ЗМІСТ

Передмова…………………………………………………………………………………………

Основна література до курсу…………………………………………………………………………………………….

Тема 1. Предмет і метод теорії держави і права………………………………………………

Тема 2. Ознаки держави……………………………………………………………….

Тема 3. Походження держави……………………………………………………………………

Тема 4. Сутність держави. Основні концепції сучасної держави…………………………..

Тема 5. Типи держави……………………………………………………………………………

Тема 6. Функції держави………………………………………………………………………..

Тема 7. Механізм держави………………………………………………………………………

Тема 8. Форма держави…………………………………………………………………………..

Тема 9. Основні концепції праворозуміння. Сутність, принципи і функції права ……………

Тема 10. Право в системі соціальних норм. ………………..…………………………………..

Тема 11. Норми права………………………………………………………………………………..

Тема 12. Форми (джерела) права…………………………………………………………………..

Тема 13. Система права……………………………………………………………………………..

Тема 14. Правова система…………………………………………………………………………..

Тема 15. Правовідносини. Юридичні факти…………………………….

Тема 16. Правотворчість……………………………………………………………………………..

Тема 17. Реалізація права……………………………………………………………………………..

Тема 18. Колізії у праві………………………………………………………………………………..

Тема 19. Тлумачення права…………………………………………………………………………..

Тема 20. Юридична техніка…………………………………………………………………………

Тема 21. Правосвідомість і правова культура……………………………………………………..

Тема 22. Правомірна поведінка……………………………………………………………………..

Тема 23. Правопорушення. Юридична відповідальність………………………………………...

Тема 24. Механізм правового регулювання………………………………………………………..

Тема 25. Законність і правопорядок…………………………………………………………………

Тема 26. Правова держава і громадянське суспільство…………………………………………..

Тема 27. Інститут прав і свобод людини……………………………………………………………………

Алфавітний покажчик……………………………………………………………………………..

Питання до екзамену……………………………………………………..

Передмова

Теорія держави і права є базовою юридичною наукою, яка знайомить студентів- майбутніх юристів з досягнутими рубежами в галузі науково-теоретичного і практичного пізнання державно-правових явищ, з основними державно-правовими поняттями і категоріями, формує світогляд юриста, дає йому базові знання у сфері юриспруденції, необхідні для поглибленого вивчення галузевих і спеціальних юридичних дисциплін. Даний навчальний посібник призначений для підготовки студентів спеціальності «Правознавство» до семінарських занять, ним можна користуватися при підготовці до екзамену, коли необхідно відновити у пам’яті матеріал тієї чи іншої теми, а також при самостійному вивченні курсу.

Структурно посібник поділений на теми-блоки. Кожний блок містить інформацію про загальний зміст теми, що допоможе студенту одержати цілісне уявлення про необхідний для засвоєння обсяг знань; далі вказані питання, які виносяться на обговорення на семінарському занятті, і тематика рефератів; на завершення наводиться тезаурус, в якому надано значення і зміст основних термінів, категорій і понять теми, котрі необхідно засвоїти.

Для полегшення користування посібником наприкінці наведено перелік термінів і понять в алфавітному порядку із зазначенням номеру теми. Список рекомендованої літератури складається з двох частин. У першій частині вказана література до всього курсу, у другій – література до окремих тем. Список не є вичерпним або обов’язковим. Студент може скористатися не всіма, а декількома підручниками, виходячи із власних можливостей і ситуації, яка склалася.

Основна література до курсу:

1. Алексеев С.С. Теория права. – М., 1994.

2. Антошкіна В.К., Тимченко Г.В. Теорія держави і права. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. – Донецьк, 2004.

3. Васильєв А.С. Теорія держави і права. – Одеса, 2006.

4. Ведерніков Ю.А., Геркул В.С. Теорія держави і права. – К., 2005.

5. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник. – М., 1998.

6. Загальна теорія держави і права / За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право. – 2002.

7. Кистяковский Б.А. В защиту права. – М., 1991.

8. Кистяковский Б.А. Социальные науки и право. Очерки по методологи социальных наук и общей теории права. – М., 1916.

9. Лившиц Р.З. Теория права. – М., 1994.

10. Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах. – М.: Юрист. – М., 2007.

11. Морозова Л.А. Теория государства и права. – М.: Юрист. – 2003.

12. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учебник для вузов. – М., 1999.

13. Общая теория государства и права. Академический курс. В 2-х т. Под ред. М.Н. Марченко. – М., 1998.

14. Общая теория права: Учебник для юрид. вузов / Ю.А. Дмитриев, И.Ф. Кузьмин, В.В. Лазарев и др.: Под ред. А.С. Пиголкина. – 2-е изд. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана. – 1997.

