2.3. Обігравання мовних одиниць та відношень між ними V межах синтаксису

Дослідники зазначають, що на синтаксичному рівні семантико-еіилісіичпий ефект обігравання грунтується на використанні мовних одиниць та відношень між ними і реалізується або без зміни граматичного значення членів речення, або з переосмисленням формально тотожних (подібних), але синтаксично неоднозначних членів речення [Тимчук 1998 : 99].

Наш матеріал показує, що в мові сучасних ЗМІ використовуються різні вияви обігравання синтаксичних одиниць.

Перший вияв пов'язаний із синтаксичною неоднозначністю членів речення. При цьому неоднозначність може досягатися двома шляхами:

а) свідомим порушенням усталеного порядку слів:

Продається коляска для дітей синього кольору [СВ 16 : 04 : 00] -' віднесення неузгодженого означення до іншого члена речення;

б) обіграванням можливості дієслова бути мати лексичне значення і виконувати функцію присудка або виступати абстрактною зв'язкою, позбавленою лексичного значення. Гра слів може виникати:

• у межах речення:

Тоді держава не просто буде, а буде потужною [ГУ 26 : 12 : 02];

• у розчленованій структурі (так званій парцельованій конструкції): Закон про владу має бути Продуманим [УМ 28 : 05 : 03];

Історія хвороби. Хворий був обстежений. Був прооперований. Був хороший товариш... [СВ 13 : 06 : 00].

Другий вияв обігравання синтаксичних одиниць полягає в повторенні того самого слова або сполучення слів у межах одного речення. При цьому може спостерігатися :

а) збільшення, а то й нагнітання міри вияву певної властивості чи ознаки: Хто має право мати право? [УП 20 : 06 : 04];

Зледащого ледащим ледаще зліплене [ЛУ 04 : 08 : 98];

б) зіставлення і протиставлення в межах синтаксичної конструкції різних уживань ("смислів") однієї мовної одиниці:

Є відмінники і відмінники [КС 27 : 05 : 03], тобто є справжні відмінники і такі, яких лише роблять відмінниками;

Люди є, але людей нема [СВ 18 : 09 : 99].

74

17

Третій вияв гри слів полягає у використанні в межах речення стилістичної фігури переміщення, що виявляється в зворотному розташуванні спільних елементів нюх суміжних конструкцій (так званий хіазм, від гр. сіііазтоз - хрестоподібне розташування у вигляді грецької літери X [ЛСД 2006 : 709]). Завдяки цьому способу і гворюється враження симетрії.

Вилучено приклади з переміщенням членів речення, а також частин складнопідрядного речення в конструкціях із сурядним зв'язком:

Я не боюся міністра освіти, я боюся освіти міністра [УМ 15 : 03 : 981;

Бідні, бо дурні, а дурні, бо бідні [СВ 16 : 06 : 01].

Четвертий вияв представлений явищем оказіональної однорідності, коли відношеннями синтаксичної сурядності поєднуються слова з еематггично не поєднуваними значеннями (лексичними, граматико-категоріальними, синтаксичними):

а) із значеннями місця і часу:

Рити від паркана і до обіду [СВ 06 : 04 : 99];

б) зі значеннями істот і неістот:

Ідуть пани, паненята, перини, цуценята... [СП 30 : 03 : 02].

П'ятий вияв - це обігравання відношень між компонентами пунктуаційно неоформленого речення шляхом зміщення в актуальному членуванні:

Виграти не можна програти. Кому в цій фразі поставить... другий тур виборів [УМ 01 :06:04].

Шостий вияв полягає в обіграванні семантично двопланової ситуації поперемінно з боку активного і пасивного її учасників, її суб'єкта й об'єкта:

Боксер заявив, що цей поєдинок він закінчить нокаутом. Так воно й сталося: вже на другій хвилині він був збитий потужним ударом суперника [ДТ 23 : 04 : 01];

- Я ще ніколи не бачив його в тверезому стані. - "Невже він завжди напідпитку? " - Не він... [СВ 04 : 07 : 00].

