ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

1. Дієслово

У готській, як і в інших давньогерманських мовах, дієслова за морфологічною ознакою, тобто за принципом утворення форм, поділяються на чотири групи.

Перша основна група, яку становлять так звані сильні дієслова - це найбільш консервативний тип дієслівного формотворення. Дієслова, що належать до сильної відміни, утворюють форми претерита (минулого часу) та дієприкметника ІІ за допомогою морфологічного чергування голосного основи (аблаута).

Друга основна група, так звані слабкі дієслова, є суто германським формоутворенням, яке становить специфічну рису дієслівної парадигматики германських мов. Слабкі дієслова характеризуються утворенням форм претерита та дієприкметника ІІ за допомогою дентального суфікса.

Третю групу становлять претерито-презентні дієслова, які також виступають характерною рисою давньогерманського дієслівного формотворення. Їх морфологічною ознакою є побудова презентної парадигми за типом сильної дієвідміни і побудова претеритної парадигми за типом слабкої дієвідміни. Ця група включає чотирнадцять дієслів, які характеризуються недостатністю парадигматичних форм: wait знаю; lais знаю; daug годиться, гоже; kann знаю; þarf потребую; gadars наважуюся; skal я зобов’язаний; повинен; мушу; man я пам’ятаю; bi-nah* дозволено; ga-nah досить, достатньо; mag я можу; ga-mot я знаходжу місце; og я боюся, aih я маю, володію. Деякі з цих дієслів мають лише одну засвідчену форму. (Див. таблицю 4)

Четверта морфологічна група дієслів готської мови, неправильні дієслова, складається з дієслів, які мають індивідуальні й ізольовані парадигми. У готській мові, як правило, виділяються чотири неправильні дієслова: briggan приносити; gaggan іти; wisan бути; wiljan хотіти, які внаслідок специфічності побудови парадигми розглядаються окремо. (Див. таблиці 5,6)

А) Сильні дієслова

У готській мові сильні дієслова мають парадигматичний ряд із чотирьох основних дієслівних форм, від яких утворюються форми дієслівного відмінювання додаванням флексії до основи або вживанням основи без флексії: І - основа інфінітива і презенса (теперішнього часу); ІІ - основа претерита однини; ІІІ - основа претерита множини; ІV - основа дієприкметника минулого часу.

За співвідношенням основ виділяються сім класів сильних дієслів, які відрізняються одне від одного не тільки типом і схемою альтернації (аблаута), а й специфікою кореня або кінцем основи. Збереження класу дієслів з редуплікацією вважається характерною рисою готської мови, що свідчить про архаїчність її морфологічної будови і пов’язано з давнім характером писемної фіксації готської мови. (Див. таблицю 1)

Б) Cлабкі дієслова

У готській мові слабкі дієслова, крім дієслів 4 класу, мають парадигматичний ряд із чотирьох основних форм: І - основа інфінітива та презенса, ІІ - основа претерита однини, ІІІ - основа претерита множини, ІV - основа дієприкметника ІІ. Слабкі дієслова поділяються на чотири класи за характером словоутворюючого суфікса (суфікса основи). 4-й клас охоплює неперехідні дієслова, які у зв’язку із специфікою лексико-граматичного значення (медіо-пасивне) не мають форми дієприкметника ІІ. Форми слабких дієслів ІV класу становлять окремий морфологічний тип лише у готській мові і таким чином є індивідуальною рисою морфології дієслова східного ареалу. (Див. таблицю 2)

З точки зору порівняльної граматики індоєвропейських мов дієслова на –na-/nō- не є новотворенням у германських мовах. Див. гот. andbundnan розв’язатися - дінд. badhnāti зв`язує; укр. сліпити – сліпнути; рос. слепить – слепнуть. У германському ареалі ці дієслова також є в скандинавських мовах, але вони не становлять морфологічно окремої групи, а належать до другої групи слабких дієслів.