Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекційний матеріал та тексти.doc
Скачиваний:
31
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
553.47 Кб
Скачать

Приголосні і кореневі основи

Приголосні основи

Кореневі

основи

Основи на -n-(слабкі основи)

Основи на -r-

Основи на -nd

чол.р.

жін.р.

сер.р

чол./жін.р.

чол.р.

чол.р.

жін.р .

однина

Наз.в.

hana

managei tuggo

kaurno

dauhtar

frijonds

manna

baurgs

Род.в.

hanins

manageins tuggons

kaurnins

dauhtrs

frijondis

mans

baurgs

Дав.в.

hanin

managein tuggon

kaurnin

dauhtr

frijond

mann

baurg

Знах.в.

hanan

managein tuggon

kaurno

dauhtar

frijond

mannan

baurg

множина

Наз.в.

hanans

manageins tuggons

kaurnona

dauhtrjus

frijonds

mans (mannans)

baurgs

Род.в.

hanane

manageino tuggono

kaurnane

dauhtre

frijonde

manne

baurge

Дав.в.

hanam

manageim tuggom

kaurnam

dauhtrum

frijondam

mannam

baurgim

Знах.в.

hanans

manageins tuggons

kaurnona

dauhtruns

frijonds

mannans, mans

baurgs

4. Прикметник

У готській мові форма прикметника може передавати значення п’яти граматичних категорій: роду, числа, відмінка, ступеня порівняння та означеності/неозначеності. Ця граматична багатозначність смислової структури флексії прикметника характеризує ще одну частину мови у готській мові - дієслово.

Категорія роду. На відміну від іменників, у яких категорія роду є класифікуючою, прикметники змінюються за граматичним родом іменника, з яким прикметник узгоджується. Наявність синтаксичного узгодження робить флексії прикметників основною граматичною ознакою належності визначуваного іменника до певного роду, тому що морфологічна структура іменника досить рідкo має будь-які родові ознаки. Прикметник має три родові форми: жіночого, чоловічого та середнього.

Категорія числа виявляється у протиставленні форм однини та множини. Граматичне значення цієї категорії також тісно пов’язане з граматичним значенням та граматичною формою іменника, з яким прикметник узгоджується.

Категорія відмінка виявляється у протиставленні форм називного, родового, давального, знахідного відмінків. Ця

граматична категорія прикметника також не є цілком самостійною, а залежить від відповідної форми іменника, з яким прикметник узгоджується.

Крім вищезазначених залежних або узгоджуючих категорій роду, числа та відмінка, прикметник також має свої специфічні категорії, а саме: категорію означеності/ неозначеності та категорію ступенів порівняння.

Граматична категорія ступенів порівняння виявляється в протиставленні трьох граматичних форм: звичайний (або нейтральний) ступінь, вищий ступінь порівняння (суфікс -iza) та найвищий (суфікс -ists). Наприклад, manags (-a-) великий - managiza - managists; hardus (-u-) твердий, - hardiza - hardists; а також нові форми з суфіксами -oza, -osts: swinюs (-a-), дужий, сильний -swinþoza - swinþosts, але останніх у готській мові небагато.

Категорія означеності/ неозначеності становить специфічну рису готської мови, а також є характерною ознакою парадигматики прикметника в усіх давньогерманських мовах. Ця граматична категорія має граматичний вияв через форми сильної (або займенникової) відміни та слабкої (або іменної) відміни. Особливістю цієї категорії є те, що її граматичні форми не зумовлюються формою іменника, тобто ця категорія на відміну від категорій роду, числа та відмінка не виконує узгоджуючу функцію. Означена та неозначена форми прикметника зумовлюються не формою іменника, а синтаксичною функцією прикметника, або комунікативним контекстом, або характером тексту, або наявністю/відсутністю детермінанта, яким може бути вказівний займенник.

Один і той самий прикметник, як правило, може відмінюватися за обома відмінами. Лише незначна кількість прикметників мають тільки одну парадигму. Всі граматичні значення форми прикметника, тобто родові, відмінкові, числові, парадигматично існують тільки в межах слабкої або сильної відміни. Таким чином, граматичні значення прикметника як частини мови мають граматичний вияв насамперед через протиставлення двох основних граматичних форм: сильної, або неозначеної та слабкої, або означеної.