Отже, у межах синтаксису ефект словесної гри досягається особливою організацією висловлення: використанням можливої неоднозначності членів речення, яка залежить від порядку слів чи наявності / відсутності в них лексичного значення, повторенням слів або сполучень слів, використанням стилістичної фігури переміщення і явища оказіональної однорідності. Обіграватися можуть і відношення між компонентами пунктуаційно неоформленого речення та відношення між учасниками семантично двопланової ситуації (див. Таблицю 3). Гра словами засвідчена в жанрі статті, інформації, огляду, переважно у заголовках, а також у жанрі анекдоту.

Таким чином, фактичний матеріал свідчить про вияви гри слів у газетних текстах на всіх досліджуваних рівнях, але з неоднаковою продуктивністю. Найрізноманітнішими є вияви і типи словесної гри на синтаксичному рівні в межах словосполучення, речення (простого і складного), кількох речень з використанням порядку компонентів чи їх переміщення, повтору, однорідності, пунктуаційної неоформленості. Також активно використовується гра словами в межах словотвору і реалізується в п'яти виокремлених типах. Менше обіграються стилістичні можливості граматичних і лексико-граматичних категорій у межах морфології та переосмислення на морфемному рівні.

54

18

ВИСНОВКИ

1. За семантико-стилістичною природою гра слів є одним з різновидів мовної гри - різноманітних випадків експериментування з формальною стороною мовлення. Є два підходи до розуміння сутності словесної гри: вузький, коли гра елів О і о гожнюється тільки з каламбуром, і широкий, при якому іра словами фіксується на всіх мовних рівнях.

2. Класифікація явищ гри слів здійснюється за певними семантичними змінами та модифікаціями з виокремленням різних типів або з використанням ПОНЯТЬ тропів і фігур мови, а також інших виявів гри словами.

3. Мова преси є цікавим і надзвичайно динамічним об'єктом дослідження, вона є своєрідним дзеркалом сучасної літературної мови, у якому відбивається її багатофункціональні ста і ступінь інтелектуалізації. Практика сучасних ЗМІ найвідчутніше впливає на вироблення узвичаєного мовного стандарту, формує певні мовні смаки і моду на слововживання.

4. У досліджуваних газетних текстах виявлено явище гри слів у межах морфеми, слова, словосполучення, речення (простого, складного), кількох речень, тобто на рівні морфеміки, словотвору, морфології, синтаксису. Найрізноманітнішими є типи словесної гри на синтаксичному рівні та рівні словотвору, менше типів гри словами в межах морфології та будови слова.

5. На синтаксичному рівні гра слів виявляється у використанні можливої синтаксичної неоднозначності членів речення, стилістичної фіеури переміщення, явища оказіональної однорідності, різних повторів, а також в обіграванні відношень між компонентами пунктуаційно неоформленого речення чи відношень між учасниками семантично двопланової ситуації.

6. У межах морфології для семантико-стилістичної словесної гри використовуються категорії іменника та дієслова, а також ознаки різних лексико-граматичних класів.

7. Обігравання структурних компонентів слова можливе без їх формальних видозмін, тобто в межах будови слова (хоча на письмі - з можливими графічними модифікаціями), чи з утворенням оказіональних мовних одиниць, тобто в межах словотворення (як перероблення слова чи утворення нового на основі кількох слів або, навпаки, як утворення кількох слів на основі одного).

8. Явище словесної гри виявлено у жанрах нарису, огляду, статті (полемічної, політичної), репортажу, інформації, замітки, рекламних текстів, анекдоту тощо. Стилістично зумовленим є розташування обіграваних структур, які займають, як правило, позицію заголовка, підзаголовка, початкового або кінцевого речення, тобто сильну позицію в тексті.

