Класифікація гангліоблокаторів за хімічною структурою

1. Четвертинні амонієві сполуки – Бензогексоній, Пентамін, Димеколін, Гігроній, Арфонад

2. Третинні амонієві сполуки – Пахікарпіну гідройодид, Пірилен, Темехін

Класифікація гангліоблокаторів за тривалістю дії

1. Короткої дії – Гігроній

2. Середньої тривалості дії – Пентамін, Бензогексоній

3. Тривалої дії – Пірилен

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Локалізація н-холінорецепторів, загальна характеристика та класифікація засобів, що впливають на н-холінорецептори.

2. Фармакодинаміка н-холіномиметиків. Застосування.

3. Фармакологічні властивості та токсична дія нікотину. Хроничне отруєння нікотином (нікотинизм). Застосування н-холіномиметичних засобів для боротьби з палінням.

4. Хімічна структура та класифікація гангліоблокаторів. Локалізація та механізм дії. Показання та протипоказання до застосування.

5. Класифікація міорелаксантів. Механізм дії, фармакологічні ефекти. Застосування в клінічній практиці.

6. Можливі ускладнення при застосування міорелаксантів. Антагоністи курареподібних засобів.

7. Особливості фармакодинаміки м,н-холіноблокаторів (центральних холіноблокаторів). Застосування в клінічній практиці.характеристика. Показання до застосування. Побічні ефекти.

4.3. Практичні завдання, які виконуються при підготовці до заняття:

4.3.1. Виписати рецепти:

1. Лобеліну гідрохлорид в ампулах.

2. Бензогексоній в ампулах.

3. Пентамін в ампулах при гіпертонічному кризі.

4. Тубокурарину хлорид в ампулах.

5. Піпекуронія бромид в ампулах.

6. Дитилін в ампулах.

7. Циклодол в таблетках.

4.3.2. Заповнити таблицю

№ п/п	Препарат	Фармакологічна група	Показання до призначення
	Лобеліну гідрохлорид
	Бензогексоній
	Пентамін
	Тубокурарину хлорид
	Піпекуронія бромид
	Дитилін
	Циклодол

4.4.3. Вирішити тестові завдання

Перевірте свої теоретичні знання:

н-Холінорецептори розташовуються в:

1. Стінці кровоносних судин

2. Каротидних клубочках

3. М'язах бронхів

4. Скелетних м'язах

5. Мозковому шарі наднирників

6. Серцевому м'язі

н- Холінорецептори розташовані в:

1. Симпатичних гангліях

2. Парасимпатчних гангліях

3. Мозковій речовині наднирників

4. Гладких м'язах ШКТ

5. Бронхах

6. Скелетних м'язах

7. ЦНС

8. Гладких м'язах судин

н- Холінорецептори розташовані в наступних органах

1. Каротидні клубочки

2. Вегетативні ганглії

3. Нервово-м'язовий синапс

4. Бронхи

5. ШКТ

6. Мозковий шар наднирників

7. Судини

н- Холінорецептори розташовані переважно в

1. ЦНС

2. Залозах внутрішньої секреції

3. Гангліях симпатичної нервової системи

4. Нервово-м'язовому синапсі

5. Мозковій речовині наднирників

6. Каротидних клубочках

7. Серці

н-Холіноміметики

1. Нікотин і бензогексоній

2. Лобелін і цитизин

3. Збуджують дихання рефлекторно

4. Прямо збуджують дихальний центр

5. Блокують вегетативні ганглії

На н- холінорецептори прямий вплив мають

1. Ацетилхолін

2. Пілокарпін

3. Атропін

4. Гангліоблокатори

5. Міорелаксанти

6. М-холіноблокатори

7. Реактиватори холінестерази

Збудження н- холінорецепторів викликають:

1. Карбахолін

2. Лобеліну гідрохлорид

3. Тубокурарину хлорид

4. Панкуроній

5. Гігроній

6. Цитітон

Збуджують н- холінорецептори

1. Гігроній

2. Новокаін

3. Бензогексоній

4. Цитітон

5. Лобеліна гідрохлорид

З н- холінорецепторами взаємодіють

1. Пілокарпіну гідрохлорид

2. Атропін

3. Гангліоблокатори

4. Міорелаксанти

5. Реактиватори холінестерази

Цитітон

1. Збуджує н- холінорецептори каротидних клубочків

2. Підвищує АТ

3. Збуджує дихання

4. Знижує АТ

5. Розслаблює скелетні м'язи

1. Викликає розширення зіниці

Лобеліну гідрохлорид і нікотин

1. Є синергістами

2. Блокують нервово-м'язову передачу

3. Діють на різні рецептори

4. Стимулюють н- холінорецептори каротидних клубочків

5. Обидва стимулюють м-холінорецептори серця

Цитітон

1. Є 0,15% розчином цитизина

2. Вводиться внутрішньовенно

3. Є Н-холіноміметиком

4. Яявляє собою 0,15% розчин лобеліна

5. Вводиться тільки ентерально

6. Є м-холіноміметиком

Нікотин

1. Є алкалоїдом листів тютюну

2. Має двофазну дію на н- холінорецептори

3. Діє на центральні й периферичні н- холінорецептори

4. Діє тільки на центральні н- холінорецептори

5. Є алкалоїдом мухомора

6. Збуджує м- холінорецептори

Лобеліну гідрохлорид

1. Рефлекторно стимулює дихання

2. Препарат синтетичного походження

3. Збуджує м- холінорецептори

4. Переважно прямо збуджує дихальний центр

5. Препарат рослинного походження

Блокують н- холінорецептори вегетативних гангліїв

1. Цитітон

2. Бензогексоній

3. Пентамін

4. Тубокурарина хлорид

5. Галантаміна гідробромід

6. Гігроній

7. Метацин

н- холінорецептори блокують

1. Бензогексоній

2. Атропіну сульфат

3. Лобеліна гідрохлорид

4. Цититон

5. Тубокурарина хлорид

6. Піпекуронія бромід

Гангліоблокатори

1. Блокують н- холінорецептори

2. Блокують м- холінорецептори

3. Блокують м і н- холінорецептори

4. Блокують вивільнення медіатора в гангліях

5. Нейтралізують медіатор у синаптичній щілині

Ефектами гангліоблокаторів є:

