Кровопостачання:

1. Мала кривизна:

1. Черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) → Черевний стовбур (truncus coeliacus) → Ліва шлункова артерія (a. Gastrica sinistra) → артеріальна у венозну → Ліва шлункова вена (v. Gastrica sinistra) → Ворітна вена (v. portae hepatis).

2. Черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) → Черевний стовбур (truncus coeliacus) → Спільна печінкова артерія (a. Hepatica communis) → Власна печінкова артерія (a. Hepatica propria) → Права шлункова артерія (a. Gastrica dextra) → артеріальна у венозну → Права шлункова вена (v. Gastrica dextra) → Ворітна вена (v. portae hepatis).

Ліва та права шлункові вени анастомозують між собою.

2. Велика кривизна:

1. Черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) → Черевний стовбур (truncus coeliacus) → Спільна печінкова артерія (a. Hepatica communis) → Шлунково-дванадцятипала артерія (a. gastroduodenalis) → Права шлунково-чепцева артерія (a. gastroomentalis dextra) (проходить у великому чепці вздовж великої кривизни шлунка) → артеріальна у венозну → Права шлунково-чепцева вена (v. gastroomentalis dextra) → Верхня брижова вена (v. mesenterica superior) → Ворітна вена (v. portae hepatis).

2. Черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) → Черевний стовбур (truncus coeliacus) → Селезінкова артерія (a. splenica) → Ліва шлунково-чепцева артерія (a. gastroomentalis sinistra) (проходить у великому чепці вздовж великої кривизни шлунка) → артеріальна у венозну → Ліва шлунково-чепцева вена (v. gastroomentalis sinistra) → Селезінкова вена (v. splenica)→ Ворітна вена (v. portae hepatis).

Ліва та права шлунково-чепцеві артерії анастомозують між собою.

3. Дно:

Черевна частина аорти (pars abdominalis aortae) → Черевний стовбур (truncus coeliacus) → Селезінкова артерія (a. splenica) → короткі шлункові артерії (aa. Gastricae breves) → артеріальна у венозну → короткі шлункові вени (vv. Gastricae breves) → Селезінкова вена (v. splenica)→ Ворітна вена (v. portae hepatis).

Лімфа зі стінок шлунку відтікає в регіональні лімфатичні вузли, які розташовані переважно в областях малої та великої кривизни. Лімфатичні судини:

1. від кардії а також від розташованих поруч ділянок передньої та задньої стінок правої половини шлунка підходять до кардіальних вузлів (annulus lymphaticus cardiae)

2. Від малої кривизни і розташованих поруч ділянок стінок – до nodi lymphoidei gastrici sinistri

3. Від пілоруса – до nodi lymphoidei gastrici dextri, hepatici et pylorici

4. Від великої кривизни – до nodi lymphoidei gastroomentales dextri et sinistri.

Середостіння (трахея, ёпта)

Іннервація:

Соматика:

1. Трахейні гілки (rr. Tracheales) → Поворотний гортанний нерв (n. laryngeus recurrens) → Блукаючий нерв (n. Vagus)

2. Передні та задні бронхові гілки (rr. Bronchiales anteriores et posteriores) → (n. Vagus)

Кровопостачання:

1. A. thyroidea inferior → rr. Tracheales → артеріальна у венозну → Венозні сплетення → V. thyroidea inferior → vv. Azygos et hemiazygos

2. Aorta thoracica et a. thoracica interna → rr. Bronchiales

Лимфа:

1. Nodi lymphoidei cervicales profundi anterior (pretracheales, paratracheales) et laterales (Jugulares)

2. Nodi lymphoidei mediastinales anteriores (tracheobronchiales, paratracheales

Нирка

Кровопостачання: Нирки кровопостачаються нирковими артеріями, aa.renalis, які відходять від черевної аорти: ліва-на рівні 1L, права-на рівні 2L. Часто никри кровоспотачаються додатковими нирковими артеріями,які проходять від аорти або клубових артерій. Ниркові а. у воротах нирки поділяються на передню та задні гілки, від яких відходять міжчасточкові а., aa.interlobares, що проходять між пірамідами. Від передньої гілки беруть початок 4 сегментарні а: верхнього сегмента, segmentum superius, верхнього переднього, segmentum ant3erius superior, нижнього переднього, segmentum anterius inforior, заднього, segmentum posterius та нижнього сегментів, segmentum inferior. Задня гілка переходить в артерію заднього сегмента. Від сегментарних а. відходять дугоподібні а., a.arcuatae, та міжчасточкові а., a.interlobulares. Дугоподібні та міжчасточкові а. є джерелом виникнення приносних клубочкових артеріол або приносних судин, vas afferens. Приносна клубочкова артеріола, arteriola glomerularis afferens, має добре розвинену внутріщню еластичну мембрарну. Виносна клубочкова артеріола, arteriola glomerularis efferens, здійснює проведення крові до сечових канальців.