9. Наше дослідження підтверджує висновки учених про те, що мова газети є "живою", сьогочасною і від того динамічною, частина її лексики перебуває в безперервному русі, зазнає семантичних видозмін, словотвірних інновацій, що суттєво розширює палітру стилістичних значень. Це пояснюється комунікативною зорієнтованістю газетних текстів, оскільки вкрай важливо висловлюватись точно й образно, щоб якнайбільше впливати на читачів, на їхню розумову і почуттєву сфери, на мислення, свідомість.

10. Перспективним є вивчення словесної гри у межах фразеологічних та інших стійких зворотів.

55

19

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Білоус О. М. Гра слів як перекладацька проблема [Електронний ресурс] / о. М. Білоус // Вісн. Сум. держ. ун-ту. - Суми. 2005. - С. 35-41. - (Серія "Філол. науки" : № 5). - [Цит. 2009, 26 січня]. - Режим доступу: Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.\ isnyk.sumdu.edu.ua/ua/arhiv/2005.htm.

Вейнрейх У. О. О семантической структуре языка |Текст] / У. О. Всйпрсйх // І Іовое в лингвистике, f M. : Прогресс. 1970. - Вып. 5. - С. 163-249.

Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD) / Іуклад. і голов, ред. В. T. Бусел]. - К. ; Ірпінь : Перун. 2007. - 1736 с.

Гридина Т. А. Языковая игра : стереотип и творчество [Текст] / Г. А. Гридина. -Екатеринбург, 1996.-211 с.

Гринюкова Р. Про виникнення неологізмів у німецькій мові / Р. Гринюкова // Наукові записки. - Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка. 2001. - СІ 14-118. -(( ерія : Філологічні науки (мовознавство) ; Вип. 35).

Дземидок Б. О комическом / Б. Дземидок. - М. : Прогресе, 1974. - 167 с.

Дудик П. С. Стилістика української мови : навч. посібник [Текст] / П. С. Дудик. -К : Академія. 2005. - 368 с.

Єрмоленко С. Я. Українська мова. Короткий тлумачнй словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор ; [за ред С. Я. Єрмоленко]. - К. : Либідь, 2001.-224 с.

Житенева Л. И. "Газетность" - примета стиля / Л. И. Житенева // Русская речь. -I984.-Jfe3.-C. 135-140.

Ковальов В. П. Виражальні засоби українського художнього мовлення [Текст] / В. II. Ковальов. - Херсон, 1991.- 125 с.

Космеда Т. А. Языковая игра - продуктивный прием публицистического стиля современной эпохи / Т. А. Космеда // Культура народов Причерноморья. - 2002. - № 32. - С. 297-300.

Кочерган М. П. Національні семантичні асоціації та символи в контексті міжкультурної комунікації / M. П. Кочерган // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ [ЛІНГВАПАКС - 8]. - К. : КДЛУ, 2000. - Вип. За. - Є. 39-42.

Літературознавчий словник-довідник / [за ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва. В. І. Теремка]. - К. : Академія, 2006. - 752 с. (Nota bene)

Манькова Л. А. Стилистические особенности русскоязычных средств массовой коммуникации на постсоветском пространстве / Л. А. Манькова // Динамизм социальных процессов в постсоветском обществе : материалы международного семинара / М-во освіти і науки України, Луганськ, держ. пед. ун-т. імені Тараса Шевченка [га ін.]. - Луганск-Женева : Знание, 2000. - Вып. 1. - С. 209-212.

Мацько Л. І. Стилістика української мови : підручник [Текст] / Л. І. Мацько, О. М. Мацько, О. М. Сидоренко ; за ред. Л. І. Мацько. - К. : Вища шк., 2003. - 462 с.

Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови [Текст] / О. Д. Пономарів. Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2000. - 248 с.

Почепцов Г. Г. Русская семиотика [Текст] / Г. Г. Почепцов. - M. : Руфл-бук : К. : Ваклер, 2001.-768 с.

77

20

Санджи-Гаряева 3. С. Языковая личность Андрея Платонова через призму языковой игры / 3. С. Санджи-Гаряева // Русский язык : Исторические судьбы и современность : международный конгресс. - М. : МГУ, 2001. - С. 459^65.

