W w wahstus - ч.Р. (u) зріст

waidedja - ч.р. (n) лиходій, розбійник

waiht - (тільки у сполученні ni waiht) ніщо

waihts - ж.р. (і) річ

waila - (присл.) добре

wailamerjan - звіщати, звістити

wairpan - (снд.3) кидати

wairÞan - (снд.3) ставати, робитися

wairÞs - (прикм.) вартий, гідний

waitei - (прикм.) хіба, можливо

waldufni - с.р. (ja) влада, сила

waltjan - (слд.1) валятися

wamba - ж.р. (ō) черево

wandjan - (слд.1) повертати

warmjan - (слд.1) грітися

wasjan - (слд.1) одягати

wasti - ж.р. (jo) одяг

wato - с.р. (n) вода

waurd - с.р. (а) слово

waurkjan - (слд.1) діяти, готувати

waurts - ж.р. (і) корінь

wegs - ч.р. (а/і) шторм, мн. хвилі

weiha - ч.р. (n) священик

weiha - (прикм.) святий

wein - с.р. (а) вино

weis - (займ.) ми

weitwodiÞa - ж.р. (о) свідчення, посвідчення

weitwodjan - (слд.1) показати, доказати

wepna - с.р. (а) мн. зброя

wigs - ч.р. (а) дорога, шлях

wiko - ж.р. (n) черга, тиждень

wiljan - хотіти, воліти

winds - ч.р. (а) вітер

wis - с.р. (а) штиль (на морі)

wisan - бути

wissuh - мин. від witan(wissa)

witan - (пр.пр.д) знати

witoÞ(d) - с.р. (а) закон

wiÞra - (прийм.) перед, напроти

wiÞrawairÞs - (прикм.) знаходячийся напроти

wopjan - (слд.1) кликати, голосно викликати

wrohs - ж.р. (і) обвинувачення

wulpiza - пор.ст. краще, дорожче

wulÞus - ч.р. (u) слава, пишнота, розкіш

Ключі до вправ

Порівняльно-історичний метод. Індоєвропейська прамова:

11.Приклади роз’яснюють відповідності у мовах “кентум” та “сатем”. До групи “кентум” належать латина, німецька, готська, давньоанглійська мови. До “сатем”: старослов’янська, російська, українська, литовська мови.

Германські мови:

15. Англійська: Великобританія, США, Австралія, Нова Зеландія, Гана, Нігерія, Індія, Ірландія, ЮАР, Філіпіни та інші країни Африки, Азії, Америки, колишні колонії королевства Великобританія.

Німецька: ФРН, Австрія, Швейцарія, Люксембург, Ліхтенштейн.

Нідерландська: Нідерланди, Бельгія, Антильські острови, Сурінам, ЮАР.

Бурська: ЮАР, Намібія.

Фризька: Данія, ФРН, Нідерланди.

Ідіш: мова єврейського населення ФРН, СНД, США, Європи.

Датська: Данія, Гренландія.

Шведська: Швеція, Фінляндія.

Норвезька: Норвегія.

Ісландська: Ісландія.

Фарерська: Фарерські острови.

Система голосних давньогерманських мов:

5.а) іє. коротке а > герм. коротке а

б) іє. коротке і > герм. коротке е

в) іє. коротке е > герм. коротке і

г) іє. коротке u .> герм. коротке о

д) іє.довге u > герм. довге u

е) іє. довге а > герм. довге о

і) іє. довге о > герм. довге о

10.Умлаути на і : а,в, г,д. Умлаут на u: б.

12. а), б) кількісний аблаут, словозміна;в) якісний аблаут, словотворення; г),д) кількісний аблаут, словотворення; е) якісний аблаут, словотворення.

Система консонантизму давньогерманських мов:

4.а) іє.d > герм. t 1й пересув приголосних

k > g закон Вернера

б) іє.k > герм. h 1й пересув приголосних

t не пересувається

в) іє. gh > герм. g 1й пересув приголосних

у сполученні з s звук t не пересувається

г) іє.p > герм. t 1й пересув приголосних

д) іє. b > герм p. 1й пересув приголосних

і) іє. k > герм. h

p > f 1й пересув приголсних

7. Другий пересув приголосних.

герм.p,t,k > нім. ff,zz,hh після голосних

герм. p,t,k > нім. pf, tz, kh на початку слова та після приголосних

герм. b,d,g > півд нім p,t,k.

герм. d > нім.t

13. Загальногерманська гемінація : б,в,і; західногерманська:а,г.д.

Іменник у давньогерманських мовах:

6.-n , -i , -a, -u, -u,