1. Рефлекторна брадикардія

2. Зниження АТ

3. Підвищення АТ

4. Посилення перистальтики кишечнику

5. Зниження перистальтики кишечнику

6. Порушення дихання

7. Фармакологічна «денервація» внутрішніх органів

Гангліоблокатори викликають

1. Зниження АТ

2. Підвищення АТ

3. Підвищення шлункової секреції

4. Зниження шлункової секреції

5. Підвищення тонусу бронхів

6. Параліч акомодації

7. Параліч скелетних м'язів

Виберіть симптоми блокади парасимпатичних гангліїв при введенні ганглиоблокаторів

1. Розширення артеріальних судин

2. Розширення венозних судин

3. Поліпшення кровообігу в кінцівках

4. Пригнічення секреції слинних залоз

5. Гальмування моторики травного тракту

6. пригнічення шлункової секреції

Гангліоблокатори

1. Знижують артеріальний і венозний тиск

2. Знижують секрецію залоз шлунка

3. Викликають спазм акомодації

4. Викликають параліч акомодації

5. Викликають спазм периферичних судин

Виберіть показання для призначення гангліоблокаторів

1. Виразкова хвороба шлунка

2. Гіпертонічна хвороба

3. Параліч кишечнику

4. Міастенія

5. Спазм периферичних судин

6. Анафілактичнкий шок

Побічні ефекти гангліоблокаторів

1. Сухість слизистої оболонки ротової порожнини

2. Гіперсекреція слинних залоз

3. Ортостатичний колапс

4. Порушення акомодації

5. Бронхоспазм

6. Атонія кишечнику

7. Підвищення моторики ШКТ

Бензогексоній

1. Пагано всмоктується в травному каналі

2. Є біс-четвертинною амонієвою сполукою

3. Є третинним аміном

4. Застосовується при виразковій хворобі

5. Застосовується при міастенії

6. Застосовується при гіпертонічному кризі

7. Може викликати ортостатичний колапс

Бензогексоній призначають при

1. Виразкової хворобі шлунка

2. Гіпертензивних кризах

3. Артеріальній гіпотонії

4. Зниженні секреторної активності залоз шлунка

5. Міастенії

Бензогексоній

1. Блокує Н- холінорецептори ганглій

2. Стимулює дихання

3. Блокує Н- холінорецептори скелетних м'язів

4. Стимулює Н- холінорецептори міжреберних м'язів і діаф­рагми

5. Знижує АТ

6. Зменшує секрецію й моторику ШКТ

7. Підвищує АТ

Пірилен

1. Є третинним аміном

2. Добре всмоктується з кишечнику

3. Є гангліоблокатором

4. Є біс-четвертинною амонієвою сполукою

5. Пагано всмоктується з кишечнику

6. Збуджує ганглії

Гігроній

1. Блокує симпатичні ганглії

2. Блокує парасимпатичні ганглії

3. Застосовується для керованої гіпотензії

4. Застосовується при міастенії

5. Збуджує н- холінорецептори мозкового шару наднирників

6. Викликає ортостатичний колапс

7. Збуджує ЦНС

Для того, щоб викликати керовану гіпотензію використовують

1. Ардуан

2. Гігроній

3. Пірилен

4. Пентамін

5. Пахікарпін

До антиполяризуючих міорелаксантів відносять

1. Піпекуроній

2. Дитилін

3. Бензогексоній

4. Пентамін

5. Тубокурарина хлорид

Міорелаксанти

1. Взаємодіють із н- холінорецепторами нервово-м'язового синапса

2. Є антагоністами атропіну

3. Підвищують АТ

4. При передозуванні викликають параліч дихальних м'язів

5. Викликають розслаблення скелетних м'язів

6. Застосовуються для потенці-ювання засобів для наркозу

Антидеполяризуючі міорелаксанти блокують:

1. Передачу збудження на скелетні м'язи

2. н- холінорецептори нервово-м'язового синапса

3. м- холінорецептори гладких м'язів

4. Передачу імпульсів на гладку мускулатуру

5. н- холінорецептори гангліїв

Дитилін

1. Діє короткочасно

2. Гідролизується холінестеразою

3. Викликає стійку деполяризацію

4. Є антидеполяризуючим міорелаксантом

5. Діє довгостроково

6. Розслаблює гладку мускулатуру

При передозуванні дитиліном

1. Глибшає й частішає подих

2. Настає параліч дихальної мускулатури

3. Варто проводити штучне дихання

4. Необхідно вводити антихолинестеразні засоби

5. Необхідно вводити свіжу цитратну кров

6. Необхідно викликати пригнічення ЦНС

Тубокурарина хлорид

1. Відносять до гангліоблокаторів

2. Є антидеполяризуючим міорелаксантом

3. Є деполяризуючим міорелаксантом

4. Блокує Н- холінорецептори

5. Блокує М-холінорецептори

Виберіть засоби для допомоги при передозуванні дитиліном

1. Негайне введення антихолінестеразних препаратів

2. Застосування реактиваторів холінестерази

3. Введення свіжої цитратної крові

4. Штучне дихання

5. Внутрішньовенне введення цитітона