Санников В. В. Каламбур как семантический феномен / В. В. Санников // Вопросы языкознания. - 1995. - № 3. - С. 57-69.

Сербенська O.A. Мова газети в аспекті соціально-культурного розвитку суспільства / О. А. Сербенська // Мовознавство. - 1988. - № 4. - С, 21-26.

Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови / Леся Ставицька. - К. : Критика, 2003. - 336 с.

Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг : Соц. диференціяція укр. мови |Текст] / Леся Ставицька. - К. : Критика, 2005. - 464 с.

Стиптов О. А. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) : монографія [Текст] / О. А. Стиіпов. - К. : Вид. центр КИЛУ 2003.-388 с.

Тараненко О. О. Гра слів / О. О. Тараненко // Українська мова. Енциклопедія / редкол. : Русапівський В. М., Тараненко О. О [та ін.|. - К. : Укр. епцикл.. 2000 С. 100- 101.

Гимчук О. Т. Семантико-етилістичне явище гри слів на рівні граматичних значень / О. Т. Тимчук // Філологічний збірник. - Дрогобич, 1998. - Вин І - С 96-101.

Тимчук О. Т. Семантико-етилістичне явище гри слів на рівні морфеміки та словотворення / О. Т. Тимчук // Мова і культура : мат-ли шостої міжнародної конференції. -К. : Collegium, 1998.-С. 129-132.

Гимчук О. Т. Обігравання структурних елементів слова як семантико-етилістичне явище (морфеміка і словотворення) / О. Т. Тимчук // Мовознавство -2001.-№ 2.-С. 54-62.

Украинская грамматика / В. М. Русановский. М. А. Жовтобрюх. Е. Е. Еороденская, А. А. Ерищенко. - К. : Наук, думка, 1986. - 360 с.

Цонева Л. Езиковата игра в съвременната публицистика [Еекст] / Л. Цонева. Велико Тьрново : Фабер, 2000. - 127 е.

Щербина А. А. Сущность и искусство словесной остроты (каламбура) [Текст] / А. А. Щербина. - К., 1958. - 198 с.

78

21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

"Високий замок" "Вечірній Київ" "Голос України" "День"

'Дзеркало тижня" "Демократична Україна" "Комуніст" "Кримська світлиця" "Літературна Україна" "Молодь України" "Президентський вісник" "Сільські вісті" "Слово просвіти"

"Україна молода" "Урядовий кур'єр"

"Українська правда" "Українське слово" "Шлях перемоги"

- щоденна суспільно-політична газета;

- загальнонаціональна газета;

- газета Верховної Ради України;

- щоденна всеукраїнська газета; міжнародний суспільно-політичний тижневик;

- всеукраїнська громадсько-політична газета;

- громадсько-політична газета;

- загальнополітична та літературно-художня газета;

- газета письменників України;

- загальнополітична газета;

- всеукраїнська громадсько-політична газета;

- газета захисту інтересу селян України;

- тижневик Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса ПІевченка;

- щоденна інформаційно-політична газета;

- газета центральних органів виконавчої влади

України;

- інформаційно-аналітична інтернет-газета;

- громадсько-політичний тижневик;

- всеукраїнський суспільно-політичний тижневик.

57

22

Явище гри слів на рівні морфеміки і словотвору

Вияв гри слів	Типи обігравання мовних одиниць
Морфеміка
Обігравання абревіатур	1. "'Несерйозне" розшифрування компонентів абревіатури. 2. "Несерйозне" зашифрувати власної назви в абревіатурі, оформленій як популяризована лексема.
1 рафінні видозміни і іереосмислюваного компонента	1. Виокремлення у слові власної назви (топоніма, антропоніма, назви організації, фірми, виробу). 2. Виокремлення у слові загальної назви. 3. Використання символа при написанні слова.
Словотвір
Обігравання компонентів слова	1. Контамінація: а) поєднання мотивуючих одиниць та графічне виділення за допомогою великих букв; б) одночасне подавання з використанням дужок варіантів морфеми, що вносять у зміст слова зовсім різне значення та графічне виділення за допомогою великої літери; в) подання впереміш компонентів поєднаних слів; г) з одночасною дією гаплології. 2. Аналогія. 3. Скорочення слів: а) вичленування зі складу слів нового слова; б) виведення спільного компонента з кількох слів. 4. Розчленування одного слова на два: а) виявлення вихідної внутрішньої форми; б) умисне неправильне етимологізування внутрішньої форми слова. 5. Псевдомотивація з використанням графічного виділення.

