146. Як проводити репетицію виступу?

Коли доповідь готова, слід уточнити місце наголосу в словах, позначи­ти в тексті паузи й ті місця, які студент переказуватиме своїми словами. Піс­ля цього текст доповіді слід кілька разів прочитати вголос. З одного боку, це дасть змогу ще раз критично оцінити текст і точно визначити, скільки часу займатиме повідомлення, а з другого - психологічно підготуватися до висту­пу. Корисно провести своєрідну репетицію доповіді в присутності друзів або записати своє повідомлення на магнітофон. Не варто відкладати це на остан­ній день. Слід закінчити підготовку за день-два до захисту і зробити перерву, для того щоб повідомлення остаточно вклалося в пам'яті.

43

Порядок захисту

147. Від чого ъалежшпъуспішний виступ'.'

Захист наукової роботи відбувається у встановлений деканатом термін на засіданні спеціальної комісії.

Успішний виступ залежить не тільки від наявності добре продуманого тексту, а й від того, як цей текст прочитано. Під час захисту слід говорити ясно, спокійно, впевнено, граматично правильно, виразно, дотримуючись лі­тературної вимови. Погане враження справляє студент, який поспішає, "ков­тає" закінчення або говорить тихо й нерозбірливо. Не краще враження зали­шає і той, хто не може відірватися від тексту й через це не бачить слухачів, не відчуває їхньої реакції.

Після захисту студент має бути готовим відповісти на можливі запи­тання членів комісії та присутніх. Кількість і характер запитані, на захисті наукової роботи значною мірою залежить від успішності виступу. Як прави­ло, велика кількість запитань виникає у членів комісії тоді, коли з доповіді не зовсім зрозуміло, що повинен був зробити автор або що він зробив. Отже, студент зменшить кількість можливих запитань, якщо підготує добре струк-туроване, ґрунтовне повідомлення.

148. Як відповідати на запитання і зауваження членів комісії та при­сутніх?

Слід уважно вислухати питання, якщо ж воно незрозуміле, потрібно попросити уточнити його. Відповіді на запитання повинні бути короткими і по суті.

Після відповідей може виникнути дискусія, в якій мають право брати участь усі присутні. Студентові надається можливість відповісти на всі за­уваження, які прозвучали у виступах присутніх. Відстоювати свою позицію слід тактовно, грамотно, об'єктивно.

149. Яким може бути коло запитань?

При підготовці до захисту слід враховувати, що коло запитань може бути ширшим за тему курсової роботи, адже на захисті з'ясовується не тільки рівень орієнтування студента в темі дослідження, а й рівень його загальної підготовки з дисципліни. Тому при підготовці до захисту не тільки корисно, але й необхідно повторити за підручниками й конспектами матеріал усього курсу, насамперед загальні теоретичні питання.

150. Коли виставляється оцінка за роботу?

Оцінка за роботу обговорюється на закритому засіданні комісії й ого­лошується в присутності членів комісії та студентів.

44

ДОДАТОК 1

Електронні інформаційні ресурси мережі Інтернеш з проблем філологи

№	Інформаційні ресурси мережі Ін-іі рисі і проблем філії. 101 ії	Адреси електронних ресурсів
1.	Адреса електронної бібліотеки НБУВ	http://www/nbuv.eov. ua/eh/ep.html;
2.	Бібліотека української літератури, завантаженні повних текстів	http://ww w. ukrlib.com. iia/books;
3.	Б-бібліотека "мито" завантажен­ня великої КІЛЬКОСТІ українських літературних творів	http://www.rh tvvo.ore.ua;
		http://www.rhtvvo.iatp.orE.iia;
4.	"Мова. Інфо" Лінгвістичний пор­тал	http://www.mova.info:
5.	І Іона мова"	http://www.iiovaiiiova.com.ua;
6.	Онлайн-словники компанії "Медіа-лінгва" на Меті. Англійська, фран­цузька, німецька, іспанська мови. Понад 25 тематичних словників	http://iiiultilcx.mcta.iia;
7.	Словник "Весна" (українсько-білорусько-польсько-російсько-англійський тлумачний словник). Граматика української мови	http://www.slovnvk.ore.ua;
8.	Словник іншомовних слів	http://www. prdiecst.net/urrs/book/sis.shtml;
9.	Електронне наукове фахове видан­ня "Українознавство"	http://www.ualoeos.kicv.ua;
10.	Український лінгвістичний портал	http://ulif.ore.ua: http://ulif.mon.eov.ua;
11.	Українські неологізми. Сайт, при­свячений проблемі засвоєння нових термінів в українській мові	http://words.voIvn.nrt;
12.	Українські онлайнові словники. Лі­нгвістичні мовні ресурси та розвага	http://linerrsua.tripod.rom;
13.	Українсько-польський Іпісрнет-едовник	http://www.slovnvk.frec.komrrl.net;
14.	Я розмовляю українською. Словник "Антисуржик"	http://www.arkas-oroswita.ialo.ore.ua;
15.	Молодіжний портал І^егеїо пропонує збірку електронних нав­чальних матеріалів	http://www.dierrlo.rom;
16.	Сайт "Український правопис", при­свячений мовним питанням	http://pravopvs.vlada.kirv.ua;
17.	"Великий тлумачний словник сучасної української мови онлайн"	http://www.slovnvk.nrt;
18.	Сайт лінгвістичного гуртка "Лін-гур" Інституту філології Київсько­го національного університету імені	http://www.philoloe.univ.kirv.ua/Lineur;

27?

	Тараса Шевченка
19.	Сайт "Cybermova". Посилання на ресурси і програми, присвячені українській писемній / усній мові. Розмаїтті українських словників та інших ресурсів для перекладу, нав­чання в Інтернеті	httD://www.cv bermova.com/lin ks.hlm;
20.	Освітньо-інформаційний ресурс "Український центр". У розділі "Українська бібліотека" електронні книги українською мо­вою, наукові праці, біографії, статті, народна творчість	http://www.ukrcenter.com/librarv;
21.	"Книгосховище українського мов­ця" - це десятки поцифрованих та впорядкованих підручників, словників, порадників з української мови	http://www.madslinucr.com/bookvaiilt/index
		.html:
22.	Ресурс "Лабораторія комп'ютерної лінгвістики". Лінки на деякі елект­ронні тексти із загальної та прикла­дної лінгвістики, що можна знайти в Інтернеті	http://li112uist.univ.kicv.11a:
23.	Портал "Ізборник". Першоджерела та інтерпретації — проект електро­нної бібліотеки давньої української літератури. Основні розділи: "Літописи", "Мовознавство", "Дав­ня українська література", "Літературознавство", "Граматики та лексикони"	http://izbornvk.ora.ua:
24.	На сайті "Український лікнеп" -мовні і навколомовні питання. Чи­тальня, словники, електронні під­ручники, бібліотеки, лінки	http://liknep.com.ua:
25.	Підручник з української мови на сервері "Віртуальна Русь"	http://vesna.ore.Ua/txt/Erm/oidruchn/index.h
		tml:
26.	Електронна бібліотека "Лібрарій"	http://lib.proza.com.ua:
27.	"EXLIBRIS: українська електронна бібліотека": публіцистика, художня література	http://exlibris.0r2.ua:
28.	Електронна бібліотека української поезії в світі	http://www.pvsar.net.

46

ДОДАТОК 2

Приклади бібліографічного опису різних видів джерел

Книга одного автора	Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології / Ми­кола Федорович Алефіренко. - Харкін : Вища пік., 1987. -134 с. Соколова С. О. Префіксальний словотвір дієслів у су­часній українській мові / С. О. Соколова - К. : Наукова дум­ка, 2003. - 283 с. [Проект "Наукова книга"].
Книга двох авторів	Білоноженко В. М. Функціонуванні та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В. М. Ьілоножспко. І. С. Гнатюк. - К. : Наукова думка, 1989. - 156 с.
Книга трьох авторів	Волох 0. Т. Сучасна українська літературна мова : Морфологія. Синтаксис / 0. Г. Волох. M. Т. Чемерисо». Є. І. Чернов - |2-ге вид., перероб. і доп.]. - К. : Вища шк., 1989.-334 с.
Книга чотирьох авторів	Гелле К. Історія Норвегії / Кнут Гелле. Столе Дюрвік, Ральф Даніельсен [та ін.] ; пер. з норв. Н. Іваничук, І. Сабор, М. Красавіна. - Львів : Літопис, 2001. -351 с.
Книга п'ятьох і біль­ше авторів	Львівщина на порозі XXI століття : Соціальний портрет / [С. А. Давимука, А. Ф. Колодій, Ю. А. Кужелюк, В. М. Подгорнов, Н. Й. Черниш]. - Львів, 2001. - 351 с. Учіться висловлюватися / П. І. Білоусенко, Ю. О. Арешенкон. Г. М. Віняр [та ін.]. - К. : Рад. шк., 1990. - 126 с.
Без автора	Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монасти­ря / [авт. тексту В. Клос]. - К. : Грані-Т, 2007. - 119 с-(Грані світу). Воскресіння мертвих : українська барокова драма : ан­тологія / [уиорядкув., ст.. пер. і прим. В. О. Шевчук]. - К. : Грамота, 2007. - 638. [1| с. Тіло чи особистість? Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі та графіці кінця XIX - початку XX століт­тя : [антологія / упоряд. : Л. Таран. 0. Лагутенко]. - К. : Грані-Т, 2007. - 190. [1|с. Проблеми типологічної та квантитативної лексикології : [зб. наук, праць / наук. ред. Каліущенко В. та ін.]. - Чернів­ці : Рута. 2007.-310 с. Сучасна українська літературна мова / за ред. M. Я. Плющ. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Вища шк., 2000. - 430 с.
Багатотомні видання	Історія Національної академії наук України, 1941-1945 / 1)поряд. Л.М.Яременко та ін.]. - К. : Нац. б-ка Украї­ни ім. В. І. Вернадського, 2007 - . (Джерела з історії нау­ки в Україні).

