- •Тематика семінарських занять з історії держави і права україни Загальні методичні рекомендації
- •Семінар 1. Предмет, метод , періодизація та джерела курсу історії держави і права України. Перші державні утворення на території України та їх право ( VII ст. До н.Е. – VI ст. Н.Е. ) – 2 год.
- •Основні поняття і терміни
- •Теми рефератів
- •Джерела і література
- •Семінар 2. Право Київської Русі – 2 год.
- •Основні поняття і терміни
- •Теми рефератів
- •Джерела і література
- •Семінар 3. Державно-правові інститути
- •Тема 4. Державність і право на українських землях у складі Великого князівства Литовського
- •Джерела і література
- •Тема 5 Українська держава та право в період Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (4 години)
- •Семінар 2 . Правові основи взаємовідносин України і Московського царства у часи Хмельниччини (1648– 1657 рр.) – 2 год.
- •Основні поняття і терміни
- •Теми рефератів
- •Джерела і література
- •Тема 6. Державно-правові інститути України-Гетьманщини
- •Основні поняття і терміни
- •Теми рефератів
- •Джерела і література
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 2. Права, за якими судиться малоросійський народ – видатна пам’ятка українського права – 2 год.
- •Основні поняття і терміни
- •Теми рефератів
- •Методичні рекомендації
- •Джерела і література
- •Тема 7. Пам’ятки права України другої половини XVIII ст. Першої половини XIX ст.
- •Основні поняття і терміни
- •Теми рефератів
- •Методичні рекомендації
- •Джерела і література
- •Семінар 8. Реформи і контрреформи царського уряду другої половини XIX ст. В Україні
- •Джерела і література
- •Семінар Аппарат управління і право на західноукраїнських землях в період австрйського панування (1772-1918 рр.)
- •Основні поняття і терміни
- •Література
- •Тема: Державний устрій і право унр періоду Центральної Ради
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 9. Державно-правові інститути Західно-Української народної республіки (1918 – 1923 рр.)
- •Основні поняття і терміни
- •Теми рефератів
- •Методичні рекомендації
- •Джерела і література
- •Семінар 10. Поширення на Україну радянської державності і права (1917 – 1920 рр.)
- •Основні поняття і терміни
- •Теми рефератів
- •Джерела і література
- •1. Бабій б.М. Місцеві органи державної влади Української рср в 1917 – 1920 рр. – к., 1956.
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 11. Перша кодифікація законодавства радянської України в період нової економічної політики (1921 –1929 рр.)
- •Основні поняття і терміни
- •Теми рефератів
- •2. Законодавчі акти рсфрр як відправний пункт першої кодифікації в усрр. Методичні рекомендації
- •Джерела і література
- •Тема 14.Особливості державно-правового статусу України як союзної республіки в середині 1940-1980-х рр.
- •Методичні рекомендації
- •Тема 15. Радянська державність в Україні у 1917-1941 рр.
- •Методичні рекомендації
- •Методичні рекомендації
- •Тема 13.Особливості розвитку правової системи радянської України
- •Методичні рекомендації
- •Тема 14. Особливості державно-правового статусу України як союзної республіки в середині 1940-1980-х рр.
- •Методичні рекомендації
- •Семінар 12. Юридичне оформлення незалежності України
- •Основні поняття і терміни
- •Теми рефератів
- •Джерела і література
- •Методичні рекомендації
Тематика семінарських занять з історії держави і права україни Загальні методичні рекомендації
Семінар (від лат. seminarium – розсадник) є одним з найефективніших шляхів вивчення історико-правової науки, “розсадником” знань з історії держави і права України. Його особливість полягає в тому, що він передбачає опанування найважливіших й найактуальніших тем історико-правової науки, є найдієвішою формою закріплення і поглиблення знань студентів, формуванню та виявленню в них творчих здібностей, забезпечує можливість набуття навичок правильного висловлення своїх думок під час обговорення теми, створює умови для дискусій, узагальнення знань, отриманих з різних джерел та літератури, відстоювання власної точки зору, обгрунтування історико-теоретичних висновків. Семінарські заняття є школою мислення, формування висококваліфікованих фахівців і громадсько-політичних діячів.
Для кожного семінару визначені тема, план, основні поняття і терміни й теми рефератів та повідомлень.
Для з’ясування основних понять і термінів доцільно звертатись до “Енциклопедії українознавства”, “Юридичного словника”, “Юридичної енциклопедії”, “Малої енциклопедії етнодержавознавства”, словника-довідника “Українське державотворення”, “Довідника з історії України”, “Малого словника історії України”, “Словника іншомовних слів” та ін.
Основою для підготовки кожного семінару є рекомендовані джерела і література. Зазначимо при цьому, що в списку рекомендованої літератури містяться праці, написані з двох методологічних позицій: цивілізаційної (немарксистської) та формаційної (марксистської). Цивілізаційний підхід не абсолютизує матеріально-економічний фактор у державотворчих процесах, розглядає державу з позиції вирішального впливу на неї перш за все духовно-моральних і культурних елементів суспільства. Формаційна теорія виключно детермінізує державу економічними причинами. Зауважимо, що коли наука концентрує свою увагу тільки на окремих сторонах чи властивостях явища і нехтує іншими, як несуттєвими, то це негативно позначається на її об’єктивності. Бажано, щоб студенти слідкували за останніми публікаціями історико-правового характеру у таких виданнях, як “Вісник Академії правових наук”, “Право України”, “Розбудова держави”, “Державність” та ін.
Готуючись до семінарського заняття, доцільно насамперед ознайомитись з його планом; опрацювати виділені основні поняття і терміни; прочитати свій конспект відповідної лекції і матеріал рекомендованих підручників, посібників; глибоко опрацювати джерела і літературу. Все це дасть можливість грунтовно підготуватися до відповідей на питання семінару, а також розкрити тему реферату чи повідомлення.
Семінар розпочинається з короткого вступного слова його керівника, в якому формулюється актуальність теми, ставиться завдання та оголошується форма (тип) заняття.
При будь-якій формі проведення семінару студент повинен знати матеріал, виявити вміння аналізувати його. Під час вступу можна до певної міри користуватися своїм конспектом, спиратися на хрестоматію або ксерокопію документу.
В кінці семінару його керівник робить узагальнюючий висновок, на основі якого студенти вносять у свої записі відповідні доповнення і уточнення. Крім того, викладач оголошує і коротко мотивує виставлені оцінки, ставить завдання на наступний семінар.
Семінарські заняття є обов’язковими для відвідування. На них ведуть облік поточної успішності студентів. Пропущений з будь-яких причин семінар, одержана на занятті незадовільна оцінка підлягають обов’язковому відпрацюванню у визначений кафедрою день. Студенти відпрацьовують пропущене заняття шляхом написання реферату з подальшим його захистом. Невиконання зазначених вимог є підставою для того, щоб не допустити студента до складання підсумкового іспиту. Студенти, котрі не пропускають семінарських занять, беруть в них активну участь, мають відмінні оцінки, можуть за рішенням кафедри звільнятись від здачі іспиту. Їм виставляється відмінна іспитова оцінка.