58

23

Додаток Б Таблиця 2

Явище гри слів у межах морфології

Частини мови

Вияв гри слів

Типи обігравання мовних одиниць

Іменник

Обігравання категорії роду

Приписування іменникам з формальними характеристиками жіночого роду певних "жіночих" рис.

Обігравання категорії числа

Заміна форми числа у відомих висловах.

Обігравання категорії власних і загальних назв

1. Поєднання в одному контексті одно- чи близькозвучної назви для виявлення семантичної двоплановості першої з них.

2. Актуалізація семантичної підоснови умовної власної назви за допомогою загальної назви, яка залишається за рамками контексту.___

Дієслово

Обігравання категорії виду

1. Увиразнення взаємодоповнюваності корелятивних видових значень.

2. Протиставлення двох співвідносних видів дієслова замість очікуваної корелятивності._

М іжчастиномовний рівень

Обігравання

категорії перехідності / неперехідності

Виявлення здатності деяких дієслів виступати перехідними і неперехідними.

Обігравання ознак

різних лексико-граматичних класів

1. Зіставлення тотожних однозвучних слів.

форм

2. Зіставлення граматичних форм однієї частини мови з однозвучною незмінною формою._____

81

Додаток А Таблиця 1

59

Явище гри слів на рівні синтаксису

Вияв гри слів	Типи обігравання мовних одиниць
Використання можливої синтаксичної неоднозначності членів речення	1. Свідоме порушення усталеного порядку слів. 2. Уживання в одному контексті дієслова дути з лексичним значенням і як абстрактної зв'язки.
Повторення слова чи сполучення слів	1. Збільшення чи нагнітання міри вияву певної властивості: * 2. Зіставлення і протиставлення в межах різних уживань однієї мовної одиниці
Використання стилістичної фігури переміщення	Створення враження симетрії
Використання оказіональної однорідності	Поєднання слів ж із семантично непоєднуваним значенням
Обігравання відношень між компонентами пунктуаційно неоформленого речення	Виявлення протилежних значень в одній синтаксичній конструкції
Обігравання відношень між учасниками семантично двопланової ситуації	Протиставлення ситуації з боку активного і пасивного учасників

82

ДОДАТОК 9

Зразок тексту усного повідомлення

Курсова робота присвячена вивченню семантико-стилістичного явища гри слів у газетних текстах. Цим терміном, а також синонімічними термінами гра словами, . іовесна гра називають спеціальне використання, тобто "обігравання", однакових або подібних за формою мовних одиниць для привертання уваги до значення цих одиниць і створення в такий спосіб зображально-виражального (найчастіше комічно-пиричного) відтінку. Гра слів переважно вивчалася на матеріалах текстів х\.чожнього стилю, меншою мірою - в мові публіцистики. Однак, на думку лінгвістів, нова преси, переважно засобів масової інформації, виходить на перше місце в процесах формування, творення і поширення нових виражальних засобів, тому є цікавим та надзвичайно динамічним об'єктом дослідження. Цим зумовлена актуальність обраної теми.

Мета курсової роботи полягає в дослідженні особливостей функціонування явища гри слів у газетних текстах.

Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

1)дати характеристику розуміння явища словесної три у вітчизняному

мовознавстві;

2) систематизувати наявні в сучасному мовознавстві класифікації явища гри

слів;

3) описати особливості функціонування явища гри словами в газетних текстах у межах структурних компонентів слова, граматичних категорій частин мови, і интаксичних конструкцій;

4) охарактеризувати різні типи семантико-структурної побудови мовних одиниць з елементами гри слів.

