5. Займенник

Займенники готської мови за своїми значеннями поділяються на такі розряди: особові, присвійні, зворотні, вказівні, відносні, питальні та неозначені.

Особові займенники можуть виражати граматичні категорії особи, числа та відмінка. Специфіка займенників третьої особи полягає в тому, що ці форми додатково також мають родове значення. Займенники першої та другої особи мають три парадигматичні форми числа: однину, множину і двоїну, що свідчить про деякі архаїчні риси готської системи особових займенників. Ця система відзначається також суплетивним характером деяких відмінкових форм, що пояснюється їх давнім походженням.

Таблиця 11. Відмінювання особових займенників

перша особа
	однина			двоїна			множина
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.	ik я mik meina mis			wit ми обидва ugkis *ugkara ugkis			weis ми uns, unsis unsara uns, unsis
друга особа
	однина			двоїна			множина
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.	þи ти þик þеіпа us			*jut ви обидва igqis igqara igqis			jus ви izwis izwara izwis
третя особа
	чол. р.		сер. р.			жін. р.
	однина	множина	однина		множина	однина		множина
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.	is він ina is imma	eis вони ins ize im	ita воно ita is imma		ija *ija *ize im	si вона ija izos izai		*ijos ijos izo im

Присвійні займенники творяться суплетивно від основ особових займенників за допомогою суфікса *-ein в однині та *-ar у двоїні та множині: meins мій, unsar наш, þеіns твій, izwar ваш та ін. Вважається, що присвійні займенники першої та другої особи лягли в основу родового відмінка особових займенників першої та другої особи. Навпаки, у функції присвійних займенників третьої особи часто вживаються форми родового відмінка особового займеника третьої особи однини або форма зворотно – присвійного займенника seins свій, його. Присвійні займенники за значенням і морфологічни-ми ознаками співвідносні з прикметниками. Вони відмінюються за типом сильної відміни прикметників.

Зворотні займенники. У готській мові існує один зворотний займенник, який зареєстровано тільки в окремих відмінкових формах: знахідний відмінок sik себе, родовий відмінок seina себе, давальний відмінок sis собі.

Вказівні займенники. У готській мові є кілька вказівних займенників. Займенники sa цей, jains той за парадигматичними ознаками співвідносні з відміною особового займенника третьої особи, а також із відмінковими формами сильної відміни прикметни-ка. Вказівні займенники мають граматичні категорії роду, числа, відмінка. Займенник sa часто вживається як детермінант при іменниках у функції, яка схожа з функцією артикля. Поширеним є вживання вказівного займенника в деяких стереотипних структурах, наприклад, у складі атрибутивної синтагми, при субстантивації прикметника або дієприкметника.

Складні вказівні займенники утворюються за допомогою енклітичної частки -uh, яка додається до основи вказівного займенника простої структури: sah цей же, той самий; þatuh це же; soh ця же.

Таблиця 12. Відмінювання вказівних займенників sa, sah

	чол.р.		сер.р.			жін.р.
Однина
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.	sa юana юis юamma	sah юanuh юizuh юammuh	юata юata юis юamma	þatuh þatuh юizuh юammuh	so юo юizos юizai		soh юoh юizozuh юizaih
Множина
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.	юai þans þize юaim	юaih юanzuh юizeh юaimuh	юo юo юize юaim	юoh юoh юizeh юaimuh	юos юos юizo юaim		юozuh юozuh юizoh юaimuh

Відносні займенники утворюються від вказівних за допомогою частки ei. Ця будова відносних займенників становить суто готську специфічну рису. Відносні займенники відмінюються за типом вказівного займенника sa (юata, so). Поряд з формою називного відмінка чоловічого роду однини використовується форма izei, ize (із is + ei), структура якої складається з форми особового займенника третьої особи is і відносної частки еі. Ця форма досить широко вживається як своєрідний відносний займенник в деяких підрядних реченнях. Форма називного відмінка жіночого роду однини sei (із si+еі) вживається частіше, ніж форма soei. М.М.Гухман вважає форми izei, sei реліктами старої системи відносних займенників третьої особи.

Таблиця 13.Відмінювання відносного займенника saei

	чол.р.	сер.р.	жін.р.
Однина
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.	saei (izei, ize) юапеі юizei юammei	þatei þatei þizei þammei	soei (sei) юОЄІ юiZOZei юizaiei
Множина
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.	þаіеі þanzei þizeei þаітеі	þоеі þоеі þiZeei þaimei	þOZei þOZei *þiZOei þaimei

Питальні займенники мають парадигматичні форми, які виражають родове значення. Вони зареєстровані тільки в однині. Структура відмінкових форм співвідноситься зі структурою відмінкових форм вказівного займенника sa.

Специфікою готської мови є наявність форми простого питального займенника #o (жін.р.), яка має граматичний

відповідник у давньоіндійській мові.

Специфічною морфолого-синтаксичною рисою питальних займенників є, з одного боку, їх керування залежним від них іменником у родовому відмінку множини, а з іншого - узгодження родової форми займенника в залежності від роду іменника, до якого він відноситься.

Таблиця 14. Відмінювання питального займенника #as

	Однина
	чол.р.	сер.р.	жін.р.
Наз.в.	#as хто	#a що	#o
Знах.в.	#ana	#a	#o
Род.в.	#is	#is	*hjizos
Дав.в.	foamma	foamma	foizai
Орудн.в.		#е

Неозначені займенники. У готській мові ці займенники становлять гетерогенний клас, що включає як структурно прості, так і структурно складні неозначені займенники. Специфікою готської мови є утворення неозначених займенників за допомогою енклітичної частки uh, яка приєднується до питальних займенників.

Друга ареальна риса готських неозначених займенників -вживання конструкцій ni mannahun, ni ainshun, ni #ashun у значенні ніхто, в яких енклітична частка hun додається до іменника manna, а також питального займенника #as та числівника ains.

Неозначені займенники мають граматичні категорії роду, відмінка. Більшість цих займенників зареєстровано в однині.

Структурно простий займенник sums якийсь відмінюється за типом сильного прикметника.

Таблиця 15. Відмінювання неозначених займенників #azuh кожний; #arjizuh усякий

	Однина
	чол.р.	сер.р.	жін.р.
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.	bazuh; barjizuh banoh; barjanoh bizuh; barjizuh bammeh; barjammeh	#ah; #arjatoh #ah; *#arjatoh #izuh; *#arjizuh #ammeh; *#arjammeh	#oh; *#arjoh *#oh; #arjoh *#izozuh; *#arjizozuh *#izaih; *#arjaih

Таблиця 16. Відмінювання неозначеного займенника ainshun

	Однина
	чол.р.	сер.р.	жін.р.
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.	ainshun ainnohun, ainohun ainishun ainummehun	ainhun ainhun ainishun ainummehun	ainohun ainohun *ainaizoshun ainaihun

Форми складних неозначених, а також вказівних і відносних займенників, структура яких складається з додаванням енклітичних часток, зберігають роздільну оформлюваність, тобто у відмінкових формах флексія приєднується не до всієї словоформи, а тільки до одного з компонентів морфологічної структури займенника, частіше першого.

Таблиця 17. Відмінювання числівників twai два, *þreis mpu

	Однина
	чол.р.	сер.р.	жін.р.
Наз.в. Знах.в. Род.в. Дав.в.	twai, *breis twans, brins twaddje, brije twaim, brim	twa, brija twa, brija twaddje, brije twaim, brim	twos, *breis twos, brins twaim