4.3. Практичні завдання, які виконуються при підготовці до заняття:

4.3.1. Виписати рецепти:

1. Дигоксин у таблетках та ампулах

2. Корглікон в ампулах

3. Добутамін у флаконах

4. Верапаміл в ампулах та таблетках

5. Аміодарон у таблетках та в ампулах

6. Аспаркам у таблетках та ампулах

7. Анаприлін у таблетках та в ампулах

8. Новокаїнамід в ампулах

4.3.2. Заповнити таблицю

№ п/п	Препарат	Фармакологічна група	Показання до призначення
	Дигоксин
	Корглікон
	Добутамін
	Верапаміл
	Аміодарон
	Аспаркам
	Анаприлін
	Лідокаїн

4.3.3. Вирішити тестові завдання

Перевірте свої теоретичні знання:

Визначте препарати, які мають позитивну інотропну дію

1. Дигоксин.

2. Корглікон.

3. Строфантин.

4. Добутамін.

5. Анаприлін.

6. Хінідіну сульфат

Вказати рослини, які містять серцеві глікозиди

1. Наперстянка

2. Строфант.

3. Конвалія.

4. Красавка.

5. Горицвіт весняний.

6. Родіола рожева

Виберіть серед перелічених засобів серцеві глікозиди

1. Строфантин.

2. Аміодарон

3. Корглікон.

4. Добутамін.

5. Дофамін.

6. Дигоксин.

До прямих кардіотоніків належать

1. Дофамін.

2. Кордіамін

3. Добутамін.

4. Етацизин.

5. Анаприлін.

6. Корглікон

До прямих неглікозидних кардіотоніків належать

1. Дофамін.

2. Кордіамін

3. Добутамін.

4. Етацизин.

5. Анаприлін.

6. Корглікон

Посилюють роботу серця завдяки збудженню β1-адренорецепторів

1. Строфантин

2. Дофамін

3. Добутамін

4. Корглікон.

5. Дигоксин

6. Адреналіну гідрохлорид

До непрямих кардіотонічних засобів відносяться:

1. Строфантин

2. Лізиноприл

3. Фуросемід

4. Корглікон.

5. Дигоксин

6. Еналоприл

До непрямих кардіотонічних засобів відносяться:

1. Серцеві глікозиди

2. Інгібітори АПФ

3. Міотропні вазоділататори

4. Бета-блокатори

5. Антагоністи кальцію

6. Сечогінні засоби

Вказати препарати, які можуть призначитися для лікування хронічної серцевої недостітності

1. Дигоксин.

2. Добутамін

3. Дигітоксин

4. Строфантин

5. Корглікон.

6. Дофамін

Вказати препарати, які можуть призначитися для лікування гострої серцевої недостітності

1. Дигоксин.

2. Добутамін

3. Дигітоксин

4. Строфантин

5. Корглікон.

6. Адонізид

До полярних серцевих глікозидів належать

1. Корглікон.

2. Целанід

3. Строфантин.

4. Дигоксин.

5. Дигітоксин.

6. Настій трави горицвіту.

Які з перелічених кардіотонічних препаратів виражено кумулюють:

1. Дигітоксин.

2. Строфантин.

3. Дигоксин.

4. Добутамін

5. Целанід.

6. Корглікон

Перерахуйте відносно полярні серцеві глікозиди

1. Дигоксин.

2. Целанід.

3. Дигітоксин.

4. Строфантин.

5. Корглікон.

6. Настій горицвіту весняного

Внутрішньовенно струйно вводять

1. Строфантин.

2. Дигоксин.

3. Настій весняного горицвіту

4. Корглікон.

5. Дигітоксин.

6. Хінідину сульфат.

Глікон серцевих глікозидів визначає

1. Здібність до кумуляції.

2. Ступінь зв`язку з білками плазми крові.

3. Розчинність.

4. Кардіотонічну дію.

5. Нейротропну дію.

