8. Яка головна причина виникнення ерозивної легеневої кровотечі при хронічних формах тб?

Хронічна гіпертензія в системі легеневої артерії.

Підвищена проникність судин.

Порушення у згортальній системі крові.

Активація фібринолізу.

Тканинна алергія з гіперсенсибілізацією ендотелію.

9. Який самий надійний спосіб етіологічної діагностики спонтанного пневмотораксу?

10. Які заходи, поряд з активними, спрямованими на ліквідацію спонтанного пневмотораксу, обов'язково призначають хворим?

Гормональну терапію.

Антибактеріальну терапію.

Десенсибілізуючу терапію.

Фізіотерапію.

Колапсотерапію.

11. Які прояви переважають в клініці спонтанного пневмотораксу на фоні часткової облітерації плевральної порожнини?

Симптоми гострої серцево-судинної недостатності.

Симптоми дихальної недостатності.

Гострий біль у грудній клітці. В. Інтоксикаційний синдром.

Симптоматика відсутня.

12. Яка форма ТБ, як правило, супроводжується формуванням хронічного легеневого серця?

Первинні форми туберкульозу.

Міліарний туберкульоз.

Туберкульома з прогресуючим перебігом.

Фіброзно-кавернозний туберкульоз.

Всі зазначені.

13. Який патологоанатомічний субстрат легеневого серця?

Гіпертрофія та дилятація правого шлуночка серця.

Порушення судинної архітектоніки легень.

Збільшена печінка.

Периферичні набряки.

Наявність бронхоектазів та емфіземи.

14. Про що потрібно думати, якщо у хворого на туберкульоз, через 2-3 дні після легеневої кровотечі підвищилась температура тіла, з'явилися стійкі хрипи, а в аналізі крові – лейкоцитоз?

Про аспіраційну пневмонію.

Про розпад легеневої тканини.

Про набряк легень.

Про загострення туберкульозного процесу.

Можливе все перелічене.

15. Яка умова сприяє розвитку амілоїдозу внутрішніх органів при ТБ?

Тривалий перебіг захворювання.

Ускладнення неспецифічною гнійною інфекцією.

Всмоктування токсичних продуктів розпаду.

Імунопатологічні реакції, диспротеїнемія.

Всі зазначені.

16. Яка форма ТБ найчастіше ускладнюється амілоїдозом внутрішніх органів?

Туберкульоз невстановленої локалізації.

Міліарний туберкульоз.

Фіброзно-кавернозний туберкульоз.

Коніотуберкульоз.

Інфільтративний туберкульоз у фазі розпаду

17. З якою метою при легеневих кровотечах у хворих на ТБ призначають £-амінокапронову кислоту?

Для зменшення проникності судинної стінки.

Для зниження тиску в системі легеневої артерії.

Як інгібітор фібринолізу.

Для нормалізації ОЦК.

Як інгібітор протеолізу.

М-8 туберкульозний плеврит

1. Як підтверджується ТБ етіологія плевриту?

Наявністю змін ТБ природи в легенях або інших органах.

Знаходженням МБТ у плевральній рідині або харкотинні.

Вираженою реакцією на пробу Манту або недавнім "віражем" туберкулінових реакцій.

Пункційною біопсією плеври.

Все перелічене має значення для підтвердження етіології плевриту.

2. Який механізм розвитку плевральної запальної реакції МБТ?

Лише лімфогенний.

Лімфогенно-гематогенний.

Спутогенний.

Бронхогенний.

Лише гематогенний.

3. Чим обумовлена поява ексудату в плевральній порожнині у хворих на

різні клінічні форми ТБ?

Анатомічним і функціональним зв'язком між листками плеври, лімфатичними вузлами та лімфатичною системою легень.

Запальною реакцією у плеврі, яка викликається МБТ, що проникли у плевру з током лімфи із вогнищ або інфільтратів у легенях.

Запальною реакцією у плеврі, яка викликається МБТ, що проникли у плевру в результаті бактеріемії.

Як прояв гіперсенсибілізації плеври продуктами розпаду МБТ.

Все зазначене правильне.

4. При якому виді ексудату кількість вільної рідини в плевральній

порожнині невелика, ексудат швидко організується, залишаючи після

себе шварти?

Гнійному.

Серозному.

Фібринозному та серозно-фібринозному.

Геморагічному та серозно-геморагічному.

Серозно-гнійному.

5. Який варіант ТБ плевриту є найпоширенішим за частотою?

Ексудат з наявністю серозної або серозно-геморагічної рідини.

Панцирний.

Хільозний.

Геморагічний.

Гнійний.

6. Який характер ексудату при ТБ емпіємі плеври?

Серозно-фібринозний і фібринозний.

Серозно-гнійний та гнійний.

Геморагічний.

Серозно-геморагічний.

Хільозний.

7. Для якого захворювання або стану не характерний трансудатний випіт у плевральну порожнину?

Мікседема.

Цироз печінки.

Туберкульоз.

Застійна серцева недостатність.

Нефротичний синдром.

8. Який склад плевральної рідини характерний для ексудату?

А. Питома вага - 1025, білок - 45 г/л, білок (у випоті/ у сироватці крові)