96. Види пізнавальної діяльності.

Якщо узагальнити основні форми - духовних видів діяльності суспільства, то можна виділити види позиціями:   - Буденне пізнання (воно перше) його особливість: відбувається як свідомо, так і несвідомо; стихійно; воно базується повсякденному чуттєво-предметної діяльності людей, на обміні досвідом. У своїй повсякденній діяльності людина має справу з єдиними предметами і т.д., т.ч. предмет буденного - одиничне пізнання Формою буденного пізнання виступає чуттєво наочні зразки; людина при цьому узагальнює досвід інших тобто використовує понятійну форму інформації. Важлива особливість буденного пізнання - величезна інформаційна ємність. Причина в тому, що в повсякденному пізнанні домінує сенсорна форма. - Наукове пізнання: предмет - загальна властивість, загальні аспекти класів об'єктів, закони. Чи не досліджуємо одиничне, проблема - в пошуку одиничного, в якому відбивається загальне. Предметом є загальне, домінуюча форма - логічне мислення. Виробляються спеціальні методи пізнання. Ці методи якісно різні, тому існує 2 рівня наукового пізнання: емпіричний і теоретичний, т.к. емпіричний має кілька ступенів то розробляються методи, які і застосовують. Аналогічно і теоретичний. Якщо головна мета - створення матеріальних систем, то в науковому пізнанні мета - створення ідеальної системи. - Художнє пізнання: займає проміжну позицію. Воно аналогічно буденного пізнання, т.к. одиничне є формою вираження художнього відображення дійсності, але одиничне є предметом повсякденного пізнання Þ схожості. У ньому присутній і спільне. Кожен художник узагальнює, а загальне - предмет наукового пізнання. Проблема - пошук одиничного, в якому найбільш повно відбивається загальне. Важлива особливість - одиночний характер, тобто творці прагнуть дати оцінку відповідному одиничного, відповідності ситуації. Найбільш узагальнено ця оцінка виражається як прекрасне або потворне.

- Релігійне пізнання: предметом цього пізнання є людина. Але в процесі цього пізнання відбувається перевертання відносин, які мають місце в дійсності. Природні, земні сили приймають понад природний характер. Центральним поняттям в релігії є БОГ, але це понад природне явище. За поданням сучасних віруючих людей БОГ є досконалість досконалостей. Фома Аквінський - «досконалість досконалостей існує Þ БОГ існує», але цим якістю володіє кожен з нас. Характерною рисою є віра. Лише на певному етапі формування людської свідомості, формується уявлення про бога, як про духовне начало. У релігійному пізнанні велика увага приділяється моральним проблемам. Так, згідно православ'ю, православним є та людина, яка трудиться. Зрозуміло, що морально цей аспект має великий вплив на людину і норми поведінки людини виражають мудрість народу.