II. Основна частина
1. Призначення, бойові властивості, загальний устрій та принцип дії кулемета.
Призначення і бойові властивості кулемета
14,5-мм великокаліберний кулемет Владімірова (КПВТ—танковий, мал. 1) є могутньою автоматичною зброєю, встановлюється в башті бронетранспортерів (БРДМ) і танків. На танках він використовується також як зенітний кулемет. Великокаліберний кулемет призначається для боротьби з легкобронірованнимі метою (бронетранспортерами, протитанковими гарматами, бронеавтомобілями і т. п.), вогняними засобами і живою силою супротивника, що знаходиться за легкими укриттями на дальностях до 1000 м. Вогонь з кулемета ефективний по скупченню живої сили і транспорту до 2000 м, а по повітряних цілях — на висотах 500 м і на дальностях до 2000 м. Прицільна дальність стрілянини по наземних цілях з оптичним прицілом 2000 м.
Малюнок 1. Загальний вид кулемета
Для стрілянини застосовуються патрони з бронебійно - запалювальними кулями (Б-32 і БС-41), бронебійно-запалювально-трасуючими (БЗТ і БСТ) і запалювальними (ЗП і МДЗ) кулями. Стрілянина патронами, що мають різні кулі, виробляється при одних і тих же установках прицілу.
Стрілянина з кулемета ведеться короткими (2— 5 пострілів) і довгими (до 20 пострілів) чергами і безперервно.
Технічна скорострільність (темп стрілянини) — 550—600 пострілів в хвилину. Бойова скорострільність — 70-80 пострілів в хвилину.
Подача патронів в приймач виробляється з металевої стрічки (мал. 2), що укладається в патронну коробку.
Охолоджування стовбура кулемета повітряне, що допускає ведення безперервного вогню до 150 пострілів .
Малюнок 2. Стрічка з патронами
Вага кулемета — 52,2 кг.
Вага патронної коробки із спорядженою 50 патронами стрічкою — 12,3 кг.
Основні частини і механізми кулемета, їх робота при стрільбі
Великокаліберний кулемет (КПВТ) складається з наступних основних частин і механізмів (мал. 3):
стовбура,
стовбурної коробки,
затвора,
поворотно-бойової пружини,
кришки стовбурної коробки,
приймача,
спускового механізму,
потиличника,
електроспуску,
механізму пневмоперезаряжанія.
Малюнок 3. Основні частини кулемета; 1 — стовбур; 2 — кожух; 3 — механізм пневмоперезаряжанія; 4 — гильзоотвод; 5 — електроснуск; 6 — стовбурна коробка; 7 — затвор; 8 — спусковий механізм, 9 — потиличник: 10 — приймач; 11 — кришка стовбурної коробки;
12 — поворотно-бойова пружина
У комплект кулемета входять патронні коробки із стрічками, приціли, приладдя для чищення, розбирання і складки, трубка холодної пристрілки, пристосування для стрілянини холостими патронами і для спорядження стрічки патронами.
Автоматична дія кулемета заснована на принципі використовування енергії віддачі при короткому ходу стовбура. При пострілі порохові гази, діючи на дно гільзи і поршень стовбура, переміщають затвор і стовбур назад. При цьому стовбурна і поворотно-бойова пружини стискаються. Прискорювач затвора, ковзаючи по копірам стовбурної коробки, повертає бойову личинку і відмикає канал стовбура.
Стовбур, розщеплений з бойовою личинкою, під дією своєї пружини повертається в переднє положення, а затвор за інерцією продовжує рухатися назад, витягуючи з приймача черговий патрон, а з патронника — стріляну гільзу і приводячи в дію механізм подачі стрічки.
Черговий патрон подавателем опускається по пазах бойової личинки вниз, викидаючи гільзу в гильзоотвод і зупиняючись капсулем проти отвору для проходу бойок.
Затвор під дією пружини буфера і поворотно-бойової пружини повертається вперед, досилає черговий патрон в патронник і замикає канал стовбура. При цьому зацепи ізвлекателей остову затвора захоплюють патрон в стрічці, а бойок завдає удару по капсулю патрона, що знаходиться в патроннику. Відбувається постріл, і робота автоматики кулемета повторюється до тих пір, поки підведений спусковий важіль і в стрічці є патрони.
Якщо після чергового пострілу електроспуск буде вимкнений, то спусковий важіль опуститься і зупинить затвор в задньому положенні, Стрілянина припиниться, і для її продовження необхідно тільки включити електроспуск.
Для виробництва стрілянини необхідно кулемет навести в мету і натиснути на кнопку електроспуску. Для наведення кулеметів по наземних цілях застосовуються оптичні приціли, а по повітряних цілях — колліматорний приціл. Наведення кулемета виробляється за допомогою поворотного і підйомного механізмів. Положення наведеного в мету кулемета може фіксуватися гальмами.