблиця 5. Слабкі дієслова 3 і 4 класів
- •7. Фонетичні таблиці
- •Таблиця 1. Відповідність готських голосних у наголошеному складі голосним в інших давньогерманських мовах (позиція кореневого голосного).
5. Займенник
Займенники готської мови за своїми значеннями поділяються на такі розряди: особові, присвійні, зворотні, вказівні, відносні, питальні та неозначені.
Особові займенники можуть виражати граматичні категорії особи, числа та відмінка. Специфіка займенників третьої особи полягає в тому, що ці форми додатково також мають родове значення. Займенники першої та другої особи мають три парадигматичні форми числа: однину, множину і двоїну, що свідчить про деякі архаїчні риси готської системи особових займенників. Ця система відзначається також суплетивним характером деяких відмінкових форм, що пояснюється їх давнім походженням.
Таблиця 11. Відмінювання особових займенників
перша особа | ||||||||
|
однина |
двоїна |
множина | |||||
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в. |
ik я mik meina mis |
wit ми обидва ugkis *ugkara ugkis |
weis ми uns, unsis unsara uns, unsis | |||||
друга особа | ||||||||
|
однина |
двоїна |
множина | |||||
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в. |
þи ти þик þеіпа us |
*jut ви обидва igqis igqara igqis |
jus ви izwis izwara izwis | |||||
третя особа | ||||||||
|
чол. р. |
сер. р. |
жін. р. | |||||
однина |
множина |
однина |
множина |
однина |
множина | |||
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в. |
is він ina is imma |
eis вони ins ize im |
ita воно ita is imma |
ija *ija *ize im |
si вона ija izos izai |
*ijos ijos izo im |
Присвійні займенники творяться суплетивно від основ особових займенників за допомогою суфікса *-ein в однині та *-ar у двоїні та множині: meins мій, unsar наш, þеіns твій, izwar ваш та ін. Вважається, що присвійні займенники першої та другої особи лягли в основу родового відмінка особових займенників першої та другої особи. Навпаки, у функції присвійних займенників третьої особи часто вживаються форми родового відмінка особового займеника третьої особи однини або форма зворотно – присвійного займенника seins свій, його. Присвійні займенники за значенням і морфологічни-ми ознаками співвідносні з прикметниками. Вони відмінюються за типом сильної відміни прикметників.
Зворотні займенники. У готській мові існує один зворотний займенник, який зареєстровано тільки в окремих відмінкових формах: знахідний відмінок sik себе, родовий відмінок seina себе, давальний відмінок sis собі.
Вказівні займенники. У готській мові є кілька вказівних займенників. Займенники sa цей, jains той за парадигматичними ознаками співвідносні з відміною особового займенника третьої особи, а також із відмінковими формами сильної відміни прикметни-ка. Вказівні займенники мають граматичні категорії роду, числа, відмінка. Займенник sa часто вживається як детермінант при іменниках у функції, яка схожа з функцією артикля. Поширеним є вживання вказівного займенника в деяких стереотипних структурах, наприклад, у складі атрибутивної синтагми, при субстантивації прикметника або дієприкметника.
Складні вказівні займенники утворюються за допомогою енклітичної частки -uh, яка додається до основи вказівного займенника простої структури: sah цей же, той самий; þatuh це же; soh ця же.
Таблиця 12. Відмінювання вказівних займенників sa, sah
|
чол.р. |
сер.р. |
|
жін.р. | |||
Однина | |||||||
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в. |
sa юana юis юamma |
sah юanuh юizuh юammuh |
юata юata юis юamma |
þatuh þatuh юizuh юammuh |
so юo юizos юizai |
soh юoh юizozuh юizaih | |
Множина | |||||||
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в. |
юai þans þize юaim |
юaih юanzuh юizeh юaimuh |
юo юo юize юaim |
юoh юoh юizeh юaimuh |
юos юos юizo юaim |
юozuh юozuh юizoh юaimuh |
Відносні займенники утворюються від вказівних за допомогою частки ei. Ця будова відносних займенників становить суто готську специфічну рису. Відносні займенники відмінюються за типом вказівного займенника sa (юata, so). Поряд з формою називного відмінка чоловічого роду однини використовується форма izei, ize (із is + ei), структура якої складається з форми особового займенника третьої особи is і відносної частки еі. Ця форма досить широко вживається як своєрідний відносний займенник в деяких підрядних реченнях. Форма називного відмінка жіночого роду однини sei (із si+еі) вживається частіше, ніж форма soei. М.М.Гухман вважає форми izei, sei реліктами старої системи відносних займенників третьої особи.