47

	Ч. 2 : Додатки - 2007. - 573, [1] с. Нудьга Г. Українська дума і пісня в світі. Книга 1. / Г. Нудьга. - Львів : Ін-т народознавства НАН України. 1997. -424 с. Українська літературна енциклопедія : в 5 т. / НАН України. - К. : УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. Дарова А. Т. Неисповедимы пуги Господни... : (Дочь врага народа) : трилогия / А. Дарова. - Одесса : Астропринт, 2006 . (Сочинения : в 8 кн. / Л. Даровії ; кн. 4).
Перекладні видання	Павдичко Д. В. Задивлений у будучину : поезії / Д. В. Павличко ; пер. з укр. О. Г. Ратнера ; післямова Р. М. Лубківського. - Львів : Каменяр. 1986. - 103 с. Гроссе 3. Химия для любознательних / Гроссе Э., Вайс-мангель X. [и др. |; пер. с нем. - М. : Химия, 1980. - 392 с.
Збірники наукових праць	Семантика і прагматика граматичних структур: [зб. на­ук, праць / наук. ред. Загнітко А. та ін.]. - Донецьк : Вид-во ДонДУ, 1998. - 126 с. Задорожний Б. Проблеми загального та германського мовознавства : [зб. наук, праць. / відп. ред. Задорожний Б. ; ЛНУ імені Івана Франка]. - Львів, 2000. - 250 с.
Словники	УжченкоВ. Д. Фразеологічний словник східнослобожан-ських і степових говірок Донбасу [Текст] : 16019 фразеологізмів] /В.Д Ужченко, Д. В. Ужченко. - [5-е вид., перероб. й доп.]. -Луганськ : Альма-матер, 2005. - 348 с. Російсько-український словник з авіаційної та ракетно-космічної техніки [Текст] / за ред. Д. X. Баранника, В. Ф. Пріснякова. - Дніпропетровськ : Вид-во ДДУ, 1997. -488 с. Тимошенко 3 І. Болонський процес в дії [Текст] : слов-ник-довідник основи, термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. / 3. І. Тимошенко. - К. : Свроп. ун-т, 2007. -57 с.
Складові частини книги	Ковалик І. І. Дериватодогія (словотвір) як самостійна лі­нгвістична дисципліна та її місце у системі науки про мову / 1.1. Ковалик // Словотвір сучасної української Літературної мови.-К., 1979.-С. 5-56. Черниш Н. Стан духовної культури та житгєві орієнтації населення / Н. Черниш // Львівщина на порозі XXI століття : Соціальний портрет.-Львів, 2001. - С. 324-351.
Стаття в збірнику	Петрова О. Деякі сучасні тенденції розвитку української термінології та інтелектуалізації мови / О. Петрова // Про­блеми української термінології: зб. наук. пр. / [відп. ред. Л. Полюга; Міжнародна наукова конференція "Проблеми української термінології СловоСвіт 2004" м. Львів, 7-9 ве­ресня 2004 р.]. - Львів : Ліга-Прес, 2004. - С. 9-10. Тищенко В. Індексація польсько-, російсько- та украї-

48

	номовної логопедичної термінології / В. Тищенко, Р. Лалаева, Ю. Сурованець // Лексикографічний бюлетень : зб. наук. пр. / [під ред. В. В. Німчука] - 2004. - №10. -С. 41-51.
Стаття в журналі	Новікова Т. В. Церковнослов'янізми у складі українсь­ких фразеологічних одиниць / Т. В. Новікова // Учёные за­писки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Сімферополь : Изд-во Таврич. национ. ун-та им. В. И. Вернадского, 2009. - С. 132-139. - (Серия "Филоло­гия. Социальные коммуникащди" ; Том 22 (61), № 4 (1). ІЦепка О. А. Категорія кількісної фадації у форматі вира­ження комиаративності / О. А. Щепка // Науковий вісник Херсонського державного університету. - Херсон : Вид-во ХДУ. 2006. - С. 65-70. - (Серія "Лінгвістика" ; вин. 4). або Бобак Я. Генетичні нестабільності ліній lozenge Drosophila melanogaster / Я. Бобак. Я. Черник // Вісник Львівського університету. Сер. біол. - 2000. - Вип. 26. - С. 39^46.
Стаття в газеті	Кудрявцев Лев. Не посоромив слави козацької [Текст] / Лев Кудрявцев // Кримська світлиця : Всеукр. загалмюполіт. і літ.-худ. газ. / засновники : М-во культури і туризму Укра­їни ; Всеукр. т-во "Просвіта" імені Тараса Шевченка [та ін.]. - 2008, жовтень. - Сімферополь, 2008. - С. 4. - 4 смуги. -Щотижн. - 2008, № 41 (1487).
Стаття в енциклопедії	Тараненко О. О. Омоніми / О. О. Тараненко // Українсь­ка мова. Енциклопедія / [ред. колегія : Русанівський В. М.. Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та ін.]. - К. : Укр. енцикл., 2000. - С. 401-403.
Матеріали кон­ференції, сим­позіуму тощо	Кучерява О. Аналіз художнього тексту в когніїивно-концептуальній парадигмі / О. Кучерява // Українська мова у XXI столітті : традиції і новаторство : тези доповідей Все­українського лінгвістичного форуму молодих учених (Київ, 21-23 квітня2010 р.) / HAH України, Ін-т укр. мови HAH України [та ін]. - К. : Спейс-Інформ ; Гудименко, 2010. - С. 208-210. Гриценко Павло. Ідіолект і текст / Павло Гриценко // Лінгвостилістика : об'єкт - стиль, мета - оцінка : зб. наук, пр., присвячений 70-річчю від дня народж. проф. С. Я. Срмоленко / [відп. ред. акад. HAH України В. Г. Скляренко ; Науково-практична конференція "Україн­ська лінгвостилістика у сучасній науковій парадигмі", м. Київ, 1 листоп. 2007 p.]. - К., 2007. - С. 16-43.
Автореферати дисертацій, \ дисертації	Григоренко Т. В. Етнографічна лексика і фразеологія у складі літературної мови : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова"

49

	/ Тетяна Володимирівна Григорснко. - К., 2005. - 19 с. Григоренко Т. В. Етнографічна лексика і фразеологія у складі літературної мови: дис. ... канд. філол. на­ук : 10.02.01 / Тетяна Володимирівна Григоренко. - К.. 2005. - 210 с.
Електронний ресурс	Великий тлумачний словник сучасної української мови [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.slovnyk.net. Грабинський 1. М. Міжнародні економічні відносини [Електронний ресурс] : плани практичних занять для студентів 1-го курсу / 1. М. Грабинський ; Львівський уні­верситет. - Львів. 2000. - [Цит. 2010, 5 січня]. - Режим до­ступу : http://www.aeoeities.com/ihor hrabynskvi/ier/plan
	seminar.htm. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі : електронні ресурси в науці, культурі та освіті : (підсумки 10-ї Міжнар. конф. "Крим-2003") [Електронний ресурсі / Л. И. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник. - 2003. - № 4. - С. 43. Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm. Богомольний Б. Р. Медицина екстремальних ситуацій [Електронний ресурс] : [навч. посіб. для студ. мед. вузів III IV рівнів акредитації] / Б. Р. Богомольний, В. В. Кононенко, П. М. Чуєв. - Одеса : Одес. медуніверситет, 2001. - 1 елект­рон, опт. диск (CD-R); 12 см. - (Бібліотека студента-медика = Medical student's library : започатк. 1999 p.). - Систем, ви­моги: Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP ; MS Word 97-2000. - Назва з екрану. Розподіл населення найбільш численних національностей за статтю та віком, шлюбним станом, мов­ними ознаками та рівнем освіти [Електронний ресурс] : за даними Всеукр. перепису населення 2001 р. / Держ. ком. статистики України ; ред. О. Г. Осауленко. - Електрон, дані. - К. : Інфодиск, 2004. - 1 електрон, опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. - (Всеукраїнський перепис населення, 2001). - Систем, вимоги: Pentium-266 ; 32 Mb RAM : CD-ROM Windows 98/2000/NT7XP. - Назва з титул, екрану.

