- •Викладення теми. Варіанти анатомії червоподібного відростка та сліпої кишки.
- •Етіологія.
- •Патогенез.
- •Класифікація.
- •Методи діагностики гострого апендициту.
- •Лікування.
- •Література.
- •Викладення теми.
- •Особливості перебігу гострого апендициту у дітей:
- •Особливості перебігу гострого апендициту у осіб похилого і старечого віку.
- •Особливості перебігу гострого апендициту у вагітних.
- •Ускладнення гострого апендициту
- •Методи діагностики:
- •Лікування.
- •Класифікація післяопераційних ускладнень
- •Експертиза працездатності та реабілітація хворих:
- •Викладення теми.
- •Допоміжні методи обстеження.
- •Лікування.
- •Актуальність теми.
- •Викладення теми.
- •Класифікація:
- •Діагностична програма:
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика та вибір методу лікування.
- •Класифікація:
- •Порівняльна ендоскопічна характеристика гострих ерозій та виразок:
- •Викладення теми.
- •Інструментальні методи дослідження:
- •Показання до оперативного лікування хворих на виразкову хворобу:
- •Клініка та діагностика:
- •Лікування.
- •Класифікація:
- •Клінічний перебіг:
- •Діагностика:
- •Лікування.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Клінічний перебіг.
- •Класифікація:
- •Лікування:
- •Викладення теми.
- •6. Клінічні прояви перфоративної виразки:
- •7. Чинники, що впливають на клініку перфоративної виразки:
- •Лікувальна тактика при перфоративній виразці.
- •Викладення теми.
- •1. Об’єктивні прояви:
- •Ендоскопічна класифікація активності кровотеч (j.A. Forrest, 1974):
- •II. Декомпенсований зворотний шок.
- •III. Декомпенсований незворотний шок.
- •Лікування.
- •1. Загальні заходи:
- •Методи ендоскопічного впливу на джерело кровотечі:
- •3. ІнфузійноFтрансфузійна терапія:
- •4. Антисекреторна терапія:
- •Хірургічне лікування.
- •Викладення теми.
- •Класифікація гострої кишкової непрохідності:
- •Причини кишкової непрохідності:
- •Патоморфологiя.
- •Клінічний перебіг.
- •Обсяг обстеження при гострій кишковій непрохідності.
- •Викладення теми. Варiанти клiнiчного перебiгу й ускладнення.
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Класифікація:
- •Діагностична програма.
- •Лікування.
- •Викладення теми.
- •Класифікація:
- •Класифікація, запропонована в 1999 р. J.P. Chevrel і a.M. Rats (swr — classification):
- •Методи діагностики.
- •Лікування.
- •Викладення теми. Анатомія.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Дiагностична програма:
- •Диференційна дiагностика.
- •Хронічний холецистит (хх).
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика та клiнiчний перебiг.
- •Варіанти клінічного перебігу й ускладнення.
- •Діагностична програма:
- •Диференційна діагностика.
- •Викладення теми.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Патоморфологія.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика та клiнiчний перебiг.
- •Варiанти клiнiчного перебiгу та ускладнення.
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика та вибір методу лікування.
- •Пiсляхолецистектомiчний синдром.
- •Класифiкацiя пхес (за о.О. Шалiмовим, 1988):
- •Симптоматика I клiнiчний перебiг.
- •Варiанти клiнiчного перебiгу.
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Викладення теми.
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні дані:
- •1. Лабораторні дані:
- •2. Інструментальна діагностика:
- •Класифiкацiя обтурацiйної жовтяницi (за о.О. Шалiмовим I співавт., 1993):
- •Загальні принципи лікування хворих із механічною жовтяницею:
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні ознаки захворювання:
- •Клінічні ознаки захворювання:
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні ознаки захворювання:
- •Клінічні ознаки пухлини підшлункової залози:
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні ознаки:
- •Жовчнокам’яна хвороба
- •Діагностика захворювань жовчного міхура:
- •Хронічний калькульозний холецистит
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивні прояви:
- •Діагностична програма при хронічному калькульозному холециститі:
- •1. Інструментальна діагностика:
- •Післяопераційне лікування:
- •Холедохолітіаз, ускладнений механічною жовтяницею
- •Механізм розвитку жовтяниці при холедохолітіазі:
- •1. Скарги:
- •2. Історія захворювання:
- •3. Об’єктивне обстеження:
- •Післяхолецистектомічний синдром
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Тактика та вибiр методу лiкування.