Таблиця 13.Відмінювання відносного займенника saei
|
чол.р. |
сер.р. |
жін.р. |
Однина | |||
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в. |
saei (izei, ize) юапеі юizei юammei |
þatei þatei þizei þammei |
soei (sei) юОЄІ юiZOZei юizaiei |
Множина | |||
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в. |
þаіеі þanzei þizeei þаітеі |
þоеі þоеі þiZeei þaimei |
þOZei þOZei *þiZOei þaimei |
Питальні займенники мають парадигматичні форми, які виражають родове значення. Вони зареєстровані тільки в однині. Структура відмінкових форм співвідноситься зі структурою відмінкових форм вказівного займенника sa.
Специфікою готської мови є наявність форми простого питального займенника #o (жін.р.), яка має граматичний
відповідник у давньоіндійській мові.
Специфічною морфолого-синтаксичною рисою питальних займенників є, з одного боку, їх керування залежним від них іменником у родовому відмінку множини, а з іншого - узгодження родової форми займенника в залежності від роду іменника, до якого він відноситься.
Таблиця 14. Відмінювання питального займенника #as
|
Однина | ||
чол.р. |
сер.р. |
жін.р. | |
Наз.в. |
#as хто |
#a що |
#o |
Знах.в. |
#ana |
#a |
#o |
Род.в. |
#is |
#is |
*hjizos |
Дав.в. |
foamma |
foamma |
foizai |
Орудн.в. |
|
#е |
|
Неозначені займенники. У готській мові ці займенники становлять гетерогенний клас, що включає як структурно прості, так і структурно складні неозначені займенники. Специфікою готської мови є утворення неозначених займенників за допомогою енклітичної частки uh, яка приєднується до питальних займенників.
Друга ареальна риса готських неозначених займенників -вживання конструкцій ni mannahun, ni ainshun, ni #ashun у значенні ніхто, в яких енклітична частка hun додається до іменника manna, а також питального займенника #as та числівника ains.
Неозначені займенники мають граматичні категорії роду, відмінка. Більшість цих займенників зареєстровано в однині.
Структурно простий займенник sums якийсь відмінюється за типом сильного прикметника.
Таблиця 15. Відмінювання неозначених займенників #azuh кожний; #arjizuh усякий
|
Однина | ||
чол.р. |
сер.р. |
жін.р. | |
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в. |
bazuh; barjizuh banoh; barjanoh bizuh; barjizuh bammeh; barjammeh |
#ah; #arjatoh #ah; *#arjatoh #izuh; *#arjizuh #ammeh; *#arjammeh |
#oh; *#arjoh *#oh; #arjoh *#izozuh; *#arjizozuh *#izaih; *#arjaih |
Таблиця 16. Відмінювання неозначеного займенника ainshun
|
Однина | ||
чол.р. |
сер.р. |
жін.р. | |
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в. |
ainshun ainnohun, ainohun ainishun ainummehun |
ainhun ainhun ainishun ainummehun |
ainohun ainohun *ainaizoshun ainaihun |
Форми складних неозначених, а також вказівних і відносних займенників, структура яких складається з додаванням енклітичних часток, зберігають роздільну оформлюваність, тобто у відмінкових формах флексія приєднується не до всієї словоформи, а тільки до одного з компонентів морфологічної структури займенника, частіше першого.
Таблиця 17. Відмінювання числівників twai два, *þreis mpu
|
Однина | ||
чол.р. |
сер.р. |
жін.р. | |
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в. |
twai, *breis twans, brins twaddje, brije twaim, brim |
twa, brija twa, brija twaddje, brije twaim, brim |
twos, *breis twos, brins twaim |