Тема 1: Методологічні основи курсу «Міжнародна економіка»

1. «Міжнародна економіка» в системі економічних дисциплін.

2. Предмет і методологія міжнародної економіки.

3. Структура курсу «Міжнародна економіка».

4. Світовий ринок: поняття та структура.

1. Треба сказати, що сучасна економічна теорія включає 3 основні частини: мікроекономіка, макроекономіка та міжнародна економіка.

Міжнародна економіка є досить молодою частиною економічної теорії, яка динамічно розвивається. Спочатку міжнародна економіка не виділялася в окрему навчальну дисципліну, а існувала у вигляді певних розділів мікро - та макроекономіки, які аналізували основні її категорії, такі як зовнішня торгівля, міжнародна міграція факторів виробництва, коливання валютних курсів, моделі відкритої економіки, тощо. Виділення курсу «Міжнародна економіка» в окрему дисципліну пов’язано з вступом світового господарства в 2-гій половині ХХ ст. до якісно нового етапу його розвитку.

Основні ознаки нового етапу розвитку світового господарства:

• відкритість економіки як провідний принцип взаємовідносин будь-якої країни зі світовим співтовариством, що призвело до зростаючої взаємозалежності країн як одна від одної, так і від динаміки розвитку світового ринку;

• всебічний розвиток міжнародної торгівлі, міжнародної міграції робочої сили, капіталів та технологій;

• значне розширення діяльності ТНК, які все більше визначають міжнародну промислову, інвестиційну та торгову політику;

• створення системи міжнародних, наддержавних організацій (ООН, Всесвітній банк, МВФ, Європейський банк реконструкції та розвитку, Всесвітня торгова організація та інш.), метою діяльності яких є забезпечення стабільного і збалансованого розвитку;

• функціонування самостійної міжнародної фінансової сфери, не пов’язаної безпосередньо із зовнішньою торгівлею і міжнародним рухом факторів виробництва;

• розвиток регіональної економічної інтеграції. На прикладі найуспішнішого інтеграційного об’єднання – ЄС – яскраво видно, які переваги несе послідовний інтеграційний поступ і який серйозний вплив чинить на країни-члени і не члени.

У комплексі ці процеси призвели до процесу глобалізації світової економіки, що проявляється у зростанні взаємозв’язку та взаємозалежності національних економік як з позитивними, так і з негативними наслідками. Глобалізація є суперечливим процесом: певним країнам у певні періоди вона може нести конкурентні переваги, а іншим – зменшення рівня добробуту.

Отже, мабуть саме поясненням тенденцій, що зумовлені взаємозалежністю національних економік в епоху глобалізації, і має займатися міжнародна економіка.

Серед найважливіших економічних проблем, що стоять перед світом сьогодні можна назвати:

- зростаючий торговий протекціонізм розвинутих країн, що стримує вільний розвиток міжнародної торгівлі;

- коливання валютних курсів, нестабільність світової фінансової системи, що веде до періодичних фінансових криз;

- високий рівень структурного безробіття в окремих країнах;

- уповільнення темпів економічного зростання розвинутих країн;

- реальна загроза утворення глобальних монополій;

- нерівномірний розподіл благ між окремими країнами у світовій економіці.

2. Предметом міжнародної економіки є вивчення економічних закономірностей взаємодії національних економік, розгляд міжнародного переміщення потоків товарів, послуг, платежів, економічної політики, яка управляє цими потоками, а також їхнього впливу на суспільний добробут.

Ми можемо запитати, чому треба окремо розглядати рух товарів, послуг, капіталів у межах світового господарства, а також вплив на них економічної політики, якщо все це ми розглядали на прикладі національної економіки.Справа в тім, що однакові економічні процеси та явища часто мають різний зміст в залежності від того, де вони відбуваються – в межах національної економіки або за її межами.Причини цього: існування на кордонах країн певних обмежень (мита, законодавчі обмеження, мовні бар’єри) для потоків товарів, послуг, факторів виробництва.

Основні відмінності між національною та міжнародною економіками:

Критерії розрізнення	Національна економіка	Міжнародна економіка
Товар	Товар у внутрішньо-господарському обороті країни – це будь-яка корисна річ або послуга, вироблена та реалізована на внутрішньому ринку. Однак не всі товари, що продаються на внутрішньому ринку, можуть бути об’єктами міжнародної торгівлі.	У сфері міжнародної торгівлі товари поділяються на товари, що торгуються, татовари, що не торгуються (товари, що споживаються там, де вони були вироблені, тобто це товари для внутрішнього споживання). В якості товарів, що не торгуються, виступають деякі види послуг.
Рух факторів виробництва	Національна економіка характеризується вільним рухом праці та капіталів у своїх кордонах, причому мобільність капіталів є вищою порівняно з робочою силою. Результат міграції робочої сили та капіталів – вирівнювання відповідно ставок зарплат та процентних ставок в межах країни. Отже, підприємці на внутрішньому ринку мають справу з приблизно однаковими витратами на працю та капітал.	Тут існують бар’єри на шляху руху робочої сили та капіталів⇒вирівнювання ставок зарплат та процентних ставок між країнами не відбувається⇒в міжнародних масштабах існують різні витрати на придбання факторів виробництва. Обмежують рух робочої сили – імміграційні закони, мовні проблеми, високі витрати на переїзд з країни в країну та інш. Капітал є більш мобільним також і в міжнародних масштабах, але і його стосуються певні обмеження (валютний контроль, валютний і процентний ризики, витрати на інформацію про світові фінансові ринки, тощо).
Торгівля	Держава практично не втручається у внутрішню торгівлю.	У сфері міжнародної торгівлі, на відміну від внутрішньої, державний вплив є суттєвим. Він проявляється у встановленні державою імпортного мита, квот, стандартів, норм та інших обмежень, які впливають на торгові потоки.
Діловий цикл	Усі регіони країни знаходяться в одній стадії ділового циклу. Держава реагує на економічні коливання заходами фіскальної або монетарної політики.	Стадії ділового циклу різних країн не співпадають. У достатньо відкритій економіці вплив фіскальної та монетарної політики вже не обмежується національними кордонами і відображається на товарних потоках та міжнародних операціях.
Валютні відносини	Як правило, країна має національну грошову одиницю, а завданням центрального банку є регулювання її пропозиції. В межах країни досліджується вплив грошової маси на основні макроекономічні показники.	Грошова одиниця певної країни стає валютою лише в економічних відносинах з іншими країнами. Так формується валютний курс, з’являються міжнародні валютні ринки. У міжнародній економіці досліджуються причини коливань валютних курсів та вплив валютної сфери на економічний розвиток як окремих країн, так і МЕ в цілому.

Таким чином, ми довели, що міжнародна економіка суттєво відрізняється від традиційної мікро- та макроекономіки і має свій специфічний предмет дослідження. А метою дослідження в міжнародній економіці є пояснення різних явищ і процесів та прогнозування їх розвитку.