Венозна система нирки бере початок від тубулярних капілярів кіркової речовини, звідки кров відтікає у зірчасті венули, venulae stellatae. Із капілярів мозкової речовини формуються прямі венули, venulae rectae.

Лімфовідтік: здійснюється через поверхневі та глибокі лімф.системи. Глибокі судини виходять з речовини нирки навколо сосочків, супроводжуючи відповідні артерії та вени. Поділяються на 3 групи: передні- розташовані попереду ниркової вени; середні-між веною та артерією,задні-позаду ниркової артерії. Поверхневі судини виносять лімфу з жирової та фіброзної капсули нирки. Лімф.судини нирки впадають у приаортові та поперекові лімф.вузли.З цих вузлів лімфа , що відтікає від нирки, відводиться до лімф.вузлів, розташованих у верхніх відділах черевної порожнини вздовж аорти, нижньої порожнистої вени.

Іннервація нирок здійснюється нирковим нервовим сплетенням, plexus renalis. Джерелами його формування є nn.splanchnici major et minor, гілки поперекового відділу truncus sympaticus, гілки черевного, верхнього брижового сплетення та нирково-аортальні гангліїї. Аферентна іннервація здійснюється за рахунок чутливих вузлів блукаючого нерва та спинномозкових вузлів. Еферентні нервові волокна ВНС досягають гладких м*язових клітин стінок кровоносних судин нирки, чашечок, миски. У воротах нирки нервове сплетення поділяється на навколосудинні сплетення.

Печінка

Кровопостачання: здійснюється з двох джерел:власною печінковою артерією a.hepatica propria (гілка a.hepatica communis) та ворітної вени, vena portae, які розгалужуються в паренхімі залози до гемокапілярів. Ворітна вена здійснює біля 75% загального кровоточу через печінку. Ворітна вена приносить кров від непарних органів черевної порожнини й доставляє в печінку речовини, що всмоктались у кишечнику. Власна печінкова артерія приносить кров від аорти, збагачену киснем. У паренхімі ці судини розгалужуються на дрібніші: часточкові, сегментарні, міжчасточкові, навколочасточкові, вени та артерії. Ці судини супроводжуються жовчними протоками, ductuli biliferi. Синусоїдні гемокапіляри розташовані у часточках печінки між двома венозними системами - системою ворітної вени та системою печінкових вен. Ці гемокапіляри утворюють так звану "дивну сітку", rete mirabile. Кров від часточок відтікає у збірні або підчасточкові вени. Підчасточкові вени, зливаючись, утворюють печінкові вени, vv.hepaticae.

Лімфатичні судини: Лімфа від печінки відтікає по глибоких та поверхневих лімфатичних судинах. Поверхневі проходять у капсулі печінки, утворюючи лімф.сітки. Глибокі розташовані навколо печінкових часточок та гілок печінкової артерії, ворітної вени, жовчної протоки. Всередині печінкових часточок лімф.капілярів немає. Лімф. судини правої ті лівої часток впадають у регіональні вузли. У правій частці лімф.судини капсули поділяються на 3 групи: передні досягають печінкових вузлів, nodi hepatici і анастомозують з лімф.судинами жовчного міхура; середні спрямовані до серпоподібної зв*язки, а потім пронизують діафрагму; задні спрямовані до вінцевої трикутної зв*язки печінки, частково вступають у черевні вузли. У лівій частці печінки лімф.судини також поділяються на 3 групи: передні здебільшого спрямовані у малий чепець до правих шлункових лімф. вузліів, присередні-у серпоподібній зв*язці сполучаються з однойменними судинами правої частки; задні- йдуть до лівих шлункових і частково до діафрагмальних вузлів.

Іннервацію печінки здійснюють блукаючі нерви, гілки черевного і нижнього діафрагмального сплетень здійснюють симпатичну іннервацію, блукаючі-парасимпатичну. Гілки блукаюсих н.черевного сплетень в ділянці воріт печінки утворюють передні й задні печінкові сплетення. Переднє розташоване в lig. hepatoduodenale уздовж a.hepatica, а також заднє- по ворітній венію Гілки правого діафрагмального нерва проходять по нижній порожнистій вені й проникають в органи через вінцеву зв*язку. Його волокна входять до складу печінкових сплетень і являють собою джерела еферентної іннервації жовчного міхура і печінки.