6. Швидкість розвитку ефекту

Аглікон серцевих глікозидів визначає

1. Розчинність в ліпідах

2. Кардіотонічну дію.

3. Антиаритмічну дію.

4. Кумуляцію.

5. Діуретичну дію

6. Зв`язок з білками плазми.

Фармакологічними ефектами серцевих глікозидів є такі:

1. Бронхолітичний.

2. Кардіотонічний.

3. Седативний.

4. Гіпотензивний.

5. Сечогінний

6. Психостимулюючий

Посилення систоли під впливом серцевих глікозидів обумовлено

1. Блокадою Н⁺–К⁺ -АТФ-ази

2. Блокадою Na⁺–К⁺ -АТФ-ази на мембрані кардіоміоцитів.

3. Підвищенням концентрації внутрішньоклітинного іонізованого Са²⁺

4. Блокадою холінестерази.

5. Блокадою фосфодіестерази.

6. Активацією Na⁺–К⁺ -АТФ-ази на мембрані кардіоміоцитів

Вкажіть вірні положення стосовно фармакодинаміки серцевих глікозидів:

1. Дигоксин блокує Na⁺-K⁺-АТФ-азу

2. Дигоксин стимулює Na⁺-K⁺-АТФ-азу

3. Серцеві глікозиди підвищують діурез.

4. Серцеві глікозиди зменшують діурез.

5. Серцеві глікозиди підвищують тиск в малому колі кровообігу.

6. Серцеві глікозиди зменшують частоту серцевих скорочень.

Вкажіть вірні положення стосовно механізму дії препаратів

1. Дигоксин блокує Na⁺-K⁺-АТФ-азу

2. Дигоксин стимулює Na⁺-K⁺-АТФ-азу

3. Верапаміл блокує кальцієві канали.

4. Верапаміл активує кальцієві канали.

5. Аміодаорон блокує калієві канали.

6. Аміодаорон активує калієві канали.

Серцеві глікозиди підвищують діурез, тому що

1. Підвищують швидкість ниркового кровотоку

2. Підвищують клубочкову фільтрацію

3. Понижують клубочкову фільтрацію

4. Понижують реабсорбцію натрію і води

5. Понижують швидкість кровотоку

6. Підвищують реабсорбцію натрію та води

Серцеві глікозиди мають таку кардіотропну дію

1. Позитивну інотропну

2. Негативну інотропну.

3. Негативну хронотропну.

4. Позитивну хронотропну.

5. Негативну дромотропну.

6. Позитивну батмотропну

Для серцевих глікозидів характерний такий вплив на системну гемодинаміку

1. Підвищення хвилинного об`єму крові

2. Підвищення венозного тиску

3. Підвищення швидкості кровотоку

4. Пониження венозного тиску

5. Зменшення швидкості кровотоку

6. Пониження хвилинного об`єму

Швидкість розвиток ефекту і нетривалість дії строфантину пов’язані з тим, що препарат:

1. Незначно зв`язується з білками плазми крові.

2. Значно зв`язується з білками плазми крові.

3. Швидко інактивується в печінці.

4. Швидко видаляється з організму з сечею.

5. Кумулює

6. Добре реабсорбується в нирках.

Визначте вірні положення стосовно строфантину

1. Препарат наперстянки.

2. Застосовують при гострій серцевій недостатності.

3. Призначають при хронічній серцевій недостатності.

4. Має короткий латентний період.

5. Вводять внутрішньовенно.

6. Має невиражений кумулятивний ефект

Дигоксин проявляє таку дію:

1. Кардіотонічну

2. Гіпохолестеринемічну

3. Антиаритмічну

4. Діуретичну

5. Психостимулюючу

6. Антиангінальну

Визначте фармакодинамічні аспекти дії дигоксину:

1. Посилення роботи серця

2. Пониження скоротливості серця.

3. Брадикардитичний ефект

4. Збільшення частоти серцевих скорочень.