- •Показання до оперативного лiкування:
- •Викладення теми.
- •1. Скарги:
- •2. Об’єктивні дані:
- •Класифікація цп: За морфологією:
- •Діагностика пн.
- •1. Лабораторна діагностика:
- •2. Інструментальні методи дослідження:
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування гострої пн.
- •Лікування хронічної пн.
- •Диференційна діагностика:
- •Синдроми при абсцесах печінки.
- •Диференційна діагностика:
- •Викладення теми. Клінічна анатомія та фізіологія.
- •Класифікація (за о.О. Шалімовим):
- •Варіанти клінічного перебігу та ускладнення хп.
- •Диференційна діагностика.
- •Тактика і вибір методу лікування.
- •1. Класифікація хвороб селезінки:
- •2. Ушкодження селезінки:
- •3. Захворювання селезінки:
- •Викладення теми.
- •Причини розвитку нвк:
- •Механізми розвитку нвк:
- •Патологічна анатомія:
- •Клініка виразкового коліту:
- •Діагностична програма при нвк:
- •Диференційна діагностика нвк:
- •Лікування нвк:
- •Відносні показання до хірургічного лікування:
- •Причини розвитку хвороби Крона:
- •Патогенез хвороби Крона:
- •Патоморфологічні зміни при хворобі Крона:
- •Варіанти клінічного перебігу:
- •Діагностична програма при хворобі Крона:
- •Диференційна діагностика хвороби Крона:
- •Діагностичні ознаки хвороби Крона різного ступеня тяжкості:
- •Лікування хвороби Крона
- •2. Медикаментозна терапія:
- •3. Хірургічне лікування:
- •Анатомічні передумови дивертикульозу:
- •Класифікація перфорації дивертикулів за Hinkley:
- •Клінічний перебіг.
- •Хірургічне лікування:
- •Класифікація:
- •Клінічний перебіг.
- •Діагностика:
- •Клінічний перебіг.
- •Діагностика:
- •Викладення теми.
- •Анатомічні особливості.
- •Етіологія та патогенез.
- •Вибір методу лікування залежно від стадії.
- •Причини та сприятливі фактори.
- •Лікувальна тактика та вибір методу лікування.
- •Класифікація:
- •Скарги:
- •Пальпація:
- •Діагностика:
- •Диференційний діагноз:
- •Ускладнення хронічного парапроктиту:
- •Лікування.
- •Найпоширеніші види операцій при норицях прямої кишки:
- •Викладення теми.
- •Етiологiя та патогенез.
- •Класифiкацiя.
- •Симптоматика I клiнiчний перебiг.
- •Дiагностична програма:
- •Диференцiйна дiагностика.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Класифікація і типи.
- •Ускладнення.
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Ускладнення
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Причини виникнення
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Ускладнення.
- •Діагностика.
- •Диференційна діагностика.
- •Лікування.
- •Прогноз.
- •Класифікація і типи.
- •Причини виникнення.
- •Симптоми, клінічний перебіг.
- •Діагностика.
- •Лікування.
Методи діагностики:
1. Анамнез.
2. Клінічні прояви захворювання.
3. Фізикальне обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація живота;
пальцеве дослідження прямої кишки, вагінальне дослідження).
4. Лабораторні й інструментальні обстеження:
– загальний аналіз крові — нейтрофільний лейкоцитоз з більш менш вираже ним зсувом лейкоцитарної формули вліво (появою молодих форм нейтрофільних лейкоцитів) при деструктивних формах гострого апендициту;
– загальний аналіз сечі — нормальний при простому і з неспецифічними ознаками інтоксикації при деструктивному гострому апендициті;
– ультразвукове дослідження органів черевної порожнини;
– лапароцентез;
– лапароскопія;
– комп’ютерна томографія.
Лікування.
Лікувальна тактика при гострому апендициті
Усі хворі з встановленим гострим апендицитом мають абсолютні показання до оперативного лікування (окрім пацієнтів з апендикулярним інфільтратом).
1. Діагноз гострого апендициту встановлено — виконують екстрену операцію.