15. Общая теория права и государства: Учебник для юрид. вузов. Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юрист. – 1994.

16. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави. Навч. посібник. – Вид. 5. – К.: Атіка, 2001.

17. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. Енциклопедичний курс. Підручник для вищих навчальних закладів. – Х.: Еспада, 2006.

18. Теорія держави і права. Академічний курс. Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2006.

19. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. М.Н. Матузова и А.В. Малько. – М., 2000.

20. Теорія держави і права. Навчальний посібник. А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.А. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.А. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. – К.: Ін Юре, 2002.

21. Теория права и государства. Под ред. проф.. Г.Н. Манова. Учебник для вузов. – М.: Издательство БЕК, 1996.

22. Федоренко Г.О. Теорія держави і права. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. – К.: КНЕ, 2006.

23. Хропанюк В.Н. Теория государства и права / Под ред. В.Г. Стрекозова. – М., 1995.

24. Чиркин В.Е. Государствоведение. – М., 1999.

25. Черданцев А.Ф. Теория государства и права. – М., 1999.

26. Четвернин В.А. Понятие права и государства. Введение в курс теории права и государства. – М., 1997.

Тема 1. Предмет і метод теорії держави і права

Зміст теми:

Теорія держави і права як наука і навчальна дисципліна. Предмет і об’єкт вивчення теорії держави і права. Метод, методика, методологія наукового пізнання. Методологія науки і навчальної дисципліни теорії держави і права. Методи загальні, загальнонаукові, спеціальні.

Завдання курсу. Функції теорії держави і права. Гносеологічна, онтологічна, евристична, методологічна, ідеологічна, виховна, організаційна, прогностична функції.

Зв’язок ТДП з іншими науками. Система юридичних наук. Класифікація юридичних наук. Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних дисциплін.

Питання для обговорення на семінарському занятті:

1. Предмет і об’єкт вивчення теорії держави і права.

2. Методи, які використовуються в теорії держави і права.

3. Завдання теорії держави і права.

4. Функції теорії держави і права.

5. Місце теорії держави і права в системі наук.

6. Роль теорії держави і права у підготовці професійних юристів.

Тематика рефератів:

1. Метод, методика, методологія теоретико-правової науки.

2. Значення теорії держави і права для майбутнього юриста.

Література:

1. Дворкін Р. Серйозний погляд на право. – К., 2000.

2.. Дубов Г. Застосування основних принципів синергетичної теорії при дослідженні держави і права // Юридична Україна. – 2005. – № 9. – С. 18 – 23.

3.Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Основні поняття та категорії права. – К., 2001.

4. Медведчук В. Правова наука і правова держава: проблеми взаємозв’язку і розвитку // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2-3. – С. 37 – 53.

5. Паньков А. Право как составляющая общественного идеала и элемент образования общества // Юридический вестник. – 2004. – № 4. – С. 38 – 42.

6. Селіванов В. Щодо методологічних засад вітчизняної юридичної науки як передумова розроблення сучасної стратегії // Вісник Академії правових наук України. – 2007. – № 1.

7. Тімочко О. Традиційність і новації у розвитку загальної теорії держави та права через призму розвитку суспільства // Підприємництво, господарство і права. – 2009. – № 4. – С. 139 – 141.

8. Фролова Е.А. Соотношение энциклопедии, теории и философии права (теоретико-методологические основы) // Вестник Московского университета. – Серия 11. Право. – 2007. – № 3. – С. 31 – 44.

Тезаурус:

Вплив теорії держави і права на практику юриспруденції проявляється у таких моментах:

1. Теорія держави і права як базова юридична навчальна дисципліна формує світогляд майбутнього юриста-професіонала, дає йому знання, необхідні для засвоєння інших юридичних дисциплін.

2. Теорія держави і права є загальнотеоретичною юридичною наукою, яка розробляє основні юридичні категорії, котрі застосовуються іншими юридичними дисциплінами.

3. Теорія держави і права як самостійна юридична наука може давати рекомендації з позицій накопичених знань про державно-правові явища, пропонувати науково обґрунтовані варіанти розв’язання юридичних ситуацій і проблем, що виникають у практичній діяльності.

Метод (з гр. – „спосіб”, „шлях дослідження”) – сукупність прийомів, правил, принципів наукової діяльності, які застосовуються для отримання істинних (таких, що об’єктивно відображають дійсність) знань.

Методи теорії держави і права поділяються на 3 групи:

• загальнофілософські (метафізичний, діалектичний, матеріалістичний, ідеалістичний);

• загальнонаукові (історичний, логічний, аналіз, синтез, функціональний, комплексний, телеологічний);

• спеціальні (соціологічного дослідження, моделювання, статистичний, соціально-правового експерименту, математичний, кібернетичний, сіненергетичний, порівняльно-правовий, формально-логічний та ін.).

