5. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5.1. Ознайомитися із препаратами учбової колекції по темі, визначити їх приналежність до фармакологічної групи і показання до використання.

5.2. Обгрунтувати вибір препарата, його лікарську форму, дозування, концентрацію, шлях введення і виписати рецепт:

1. Препарат для лікування гострої серцевої недостатності.

2. Препарат для тривалого лікування хронічної серцевої недостатності.

3. Засіб для відновлення активності Na+/К+-АТФ-ази при інтоксикації серцевим глікозидом

4. Засіб для корекції електролітних порушень при інтоксикації дигоксином

5. Засіб для невідкладної допомоги при шлуночковій пароксизмальній тахікардії, який виявляє місцевоанестезуючу активність

6. Засіб для лікування атріовентрикулярної блокади

7. Засіб для невідкладної допомоги при передсердній пароксизмальній тахікардії

8. Засіб для лікування шлуночкової тахікардії, зумовленої підвищеною активністю симпатичної нервової системи

9. Засіб для лікування шлуночкової тахіаритмії, який суттєво подовжує реполяризацію, володіє одночасно антиаритмічною і антиангінальною активністю.

10. Кардіотонічний засіб у хворого з гострою серцевою недостатністю і гіпотензією

6. Матеріали для самоконтролю:

6.1. Завдання для самоконтролю:

Заповніть таблицю

№ п/п	Препарат	Механізм дії
	Дигоксин
	Корглікон
	Добутамін
	Верапаміл
	Аміодарон
	Аспаркам
	Анаприлін
	Лідокаїн

Заповнить таблицю „ Вплив серцевих глікозидів на серце ”:

	Дія серцевих глікозидів
Сила серцевого скорочення
Частота серцевого скорочення
Провідність
Автоматизм

Заповнить таблицю „ Порівняльна характеристика серцевих глікозидів.”:

	Строфантин	Дигоксин	Дигітоксин
Жиророзчинність
Біодоступність після per os введення
Шлях введення
Період півжиття
Частка, що метаболізується у печінці
Здатність до кумуляції

Заповнить таблицю „ Порівняльна характеристика протиаритмічних засобів ”:

Препарати	Групова приналежність	Механізм дії	Показання до застосування
Новокаінамід
Аміодарон
Анаприлін
Верапаміл

6.2. Задачі для самоконтролю:

ЗАДАЧА 1

Алкалоїд. Застосовують при миготливої ​​аритмії, пароксізмальній тахікардії, а також для лікування передсердної та шлуночковій екстрасистолії. Призначають per os. Препарат добре всмоктується з кишечника, але ефект розвивається повільно. У тканинах розподіляється нерівномірно, найбільша його кількість виявляють у міокарді. При тривалому застосуванні препарату можуть з'явитися порушення зору, слуху, диспепсія, алергічні реакції.

1. Визначити препарат

2. Пояснити механізм протиаритмічної дії.

ЗАДАЧА 2

Високоефективні засоби, які гальмують проникнення іонів кальцію по повільним каналам. В результаті знижується артеріальний тиск, зменшується загальний периферичний опір судин, постнавантаження на серце. Препарати зменшують потреба міокарда в кисні, збільшують кількість анастомозів в серці, перешкоджають утворенню тромбоксану А2 і тромбозу судин.

1. Визначити групу засобів.

2. Перерахувати показання до застосуванняї.

ЗАДАЧА 3

Препарат за хімічною будовою і фармакологічними властивостями близький до новокаїну. Містить амідну групу. Особливістю препарату є властивість знижувати збудливість і провідність серцевого м'яза і пригнічувати утворення імпульсів в ектопічних осередках міокарда. Препарат призначають внутрішньо, внутрішньом'язово, внутрішньовенно.

1. Визначити препарат

2. Перерахувати можливі ускладнення фармакотерапії

ЗАДАЧА 4

Серцевий глікозид. Всмоктується з кишечника 2 - 5% дози. Застосовують тільки внутрішньовенно. Дія проявляється вже через 5 - 7 хв, виражений систолічний ефект через 30 - 60 хв. Швидкість виведення 90% за добу, повне виведення через 1 - 3 дні. Практично не кумулює.

1. Визначити препарат

2. Перерахувати можливі ускладнення фармакотерапії

ЗАДАЧА 5

Синтетичний препарат адреноблокуючу типу дії. Зменшує силу і частоту серцевих скорочень, потребу міокарда в кисні, блокує позитивний хроно-і інотропний ефект адреналіну та ізадріна, підвищує тонус мускулатури бронхів. Застосовується при стенокардії, гіпертонічній хворобі, аритміях.       

1. Визначити препарат.

2. Перерахувати можливі ускладнення фармакотерапії

ЗАДАЧА 6

Отруєння розвивається при тривалому застосуванні препаратів внаслідок їх здатності до кумуляції. Симптоми отруєння: анорексія, нудота, сильна блювота, діарея. Порушення ритму і діяльності серця: брадикардія, шлуночкові і передсердні екстрасистоли, порушення провідності, тахікардія, мерехтіння шлуночків. Можливі порушення зору: ксантопсія, диплопія та інші. Головний біль, слабкість, сонливість, іноді безсоння, галюцинації, марення, задишка, ціаноз. Зменшення діурезу, колапс. Смерть від зупинки серця.

3. Визначити, яка група лікарських речовин викликала отруєння,

4. Заходи і засоби медикаментозної терапії.