50

ДОДАТОК З

Зразки оформлення умовних скорочень

а) твори одного автора:
1.	Б Костенко Л. В. Берестечко [Текст] : історичний роман / Л. В. Костенко.
2.	-К. : Укр. письменник, 1999. - 157 с. МЧ Костенко Л. В. Маруся Чурай |Текст] / Л. В. Костенко // Поезія : Ліна Костенко. Олександр Олесь. Василі. Симопсіїко. Василі. Стус. - |2-гс вид., лоп.1. - К. : Наук, думка, 2000. - С. 7-146.
б) праці різних авторів:
1.	В-П - Вирган І. О. Російсько-український словник сталих виразів / І. О. Вирган. М. М. Пилинська. -X. : Прапор, 2002. - 864 с.
2.	Г Головащук С. І. Російсько-український словник сталих словосполучень / С. І. Головащук. - К. : Наук, думка, 2001. - 640 с.
в) скорочення назв:
1.	ССУМ Словник староукраїнської мови ХІУ-ХУ ст. : в 2 т. / [ред. Л. Л. Гумецька, І. М. Керницький]. - К. : Наук, думка ; Мінськ : Гал. рэд. бел. сав. энц., 1977-1978. Т. 1.-1977.-630 с.
2.	Т.2.- 1978.-765 с. СУМ Словник української мови : в 11 т. / [ред. кол. І. К. Білодід та ін.]. -К.: Наук, думка, 1970-1980. Т 4 -1973 -840 с.

51

ДОДАТОК 4

Послідовність аналізу наукової літератури з проблеми і мовні засоби

його опису

Смисловий компонент	Кліше наукового стилю
1. Перерахування робіт, присвячених проблемі (темі)	Питання {яке) привертає увагу багатьох дослідни­ків; г обширна література, присвячена цій гемі; цьому питанню (проблемі, гемі) присвячені іакі роботи; ця проблема розглядається в таких робо­тах.
2. Опис основних підходів	Серед учених (дослідників), які займаються про­блемою (якою), немає єдиної концепції (чого); можна виділити декілька підходів до вирішення цієї проблеми; у дослідженні цієї проблеми мож­на виділити декілька напрямів (точок зору); пер­ший підхід реалізований у роботах (чиїх); в основі другого підходу лежить концепція (яка): третій підхід полягає в тому, що...
3. Висвітлення суті різних точок зору	Одна з точок зору належить (кому) і полягає в то­му, що...; за другою точкою зору стверджується, що...; цього підходу дотримується (хіно); третя точка зору представлена в роботах (чиїх) і зво­диться (до чого); суть (основне положення) (чого) полягає в тому, що.., зводиться до того, що..; згід­но з теорією (концепцією, трактовкою, точкою зору, трактовкою) (чиєю про що); сутність про­блеми зводиться (до чого).
4. Виклад авторської позиції	Автор вважає, стверджує, переконливо доводить, розглядає, аналізує, характеризує, порівнює, зі­ставляє, з'ясовує, підкреслює (що); посилається (на що); зупиняється (на чому); наголошує на ва­жливості (чого); виходить (з чого); обстоює, об­ґрунтовує, заперечує, враховує погляд, ідею, дум­ку; торкається (чого); критично ставиться (до чо­го); пояснює це (чим); причину цього вбачає (в чому); спростовує думку (яку); звертає уваї-у (на що); як вважає, стверджує (хто); на думку автора, з точки зору автора; у статті, роботі (якій) автор ставить, висвітлює проблему; викладено погляд (на що); викладено дискусійні, суперечливі твер­дження (які); зроблено спробу довести (що); вра­ховано, взято до уваги (що); сутність цього зво­диться (до чого); необхідно підкреслити (що).

52

5. Підтвердження автором своїх позицій	Автор підтверджує свою точку зору доказами, ар­гументами, прикладами; автор підтверджує цю думку цитатою з...; на підтвердження своєї точки зору автор наводить докази.
6. Порівняння точок зору	Схожість. Автор висловлює думку, схожу з дум­кою (чиєю); дотримується тих же поглядів, що й (хто); позиція автора близька до поглядів (чиїх); автор спирається на концепцію (яку, чию); автор є представником інколи (якої): автор поділяє по­гляди, (чиї) на питання (яке); схвалює (що); пого­джується (з чим); (що) об'єднує [кого і ким) у по­глядах (на що); (хто) за своєю позицією близький (до кого); (хто), як і (хто), стверджує (що); авто­ри дєггримуються однакової думки в питанні (якому). Різниця. Точка зору (чия) докорінно відрізняється від поглядів (чиїх на що); незначним чином, знач­но, принципово відрізняється (від чого); (що) діа­метрально протилежне (чому); (що) відрізняється (від чого чим); якщо (хто) стверджує (що), то (хто) вважає (що).
7. Ставлення до аналізо­ваної проблеми	Згода / незгода. Мєшна погодитися (з чим); не викликає заперечень, сумнівів гой факт, висно­вок, твердження (чиє про що); важко погодитися з думкою (якою); важко прийняти точку зору (чию, яку); не можна прийняти твердження (чиє про що, чому); це твердження викликає сумнів (чому); це положення видасться не зовсім точним (чому). Оцінка. Ця точка зору оригінальна, цікава, най­більш відповідає нашому розумінню проблеми (якої); не можна не відзначити достоїнств (чого в чому); автор переконливо доводить (що).
8. Мотивований вибір і точки зору	3 усього сказаного випливає, що найбільш обґру­нтованою є точка зору (чия); таким чином, можна зупинитися (на чому, чому); приймаємо точку зо­ру (чию, чому); вважаємо найбільш переконливи­ми аргументи (чиї, чому); незаперечність доказів (чиїх) полягає (в чому).
9. Формулювання висновків	Автор ирихє)дить до висновку (якого); робить ви­сновок (який);

53

ДОДАТОК 5

Мовні засоби текстового зв 'язку в науковій роботі

Мовленнєва функція	Мовні засоби
1. Дублювання інформації	Або, тобто, іншими словами, цс значить, що озна­чає, інакше кажучи, іншими словами.
2. Причинно-наслідкові та умовно-наслідкові зв'язки	Тому; через те, що; і отже; завдяки цьому: у зв'язку з цим; в такому разі; залежно від цього; тим самим: внаслідок цього; завдяки цьому; у такому випадку: внаслідок; у результаті; якщо ... то; це пов'язано з ...; зважаючи на те, що ...; з огляду на те, що...; з огляду на викладене вище; зважаючи на викладене вище; це спричиняється тим, що...; це залежить від того, що...
3. Зіставлення і протиста­влення	Але, зате, проте, однак, і все ж, з одного боку, з ін­шого (другого) боку, навпаки; не тільки (не лише), але й (а й); тоді як, на противагу цьому, аналогічно цьому; так само, як і ...; як.., так і ...; тоді як; втім.
4. Послідовність викладу	По-перше, по-друге, по-третє, нарешті, насамперед, передусім, спочатку, перш за все, у першу чергу; почнемо з того, що...; одночасно з, водночас, в той же час, поряд з, ще раз, тепер, далі, потім, після то­го як; нарешті, на закінчення, на завершення.
5. Послідовність у часі	Спочатку, тепер, потім, насамперед, перш ніж, піс­ля того як, одночасно, наприкінці.
6. Доповнення, уточнення	Також, при цьому, притому, причому, крім того, разом із тим, доречно сказати, зокрема, а саме, вод­ночас, щоправда, точніше, точніше кажучи.
7. Виділення окремого	Тільки, лише, навіть, як-от.
8. Ілюстрація до сказаного	Наприклад, так, проілюструємо це (чим), опишемо кілька випадків.
9. Зв'язок між попере­дньою та наступною інформацією	Як уже було зазначено, як уже зазначалося, як уже було показано, як було доведено, згідно з цим, від­повідно до цього, у подальшому, попередній, на­ступний, згаданий, зазначений, викладений, сфор­мульований, перерахований, наведений, проаналі­зований, досліджений.
10. Перехід до нової думки	Перейдемо до...; ще одне; розглянемо; розглянемо такі випадки, продовжимо аналіз, з'ясуємо.
11. Ступінь вірогідності повідомлення	Очевидно, безумовно, без сумніву, безперечно, яс­но, певна річ, звичайно, (як) відомо, мабуть, мож­ливо, напевно, треба гадати.
12. Узагальнення, висновок	У результаті можна прийти до висновку (якого): є підстави стверджувати (що); сутність викладеного дає підстави твердити (що), зводиться (до чого); отже, є підстави твердити (що); із сказаного вихо­дить (що); це свідчить (про що); з розглянутого мо­жна зробити такі висновки; зважаючи на викладене вище; звідси висновок.

