Тема 19. Реалізація права

Зміст теми:

Поняття реалізації права. Реалізація права як загальноцивілізаційна основа і сутність правопорядку. Особливості реалізації права. Дотримання, виконання, використання, застосування права як форми реалізації права. Питання про реалізацію права у правовідносинах в юридичній науці.

Поняття правозастосування. Специфіка правозастосовчої діяльності. Види правозастосовчої діяльності. Оперативно-виконавча діяльність. Правоохоронна діяльність. Особливості правозастосування. Поняття правозастосовчого процесу. Стадії правозастосовчого процесу. Встановлення фактичної основи справи. Вимоги до доказів. Відносимість, допустимість, повнота доказів. Юридична кваліфікація. Прийняття рішення по справі. Виконання правозастосовчого акту і контроль за правильністю дій правозастосовника.

Правозастосовчий акт. Відмінність правозастосовчого акту від нормативно-правового акту. Загальні риси правозастосовчого акту. Реквізити правозастосовчого акту. Структура правозастосовчого акту. Класифікації правозастосовчих актів за регулятивним впливом, за суб’єктами правозастосування, за формою, за способом прийняття, за юридичним значенням, за способом вираження, за часом дії.

Способи реалізації права. Переконання і примус. Способи примусу. Захист суб’єктивних прав. Державна і недержавна форми захисту суб’єктивних прав. Забезпечення процесу реалізації права.

Питання для обговорення на семінарському занятті:

1. Поняття і особливості реалізації права.

2. Специфіка правозастосовчої діяльності.

3. Стадії правозастосовчого процесу.

4. Акти застосування права, їхні види.

5. Способи реалізації права.

6. Прогалини у праві.

Тематика рефератів:

1. Класифікація правозастосовчих актів.

2. Порівняльний аналіз нормативного правового акту і акту застосування права.

Література:

1. Гуржій Т. Місце юридичної кваліфікації у процесі правозастосування // Право України. – 2006. – № 4. – С. 29 – 31.

2. Карабань В. Правозастосовчі аспекти системи права // Право України. – 2006. – № 5. – С. 48 – 52.

3. Клименко К. Справедливість як основа правозастосовної діяльності // Право України. – 2007. – № 8.

4. Колдин В.Я. Фактологический аналіз в структуре правоприменительной деятельности // Вестник Московського университета. Серия 11. Право. – 2008. – № 6. – С. 51 – 63.

5. Осауленко О., Панько О. Зміцнення законності у правозастосовному процесі // Право України. – 2004. – № 12. – С. 61 – 63.

6. Павлишин О. Правозастосування як об’єкт філософсько-правових досліджень // Право України. – 2004. – № 8. – С. 21 – 24.

7. Рісний М. Правозастосувальний розсуд: до характеристики підстав // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 4. – С. 26 – 36.

Тезаурус:

Акт застосування права – це такий правовий акт, який містить індивідуальне владне передписання, винесене компетентним органом у результаті рішення конкретної юридичної справи.

Виконавчі правозастосовчі акти – це акти, які констатують виникнення конкретних прав і обов’язків суб’єктів у зв’язку з їхньою правомірною поведінкою.

Виконання права – це одна з форм реалізації права (див.), передбачає активні дії по виконанню суб’єктом покладених на нього обов’язків. У такій формі реалізуються зобов’язуючі норми, наприклад, сплата податків, виконання умов договору тощо.

Використання права – це одна з форм реалізації права (див.), яка виражається у здійсненні можливостей, наданих нормами права. У такій формі реалізуються управоважуючі норми права: виборче, право на житло, на приватну власність тощо.

Дотримання права – це одна з форм реалізації права (див.), яка передбачає утримання суб’єкта від здійснення діянь, заборонених нормами права. У такій формі реалізуються головним чином заборони. В. п. характерне для реалізації норм кримінального, адміністративного, податкового права.

Застосування права – це одна з форм реалізації права (див.). З. п., або правозастосування, – це здійснювана у встановлених законом формах спеціально-юридична діяльність компетентних державних органів, посадових осіб, органів місцевого самоврядування по створенню нових юридичних фактів, наданню суб’єктивних прав і покладенню юридичних обов’язків на конкретних суб’єктів, розвитку певних відносин шляхом реалізації владних повноважень.

Оперативно-виконавча правозастосовча діяльність – вид правозастосовчої діяльності (див.). О.-в. п. д. полягає у реалізації власних повноважень (надання візи, реєстрація шлюбу, прийом на роботу адміністрацією установи, підприємства тощо).

Правозастосовча діяльність – те ж, що застосування права (див.).

Правоохоронна правозастосовча діяльність – вид правозастосовчої діяльності (див.). П. п. д. спрямована на охорону норм права від правопорушень, у тому числі на контроль за відповідністю діяльності суб’єктів юридичним передписанням, на застосування державного примусу до правопорушників.

Правоохоронні правозастосовчі акти – це акти, які видаються з профілактичною метою або для охорони норм права від можливих порушень, наприклад, акти слідчих, судових, прокурорських органів.

Реалізація права – фактичне здійснення правових передписань у поведінці суб’єктів.

Способи реалізації права – це засоби, які спонукають до реалізації норм права. Такими способами є переконання або заохочення, і загроза застосування примусу або позбавлення будь-яких благ.

Стадії правозастосовчого процесу – етапи здійснення застосування норм права. Виділяють 4 головні стадії: встановлення фактичної основи справи; стадія юридичної кваліфікації; прийняття рішення по даній справі; контроль за правильністю дій правозастосовця і досягнутим результатом.

Форми захисту суб’єктивних прав – можливості для такого захисту. Існують 2 основні форми: 1) державна (судова, адміністративна, прокурорська); 2) недержавна (третейська, нотаріальна, самозахист), наприклад, припинення право відношення, відмова від виконання нікчемної угоди, необхідна оборона тощо.