Матеріалом дослідження стала картотека висловлень з елементами словесної і ри (майже 100 мовних одиниць), дібраних з україномовних газет кінця XX початку XXI століття різних суспільно-політичних орієнтацій і рівнів (державного, всеукраїнського, місцевого).

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної іітератури ( найменування). Повний обсяг роботи_сторінки (сторінок).

У вступі обгрунтовано вибір теми, з'ясовано її актуальність, сформульовано мсту й завдання роботи, викладено програму дослідження, вказано його практичне (ііачення.

У першому розділі "Гра слів як семантико-стилістичне явище" розглядаються теоретичні проблеми, пов'язані з дослідженням словесної гри. Є два підходи до розуміння її сутності: вузький, коли гра слів ототожнюється тільки з каламбуром (так вважає С. Єрмоленко) і широкий, при якому гра словами фіксується на всіх мовних рівнях (цю точку зору висловлюють В. Санников, О. Тараненко, О. Тимчук, Г Космеда. Л. Цонєва та ін.). У роботі дотримуємося другого підходу і, услід за і >. Тараненком, під грою слів розуміємо використання звукової, лексичної, і раматичної форми мовних одиниць (слів, їх окремих значень та частин, фразеологічних одиниць, синтаксичних конструкцій) для створення певних фонетико- та семантико-стилістичних явищ, що грунтується на зіставленні й

83

Додаток В Таблиця З

переосмисленні, обіграванні різних значень чи вживань (смислів) та синтаксичних функцій близькозвучних або однозвучних одиниць.

В українському мовознавстві відсутня єдина загальноприйнята класифікація гри слів. Так, О. Тараненко класифікує словесну гру за певними семантичними змінами та модифікаціями і виокремлює сім типів цього явища. Т. Космеда при класифікації використовує поняття тропів і фігур мови, а також інші вияви гри словами. У роботі враховуємо обидві класифікації і характеризуємо явища гри слів за рівнями, на яких вони реалізуються. При цьому виділяємо вияви гри слів і типи обігравання мовних одиниць.

У другому розділі "Функціонування явища гри слів на різних мовних рівнях" проаналізовано фактичний матеріал з погляду обігравання його в межах будови слова, словотворення, морфології та синтаксису.

На рівні морфеміки словесна гра в досліджених текстах реалізується у двох виявах (Таблиця І): 1) в обіграванні абревіатур шляхом їх несерйозного розшифрування (РУХ - Рятуйте Україну, хлопці [УС 13 : 09: 03]) чи зашифрування (партія "Реформи і порядок" - РіПка [ПВ 23 : 01 : 01] ); 2) у графічних видозмінах переосмислюваного компонента шляхом виокремлення в ньому великими буквами власної чи загальної назви або використання символа замість букви. Графічно виділятися можуть топоніми, антропоніми, назви організації, фірми, виробу, а також "модні" слова чи слова на популярну тему. Наприклад: Отакий КРИМінал [ГУ 23 : 03 : 03] - про проблеми злочинності на Кримському півострові; ЛАЗ виЛАЗить з кризи [ГУ 05: 10« 03] пор. ЛАЗ -Львівський автомобільний завод; - Хто сказав "істеблішмент"? [КС 02 : 12 : 03] -підпис під карикатурою, на якій зображено розгніваного міліціонера. У словах тепло і теплий замість букви т використано символ на позначення температури: Вікна, які зберігають і°епло? [УМ 02 : 05 : 04].