54

ДОДАТОК 6

Правила оформлення посилань

1. У науковій роботі паспортизація розміщується після цитати чи опису в квадратних дужках, де вказується прізвище автора (авторів через кому) чи перше слово назви, рік видання цитованої роботи і сторінку (сторінки) - [Стишов 2003 : 97]; [Сучасна 1972 : 52]:

	1. "Предикативною парою" головних членів речення, які формують дво­складне утворення в українській мові, назвав О. С. Мельничук підмет і прису­док [Мельничук 1966 : 117].
	2. Якщо треба вказати кілька джерел, то між ними ставиться крапка з комою:
	Фразеологія як джерело створення народнорозмовоного колориту текс­ту, виявлення своєрідного націонапьно-культурного компонента в семантиці художніх образів постійно привертає увагу дослідників [Ужченко 1999 ; Мо-киенко 1980].
3. Якщо на одній сторінці наводиться кілька посилань на одне й те ж саме джерело, тоді в другому і наступних з них замість номера джерела слід писати Там же або Там само:
	Подібна думка обґрунтовується й авторами посібника "Синтаксис су­часної української мови. Проблемні питання" [Слинько та ін. 1994 : 406], оскі­льки, на їх погляд, такі одиниці "нічого не називають, а тільки виражають різні заклики та почуття " [Там само. — С. 4071.
4. Посилання на електронне видання повинно мати таку ж структуру, як друковане: прізвище автора, рік : електронний ресурс.			і
	[Білоус 2005 : електронний ресурс]

5. Посилання на ілюстрацію в тексті вказують порядковим номером ілюст­рації в дужках, наприклад: (рис. 1.2), при повторному посиланні (див. Рис. 1.2).

6. Посилання на таблиці в тексті подаються в скороченому вигляді: табл. 2. Якщо вона одна, то слово таблиця записують повністю. Наприклад: Як можна по­бачити з табл. І, У таблиці наведено ... тощо. Повторні посилання на таблицю починаються зі слова дивись, яке пишеться скорочено: див. табл. 2.

7. Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: в порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування), в алфавітному по­рядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Перева­га надається алфавітному.

8. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням повних назв праць (див. Додаток 2).

55

ДОДАТОК 7

Правила цитування

1. Текст цитати береться в лапки і наводиться без жодних змін, зі збережен­ням особливостей авторського написання, зокрема орфографії, пунктуації й шриф­тових виділень. Відхиленням від цього правила є пропуск окремих слів або частини речення за умови, що думку автора не буде спотворено. Пропуск позначається трьома крапками, при цьому розділові знаки, що стояли перед випущеним текстом чи після нього, не зберігаються. Наприклад:

У використаному джерелі	У тексті курсової роботи
Для наукових та ділових текстів зо­всім нетипова така структура речен­ня (властива художньому стилю),_при якій основна частина інформації міс­титься у відокремленій частині ре­чення.	"Для наукових та ділових текстів зовсім нетипова така структура ре­чення ... при якій основна частина ін­формації міститься у відокремленій частині речення" [Кадомцева 1986: 2721.

. Не можна об'єднувати в одній цитаті кілька виписок, узятих з різних частин джерела, навіть якщо ці виписки логічно пов'язані між собою. Кожна гака виписка повинна бути оформлена як окрема цитата.

3. Якщо цитата повністю відтворює речення тексту, вона починається з ве­ликої букви, якщо тільки не є частиною речення автора курсової роботи.

У використаному джерелі	У тексті курсової роботи
Традиційний анаїіїз за членами ре­чення є слабкою опорою для розуміння самої природи елементів, які виділя­ються в структурі речення.	"Традиційний анаїіїз за членами речення є слабкою опорою для розу­міння самої природи елементів, які виділяються в структурі речення", -пише О. М. Мухін [Мухін 1986 : 1511.

4. Цитата, яка є складовою частиною авторського речення, починається з малої букви, навіть якщо у використаному джерелі вона починається з великої.

У використаному джерелі	У тексті курсової роботи
Речення з усуненим суб'єктом іноді можуть замінюватися на неозначено-особові конструкції.	Постає незрозумілою думка про те, що "речення з усуненим суб 'єктом іноді можуть замінюва­тися на неозначено-особові констру­кції" [Курс... 1951 : 1991.

5. Якщо цитується тільки частина речення, то на місці пропуску ставляться крапки, які можуть виявитися перед цитатою після відкритих лапок, якщо цитата наводиться не з початку речення; у середині цитати, якщо пропущено середню час-

56

гину тексту; після цитати перед закритими лапками, якщо речення цитується не до кінця.

У використаному джерелі	У тексті курсової роботи
Неузгоджені означення дуже про­дуктивний різновид означення, широко представлений у мовленні; вони бага­тші за своєю семантикою, ніж узго­джені, тому що основне танення ускладнюється додатковими семан­тичними компонентами.	Неузгоджені означення широко представлені в мовленні, оскільки "...багатші за своєю семантикою, ніж узгоджені, тому що основне зна­чення ускладнюється додатковими семантичними компонентами" |Курс... 1961 : 1321.

6. Цитата на початку речення має починатися з великої букви, навіть якщо перше цитоване слово у використаному джерелі написане з малої букви.

У використаному джерелі	У тексті курсової роботи
Особливої уваги заслуговує парале­льний зв 'язок, що полягає в однаковому формальному вираженні функціональ­но співвіднесених членів речення.	"...Паралельний зв'язок, - пише А. П. Загнітко, полягає в однако­вому формальному вираженні функ­ціонально співвіднесених членів ре­чення" [Загнітко 2001 : 394].

7. Після двокрапки цитата починається з малої букви, якщо у використаному джерелі перше слово цитати написане з малої букви (у цьому випадку перед цита­тою ставлять три крапки), і з великої букви, якщо у використовуваному джерелі перше слово цитати починається з великої.

У використаному джерелі	У тексті курсової роботи
1. Іншими словами, інфінітив позна­чає дію діяча та об 'єкт дії, виражений відмінюваною дієслівною формою. 2. Підмет є ім 'я предмета, про який говориться.	Отже, інфінітив у таких конс­трукціях виконує подвійну функцію: "...позначає дію діяча та об'єкт дії, виражений відмінюваною дієслівною формою" [Каранська 1992 : 95]. О. X. Востоков писав: "Підмет є ім 'я предмета, про який говорить­ся" [Востоков 1831 : 220].

8. Якщо в тексті цитати, яка береться в лапки, є слова в лапках, то лапки, од­накові за малюнком, двічі поряд не ставляться.

У використаному джерелі	У тексті курсової роботи
Якби ми нічого не знали про похо­дження неозначеної форми, то ми б визначили її як "дієслово, що зробило крок у напряли до іменника ".	"Якби ми нічого не. знали про по­ходження неозначеної форми, то ми б визначили її як "дієслово, що зро­било крок у напрямі до іменника" [Курс... 1951 : 131].

57

9. Цитати слід виписувати тільки з першоджерел, а не з праць інших авто­рів. Лише в тих випадках, коли першоджерело недоступне, можна скористатися цитатою, опублікованою в іншому виданні. У бібліографічному посиланні треба вказати: (Цитується за: [Слинько та ін. 1994 : 238]) або Щит. за: [Слинько та ін. 1994 : 238]').

У використаному джерелі	У тексті курсової роботи
Визначаючи синтаксис. Д. М. Овсянико-Куликовський звертає увагу на інтелектуально-психологічний "процес мови-мислення ". Синтаксис, - пише він, - є частина граматики, що займається вивченням уживання (утилізації) слів і іх сполучень у процесах мови-думки " [Слинько та ін. 1994|.	На думку Д. М. Овсянико-Куликовського, синтаксис "є частина граматики, що заіімаеться вивченням уживання ... слів і іх сполучень у про­цесах мови-думки" (Цит. за: [Слинько і а ін. 1994 : 2381).

10. Якщо в цитаті необхідно виділити деякі слова, щоб посилити їхнє зна­чення, про це в дужках робиться відповідне застереження і вказуються ініціали ви­конавця курсової роботи. Наприклад: (виділено мною. - /. С), (курсив наш. І. С). (підкреслено мною. - І. С), (розрядка моя. - І. С). Аналогічне застереження роб­лять при самостійному перекладі рідною мовою іншомовної цитати: (переклад наш.