2. Діагноз гострого апендициту сумнівний — проводять динамічне спостережен ня за хворим протягом 4–6 год (за цей період пацієнта неодноразово оглядає лікар хірург, виконують лабораторне дослідження в динаміці, за потреби — додаткові інструментальні дослідження і залучають для консультації суміжних фахівців).
За підтвердження в процесі спостереження діагнозу гострого апендициту виконують невідкладну операцію.
Якщо під час динамічного спостереження діагноз гострого апендициту не підтверджено, але й не виключено, вступає в дію правило Коупа: хворий підлягає операції.
Якщо діагноз гострого апендициту виключено, потрібне уточнення причин больового синдрому.
Консервативне лікування показане виключно у випадках апендикулярного інфільтрату, встановленого до чи під час операції. Воно включає:
– обмежений руховий режим;
– повноцінну висококалорійну дієту з виключенням продуктів, багатих на клітковину;
– місцеве лікування — холод на праву здухвинну ділянку за наявних локальних ознак подразнення очеревини (0,5–1,5 доби), після усунення останніх — тепло (гріл ка, УВЧ);
– комплексну антибактеріальну терапію (парантеральна краще), спрямовану на пригнічення товстокишкової флори (цефтум, аміцил, кімацеф, аксеф);
– дезінтоксикаційну інфузійну терапію (осмотерапія, стимуляція діурезу в перші дні);
– стимуляцію захисних сил організму.
За позитивного результату настає поступове розсмоктування апендикулярного інфільтрату (в середньому через 1–2 тиж). За цей період обсяг консервативного лікування адекватно зменшують, і після усунення клінічних ознак хворого випису ють із стаціонару з рекомендацією обов’язкового виконання алендектомії у плано вому порядку з приводу вторинного хронічного апендициту через 2–4 міс.
Підготовка до операції:
1. Гоління операційного поля.
2. Спорожнення сечового міхура.
3. Премедикація.
4. Промивання шлунка (в разі виконання операції під наркозом).
Знеболювання під час виконання апендектомії (перевагу варто віддавати загальному знеболюванню):
1. Внутрішньовенне знеболювання (найчастіше).
2. Ендотрахеальне знеболювання:
– у хворих з надлишковою масою тіла;
– при перитоніті;
– за підозри на деструктивний апендицит;
– у дітей;
– у хворих з порушеною психікою;
– у вагітних.
3. Місцеве знеболювання — новокаїнова інфільтраційна анестезія (за неможливості застосувати загальне знеболювання).
Хірургічні методи лікування гострого апендициту:
1. Апендектомія відкритим методом (доступ у правій здухвинній ділянці або нижньосерединна лапаротомія).
2. Апендектомія відеолапароскопічним методом.
3. Розкриття апендикулярного абсцесу: пошарове розсікання черевної стінки в ділянці абсцесу та розкриття гнояка екстраперитонеально (апендектомію не вико нують).
Ускладнення можуть виникнути на будь якому етапі апендектомії. Так, під час доступу до червоподібного відростка найчастішим ускладненням є ушкодження стінки кишки. Для кожного етапу апендектомії властиві певні ускладнення:
1) зісковзування лігатури з кукси брижі червоподібного відростка і виникнення кровотечі;
2) зісковзування лігатури з кукси червоподібного відростка й інфікування черевної порожнини;
3) проколювання стінки купола сліпої кишки під час накладання кисетного шва для занурення кукси відростка;
4) ушкодження стінки кишки та великих судин під час апендектомії, яку виконують в умовах інфільтрату.
Залишення тампона в черевній порожнині після апендектомії показане в разі:
1) виявлення під час втручання не встановленого до операції апендикулярного інфільтрату;
2) сумніву щодо повної зупинки кровотечі, що виникла під час операції (виконують тампонаду судин клубової ділянки);
3) якщо хірург не впевнений в повному видаленні червоподібного відростка (коли він видаляється частинами);
4) вираженого запального процесу в заочеревинній клітковині (в разі заочеревинного розташування червоподібного відростка);
5) розвитку апендикулярного абсцесу, який було розкрито під час операції, і за неможливості повної санації клубової ділянки.
Післяопераційний період у хворих, яким було виконано апендектомію, зазвичай перебігає без будь яких ускладнень.