4. Правильна відповідь відсутня.

188. Використання емоційних мотивів в рекламному повідомленні має спонукати до виникнення:

1. Позитивних емоцій;

2. Позитивних та негативних емоцій;

3. Негативних емоцій;

4. Позитивних або байдужості.

189. Порівняльна реклама є розповсюдженою формою:

1. Нагадувальної;

2. Інформативної;

3. Переконувальної;

4. Соціальної.

190. При розробці рекламного бюджету слід враховувати:

1. Етап ЖЦТ;

2. Частка ринку та ступінь однорідності товару;

3. Особливості та частоту реклами;

4. Усе вище перелічене.

191. Рекламні повідомлення можуть мати такі властивості:

1. Значущі, правдоподібні, характерні;

2. Вимогливі, переконливі;

3. Яскраві, визначальні;

4. Правильна відповідь 1 та 2.

192. Стиль життя, фантазія, настрій, символічний персонаж та ін.. – це:

1. Зворотна реакція;

2. Кодування та декодування;

3. Стиль рекламного повідомлення;

4. Правильна відповідь відсутня.

193. Рекламне повідомлення може бути виконане у стилі:

1. Стиль життя;

2. Музика;

3. Наукові докази;

4. Усе вище перелічене.

194. Рекламне повідомлення не може бути виконане у стилі:

1. Свідоцтва очевидців;

2. Акцент на технічному або професійному досвіді;

3. Замальовка з натури;

4. Правильна відповідь відсутня.

195. Рішення про широту охоплення та частоту повторення приймається на етапі:

1. Кодування;

2. Вибору засобів розповсюдження реклами;

3. Складання бюджету;

3. Усі відповіді вірні.

196. Прийняття рішення про графік використання засобу розповсюдження рекламу здійснюється:

1. Після вибору конкретних носіїв реклами;

2. Після розрахунку широти охоплення аудиторії;

3. Після отримання зворотної реакції;

4. У комплексі із розробкою бюджету.

197. Якісна величина, яка оцінює рівень впливу рекламного повідомлення це:

1. Широта охоплення;

2. Частота повтору;

3. Кількість одноразових контактів;

4. Сила впливу.

198. Конкретні засоби розповсюдження реклами в рамках кожного виду це:

1. Типи реклами;

2. Види реклами;

3. Носії реклами;

4. Особливості реклами.

199. Вартість реклами необхідно сприймати із врахуванням:

1. Характеристик аудиторії;

2. Уваги аудиторії;

3. Якості видання;

4. Усе вище перелічене.

200. Рівномірний розподіл реклами на протязі певного часу у графіку розповсюдження реклами:

1. Послідовність;

2. Пульсація;

3. Прогнозність;

4. Правильна відповідь відсутня.

201. Нерівномірний розподіл реклами на протязі певного часу у графіку розповсюдження реклами:

1. Послідовність;

2. Пульсація;

3. Прогнозність;

4. Правильна відповідь відсутня.

202. Ефективність впливу текстової реклами на споживача можна визначити за допомогою:

1. Прогнозування;

2. Оцінки;

3. Апробації тексту;

4. Тесту Праймана.

203. При попередній оцінці реклами використовуються наступні методи:

1. Пряма оцінка;

2. Портфельна оцінка і лабораторна перевірка;

3. Тест Праймана та Пітерса;

4. Правильна відповідь 1 та 2.

204. Якість реклами як засобу приваблення уваги та дії на споживача при попередній оцінці визначається за допомогою:

1. Прямої оцінки;

2. Портфельної оцінки;

3. Лабораторної перевірки.

4. Правильна відповідь відсутня.

205. Можливість реклами залишитися у пам’яті споживача при попередній оцінці визначається за допомогою:

1. Прямої оцінки;

2. Портфельної оцінки;

3. Лабораторної перевірки.

4. Правильна відповідь відсутня.

206. Для виміру фізіологічної реакції споживача на рекламу при попередній оцінці визначається за допомогою:

1. Прямої оцінки;

2. Портфельної оцінки;

3. Лабораторної перевірки.

4. Правильна відповідь відсутня.

207. Що не відноситься до методів попередньої оцінки реклами:

1. Пряма оцінка;

2. Портфельна оцінка;

3. Перевірка на розпізнання;

4. Лабораторна перевірка.

208. Що не відноситься до методів оцінки реклами після її виходу:

1. Пряма оцінка;

2. Перевірка на запам’ятовуваність;

3. Перевірка на розпізнання;

4. Правильна відповідь відсутня.

209. При оцінці реклами після виходу для визначення рівня запам’ятовуваністі використовується метод:

1. Прямої оцінки;

2. Портфельної оцінки;

3. Лабораторної перевірки.

4. Правильна відповідь відсутня.

210. При оцінці реклами після виходу для визначення впливу на різні сегменти і порівняння реклами використовується метод:

1. Прямої оцінки;

2. Портфельної оцінки;

3. Лабораторної перевірки.

4. Перевірки на розпізнання.

211. Відокремлюють у тому числі такі рівні комунікаційного ефекту:

1. Зміна рівня обізнаності та природа виникнення переконаності;

2. Прояв позитивного відношення та виникнення наміру щодо купівлі;

3. Усі відповіді вірні;

4. Правильна відповідь відсутня.

212. Стимулювання збуту посередників має на меті:

1. Переконати посередників включити товар в асортимент;

2. Рекламувати товари;

3. Переконати збільшувати запаси товару;

4. Усі відповіді вірні.

213. В теорії стимулювання збуту сертифікат, що надає можливість зекономити на купівлі, має назву:

1. Премія;

2. Купон;

3. Безкоштовний зразок;

4. Сувенір.

214. В теорії гроші, які виробник надає посередникові в обмін на згоду рекламувати товар:

1. Премія;

2. Залік;

3. Безкоштовний зразок;

4. Знижка.

215. Розрахунок кількості публікацій про компанію у ЗМІ є критерієм успішності:

1. Реклами;

2. Стимулювання збуту;

3. Особистих продажів;

4. Зв’язків з громадськістю.

216. До складу функцій торговельних агентів входять:

1. Перспектива;

2. Комунікація та продаж;

3. Обслуговування та збір інформації;

4. Усе вищеперераховане.

217. В постійній службі збуту компанії можна відокремити:

1. Внутрішніх та польових торгових агентів;

2. Незалежних та залежних посередників;