-і су.

У використаному джерелі	У тексті курсової роботи
Основним засобом встановлення внутрішнього зв'язку між самостій­ними реченнями є вираження того чи іншого часового співвідношення між присудками об'єднуваних речень.	При визначенні специфіки внутрі­шнього текстового міжреченнєвого зв'язку, М. С. Поспелов констатує: "Основним засобом встановлення внутрішнього зв'язку між самостій­ними реченнями с. вираження того чи іншого часового співвідношення між присудками об'єднуваних речень (ви­ділення наше. - /. С.)" [Поспелов 1956 : 56].

11. Кожна цитата має супроводжуватися посиланнями на наукове джерело.

58

ДОДАТОК 8

Міністерство освіти і науки України Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського

Факультет української філології

Кафедра українського мовознавства

Семантико-стилістичне явище гри слів в українській мові

(на матеріалі газетних текстів)

Курсова робота З української мови студентки II курсу групи А Шевченко Катерини Григорівни

Науковий керівник: кандидат філологічних наук доцент Кравець В. С.

Сімферополь - 2010

59

Зразок курсової роботи

2

ЗМІСТ

1ШРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................. і

ВСТУП......................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. Гра слів як семантико-стилістичне явище................................ б

1.1. Сутність гри слів............................................................ б

1.2. Класифікація типів конструкцій з елементами гри слів.............. 7

РОЗДІЛ 2. Функціонування явища гри слів на різних мовних ріннях......... 9

2.1. Обігравання мовних одиниць у межах морфеміки та словотвору................................................................................................ 9

2.1.1. Явище гри слів на рівні морфеміки.................................. 9

2.1.2. Явище гри словами на рівні словотворення........................ //

2.2. Обігравання мовних одиниць у межах морфології.................. 14

2.3. Обігравання мовних одиниць та відношень між ними

у межах синтаксису............................................................. ¡6

ВИСНОВКИ................................................................................ 18

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ......................................... 19

СІ ІИСОК ВИКОРИСТАЇ ІИХ ДЖЕРЕЛ............................................. 21

ДОДАТКИ.................................................................................. 22

І

60

2

ВЗ газета "Високий замок"

ВК газета "Вечірній Київ"

ВТССУ Великий тлумачний словник української мови

ГУ газета "Голос України"

Д газета "День"

ДТ газета "Дзеркало тижня"

ДУ газета "Демократична Україна"

К газета ""Комуніст"

КС газета "Кримська світлиця"

ЛСД Літературознавчий словник-довідник

ЛУ газета "Літературна Україна"

МУ газета "Молодь України"

ПВ газета "Президентський вісник"

С В газета "Сільські вісті"

СП газета "Слово просвіти"

УМ газета "Україна молода"

УК газета "Урядовий кур'єр"

УП Газета "Українська правда"

УС газета "'Українське слово"

ШП газета "Шлях перемоги"

61

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

У широкому комплексі семантико-етилістичних засобів мови, що виконують різноманітні виражально-зображальні функції, помітне місце займає явище гри слів (гри словами, словесної гри), під яким звичайно розуміють спеціальне використання ("обігравання") тотожних або подібних з формального боку мовних одиниць для створення певних фонетико- та семантико-етилістичних явищ. Термін "гра слів" уживається щодо обігравання мовних одиниць не тільки на лексичному рівні, як це може випливати з його вужчого розуміння, а й на інших мовних рівнях.

У лінгвістиці інтерес до проблеми гри слів простежується з 1958 року, коли опубліковано моноірафію А. Щербини "Сущноеть и искусетво еловесной остротьі (каламбура)". Ця, а також роботи Т. 1 ридіної, В. Ковальова. О. Гараненка засвідчують, що всі дослідники пов'язують гру слів переважно з досягненням комічного ефекту і намагаються класифікувати принципи каламбуроутворення (гри слів).

У вітчизняній стилістиці явище гри слів найповніше вивчене на фонетичному та лексичному рівнях (праці І. Качуровського, книги з лексикології та стилістики в п'ятитомному академічному курсі "Сучасна українська літературна мова", а також курси стилістики української мови для вищої школи, дослідження парономазії української мови А. Критенка, Л. Ставицької, Г. Сюти та ін.). Меншою мірою це явище описане на рівні фразеології (В. Ващенко, В. Ужченко, М. Демський та ін.). Ще менше гра слів аналізувалась у словотворенні й особливо в граматиці української мови (праці О. Тараненка), хоч на цих мовних рівнях вона також- є одним із традиційних і досить поширених семантико-етилістичних засобів. Відсутня також загальноприйнята семантико-структурна класифікація типів конструкцій з елементами словесної гри.

Явище гри слів переважно вивчалося на матеріалах текстів художнього стилю, меншою мірою - в мові публіцистики (О. Стишов, О. Тодор та ін.). Однак мова преси, переважно засобів масової інформації (ЗМІ), виходить на перше місце в процесах формування, творення і поширення нових виражальних засобів, а найголовніше - витворення і закріплення нових мовних норм. Вона неоднорідна за своїм лексичним складом, функціональними і лексичними особливостями, що зумовлене її жанровим розмаїттям (передова стаття, замітка, репортаж, інтерв'ю, нарис, фейлетон, памфлет, дискусія тощо) [Дудик 2005 : 89-90 ; Мацько 2003 : 272-282; Пономарів 2000: 12-13]. Багатофункціональність новітньої публіцистики вимагає від мови гнучкості; спрямованість на масову аудиторію потребує універсалізації, оновлення арсеналу номінативних і експресивних засобів: "Оскільки мова є матеріалізацією мислення взагалі, то мова газети, що відбиває складні соціальні процеси, матеріалізує не тільки особисту, а й передусім суспільну свідомість, впливає на вироблення громадської думки, допомагає у формуванні певного типу соціальної поведінки людини" [Сербенська 1988 : 21].

З огляду на сказане явище гри словами потребує поглибленого й розширеного вивчення (з урахуванням його функціонування на різних мовних рівнях, у вигляді різних структурних побудов) на матеріалі мови сучасних ЗМІ. Цим зумовлена актуальність обраної теми.

62

5

Мета курсової роботи полягає в дослідженні особливостей функціонування явища гри слів у газетних текстах.

Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

1) дати характеристику розуміння явища словесної гри у вітчизняному мовознавстві;

2) систематизувати наявні в сучасному мовознавстві класифікації явища гри

слів;

3) описати особливості функціонування явища гри словами в газетних текстах у межах структурних компонентів слова, граматичних категорій частин мови, синтаксичних конструкцій;

4) охарактеризувати різні типи семантико-структурної побудови мовних одиниць з елементами гри слів.

Матеріалом дослідження стала картотека висловлень з елементами словесної гри (майже 100 мовних одиниць), дібраних з україномовних газет кінця XX -початку XXI століття різних суспільно-політичних орієнтацій і рівнів (державного, всеукраїнського, місцевого).

Об'єктом вивчення є семантико-стилістичне явище гри словами, яке полягаї В •обіграванні" тотожних або подібних із формального боку мовних одиниць для створення певних семантико-етилістичних явищ.

Предметом аналізу стали особливості структури та функціонування мовних одиниць з елементами гри слів.

Методологічною основою дослідження є його філософські засади. Це, зокрема, діалектичний підхід до мови як до цілісної системи, що перебуває в постійній динаміці, розуміння мови як суспільного явища, положення про співвідношення форми та змісту мовних одиниць тощо.

Основними методами дослідження є описовий, структурно-семантичний і семантико-стилістичний, а також прийоми систематизації, класифікації, зіставлення мовних явищ та контекстуального аналізу.

Матеріали й одержані результати можуть знайти практичне застосування на заняттях з лексикології, морфеміки, словотвору і граматики сучасної української літературної мови, а також стилістики під час вивчення мови сучасних ЗМІ, на уроках та факультативних заняттях з української мови в старших класах при вивченні особливостей публіцистичного стилю, у позакласних заходах (святах, вікторинах, олімпіадах) тощо.

63

6

РОЗДІЛ І

Гра слів як семантико-стилістичне явище 1.1. Сутність явища гри слів

У сучасній лінгвістиці немає ЄДИНОЇ концепції щодо словесної гри як семантико-стилістичного явища. Можна виділити два підходи до вирішення ціп проблеми -традиційний та сучасний. Перший підхід реалізований у роботах С. Срмоленко і полягає в тому, що гра слів ототожнюється з каламбуром: "Каламбур, гра слів -стилістична (риторична) фігура, побудована на використанні багатозначності слова, випадкового збігу звучання слів для створення гумористичного, сатиричного ефекту, для словесного дотепу" [Срмоленко та ін. 2001 : 73|.

