Класифікація кардіотонічних лікарських засобів

I. Кардіотонічні лікарські засоби прямої дії (препарати, які безпосередньо впливають на функцію і метаболізм міокарда), тобто беруть участь у реалізації скоротливого акту:

• Стероїдні кардіотонічні препарати (серцеві глікозиди).

• Нестероїдні кардіотонічні препарати (дофамін, добутамін та ін.)

II. Кардіотонічні лікарські засоби непрямої дії (лікарські препарати, які полегшують роботу серця, зменшуючи перед- і післянавантаження на міокард, належать до антигіпертензивних, антиангінальних і діуретичних засобів).

• Інгібітори АПФ: каптоприл, еналаприл, лізиноприл, периндоприл, раміприл, фозиноприл, квінаприл.

• Діуретики, крім осмотичних: тіазидні (гідрохлортіазид), петльові (фуросемід), калійзберігаючі (спіронолактон та ін.)

• β1-адреноблокатори: метопрололу сукцинат, бісопролол, небіволол.

• α-β-адреноблокатори: карведилол.

• Периферичні вазодилататори:

• артеріальні: апресин;

• венозні: органічні нітрати (нітрогліцерин, ізосорбіду мононітрат і динітрат) та ін;

• артеріальні і венозні: натрію нітропрусид і ін.

• Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ: лозартан, валсартан, кандесартан.

• Антагоністи кальцію: амлодипін, фелодипін.

Класифікація серцевих глікозидів за фармакокінетичними властивостями

1. Неполярні (дигітоксин), який повністю всмоктується у травному каналі (95–97 %), міцно зв’язується з білками плазми, біотрансформується в печінці, підлягає ентерогепатичній циркуляції, потім екскретується з сечею, фекаліями, кумулює. Ефект наступає через 1,5–2 год, повністю елімінується через 14–21 день.

2. Помірно полярні (дигоксин, целанід, настій трави горицвіту). Біодоступність дигоксину 70–80  %, з білками плазми зв’язується 20–30 %. Біодоступність целаніду 40–60 %. Препарати частково перетворюються в печінці, переважно екскретуються із сечею, менше ніж дигітоксин кумулюють. Початок дії через 30–120 хв. при пероральному введенні, 5–30 хвилин – при внутрішньовенному. Повна елімінація спостерігається через 5–7 днів.

3. Полярні (строфантин, корглікон) вводять головним чином внутрішньовенно (існують таблетки, вкриті оболонкою, що всмоктуються в кишечнику (для обмежених категорій хворих), при прийомі всередину практично не всмоктуються, незначно зв’язуються з білками, не біотрансформуються в печінці, не кумулюють, екскретуються з сечею. Початок дії 5–10 хвилин, повна елімінація – 1–3 дні.

Класифікація серцевих глікозидів за походженням

I. Препарати групи наперстянки (Digitalis):

Пурпурової (purpurea) – дигітоксин (в останні роки не застосовують);

Шерстистої (lanata) – дигоксин, ланатозид (целанід).

II. Препарати групи строфанту (Strophanthus):

Strophantinus Kombe – строфантин-К;

Strophantinus gratus – строфантин-G.

III. Препарати конвалії травневої (Convallaria majalis) – корглікон, настоянка конвалії.

IV. Препарати горицвіту весняного (Adonis vernalis) – настій трави горицвіту.