-Одночасний розвиток запальних змін інших органів і систем (васкуліт, нефрит, полісерозит і ін.). -Наявність параклінічних ознак запалення (збільшення ШОЕ, диспротеїнемія, збільшення рівня альфа-2-глобулінів, ДФА, С- реактивного протеїну і ін).

-Явний позитивний вплив на клінічну картину (ЕКГ-зміни і скоротлива функція міокарда) лікування протизапальними препаратами в терміні від 2 до 6 тижнів.

Диференційна діагностика:

вроджені вади серця (неповна форма a - V комунікації, аномалія Ебштейна, коригована транспозиція магістральних судин, синдром Бланда-Уайта-Гарленда (аномальне відходження лівої коронарної артерії від легеневої); ревматизм; аритмії, обумовлені вегетативною дисфункцією; функціональні кардіопатії; первинна легенева гіпертензія; специфічні перикардити; новоутворення середостіння.

Лікування:

Два етапи- стаціонарний (гострий період чи загострення) та поліклінічний (санаторний).

В гострому періоді- ліжковий режим: легкий- до 1 міс; сер. важкості- на 6- 8 тижнів і більше). Перші 2 тижні- суворий ліжковий режим. Показником до його розширення є нормалізація чи зменшення розмірів серця, позитивні ЕКГ- зміни. Палатний режим- до 2 міс. Важкі форми потребують лікування у стаціонарі.

Дієта: харчування повинно бути

повноцінним, різноманітним, вітамінізованим. При прийомі ГКС необхідно приймати харчові продукти, багаті калієм (печена картопля, гречана каша, курага, родзинки, шпинат). При наявності ознак СН вміст солі обмежують до 3-5 г/добу, рідини- 1-1,5 л; вводять продукти багаті К + (ізюм, курага, горіхи, чорнослив), виключають екстрактивні речовини. У гострий період дітям із ознаками СН питний режим визначається кількістю виділеної сечі- кількість спожитої рідини має бути на 200-400 мл меншою від кількості сечі, виділеної за попередню добу.

Принципи базового лікування неревматичних кардитів:

1)дія на запальні, аутоімунні та алергійні процеси і зменшення ушкоджувальної дії антиміокардіальних антитіл;

2)зменшення гіперпродукції біологічно активних речовин;

3)встановлення та підтримка гемодинаміки;

4)вплив на метаболізм міокарда

Етіотропна:

- в перші 2-3 дні захворювання використовують противірусні препарати (інтерферон, реоферон, лаферон, рибонуклеазу): парентерально, інтраназально (3-5 крапель що 2 год), інгаляційно; -антибіотики (2-3 тижні). При загостренні хронічного кардиту антибіотики призначають дітям із хронічними вогнищами інфекції.

-ГКС призначаються при

дифузному кардиті із ознаками СН та пораженням провідної системи серця: преднізолон 1- 1,5 мг/ кг на 4 тижні з послідуючим зниженням по 1/ 3- 1/ 4 таблетки в 3-4 дні; ГКС показані дітям із гострим алергічним кардитом;

Імуномодулятори: тимоген, Т-активін (підвищують активність Т-системи імунітету і нормалізують співвідношення субпопуляцій Т- клітин):тималін- 1-5 мг (в залежності від віку) протягом 3-10 днів під контролем імунограми, при необхідності курс повторюють через 1-6 міс; можна застосовувати похідні піримідинів (метилурацил, пентоксил); імідазолу (левамізол), продигіозан;

Антигістамінні (при інфекційно-

алергічному та алергічному кардитах): змінюють препарати що 10 днів;

Амінохінолонові препарати (делагіл, плаквеніл по 5-10 мг/ кг, 1 раз на день після вечері впродовж 6-8 міс); показані при загрозі затяжного перебігу гострого та підгострого кардиту, хронізації процесу. Контроль за аналізами крові, офтальмологічне обстеження (профілактика ретинопатії);