5. Прискорення проведення імпульсу по провідній системі серця.

6. Збільшення збудливості серця

Для дигітоксину характерно

1. Кардіотонічна дія

2. Тахиаритмічна дія

3. Виражена кумуляція

4. Застокійливий вплив на ЦНС.

5. Діуретична дія.

6. Спазмолітична дія.

Вкажіть головні показання для застосування серцевих глікозидів

1. Хронічна серцева недостатність.

2. Гостра серцева недостатність.

3. Пароксизмальна тахікардія.

4. Брадикардія.

5. Атріовентрикулярна блокада.

6. Набряк легенів

Які з протиаритмічних засобів доцільно призначати при передозуванні серцевими глікозидами

1. Дифенін.

2. Верапаміл

3. Лідокаїн.

4. Хінідину сульфат.

5. Аміодарон.

6. Пропанідид.

При передозуванні серцевих глікозидів необхідно

1. Призначити препарати.

2. Вводити блокатори кальцієвих каналів

3. Призначити унітіол для відновлення активності К-Na-АТФази.

4. Ввести препарати кальцію.

5. Ввести атропіну сульфат

6. Ввести дофамін.

При передозуванні серцевих глікозидів необхідно

1. Призначити препарати калію.

2. Перейти на дробне введення серцевого глікозиду

3. Проводити корекцію порушень серцевого ритму проти- аритмічними засобами.

4. Ввести препарати кальцію.

5. Ввести атропіну сульфат

6. Відмінити препарат.

Розвитку інтоксикації серцевими глікозидами сприяють

1. Гіперінсулінемія

2. Гіпокаліємія.

3. Гіпернатріємія.

4. Гіперкальціємія.

5. Гіперкаліємія.

6. Гіпонатріємія.

Симптоми передозування серцевими глікозидами

1. Повна або неповна атріовентрикулярна блокада.

2. Екстрасистолія.

3. Розширення зіниць

4. Погіршення зору.

5. Диспептичні розлади.

6. Порушення психічної діяльності.

Визначте головні аспекти фармакодинаміки добутаміну

1. Збудження β1-адренорецепторів.

2. Позитивна інотропна дія.

3. Негативна дромотропна діяю

4. Позитивна хронотропна дія.

5. Антиангінальна дія.

6. Гіполіпідемічна дія.

Дофамін:

1. Збуджує β1- та α-адренорецептори

2. Збуджує лише α-адренорецептори.

3. Збуджує лише β1-адренорецептори.

4. Активує фосфодіестрезу.

5. Активує аденілатциклазу.

6. Має позитивну інотропну дію.

Виберіть антиаритмічні засоби, які належать до мембраностабілізаторів

1. Хінідину сульфат

2. Атенолол

3. Новокаїнамід.

4. Лідокаїн.

5. Верапаміл.

6. Анаприлін.

При брадиаритмії призначають

1. β-адреноміметики

2. β-адреноблокатори

3. М-холіноблокатори

4. Антагоністи кальцію

5. Серцеві глікозиди.

6. Седативні засоби.

Вказати антиаритмічні засоби з групи блокаторів натрієвих каналів

1. Верапаміл.

2. Дифенін

3. Дилтіазем.

4. Анаприлін

5. Хінідіну сульфат

6. Новокаїнамід.

До антиаритмічних β-адреноблокаторів належать

1. Анаприлін.

2. Новокаїнамід

3. Атенолол.

4. Метопролол.

5. Верапаміл.

6. Дилтіазем.

До антагоністів кальцію з вираженою протиаритмічною дією відносяться

1. Верапаміл.

2. Аміодарон.

3. Анаприлін.

4. Атенолол

5. Дилтіазем.

6. Метапролол.

Вкажіть препарати, що застосовують при брадиаритміях:

1. Хінідину сульфат

2. Атропіну сульфат

3. Новокаїнамід.