Об’єкт науки – сукупність явищ, які вивчає дана наука, тобто те, щó саме вивчає дана наука за допомогою своїх пізнавальних засобів.

Об’єкт теорії держави і права – держава і право.

Предмет науки – це межі, кордони, в яких вивчаються дані об’єкти.

Предмет теорії держави і права – вивчення найбільш суттєвих сторін державно-правового життя, найбільш загальних закономірностей державно-правової дійсності, у тому числі:

• виникнення держави і права;

• зміна їх історичних типів;

• розвиток їхньої сутності;

• еволюція форм держави і права;

• будова системи органів держави і системи права;

• здійснення функцій держави і права;

• межі регулюючого впливу права на суспільні відносини;

• розширення і збагачення прав особи і посилення їх захисту;

• утвердження принципів демократії, законності і правопорядку;

• розвиток правосвідомості і правової культури громадян, посадових осіб, всього суспільства;

• дотримання, виконання, використання, застосування норм права;

• розвиток самої юридичної науки та ін.

Система юридичної науки – система знань про закономірності, виникнення, існування і розвиток державно-правових явищ. До С. ю. н. входять такі елементи (групи наук):

1. Історико-теоретичні науки (теорія держави і права, історія держави і права, історія політико-правових вчень, філософія права, соціологія права).

2. Галузеві юридичні науки (конституційне, адміністративне, цивільне, сімейне, трудове, кримінальне, екологічне право тощо).

3. Практично-прикладні науки (криміналістика, кримінологія, судова бухгалтерія, судова медицина, судова психіатрія та ін.)

4. Організаційні науки (судоустрій, організація прокуратури, адвокатури, нотаріату).

5. Міжнародні науки (міжнародне публічне право, міжнародне приватне право, космічне, морське право).

Теорія держави і права є вихідною, узагальнюючою, методологічною і фундаментальною наукою по відношенню до всіх інших юридичних наук.

Структура теорії держави і права – сукупність системних блоків, елементів, частин, які складають дану навчальну дисципліну. Умовно теорію держави і права можна поділити на 2 блоки: Загальна теорія держави і Загальна теорія права.

У рамках загальної теорії держави вивчаються теорії походження держави, поняття і основні ознаки держави, співвідношення держави і суспільства, роль держави в політичній системі суспільства, функції держави, державна влада, механізм держави, державний апарат і принципи його діяльності, типологія держави, форма, сутність і зміст держави, теорія правової держави і громадянського суспільства та інші проблеми держави.

У межах загальної теорії права вивчаються теорії походження права, поняття, сутність і соціальна цінність права, джерела права, правотворчість, правовідносини, право реалізаційний процес, механізм правового регулювання, поняття і види систематизації нормативно-правових актів, співвідношення системи права і системи законодавства, тлумачення норм права, вплив права на економіку, політику, культуру, соціальна роль права у суспільстві, правопорушення і юридична відповідальність, законність і правопорядок, правова система, основні правові системи світу, правомірна поведінка, правосвідомість, правова культура, юридична техніка та інші проблеми права.

Теорія (з гр. – „розгляд”, „дослідження”) – той рівень пізнання, на якому виробляються і формулюються поняття, категорії, судження, умовиводи про предмет пізнання. Це система понять, в яких науково відображені природа, сутність, закономірності, тенденції формування і розвитку предмету, що пізнається.

Теорія держави і права як навчальна дисципліна – навчальний курс, який викладається у навчальних закладах для підготовки фахівців юридичного профілю вищої кваліфікації. Це базова навчальна дисципліна, яка знайомить майбутнього юриста з досягнутими рубежами в галузі науково-теоретичного і практичного пізнання державно-правових явищ, основними державно-правовими поняттями і категоріями, формує світогляд юриста, дає йому базові знання у сфері юриспруденції, необхідні для поглибленого вивчення галузевих і спеціальних юридичних дисциплін.

Теорія держави і права як наука розробляє і формулює основні теоретичні поняття і категорії юриспруденції, якими керуються і користуються всі без винятку науки про державу і право, оперує правотворча і правозастосовча практика.

Функції теорії держави і права показують, у чому призначення цієї науки, які вона виконує задачі і яку мету ставить перед собою. Функціями теорії держави і права є:

1. Евристична.

2. Прогностична.

3. Організаторська.

4. Політична.

5. Методологічна.

6. Ідеологічна.

7. Гносеологічна.

8. Онтологічна.

9. Виховна.

10. Науково-прикладна.