Однак більшість мовознавців розширює рамки традиційного підходу до явища словесної гри. Гак, болгарська дослідниця Л. Цонєва трактує це явище як "різні вияви нестандартного, творчого, ігрового використання мовних засобів" [Цонєва 2000 : 162]. Ця думка схожа з міркуваннями В. Санникова і Т. Космеди [Санников 1995 : 67 ; Космеда 2002 : 298].

Конкретизуючи мовні засоби, дослідники під явищем гри слів розуміють "використання звукової, лексичної, граматичної форми мовних одиниць (слів, їх окремих значень та частин, фразеологічних одиниць, синтаксичних конструкцій тощо) для створення певних фонетико- та семантико-стилістичних явищ, що грунтується на зіставленні й переосмисленні, обіграванні різних значень чи вживань (смислів) та синтаксичних функцій близькозвучних або однозвучних одиниць" [Тараненко 2000 : 100]. О. Тимчук зауважує, що "семантико-стилістичне явище гри слів досліджується зазвичай на фонетичному рівні (різноманітні звукові повтори), лексико-семантичному (обігравання значень полісемічного слова, омонімів, паронімів) і меншою мірою на фразеологічному рівні. Однак воно активно виявляється й на інших мовних рівнях, відповідно й сам термін "гра слів" потрібно сприймати дещо умовно, розуміючи під ним також "гру" морфем і взагалі струкіурних елементів слова, морфологічних категорій, синтаксичних одиниць" [Тимчук 2001 : 54]. Ця точка зору найбільш відповідає нашому розумінню словесної гри.

Визначаючи сутність явища гри словами, дослідники характеризують його як відхилення від літературних норм, проте звертають увагу насамперед на те, що це свідоме відхилення, тобто адресант свідомо, з певною метою порушив існуючі норми. Так, досліджуючи відхилення від норми, мовного стандарту, 3. Санджі-I аряєва зауважує, що "ефект гри слів з пародійним та іронічним відтінком здійснюється шляхом актуалізації мовних знаків різних типів та структур... Основний принцип мовотворчості - "оживлення" мотивованості словесного знака на тлі автоматизованості стандартної мови" [Санджи-Гаряева 2001 : 461]. Не викликає заперечень твердження, що словесна гра - це спеціальне відхилення від мовних норм для створення певного естетичного (найчастіше комічного) ефекту [Дземидок 1974 : 33 ; Цонєва 2000 : 163] чи для привернення уваги до форми висловлювання, а через неї - до змісту [Манькова 2000 :210]. Є також думка, що таке відхилення від мовних норм інколи є ітростою неграмотністю, причому багато помилок потрапляє в засоби масової інформації, культивується в них [Житенева 1984 : 86].

64

І і

7

Гра слів будується на використанні багатозначності, омонімії, паронімії і діє на різних мовних рівнях (оскільки це обігравання не тільки слів). Вона відбувається за юпомогою як уже наявних, так і створених мовних одиниць. Результатом мовної гри і виникнення ІНШОГО, додаткового змісту, що контрастує з первинним. Додаткове смислове навантаження слів у лінгвістиці називається по-різному: "комбіноване прирощення смислу'" (Б. Ларін). "семантико-стилістична транспозиція слова" (1,. Азнаурова). "семантичне ускладнення слова" (І. Банникова), "логоепістема" (В.Костомаров) тощо. Однак у мовознавчій літературі закріпився термін У. Вейнрейха "гіперсемантизація" у протиставленні з терміном "десемантизація" ІНейнрейх 1970 : 169].

Під комічною гіперсемантизацією слова розуміємо створення у стилістично нейтральному слові додаткового значення для передавання і-умористичної, іронічної чи сатиричної експресії. Хоча новий додатковий смисловий відтінок затемним старий зміст, але лише на тлі старого набуває своєї яскравої пародійності. Розшифрування додаткових смислів неможливе без фонової інформації, оскільки саме вона є важливим джерелом формування цих смислів. "Над словом, - зауважує М. Кочерган, - нашаровується семантичний ореол, який зумовлений всією його (слова) історією, його етносоціальним і етнокультурним контекстом. Цей ореол не фіксується в лексикографічних працях, однак він значною мірою зумовлює реальне функціонування слова в певному соціумі" [Кочерган 2000 : 39] Відсутність фонових знань, які фактично зливаються з предметно-логічною інформацією семантичної структури певного каламбуру, веде до нерозуміння його змісту і до сприйняття цього інформативно місткого прийому як поверхового обігравання мовних одиниць. Гра слів усвідомлюється завдяки стійким і найбільш стандартним уявленням, що пов'язані зуживанням певних лексико-фразеологічних одиниць.

Отже, порівнюючи два погляди на явище гри словами - традиційний ("вузький", коли гра слів ототожнюється тільки з каламбуром) і сучасний ("широкий"), - доходимо висновку, що вузьке розуміння "відтинає" цілу низку образних експресивних засобів, оскільки, як показали сучасні дослідження, явище словесної гри широко функціонує, не тільки на лексичному, але й на фонетичному, словотворчому, морфологічному та синтаксичному рівнях.

Виступаючи як засіб вираження гостроти і дотепності думки з ефектом несподіваності та відточеності стилю, гра слів використовується для досягнення двох основних цілей: для привертання уваги до значення через форму обіграваних одиниць, для створення в такий спосіб зображально-виражального (найчастіше комічно-сатиричного) відтінку, коли рівень змісту зіставлюваних одиниць лишається незачепленим або вгадується як невиразні асоціації з чим-небудь. Для словесної гри використовуються нормативні мовні засоби або ж відбувається свідоме порушення мовних норм.

1.3. Класифікація гри слів в українській мові

В українському мовознавстві відсутня єдина загальноприйнята класифікація іри слів. Так, О. Тараненко класифікує словесну гру за певними семантичними змінами та модифікаціями і виокремлює сім типів цього явища [Тараненко 2000 : 100-101]:

65

8

1) зіставлення, поєднання в контексті одно- або близькозвучних одиниць з різними значеннями, завдяки чому досягається семантико-стилістичний ефект Потому вона була в горницях (у наймах), раз у раз била посуд, а її била пані (М. Коцюбинський); Треба гартуватися і гуртуватися (В. Блакитний);

2) підставлення в контекст замість очікуваної, звичної одиниці іншої одиниці з близьким або однаковим звучанням: Мистецтво вимагає жерти (замість жертв -жарт);

3) переосмислення одиниці за зразком іншої, навмисне поєднання в одній одиниці двох значень або використання її "старої" форми для наповнення новим змістом: "Пряма мова" - поетичний твір (тобто мова, з якою автор звертається прямо до читача); Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо - жарт:

4) переоформлення слова за зразком іншого, що зумовлює виникнення нових оказіональних парономазійних одиниць: семисезонне пальто жарт (від демісезонне), Школяда розважальна передача для школярів на українському радіо (пор. школа і коляда);

5) злиття двох близькозвучних одиниць у рамках спільної третьої або, навпаки, розкладання однієї одиниці на дві, обидві чи одна з яких нагадують цю одиницю за формою: Суцільна комп'ютероризація - газетна замітка про деякі кримінальні аспекти широкого впровадження ЕОМ (пор. комп'ютеризація і терор); Борис Тен (псевдонім М. В. Хомичевського) від Борисф(т)ен - назви Дніпра в античних авторів;

6) переставлення слів, речень та їх частин, коли набір одиниць лишається тим самим, але зміна їх позицій веде до створення протилежного значення, іронічного ефекту: Бідний багатому: "Здоров будь!". Багатий бідному: "Будь здоров!" (Н. та);

7) поширення гри слів під дією семантичної аналогії на компоненти парадигматичного або синтагматичного ряду: Така важка легка промисловість -газетна стаття про проблеми легкої промисловості: - Ну й терпуг ти, Наташко! Пиляєш і пиляєш. Замовчи! (А. Хижняк).

Т. Космеда при класифікації використовує поняття тропів і фігур мови (каламбур, метафора, оксюморон), а також інші вияви гри словами (цитація, оказіональні мовні одиниці, гра з графікою, гра з фразеологією) [Космеда 2002 : 299].

Отже, класифікація явища гри слів за певними семантичними змінами дозволяє виділити окремі типи в межах різних за структурою мовних одиниць. У роботі враховуємо обидві класифікації і характеризуємо явища словесної гри за рівнями, на яких вони реалізуються. При цьому виділяємо вияви гри словами і типи обігравання мовних одиниць.