Спочатку сильна відміна, або неозначена форма прикметника має індивідуалізуюче значення і передає тимчасову ознаку, яка характеризує предмет у даному контексті. Слабка, або означена

форма прикметника має узагальнююче значення і передає стійку, постійну, позачасову ознаку предмета, яка характеризує його за межами даного висловлювання. Семантична відмінність цих двох типів відміни прикметників у германських мовах швидко втрачається й залишається тільки їх граматичне протиставлення.

Розподіл форм слабкої або сильної відміни здійснюється, як правило, за таким принципом. Форми слабкої відміни вживаються разом із вказівним займенником (детермінантом), або в деяких випадках субстантивації прикметника, або в звертаннях, або в структурі деяких фразеологізмів. Крім того, порядкові числівники (крім anþar), прикметники вищого ступеня порівняння, утворення із суфіксом –m-, дієприкметники теперішнього часу (крім форми називного відмінка однини чоловічого роду), а також окремі прикметники відмінюються за слабкою відміною (Див. таблицю 9).

Форми сильної відміни вживаються у випадках відсутності детермінанта, або коли прикметник виконує функцію іменної частини складеного присудка (предикатива), після дієслів wisan бути та wairþan ставати, стати. Крім того, кількісний числівник ains, присвійні займенники, вказівний займенник jains той, а також деякі прикметники відмінюються тільки за сильною відміною (Див. таблицю 8).

Парадигма сильної відміни включає старі іменні форми, а також деякі нові флексії, тобто займенникові. Парадигма слабкої відміни утворюється за типом іменних основ на -n. Слабка відміна прикметників є специфічно германською інновацією та становить типологічну особливість давньогерманських мов.

Таблиця 8. Відмінювання прикметників (сильна відміна)

Сильн

а відміна (-i-/jа-сер.р

основи)

чол.р.

жін.р.

однина

Наз.в.

hrains

hrain

hrains

Знах.в.

hrainjana

hrain

hrainja

Род.в

hrainis

hrainis

"hrainjaizos

Дав.в.

hrainjamma

hrainjamma

hrainjai

множина

Наз.в

hrainjai

hrainja

hrainjos

Знах.в.

hrainjans

hrainja

hrainjos

Род.в.

hrainjaize

hrainjaize

hrainjaizo

Дав.в.

hrainjaim

hrainjaim

hrainjaim

Силь

на відміна (-а-сер.р

основи)

чол.р.

жін.р.

однина

Наз.в.

blinds, blind

blind, blindata

blinda

Знах.в.

blindana

blind, blindata

blinda

Род.в

blindis

blindis

blindaizos

Дав.в.

blindamma

blindamma

blindai

множина

Наз.в

blindai

blinda

blindos

Знах.в.

blindans

blinda

blindos

Род.в.

blindaize

blindaize

blindaizo

Дав.в.

blindaim

blindaim

blindaim

Таблиця 9. Відмінювання прикметників й дієприкметників теперішнього часу (слабка відміна)

чол.р.

сер.р.

жін.р

.

однина

Наз.в.

nimands, nimanda

blinda

nimando

blindo

nimandei

blindo

Знах.в.

nimandan

blindan

nimando

blindo

nimandein

blindon

Род.в

nimandins

blindins

nimandins

blindins

nimandeins

blindons

Дав.в.

nimandin

blindin

nimandin

blindin

nimandein

blindon

множина

Наз.в

nimandans

blindans

nimandona

blindona

nimandeins

blindons

Знах.в.

nimandans

blindans

nimandona

blindona

nimandeins

blindons

Род.в.

nimandane

blindane

nimandane

blindane

nimandeino

blindono

Дав.в.

nimandam

blindam

nimandam

blindam

nimandeim

blindom

Таблиця 10. Відмінювання прикметників вищого ступеня порівняння жіночий рід (слабка відміна)

однина

множина

Наз.в.

swinþozei

SWinþOZeinS

Знах.в.

swinюozein

SWinþOZeinS

Род.в

swinюozeins

swinюozeino

Дав.в.

SWinþOZein

swinþozeim

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]