На рівні словотвору обіграються компоненти слова. У мові аналізованих газетних текстів виявлено п'ять типів цього явища: 1) контамінацію, яка може супроводжуватися графічним виділенням, використанням дужок, явищем гаплології тощо: ХАНурсултан. Штрихи до політичного портрета президента Казахстану Нурсултана Назарбаева [ВЗ 17: 06: 00], пор. хан і Нурсултан; 2) аналогію: на сторінках газет активно обіграються слова демократ, демократія, приватизація і похідні: Від такої дармократії, звісно, близько й до ДРАМОкратії. . [ПВ 21 : 10 : 04]; Коли це збагнуть наші прихватизатори? [ВК 12 : 08 : 011; 3) скорочення слів: /, може, тоді всі мінпроми, мінмаші та інші "міни" задумаються, як створити власну технологічну базу для лісозаготівель... [ГУ 16 : 12 : 00]; 4) розчленування одного слова на два: Боже, вііьні (заголовок) [УМ 29 : 07 : 99], пор. божевільні; 5) псевдомотивацію у поєднанні з графічним виділенням: Нас не переКОСИш (заголовок) - Посеред Керченської затоки розкинулась піщана коса Тузла, яка, власне, й стала каменем спотикання [ШП 18 : 10 : 03].

На морфологічному рівні зафіксовано такі вияви гри словами (Таблиця 2): 1) у межах категорії роду, числа, власних і загальних назв іменників: Погода -жіночого роду. Цим усе сказано [СВ 23 : 07 : 00]; Приборкання непокірних [УМ 18: 12: 00], пор. назву комедії В. Шекспіра "Приборкання непокірної": У "Солідарності" немає солідарності [ГУ 28 : 06 : 03], де "Солідарність" - назва політичного блоку; 2) у межах дієслівних категорій виду, перехідності /

61

Ні перехідності: Для того, щоб прийняти закон, треба його приймати [УМ 25 : ' 11 02]; Треба вміти не просто читати, а вміти читати саме Шевченка [УС и. 03 : 04]; 3) у межах ознак різних лексико-семантичних класів: Перша перша Н'ді країни (про дружину першого президента України) [МУ 24: 09: 01] -порядковий числівник і його ад'єктивована форма.

У межах синтаксису ефект словесної гри досягається особливою організацією ниі ювлення. Зафіксовано шість виявів цього явища: 1) використання можливої неоднозначності членів речення: Продається коляска для дітей синього кольору |( В 16 : 04 : 00] - віднесення неузгодженого означення до іншого члена речення; 2) повторення слів або сполучень слів: Хто має право мати право? [УП 20 : 06 : 04]; 3) використання стилістичної фігури переміщення: Я не боюся міністра освіти, я боюся освіти міністра [УМ 15 : 03 : 98]; 4) використання явища оказіональної о і порідності: Рити від паркана і до обіду [СВ 06 : 04 : 99]; 5) обігравання відношень між- компонентами пунктуаційно неоформленого речення: Виграти не можна програти. Кому в цій фразі поставить... другий тур виборів [УМ 01 : 06 : 04]; '0 обігравання відношень між учасниками семантично двопланової ситуації: Боксер :.іч<шв, що цей поєдинок він закінчить нокаутом. Так воно й сталося: вже на другій хвилині він був збитий потужним ударом суперника [ДТ 23 : 04 : 01].

Фактичний матеріал свідчить, що в газетних текстах гра слів зафіксована на всіх юсліджуваних рівнях, але з неоднаковою продуктивністю. Найрізноманітнішими є вияви і типи словесної гри на синтаксичному рівні в межах словосполучення, речення (простого і складного), кількох речень. Також активно використовується гра еювами в межах словотвору і реалізується в п'яти виокремлених типах. Менше ооіграються стилістичні можливості граматичних і лексико-граматичних категорій у межах морфології та переосмислення на морфемному рівні.

Явище словесної гри виявлено у жанрах нарису, огляду, статті (полемічної, політичної), репортажу, інформації, замітки, рекламних текстів, анекдоту тощо. < тилістично зумовленим є розташування обіграваних структур, які займають, як правило, позицію заголовка, підзаголовка, початкового або кінцевого речення, тобто сильну позицію в тексті.