Таким чином, хоча гра слів як різновид мовної гри почала вивчатись не так давно, уже вироблено науково-лінгвістичні основи цього явища. Словесна гра має семантико-стил і стичну природу, є запланованим відхиленням від мовних норм для створення певного естетичного ефекту і виявляється на всіх мовних рівнях. Оскільки це явище найбільш досліджене на фонетичному та лексичному рівнях, зосередимо свою увагу на обіграванні мовних одиниць у межах морфеміки, словотвору, морфології та синтаксису.

66

47

РОЗДІЛ 2

Функціонування явища гри слів на різних мовних рівнях

2.1. Обігравання мовних одиниць у межах морфеміки та словотвору

У межах будови слова та словотворення обіграються компоненти слова (не обов'язково морфеми у власному розумінні) як без їх формальних видозмін, так і з утвореним нових структурних мовних одиниць.

2.1.1. Явище гри слів на рівні морфеміки

Як зазначають дослідники, у межах морфеміки словесна гра реалізується як обігравання абревіатур, а також може супроводжуватися графічними видозмінами переосмислюваного компонента, завдяки чому він більше увиразнюється й привертає увагу читача [Тимчук 1998 : 130].

Обігравання абревіатур - це привертання уваги до їхньої семантики шляхом асоціювання з одно- або близькозвучними словами. Це може бути різноспрямований процес. По-перше, можливе "розшифрування" компонентів абревіатури, яке має переважно "несерйозний" характер:

РУХ - Рятуйте Україну, хлопці [УС 13 : 09 : 03]*.

По-друге, власна назва може "зашифровуватися" в абревіатурі, оформленій як популяризована лексема з "несерйозним" значенням, тобто слово асоціюється з певними образами. Наприклад, партія "Реформи і порядок" та її фракція у Верховній Раді дістала неофіційну назву "РіПка", яку стали обігравати:

З відставкою Тимошенко незабаром вийдуть "Батьківщина" та Український народний Рух. Цілком ймовірно, що РіПка потягне за собою удовенківський Народний рух [ПВ 23 : 01 : 01].

Такі мовні одиниці вводяться в контекст з метою виявлення дотепності, стилістичної витонченості й гострослів'я [Білоус 2005 : 2].

Зауважимо, що деякі абревіатури є "одноденками", тобто вони або зовсім вийдуть з ужитку разом з реаліями, які вони позначають (насамперед це стосується назв політичних партій, блоків), або перейдуть до розряду спеціальної лексики. Однак для мови газети використання таких абревіатур є закономірністю, характерною ознакою, тому що більшість інформації, яку подають сучасні ЗМ1, є актуальною саме зараз, сьогодні.

Як показує зібраний матеріал, графічно виокремлюються власні та загальні назви, символи.

Виокремлення власних назв - це виділення великими буквами в складі слова певного оніма, завдяки чому в межах однієї мовної одиниці читач спостерігає тісний зв'язок між об'єктом позначення цього оніма й тим поняттям, яке позначається словом у цілому, тобто відповідною загальною назвою. Виділятися в такий спосіб можуть різні власні назви:

а) топоніми: Отакий КРИМінал [ІУ 23 : 03 : 03] - про проблеми злочинності на Кримському півострові;

Тут і далі в посиланні спочатку йде скорочена назва газети, перша пара цифр позначає число, друга - місяць, третя - рік видання.

67

10

б) антропоніми:

Америка Бушує [УП 01 : 03 : 05];

ГОРячкували. БУШували, президента обирали [ДТ 12 : 05 : 041.

Обігравання власних імен активізується в періоди передвиборчих кампаній з метою привернути увагу виборців до політика-кандидата. Як засвідчує контекст, об'єктом гри слів стали прізвища обох кандидатів на пост президента Америки. Вихідні дієслова підібрані не тільки за співзвучністю, але й близькі за значениям, нор.: гарячкувати - 'проявляти збудження, нетерпіння' |В ГССУМ : 224] та бушувати - 'поводитись нестримано, виявляти гнів, роздратування; бешкетувати' [В ГССУМ : 105]. Відповідно, гра слів побудована не тільки на паронімічних. але й на синонімічних відношеннях слів.

в) назви організацій:

Волинь РУХнула в пікети [УМ 28 : 09 : 04] - про активну діяльність місцевої організації Народного руху України;

ПостЄЕПівський синдром або ціна гріхопадіння |УС 04 : 01 : 04], пор. СІЛ І -Свропейський економічний простір;

г) назви фірм:

Наш Яо/г05//£/Ук-о [УМ 13 : 02 : 04] - обігравання назви у складі прізвища; ЛАЗ виЛАЗить з кризи [ГУ 05 : 10 : 03], пор. ЛАЗ - Львівський автомобільний завод;

Не для нашої Маші ХІППова каша [СВ 27 : 07 : 01], де ХІПІ І - назва фірми-виробника дитячого харчування; г) назви виробів:

Покермуємо, пОКАсмо [УК 10:01 : 99], де ОКА - марка автомобіля:

ФАНТАстична пропозиція [УМ 01 : 03 : 01] - реклама "Фанти".

Виокремлення загальних назв - це виділення великими буквами в слові певної загальної назви. Такими назвами є "модні" слова, у яких виявляються "естетичні смаки певної доби" [Стишов 2003 : 22]. Дехто з мовознавців вважає, що ця гра слів зумовлена впливом культури та ідеалів певної епохи [І ринюкова 2001 : 115], вона розрахована на сприйняття передусім молодого покоління [Почепцов 2001 : 16].

Наприклад, часто обіграється жаргонне слово мент, тобто 'міліціонер' [ВТССУМ 2005 : 659], яке з'явилося наприкінці 90-х років і особливо популяризувалося після демонстрації на різних телевізійних каналах російського телесеріалу "Менти":

20 грудня - День української міліції. Ми бажаємо охоронцям нашого внутрішньодержавного спокою, щоб... вивітрилося із нашого МЕНТалітету разом із телесеріалом "Менти", який саме крутять по "Інтеру", підозріло однокореневе слово мент [КС 06 : 12 : 03];

- Хто сказав "істеблішмент"? [КС 02 : 12 : 03] - підпис під карикатурою, на якій зображено розгніваного міліціонера.

І рафічне виділення слова може бути відгуком па "модну" тему:

ПоКЛОН з того світу (заголовок) - Багата американська сім я збирається за допомогою тонування повернути собі померлу доньку [УМ 24 : 03 : 04):

Пляж- НУДнихлюдей (заголовок статті про нудистський пляж) |У1І 19 : 07 : 03];

68

11

ГЕЙніальні модельєри [Д 08: 03 : 041 - у статті йдеться про людей нетрадиційної орієнтації;

ПовноЛІТні дерев 'яні вікна [СВ 30 : 03 : 02] - реклама вікон, які слугуватимуть багато літ;

ОПТимальні ціни [УК 26 : 06 : 02] - з торговельної реклами.

Однак мовознавці висловлюють застереження журналістам, які при иикористанні на сторінках газет "модної'" лексики повинні пам'ятати: "щоб не ііипикло спокуси гнатися за дешевою популярністю, модним слівцем, слід знати іексико-семантичні та стилістичні глибини української мови, що уможливлюють і азетно-публіцистичну мовну експресію" [Ставицька 2005 : 285], оскільки у широкій практиці ЗМІ формуються мовні смаки, що визначають моду на виражальні і і ереотипи і впливають на масову свідомість.

Іноді структурно видозмінювані компоненти можуть обіграватися на і півзвучності слів різних мов:

ЛотереяМАНІя (заголовок) [УК 25 : 03 : 02]. У контексті обіграється афікеоїд і рецького походження манія (mania), тобто 'хворобливий стан психіки, для якого чарактерне зосередження свідомості й почуттів на якійсь одній ідеї' [ВТССУМ 2005 : 644] та англійський іменник мані (money), тобто 'гроші'.

Виділення великими літерами компонента слова - власної чи загальної назви -практикується і в інший, складніший спосіб - з уживанням між великими літерами малих:

Що заНАдТО, то недобре [ВЗ 16 : 05 : 05], nop. НАТО; іаПРОГРАМовАні" КАНДИДАТИ [ДУ 28 : 08 : 04], nop. програма:

ШИРоКА дорога для наркомана. На короткому проміжку життя [УС 18 : 07 : 04] - у контексті обіграється слово ширка з жаргону наркоманів, тобто 'саморобний наркотик, який отримують з маківок' [Ставицька 2003 : 300].

Використання символів - це обігравання мовних одиниць шляхом уведення в слово, одно- чи близькозвучне із символом, графічного позначення цього символа іамість відповідної букви:

Вікна, які зберігають t°enno? [УМ 02 : 05 : 04];

Зробіть вашу підлогу І°еплою [УМ 24 : 03 : 04].