4. Адреналіну гідрохлорид.

5. Верапаміл.

6. Лідокаїн.

Вкажіть препарати, що застосовують при тахіаритміях:

1. Хінідину сульфат

2. Атропіну сульфат

3. Новокаїнамід.

4. Адреналіну гідрохлорид.

5. Верапаміл.

6. Лідокаїн.

Механізм дії антиаритмічних засобів пов`язан з

1. Блокадою натрієвих каналів.

2. Блокадою кальцієвих каналів.

3. Блокадою калієвих каналів.

4. Активацією натрієвих каналів.

5. Блокадою бета-адренорецепторів.

6. Блокадою фосфодіестрази.

Які з перелічених засобів мають негативну інотропну дію

1. Хінідіну сульфат

2. Дофамін.

3. Добутамін

4. Анаприлін.

5. Новокаінамід

6. Метопролол.

Вкажіть вірні положення стосовно механізму дії антиаритмічних засобів

1. Пропаранолол блокує β1- та β2-адренорецептори

2. Верапаміл блокує кальцієві канали.

3. Аміодарон блокує калієві канали.

4. Пропранолол є селективним β1-адренорецептором

5. Верапаміл блокує натрієві канали.

6. Атропіну сульфат блокує холінорецептори.

Виберіть вірні положення стосовно фармакодинамічних ефектів верапамілу. Препарат:

1. Підвищує тонус судин.

2. Підвищує артеріальний тиск.

3. Знижує артеріальний тиск.

4. Зменшує силу серцевих скорочень.

5. Блокує кальцієві канали.

6. Підвищує потребу серця в кисні.

Новокаїнамід при дії на кардіоміоцити

1. Збільшує ефективний рефрактерний період.

2. Знижує збудливість.

3. Знижує автоматизм.

4. Підвищує збудливість.

5. Змінює проникність натрієвих каналів.

6. Змінює проникність калієвих каналів.

Пропранолол відноситься до наступних фармакологічних груп:

1. Протиаритмічні засоби

2. Мембраностабілізуючі засоби.

3. Антагоністів кальцію.

4. Альфа-адреноблокаторів.

5. Бета-адреноблокаторів.

6. Антиангінальних засобів.

Дифенін виявляє наступні фармакологічні ефекти

1. Протиаритмічний.

2. Протипаркінсонічний

3. Протиепілептичний.

4. Мембраностабілізуючий.

5. Антиангінальний.

6. Антигіпертензивний.

Фармакодинаміка аміодарону складається з наступних ефектів

1. Антиаритмічний

2. Антиангінальний.

3. Протиепілептичний

4. Снодійний.

5. Гіпертензивний.

6. Бронхолітичний.

Антиаритмічна дія верапамілу зумовлена

1. Підвищенням впливу іонізованово кальцію в кардіоміоцитах.

2. Активацією транспорту калію

3. Блокадою потенціалзалежних кальцієвих каналів

4. Зменшенням внутрішньосерцевої провідності.

5. Блокадою натрієвих каналів.

6. Блокадою бета-адренорецепторів

Механізм антиаритмічної дії хінідіну сульфату обумовлений

1. Блокадою транспорту Na⁺ і К⁺

2. Стабілізацією мембрани кардіоміоцитів

3. Блокадою кальцієвих каналів

4. Блокадою натрієвих каналів

5. Активацією аденілатциклази

6. Блокадою м-холінорецепторів

Які протиаритмічні засоби показані хворим при наявності миготливої аритмії і гіпертонічної хвороби?

1. Хінідину сульфат

2. Новокаїнамід

3. Анаприлін

4. Ізадрин

5. Метопролол

6. Атропіну сульфат

Вкажіть препарати для лікування атріовентрикулярної блокади

1. Атропіну сульфат.

2. Адреналіну гідрохлорид

3. Норадреналіну гідротартрат.

4. Верапаміл.

5. Дилтіазем

6. Ізадрин