У висновках повідомляється про результати дослідження. Підтверджується спостереження вчених про те, що визначальною рисою мови сучасних ЗМТ є постійний пошук і використання нових засобів експресії на тлі раціонального стандарту і штампів.

Матеріали й одержані результати можуть знайти практичне застосування на іаняттях з лексикології, морфеміки, словотвору і граматики сучасної української іітературної мови, а також стилістики під час вивчення мови сучасних ЗМІ, на уроках та факультативних заняттях з української мови в старших класах при вивченні особливостей публіцистичного стилю, у позакласних заходах (святах, вікторинах, олімпіадах) тощо.

Перспективним є вивчення словесної гри у межах фразеологічних та інших стійких зворотів.

85

Навчально-методичний посібник

О. І. Андрейченко, В. П. Ачилова, Ю. Ф. Прадід

СТУДЕНТСЬКА НАУКОВА РОБОТА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

150 запитань і відповідей

За редакцією доктора філологічних наук професора Ю.Ф. Прадіда

2-ге видання, перероблене і доповнене

Підписано до друку 10.09.2010 р. Формат 60х84У16 Умови, друк. арк. 5,25. Наклад 300 прим. Замовлення № 432.

Віддруковано з готових діапозитивів у друкарні ФОІ1 Кражнікової H.A., м. Сімферополь, вул. Декабристів, 21, оф. 105. тел. (0652) 70-63-31, 050-648-89-34, e-mail: braznikov@mail.ru

УДК 378.147 : 811.161.2 ББК 81.411.4-9+72.65

Рекомендовано до друку кафедрою українського мовознавства факуль­тету української філології Таврійського національного університе­ту ім. В. І. Вернадського (протокол № 1 від 07 вересня 2010 р.)

Рекомендовано до друку навчально-методичною радою Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (протокол № 1 від 07 жов­тня 2010 р.)

Рецензенти:

Єрмоленко С. Я. - чл.-кор. HAH України, доктор філологічних наук, професор (Інститут української мови HAH України, м. Київ)

Тараненко О. О. - доктор філологічних наук, професор (Київський на­ціональний лінгвістичний університет, м. Київ)

Андрейченко О. І. Студентська наукова робота з української мови : 150 запитань і відповідей : навчально-методичний посібник / О. І. Андрейченко, В. П. Ачилова, Ю. Ф. Прадід ; за ред. Ю. Ф. Прадіда. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - Сімферополь : ВД "Аріал", 2010. - 86 с.

У посібнику зібрано всю необхідну студентові інформацію щодо напи­сання, оформлення і захисту наукової роботи з української мови. Для студентів спеціальності "українська мова і література".

Зміст

Передмова........................................................................ 4

Загальні вимоги до наукової роботи................................. 0

Етапи виконання наукової роботи.................................... 9

Складання орієнтовної програми дослідження............................ 9

Добір наукової літератури, складання бібліографії.................... 10

Вивчення дібраних джерел.................................................. І І

Оформлення робочої картотеки, аналіз фактичного

матеріалу........................................................................ 18

Написання тексту наукової роботи........................................... 20

Технічне оформлення роботи............................................... 38

Захист наукової роботи................................................ 42

Планування і написання повідомлення................................... 42

Критична оцінка готового виступу........................................... 43

Репетиція виступу................................................................ 43

Порядок захисту............................................................... 44

Додатки............................................................................. 45

Додаток І. Електронні інформаційні ресурси мережі Інтернет

з проблем філології........................................................... 45

Додаток 2. Приклади бібліографічного опису різних

видів джерел.................................................................... 47

Додаток 3. Зразки оформлення умовних скорочень.................. 51

Додаток 4. Послідовність аналізу наукової літератури з

проблеми і мовні засоби його опису...................................... 52

Додаток 5. Мовні засоби текстового зв'язку в науковій роботі.... 54

Додаток 6. Правила оформлення посилань............................. 55

Додаток 7. Правила цитування............................................ 56

Додаток 8. Зразок курсової роботи....................................... 59

Додаток 9. Зразок тексту усного повідомлення........................ 83

З