Як свідчать приклади, випадки обігравання компонента слова разом з його графічним переоформленням здебільшого виступають у заголовках газетних публікацій (політичних, полемічних статей, нарисах), у підписах під карикатурами та в мові торговельної й політичної реклами.

2.1.2. Явище гри слів на рівні словотворення

На рівні словотворення гра слів реалізується як обігравання компонентів слов*.

Обігравання компонентів слова - це перероблення слова чи утворення нового па основі декількох слів або утворення кількох слів на основі одного тощо. При цьому використовуються різноманітні семантичні процеси.

Зібраний фактичний матеріал дозволяє виділити такі типи обігравання мовних одиниць на словотворчому рівні, як контамінація, аналогія, скорочення слова, розчленування слова, псевдомотивація (псевдочленування, псевдовідновлювання) і вірної основи.

50

12

Контамінація - це реалізація гри слів шляхом утворення нового, оказіонального слова на основі двох (рідше - кількох слів):

Реклама теж переважно стала РИК та КРИКламот [УМ 19 : 06 : 04].

Дослідники зазначають, що обігравання мовних одиниць шляхом контамінування у поєднанні з графічним виділенням за допомогою великих літер як новий тип інновацій з'явилося лише в останні роки XX століття [Стишов 2003 : 128).

У мові сучасних ЗМІ спостерігаємо використання контамінованих словотвірних одиниць і складнішої будови:

а) із залученням до словотворення компонентів відразу трьох мотивуючих одиниць + виділення за допомогою великих літер:

ІнфорУМ - рубрика в газеті "Україна молода", пор. інформація + форум + УМ (абревіатурна назва цієї газети);

б) з одночасним подаванням варіантів певної морфеми, які вносять у зміст слова цілковито відмінне значення + виділення за допомогою великих літер:

Де(Кон)струкція на тлі чоловічого тексту [К 24 : 09 : 99], йор. деструкція і конструкція;

в) з поданням упереміш компонентів поєднуваних слів:

РЕхуВІлшЗОР [ВК 23 : 11 : 00] - з реклами вистави Молодого театру в Києві, побудованої як поєднання сюжетних мотивів комедій "Ревізор" М. Гоголя та "Хулій Хурина" М. Куліша;

г) з одночасною дією гаплології, тобто з випусканням на межі поєднуваних слів окремих звуків, складів:

ХАНурсултан. Штрихи до політичного портрета президента Казахстану

Нурсултана Назарбаева [ВЗ 17 : 06 : 00], пор. хан і Нурсултан;

Сексплуатація жінок [УМ 29 : 03 : 01], пор. секс і експлуатація: Секстрасенси [СВ 19: 07: 99] - матеріал про екстрасенсів, які лікують

сексуальні розлади.

Аналогія - це утворення нового слова шляхом переосмислення й відповідного переоформлення одного слова за зразком іншого, наприклад: "Сирцевий напад" (заголовок) - Указ Президента, за яким Україна імпортуватиме 300 тисяч тонн цукру-сирцю, набрав чинності [ГУ 04 : 06 : 98], пор. серцевий (від серце) і сирцевий (від сирець).

Як зауважує О. Тимчук, з кінця 80-х років, коли в мові засобів масової інформації та реклами значно активізувалися процеси оказіонального словотворення та словесної гри, можна вказати на кілька опорних слів, у яких або з орієнтацією на які подібні обігравання здійснюються порівняно частіше. Це, насамперед, слова демократ і приватизація [Тимчук 2001 : 59]. Наш матеріал теж засвідчує активне обігравання цих слів. Причому лексеми демократ і демократія особливо часто обіграються під час різноманітних виборчих кампаній для досягнення стилістичного ефекту, для створення комізму чи іронії, для втілення настанови на негативну оцінку:

- Кажуть, з'явилися ще й якісь "домокради", - обізвалася баба Явдошка, коли навідався до неї в село. - Чи не вони ото лазять по домах і крадуть? [ЛУ 27 ■ 11 • 00];

Від такої дармократії, звісно, близько й до ДРАМОкратії. [ПВ 21 : 10 : 04].

50

13

На сторінках газет часто вживаються також лексеми прихватизація, мрихватизувати, прихватизатор, пор. приватизувати і хватати (як натяк на і ювживання у сфері приватизації):

Жнивувати доведеться й тим, хто обкрадає. Втім, у бунтах, революціях, переворотах та громадянських війнах лихо не минає жодної домівки... Коли це ібагнуть наші прихватизатори? [ВК 12 : 08 : 01].

Скорочення слів - це утворення нового слова, співзвучного (омонімічного або наронімічного) з якимось уже існуючим. Цей тип словесної гри виявляється у ничленуванні слова зі складу інших слів:

а) шляхом простого скорочення слів:

Хто ж з них впливав на другого? Обидва: Курбас - на Куліша, Куліш - на Курбаса. їхній відтоді спільний мистецький світогляд витворився із схрещення попередніх двох світоглядів - Курбасового та Кулішевого.... Майк Иогансен, невмолимий дотепник, про них казав:

-- КУ-ліш КУ-рбас одне "ку-ку", тільки ж кожний з них зозуля в гнізді другого [ЛУ 23 : 02 : 99];

б) шляхом виведення спільного компонента з двох чи більше слів:

/, може, тоді всі мінпроми, мінмаші та інші "міни" задумаються, як створити власну технологічну базу для лісозаготівель... [ТУ 16:12: 00].

Розчленування слова - це поділ одного слова на два окремі слова з властивими тля них значеннями чи на формально окремі компоненти без семантичної та номінативної самостійності. При цьому може спостерігатися різний ефект:

а) підкреслення справжньої, вихідної внутрішньої форми слова, загострення уваги на реальному змісті компонентів:

Діє слово (назва рубрики), пор. дієслово;

б) умисно неправильне відтворення внутрішньої форми слова: Боже, вільні (заголовок) [УМ 29 : 07 : 99], пор. божевільні;

Аванс сцени - стаття про проблеми театру [ВК 10 : 11 : 02], пор. авансцена; Вигравати САМ БОг велів [УМ 14 : 05 : 00] - про розіїраш Кубка європейських чемпіонів із самбо.

Псевдомотивація (псевдочленування, псевдовідновлювання) твірної основи

- це явище "графічного виділення в структурі слова сегмента, що утворює оказіональний фоносемант (слова, яке є ідентичним за звуковим складом, проте різниться від загальномовної одиниці відтінком значення або наявністю ситуативно обгрунтованого плану сприйняття змісту)" [Гридина 1996: 119]. Варто зауважити, що псевдомотивація в цілому - один з найпродуктивніших типів явища гри слів в українській мові, однак псевдомотивація за допомогою графічного виділення -новий для вітчизняного мовознавства тип мовної гри, який набув поширення в 90-х роках XX століття в рекламних та газетних текстах.

Як засвідчує матеріал, часто псевдомотивація відбувається на грунті омонімії, зокрема використанні повних омонімів:

Нас не переКОСИш (заголовок) - Посеред Керченської затоки розкинулась піщана коса Тузла, яка, власне, й стала каменем спотикання [ШП 18:10: 03];

Цукор не КАНТувати (заголовок) - У минулому випуску нашої газети до антирекламних експонатів помилково була віднесена продукція киргизького АТ "Бакай" - "Кант. Цукор у кубиках". Як виявилось, філософ Кант до зазначених кубиків не має

71

14

ніякого відношення, ніхто й не думав ганьбити його світле ім я. Десятки наших читачів із Киргизії та Казахстану з неприхованою радістю (деякі із співчуттям) повідомляють, що "кант" по-киргизькому та по-казахському означає "цукор" і більше нічого [ДТ 27 : 09 : 02].

Останній контекст засвідчує, що явище гри слів може відбуватись і на міжмовній омонімії.

Отже, словесна гра на рівні морфеміки виявляється в обіграванні абревіатур шляхом їх несерйозного розшифрування чи зашифрувапня, а також у графічних видозмінах переосмислюваного компонента шляхом виокремлення великими буквами власної чи загальної назви або використання символів.

На рівні словотвору обіграються компоненти слова. У мові аналізованих газетних текстів виявлено п'ять типів цього явища: І) контамінацію, яка може супроводжуватися графічним видіїгенням. використанням дужок, явищем гаплології тощо; 2) аналогію; 3) скорочення слів, результатом якого є утворення нового слова, співзвучного з уже наявним; 4) розчленування ОДНОГО слова па два з мстою підкреслення вихідної внутрішньої форми чи обігравання умисне неправильно відтвореної внутрішньої форми вихідного слова; 5) псевдомотивацію у поєднанні з графічним виділенням (див. Таблицю 1). Найчастіше компоненти слова обираються у заголовках і текстах нарисів та політичних статей, у підписах під карикатурами, рекламних текстах.